Хвилі дезінформації зими — весни 2023 року: аналіз від Ґвара Медіа

Фактчекери боту «Перевірка» проаналізували найбільш потужні хвилі дезінформації, починаючи з 1-го грудня 2022 року та закінчуючи 31-м травня 2023 року — на основі тисяч запитів, що регулярно надходили від користувачів до команди @perevir_bot. У матеріалі розповідаємо про найпоширеніші наративи російської пропаганди за цей період.

Вихідні дані для звіту

У період з 1-го грудня по 31 травня включно команда @perevir_bot обробила 16 361 запит. За цей час ми надали 5 161 запиту статус «Бракує доказів».

Це такі запити, дані з яких неможливо підтвердити: як-от смертельні хвороби Путіна, легітимність документів, які вводяться в обіг на окупованій території або у РФ. Також це можуть бути запити, що апелюють до інсайдерських джерел або відображають суб’єктивні судження людини: політичні прогнози, наукові концепції тощо.

3 081 запит отримали статус «Правда», що передбачає підтвердження інформації у мінімум двох-трьох надійних джерелах.

Статус «Відмова» отримали 3 496 запитів. Це повідомлення, які не є конструктивними. Наприклад, ми отримуємо посилання на ефір телемарафону, який щоденно транслюється на телебаченні з початку повномасштабної російської агресії. Оскільки ми не розуміємо, що саме хочів перевірити користувач боту, ми не можемо коректно відповісти на запит та надаємо йому статус «Відмова». У коментарях просимо деталізувати, що саме цікавить.

На малюнку нижче можна побачити найбільше типові приклади.

Нарешті, 2 301 запит отримали статус «Фейк» та 2 322 запити отримали статус «Маніпуляція». Саме з двох останніх категорій ми й сформували вибірку для дослідження.

Графік на основі статистичних даних бота за обраний період

У вибірку ми включили найбільш унікальні та резонансні приклади фейків і маніпуляцій — ті, з яких ми формуємо регулярну рубрику «Фейкотня». У регулярні дайджести «Фейкотні» кейси дезінформації потрапляють за наступними критеріями:

• Новизна. Фейк або маніпуляція не повинні дублювати вже ідентифіковані та проаналізовані раніше.
• Суспільний резонанс. Ми відслідковуємо його, по-перше, за кількістю тематично схожих чи однакових запитів у боті, по-друге, за масовим поширенням меседжів у ЗМІ та соцмережах.

Таким чином, для детального аналізу ми відібрали 234 унікальні запити.

Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації

Аналіз

Для аналізу кейсів фактчекери планували залучити 25 вже ідентифікованих наративів — на їх основі ми проводили дослідження хвиль дезінформації за попередній період. Проте, довелося внести корективи.

Наративи, що перестала поширювати російська пропаганда

За період з грудня по травень ми помітили тенденцію зміни вектора пропаганди — повну відсутність 15-ти раніше поширених наративів.

Чотири наративи ми вирішили викреслити з подальших досліджень, бо вони майже не зустрічаються в сьогоднішньому інформаційному просторі:

• «Росія не бере участі в подіях в Україні»;
• «Антисемітська Україна»;
• «Україна порушує Мінські угоди»;
• «Важка поразка ЗСУ на Азовсталі».

Існує також десять наративів, що мали відображення у попередніх звітах, та не поширювались у грудні 2022 року — травні 2023 року (надалі III звіт).

Так в нашому дослідженні, наратив «Росія хоче миру/Путін всіх врятує» в аналітиці хвиль за серпень — вересень 2022 року (надалі II звіт) займав 7 місце (5,7%) серед найбільш поширених, а у звіті за травень — липень 2022 року (надалі I звіт) посідав 4 місце (6,3%) — нині ж повністю відсутній.

Наратив «При владі України та у провладних структурах нацисти» у II звіті мав 1,1% серед інших наративів, а у І звіті — 3%. В цьому звіті він також відсутній.

«Україна не ухвалює самостійних рішень і залежна від Штатів» — цей наратив пропагандисти використовували тільки у серпні — вересні 2022 року, тоді на нього припадало 1,7% дейзінформації.

Наратив «Захід/США не довіряє уряду України» складав 2,3% серед інших наративів, що досліджувалися у II звіті, та 2%, що досліджувалися у I звіті. У цьому періоді ми не зустріли його проявів.

За період грудень 2022 – травень 2023 нам також не зустрівся наратив «Українці не вміють поводитися зі зброєю/Армія України не боєздатна». Хоча в першому звіті він становив 1,7%, у другому 1,1%.

Можемо припустити, враховуючи успіхи Сил оборони України, російська пропаганда усвідомили, що надалі поширювати наратив про повну небоєздатність армії — недоцільно.

Наратив «АЗОВ — нацисти (стріляють по населених пунктах)» також зник з порядку денного. Хоча тримав стабільних 1,7% впродовж періодів першого і другого звіту.

Такі наративи як «Захід майже вичерпав арсенал санкцій проти РФ/ Санкції не дають того ефекту, на який розраховував Захід», «Якби Росія не розпочала спецоперацію, то Україна напала би», «Криму краще в Росії, ніж в Україні» відсутні вже друге дослідження поспіль, проте в першому дослідженні серед інших наративів мали 1,3%, 1% та 0,3% відповідно.

Наратив «Україна насправді має мрії про захват Європи» з’явився у період серпень — вересень 2022 року і більше його проявів ми не знаходили. У другому звіті на нього припадало 1,7%.

Нові наративи

Враховуючи кейси, отримані за поточний період дослідження, ми поповнили список такими наративами:

• «Шахрайство» — до нашого бота надходять запити, які мають на меті збір особистих даних або заволодіння коштами. Прикладом шахрайства є пропозиції роботи в Amazon та Rozetka, дарунки 7000 гривень від Milka, OKKO та WOG та інше. Це не стільки окремий наратив, скільки тип шкідливої дезінформації.

• «Світовий заколот» — цей наратив ми додали через велику кількість запитів, що отримали після землетрусу в Туреччині. Повідомлення стверджують, нібито цей природний катаклізм має штучне підгрунтя.

• «Скрізь погано, крім Росії» — до цього наративу ми віднесли запити на кшталт: «У США планують маркувати їжу, виготовлену з ненароджених дітей». Їх просувають, аби показати, що тільки у РФ слідують «справжнім цінностям».

• «Україна/світ не виживе без Росії» — цей наратив додано через велику кількість дезінформації, що поширювалася російською пропагандою, на зразом фейку «Європа замерзне без російського газу» або «На Україну у 2023 році чекає голод».

• «Дискредитація української армії» — цей наратив довелося ввести, адже пропагандисти стали активно працювати саме над дискредитацією образу українського військовослужбовця.

До цього наративу ми віднесли такі кейси як: нейромережа нібито зображує українських солдатів як свиней, численні ролики про відсутність мотивації та спорядження у військових, а також повідомлення про те, що уникнути мобілізації можна завдяки інвалідному візку/хворобі тощо.

• «Дискредитація Президента України» — ця тема стала чи не найулюбленішою у пропагандистів. Окремою нішею залишаються фейкові обкладинки іноземних видань, які нібито висвітлюють відношення до чинного президента у світі.

• «Провальний контрнаступ» — цей наратив ми додали, адже нині пропаганда докладає багато зусиль, аби висвітлити контрнаступ як такий, що провалився. Ми спостерігаємо його потужне просування саме влітку, але вже з весни частішає кількість його згадок.

Наративи

В результаті для проведення дослідження ми виділили 28 наративів.

Ми поділили дезінформаційні наративи на групи за кількістю поширень та запитів у визначений період.

Група «Головні» (50,9%) — це ті наративи, що повторюються найчастіше і найбільш присутні в інформаційному просторі. Вони якомога активніше просуваються російською пропагандою.

Група «Середні» (35,5%) — наративи, що фігурують доволі часто, але просуваються не так потужно, як «Головні».

І, нарешті, «Точкові» (13,7%) — це такі, що зустрічаються досить рідко, або ж навіть усього один раз. Вони не демонструють тенденції, але говорять про настрої окремих незначних груп населення (як правило, всередині російського суспільства).

Наративи групи «Головні»

Почнемо аналіз з групи «Головні». «Переможцем», або ж найбільш розповсюдженим наративом став наратив «Україна ‒ країна хаосу, радикалів та нацистів», що посідає перше місце за розповсюдженістю і кількості згадувань. Його частка у чинній групі складає 26,9%, і 13,7% від загальної кількості наративів, використаних за обраний період.

Цей наратив вже займав четверте місце за популярністю групі «Головні», під час нашого першого дослідження (01.05.2022-31.07.2022), і становив 10% від загального списку наративів. У другому звіті він поступився позиціями і мав шосте місце та 7,4% у загальному графіку.

У виборці, що ми використали для аналізу, відсутні маніпуляції, пов’язані з ним, тож цей наратив реалізується саме через фейки.

Наприклад, завдяки таким кейсам як мобілізація собак до ЗСУ, «розташування» свастики у центрі Дніпра, канонізація Степана Бандери та інших.

На другому місці за поширенням — наратив «Україна Заходу не потрібна». Його частка у цій групі складає 21,8%, і 11,1% від загальної кількості.

Цей наратив реалізовувався як через фейки, так і через маніпуляції. Деякі фейки, пов’язані з ним, щиро підіймали настрій нашій команді фактчекерів. Ось кілька прикладів: військових ЗСУ за кордоном навчають танцювати (замість військових навчань) та заборона використання прапору України в Ізраїлі.

В цю категорію також зайшла тема ймовірної польскої окупації України, що вже була нами неодноразово розібрана.

Реалізуючи цей наратив, росіяни мають на меті посіяти зневіру серед українців щодо допомоги від закордонних партнерів. Саме тому тема вже третій аналіз поспіль не виходить з групи «Головні».

Умовне третє місце посів наратив, доданий нещодавно — «Дискредитація Президента України». Його частка у цій групі складає 19,3%, і 9,8% від загальної кількості.

Четверте місце поділили між собою «Україна програє війну» та «В Україні безлад», що мають по 16% відсотків у цій групі, та 8,1% від загальної кількості.

Наратив «Україна програє війну» входить до групи «Головні» вже третє дослідження поспіль. І це відповідає меті пропаганди — довести своїм громадянам, світовій спільноті та навіть українцям, що РФ має переможні позиції.

Про програш на полі бою вони судять з власних штучностворених новин на кшталт: «в розхід» пускають жінок; зарахування до лав ЗСУ неповнолітніх, чоловіків похилого віку; великих втрат особового складу українській армії, про які стає відомо з реклами чи заяв іноземних політиків, а також через знищення іноземної техніки.

Наратив «В Україні безлад» вперше потрапив до групи «Головні». До цього залишався в групі «Середні». На збільшення його кількості вплинули відключення електроенергії, що сталися через дії РФ. Саме тоді в українському інфопросторі почали виникати новини: в українських кінотеатрах не повертають кошти за придбані квитки та просять «дякувати» за це «руснЮ»; курсування в Україні паровозів через відсутність електрики; в Україні у школі вчать, що вони з’явились на Землі раніше за всіх; українська мова старша за санскрит.

Наративи групи «Середні»

Група представлена 11 наративами, які помітні у 83 запитах зі 234, або у 35,5% від загальної кількості.

Ці меседжі не можна вважати потужною хвилею дезінформації. Втім, саме вони формують необхідний інформаційний шум. Таким чином російська пропаганда втілює в життя вислів Геббельса: «Брехня, повторена один раз залишається брехнею, а брехня, повторена тисячі разів, стає правдою».

Шосте місце загалом та перше місце у цій конкретній групі посідає наратив «Українській владі не потрібні власні громадяни/цікавлять тільки як гарматне м’ясо». Його частка складає 12%, і 4,3% від загальної кількості.

До цього наративу ми віднесли кейси на зразок: українським військовим платять сертифікатами, а не грошима; громадянам на деокупованій Херсонщині замість підгузків у гуманітарній допомозі роздали поролон; створення «загороджувальних загонів» та інше.

Зазначимо, що у нашому другому звіті за серпень — вересень 2022 року, цей наратив зустрічався точково, тобто мав скоріше ситуативний характер, на відміну від першого звіту травня-липня 2022 року, де він так само був у групі «Середні».

Наступну сьому сходинку займає наратив «Українські військовослужбовці/ ті, хто на боці ЗСУ, ‒ злочинці». Його частка у цій групі — 10,8%, і 3,8% від загальної кількості.

У період весна — літо 2022 року частка цього наративу від загальної кількості дорівнювала 15%. Тобто це був найрозповсюдженіший наратив того періоду.

Восени 2022 року теза становила до 9,1% серед всіх наративів. Реалізовували його тоді здебільшого через фейки про «чорних» трансплантологів, грабіж пересічних жителів Харківщини спецпідрозділом «Кракен» тощо.

«Відвертання уваги» — не зовсім наратив. Сюди ми відносимо кейси, що не вкладають у певний наратив, але частіше за все мають на меті відволікти, або ж місять прихований клікбейт – заголовок, що спонукає перейти за посиланням, приєднатися до каналу, завантажити додаток тощо.

В цій групі такі кейси як: коти-зрадники, що навмисне (!) погіршують роботу Starlink, гігантські риби на Львівщині та кастрування пса Патрона.

Проте частка таких повідомлень у групі складає 10,8%, і 3,8% від загальної кількості.

Нижче на сходинці — одразу три наративи: «Шахрайство», «Українці потребують нового уряду/ дискредитація чинної влади» та «Русофобська Україна». Ці наративи мають по 9,6% відсотків у групі, відповідно, по 3,4% від загальної кількості.

Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації

Наратив «Українці потребують нового уряду/ дискредитація чинної влади» в попередніх звітах належав до групи «Точкові», тобто такі, що зустрічаються досить рідко або ж навіть усього один раз. Нині він увійшов до групи середніх — навіть попри появу окремого наративу «Дискредитацію Президента України». Утім, якщо їх поєднати, це було б умовне друге місце за розповсюдженістю — це свідчить про те, що російська пропаганда спрямовує багато сил на дискредитацію президента України і в цілому української влади.

Можемо припустити, що такі дії направлені на зменшення підтримки України у світі, адже наразі військова та гуманітарна допомоги нашій країні — на безпрецендентному рівні.

Наратив «Русофобська Україна» не був зафіксований у другому звіті. Натомість також знаходився у групі «Середні» в аналітиці за період травень — липень 2022 року, проте мав менше відсотків від загальної кількості, а саме 2,3%. Цей наратив реалізується через такі кейси: у львівській клініці можна провести тест на ДНК «москаля»; українці перейменували хімічний елемент «Московій» на «Украіній»; у жіночій консультації Тернополя не радять називати дітей Іваном та інше.

Наступний за кількістю поширень — наратив «Українська влада заробляє на війні/«кому війна, а кому мати рідна». Він має 8,4% у цій групі та 3% від загальної кількості.

Якщо дискредитація української влади спрямована більш на російського та світового споживача, то цей наратив більше для внутрішнього українського використання. Нині українці і без зовнішньої допомоги мають питання до влади, тож росіяни, реалізуючи цей наратив, розпалюють антивладні настрої.

Ми зафіксували наступні кейси, що поширюють відповідні настрої: платні послуги в «Пунктах незламності», нові котеджі на Канарських островах та Чилі у доньки Валерія Залужного та експорт української електроенергію в Польщу під час проблем з електропостачанням на внутрішньому ринку.

Наступну за поширенням поділили між собою чотири наративи: «Україна/світ не виживе без Росії», «люди за кордоном підтримують РФ попри те, що їхня влада налаштована проти», «дискредитація української армії», «вбивство інакомислення та відсутність свободи слова в Україні». Ці наративи мають по 7,6% відсотків у групі та 2,6% від загальної кількості.

Щодо наративу «Люди за кордоном підтримують РФ попри те, що їхня влада налаштована проти», то хочемо зауважити: російська пропаганда реалізує його за допомогою фейків і маніпуляцій. Адже цей наратив «зашивають» в новини, коли невеликі за масштабом протести чи мітинги висвітлюються як масові, або, наприклад, протести, присвячені підвищенню цін, видають за антиНАТОвські. Це є відвертою маніпуляцією.

Фейки також мають місце при поширенні наративу. Приклад: новина про нібито сьогоднішній протест, який насправді минув пів року тому та був присвячений святкуванню незалежності Польщі.

Наратив «вбивство інакомислення та відсутність свободи слова в Україні» в попередніх звітах ми зустрічали у групі «Точкові». Та в період створення третьої аналітики відбулися події, пов’язані з ліквідацією Української церкви московського патріархату та контррозвідувальними заходами СБУ. Тому російська пропаганда активно працювала, аби висвітлити ситуацію у країні як таку, що насправді не надає громадянам вибору у питаннях релігії.

Поширювалися новини на кшталт необхідності перехрещуватися в ПЦУ, якщо хрестився в УПЦ, почорнівші хрести на Трапезному храмі 12 березня та нібито примусовий перехід до католицизму.

Наративи групи «Точкові»

Група «Точкові» поєднала наративи, які є ситуативними, або такими, що не мають потужного розголосу. Це окремі «вкиди» для підтримки тієї чи іншої риторики РФ або її прихильників — на групу припадає 13,4% від загальної кількості.

Перше місце поділили між собою три наративи: «Скрізь погано крім Росії», «НАТО бореться в Україні», «Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію». Вони мають по 15,6% відсотків у своїй групі, та відповідно по 2,1% від загальної кількості.

Наратив «НАТО бореться в Україні» та «Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію» мають схожу мету. А саме — запевнити, що військовий супротив здійснюється Україною під керівництвом Заходу.

Хочемо зауважити, обидві наративи почали дещо втрачати актуальність. Так, наратив «НАТО бореться в Україні» мав 3,4% і 2,7 від загальної кількості у II та I звіті відповідно, а наратив «Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію» мав 9,1% і 3,7% від загальної кількості у II та I звіті.

«Гей-цінності Європи, відтепер “приходять” до України» має 12,5% у групі та 1,7% від загальної кількості. Ми спостерігаємо, що цей наратив став працювати більш потужно, адже в попередніх звітах на нього припадало лише 0,6% та 0,3%. Це свідчить про те, що росіяни через пропаганду намагаються довести співвітчизникам і українцями, нібито підтримувати європейські цінності означає пріоритизувати ЛГБТ-спільноту поряд з іншими членам суспільства.

Такі думки в українському медіапросторі майже не мають послідовників, тому і низька кількість згадувань.

Наступне місце поділили між собою п’ять наративів:

• «Ядерний шантаж»
• «Провальний контрнаступ»
• «Паніка»
• «Для закінчення війни Україна повинна поступитися своїми територіями»
• «Всесвітній заколот»

Всі ці тези мають частку серед загальних наративів 0,9%, та 6,3% серед точкових.

Наступні три тези також мають однакові показники розповсюдження, а саме: 0,4% у загальній картині та 3,1% у своїй групі. Ось список:

• «Українська влада не переймається громадянами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях»
• «Узаконення «ДНР / ЛНР»
• «Насправді США не готові підтримувати Україну».

Тези з останніх двох груп майже не зустрічаються, проте ми фіксуємо їх поодиноку появу.

Висновки

У результаті дослідження ми ідентифікували п’ять потужних хвиль дезінформації, спровоковані російськими соцмережами, каналами та ЗМІ у період з 1 грудня 2022 рік по 31 травня 2023 рік.

Також ми знайшли 11 так званих «підхвиль» і приклади точкового використання дезінформації.

Аналіз підтвердив: три наративи не сходять з перших шпальт російських інтересів, а саме — «Україна ‒ країна хаосу, радикалів та нацистів», «Україна Заходу не потрібна» та «Україна програє війну». Проте цього разу до найрозповсюдженіших додалася «Дискредитація Президента України», що, ймовірно, обумовлено безпрецедентною підтримкою Зеленського у світі.

Натомість останнім часом зменшилася кількість розповсюджень наративу «Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію» і на його місце прийшла теза «Україна/світ не виживе без Росії».

За досліджений нами період ми помітили і, на наш погляд, позитивну тенденцію, — в українському суспільстві менше активізувалися панічні настрої, проте прокинулися звичайні побутові шахраї, пристосувавшись до роботи в військовий час.

А тому ще раз хочемо нагадати: довіряйте тільки офіційним джерелам, не давайте керувати вашою увагою та у разі виникнення сумнівів — надсилати новини у @perevir_bot.

Вся надана в документі інформація завантажена до нашого Dataset. 

Над матеріалом працювала: Юліана Топольник, Алєся Ященко.

Редактура та коректура: Олена Мигашко

Читайте ще

• Аналітика. Хвилі дезінформації літа-осені 2022 року: аналіз від Gwara Media
• Аналітика. Хвилі дезінформації весни-літа 2022 року: аналіз Gwara Media

Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!