Фактчекери боту «Перевірка» проаналізували найбільш потужні хвилі дезінформації за серпень-вересень 2022 року — на основі тисяч запитів, що регулярно надходили від користувачів у бот. У матеріалі розповідаємо про найпоширеніші наративи пропаганди за цей період.

Нагадаємо: раніше ми також аналізували наративи весни-літа 2022 — з результатами можна ознайомитись ось тут.

Вихідні дані для звіту

У період з 1-го серпня по 30 вересня включно команда @perevir_bot обробила більше 7600-та запитів. За цей час ми надали 2546 запитам статус «Бракує доказів».

Це такі запити, дані з яких неможливо підтвердити: як-от смертельні хвороби Путіна, легітимність документів, які вводяться у обіг на окупованій території або у РФ. Також це можуть бути запити, що апелюють до інсайдерських джерел або відображають суб’єктивні судження людини: політичні прогнози, наукові концепції тощо.

2092 запити отримали статус «Правда», що передбачає підтвердження інформації у мінімум двох-трьох надійних джерелах.

Статус «Відмова» отримали 1413 запитів. Це повідомлення, які не є конструктивним. Наприклад, у період з серпня по вересень ми отримали велику кількість зображень, що не містять проблемних фактів. 

Коллаж Gwara Media

Нарешті, 863 запити отримали статус «Фейк» та 757 запитів отримали статус «Маніпуляція». Саме з двох останніх категорій ми і сформували вибірку для дослідження.

Графік на основі статистичних даних бота за обраний період

У вибірку ми включили найбільш унікальні та резонансні приклади фейків і маніпуляцій — ті, з яких ми формуємо регулярну рубрику «Фейкотня» на сайті та у Telegram-каналі. У регулярні дайджести «Фейкотні» кейси дезінформації потрапляють за наступними критеріями:

  • Новизна. Фейк або маніпуляція не повинні дублювати вже ідентифіковані та проаналізовані раніше.
  • Суспільний резонанс. Ми відслідковуємо його, по-перше, за кількістю тематично схожих чи одакових запитів у боті, по-друге, за масовим поширенням меседжів у ЗМІ та соцмережах.

Таким чином, для детального аналізу ми обрали 175 запитів.

Аналіз

З цих запитів ми виокремили 25 наративів. Також окремо виділили категорію, яку назвали «масова паніка».

Адже саме наприкінці літа-початку осені ми отримали багато запитів, що не містили нову інформацію або ж конкретний меседж, проте були спрямовані на розпалювання панічних настроїв в українському суспільстві. На кшталт:

«Кремль мститиметься за Крим. Вдарить локальною ядерною зброєю. 3-4 дні, реагуйте вночі на тривоги».

«Енергоатом втратив контроль над рівнем радіації Запорізької ЗАЕС!».

Графік найбільш популярних наративів

Наративи групи «Головні»

Наступним кроком ми поділили дезінформаційні наративи на групи за кількістю поширень та запитів у визначений період.

Група «Головні» — це ті наративи, що повторюються найчастіше і найбільш присутні в інформаційному просторі. Вони якомога активніше просуваються російською пропагандою.

Група «Середні» — наративи, що фігурують доволі часто, але просуваються не так потужно, як «Головні».

І, нарешті, «Точкові» — це такі, що зустрічаються досить рідко, або ж навіть усього один раз. Вони не демонструють тенденції, але говорять про настрої окремих незначних груп (як правило, всередині російсткого суспільства).

Графік поділу наративів за обраний період

Почнемо аналіз з групи «Головні». «Переможцем», або ж найбільш розповсюдженим наративом став наратив «Україна Заходу не потрібна». Його частка складає 30,3%, і 13,1% від загального графіку наративів, використаних за обраний період.

Ця ідея просувалася Росією дуже потужно. Насамперед, через пости про приниження українських біженців або «експлуататорське» ставлення Заходу до України. До прикладу, нам на перевірку надходили новини про те, що Німеччина планує тестувати в Україні новітню зброю, а Польща має претензії щодо львівського майна, втраченого під час Другої світової війни.

На другому місці за поширенням опинився так званий панічний наратив. Його частка у цій групі складає 27,6%, і 12% від загальної кількості.

Останні у нашому списку — два наративи: «Україна програє війну» та «Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію». Частка кожного у цій групі складає 21,1%, і 9,1% у загальній кількості.

«Україна програє війну» представлений досить різноманітно. Ця ідея часто подається через фейкові новини про нестачу в Україні військових, або ж приєднання китайської армії до російської задля спільного наступу. Йдеться також про те, що Джо Байден марно витрачає кошти, адже допомога США не має сенсу на фоні впевненої перемоги РФ. Наратив також просували через беззупинні звіти про «катастрофічні втрати» української армії.

«Захід ‒ ворог, який хоче знищити Росію» об’єднав усі запити щодо «всесвітнього заколоту проти Росії», такі як підготовка США переворотів в Україні, аварії на Запорізькій АЕС (звісно, для того, аби звинуватити РФ), замовчування втрат в Донецьку чи плани Польщі щодо військової агресії проти Росії.

Саме ці чотири тези були помічені у 76 кейсах дезінформації зі 175-ти, отже, вони складають 43,4% від усіх тез.

Розподіл часток у групі наративів «Головні»

Наративи групі «Середні»

Ця група представлена 8-ма наративами, які помітні у 65 запитах зі 175-ти, або у ж 27,6% від загальної кількості.

Ці меседжі не можна вважати потужною хвилею дезінформації. Вони більше спрямовані на внутрішнього споживача РФ та на жителів окупованих територій України. Втім, слід зазначити: саме вони формують необхідний шум та мають на меті «обробку» населення на окупованих, підконтрольних РФ територіях.

У цій конкретній групі п’яте місце посідає наратив «Українські військовослужбовці/ ті, хто на боці ЗСУ, ‒ злочинці». У нашому попередньому аналізі хвиль весни-літа 2022 року ця теза становила 15% від кількості наративів того періоду.

Восени його частка від загальної кількості впала до 9,1%, та до 23,1% у своїй групі. Вочевидь, навіть країні -агресору зрозуміло, що ця ідея втрачає свою актуальність та не є правдоподібною.

Також п’яте місце в групі «Середні» розділили між собою наративи «Люди за кордоном підтримують РФ, попри те, що влада налаштована проти», «ЗСУ — лише проксі-армія, що використовується для війни. Захід постачає зброю Україні з метою затягування конфлікту» та «Захід/ США не довіряє уряду України». Вони всі мають однакову частку у загальному списку, а саме 2,9%, та 7,7% серед своєї групи.

Інший «переможець» з минулого звіту — наратив «Україна ‒ країна хаосу, радикалів та нацистів». У розпал літа він займав четверте місце за популярністю і становив 10% від загального списку наративів. Сьогодні він на 6-му місці й займає 7,4% у загальному графіку, та 20% у своїй групі. А це означає, що охочих вірити в українських нацистів все менше.

Четверте місце у групі розділили між собою два наративи: «В Україні безлад» та «НАТО бореться на території України». Обидва мають частку у 9,2%, а від загальній кількості наративів займають 3,4%.

Цікаво, що меседж «НАТО бореться на території України» став більш активно просуватися і піднявся з колишніх 2,3% до 3,4%. Пояснити це досить легко: Росія не може офіційно визнати успіхи української армії, тож їхній пропаганді легше казати про успіхи військово-політичного союзу НАТО. Восени нам часто надходили запити на кшталт «НАТО вже відправило в Україну 10 тисяч військових» або «Вовчанськ зайняли війська НАТО». 

Наратив «В Україні безлад» у цілому не зазнав істотних змін з точки зору кількості поширень.

Розподіл часток у групі «Середні»

Нарешті, на третьому місці — теза «Росія хоче миру/ Путін всіх врятує», що у минулому звіті очолювала групу «Середні» і становила 6,3%. Сьогодні ж посідає 7-ме місце та становить 5,7% загалом і 15,4% у групі.

Спад популярності меседжу пояснюється, на нашу думку, фактами воєнних злочинів, які фіксують на щойно деокупованих територіях. Це стосується, наприклад, нещодавно оприлюдненої інформації про деокуповані території Харківщини.

Наративи групи «Точкові»

Група «Точкові» поєднала наративи, які є ситуативними, або такими, що не мають потужного розголосу. Це окремі «вкиди» для підтримки тієї чи іншої риторики РФ чи її прихильників — на групу припадає 34 унікальні кейси.

Перше місце у групі посів наратив «Українська влада заробляє на війні». Він має частку серед загальних наративів у 2,3%, та 11,8% серед групи «Точкові». У минулому аналізі хвиль дезінформації він так само фігрував як точковий.

Наступне місце поділили між собою п’ять наративів:

  • «Українській владі не потрібні власні громадяни/ цікавлять тільки як гарматне м’ясо»
  • «Україна не ухвалює самостійних рішень і залежна від Штатів»
  • «Для закінчення війни Україна повинна поступитися своїми територіями»
  • «Відсутність свободи слова в Україні»
  • «АЗОВ — нацисти (стріляють по населених пунктах)»

Всі ці тези мають частку серед загальних наративів 1,1%, та 8,8% серед точкових.

Наступні 7 наративів також мають однакові показники розповсюдження, а саме: 1,7% у загальній картині та 5,9% у своїй групі. Ось список:

  • «Українці потребують нового уряду»
  • «Українська влада не переймається громадянами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях»
  • «При владі України та у провладних структурах нацисти»
  • «Українці не вміють поводитися зі зброєю/ Армія України не боєздатна»
  • «Україна насправді має мрії про захоплення Європи»
  • «Ядерний шантаж»
  • «Узаконення “ДНР / ЛНР”»

Останнє місце та найменшу частку серед усіх має меседж «”Гей цінності” Європи відтепер “приходять” до України». У вказаний період його майже не просували. Єдина згадка стосується псевдопропозиції Зеленського щодо заміни пам’ятника Катерині ІІ в Одесі на пам’ятник американському порноактору Біллі Геррінґтону. Закономірно: цей фейк в українському медіапросторі викликав тільки посмішку.

Розподіл часток у групі «Точкові»

Висновки

У результаті дослідження ми ідентифікували чотири потужних хвилі дезінформації, спровоковані російськими соцмережами, каналами та ЗМІ у період з 1 серпня по 30 вересня.

Також ми знайшли 8 так званих «підхвиль» і приклади точкового використання дезінформації.

Аналіз підтвердив: з перебігом війни РФ змінює вектор своїх інтересів. Так, порівняно з весною-початком літа, російська пропаганда активніше просуває ідею про те, що Україна не потрібна Заходу. Натомість менше намагається переконати, що ЗСУ злочинці або ж невправно воюють.

Останні хвилі дезінформації також були спрямовані на стрімке поширення панічних настроїв серед українських громадян.

А тому ще раз хочемо нагадати: довіряйте тільки офіційним джерелам, не давайте керувати вашою увагою та у разі виникнення сумнівів — надсилати новини нам у @perevir_bot.

Статтю створено у партнерстві з The Institute for War & Peace Reporting (IWPR). Вся надана в документі інформація завантажена до нашого Dataset. 

Над матеріалом працювали: Юліана Топольник, Алєся Ященко, Віктор Шолудько, Даша Коваленко

Редактура та коректура: Олена Мигашко