Хвилі дезінформації весни-літа 2022 року: аналіз Gwara Media

Фактчек Редакція - 02 Вересня 2022 | 08:59

Команда Gwara Media проаналізувала 298 кейсів на основі рубрики «Фейкотня». З початку повномасштабної війни ми щодня публікуємо дайджест фейків на основі запитів, які надходять в бот «Перевірка».

«Фейкотня» – щоденна розсилка найрезонанснішої дезінформації, яку ми виявляємо за день під час перевірки запитів читачів. В середньому у період з 1 травня по 1 серпня 2022 року нам надходило близько 185 запитів на день, з піковим навантаженням у 300-500 запитів.

За цей час ми обробили 16 598 прямих повідомлень і виявили 2 555 фейків та 1 148 маніпуляцій.

Розвінчені фейки регулярно надсилалися читачами до боту «Перевірка».

Аналітичний звіт, що перед вами, сформований на основі запитів з 1 травня по 31 липня. Gwara Media робить висновки на основі тієї інформації, з якою нас знайомлять читачі.

Результати:

Під час аналізу Gwara Media виявила 24 меседжі. Для легкості сприйняття ми поділили їх на три групи за кількістю унікальних фейків.

Група 1 – найбільш розповсюджені

До найбільш поширених ми зарахували чотири меседжі: «ЗСУ й ті, хто на їхньому боці – злочинці» (32,4%), «Україна програє війну» (24,6%), «Україна не потрібна Заходу як держава» (21,8%), «Україна – країна хаосу і радикалів» (21,1%).

Саме ці чотири тези стали ціллю для аналізу, адже вони були помічені у 142 кейсах дезінформації.

Враховуючи чисельні показники, ми висуваємо гіпотезу, що виділені нами чотири меседжі є найпопулярнішими хвилями дезінформації в Україні за обраний період.

Діаграма нижче показує: повідомлення, які ми обрали для аналізу, з’являлись протягом всього періоду дослідження — у травні, червні та липні.

Аби остаточно підтвердити, що таке сортування запитів за меседжами ефективне для виявлення хвиль дезінформації, наводимо приклади аналізу двох окремих повідомлень. Ці приклади демонструють кореляцію між збільшенням відповідних запитів у боті та збільшенням аналогічних запитів у Google.

Аргументація 1:

На початку травня у бот надходила велика кількість повідомлень щодо ймовірної операції путіна. Google Trends показав, що це пов’язано з активізацією схожих запитів у пошуковій системі Google. 

Перевірка Google Trends демонструє: найбільша популярність запитів про «операцію путіна» була саме на початку травня.

Таку ж картину показав і наш бот — це можна побачити на скріншотах інтерфейсу, наведених вище.

На основі цього робимо висновок: збільшення у боті запитів з одним й тим самим меседжем може бути показовим і свідчить про загальну тенденцію.

Аргументація 2:

Наступний приклад – ймовірний напад росії на Молдову. Період надходження повідомлень: кінець квітня – початок травня. 

Google Trends показує таку ж динаміку: запити про напад рф на Молдову були найпопулярнішими саме з кінця квітня.

Проаналізувавши ряд інших популярних повідомлень, ми дійшли висновку: обраний нами підхід для виявлення хвиль дезінформації є ефективним. 

Група 2 – менш розповсюджені

До менш розповсюджених ми зарахували 12 меседжів:

  • «Росія хоче миру/Путін всіх врятує» (15,3%), 
  • «Нагнітання паніки через вкиди» (12,9%), 
  • «В Україні безлад» (12,1%), 
  • «Захід ‒ ворог, який хоче знищити росію» (8,9%), 
  • «Українська влада не переймається за громадян, що залишилися на тимчасово окупованих територіях» (8,1%), 
  • «Українській владі не потрібні власні громадяни, вони як гарматне м’ясо» (8,1%), 
  • «При владі в Україні та у провладних структурах нацисти» (7,3%), 
  • «НАТО бореться в Україні» (6,5%), 
  • «Русофобська Україна» (5,6%), 
  • «Люди закордоном підтримують рф, попри те, що їх влада налаштована проти» (5,6 %), 
  • «ЗСУ – лише проксі-армія, що використовується для війни, Захід постачає зброю Україні з метою затягування конфлікту» (4,8%), 
  • «Захід/США не довіряє уряду України» (4,8%).

Ми не можемо визначити ці меседжі як масову хвилю, оскільки, за нашими спостереженнями, вони були переважно спрямовані на внутрішнього споживача рф та на жителів окупованих територій України.

Ці тези підтримують необхідний фоновий шум серед вразливої до пропаганди аудиторії, на них припадає всього 124 унікальних кейси.

Група 3 – точкові

До точкових ми зарахували 8 наративів: 

  • «Українці не вміють поводитися зі зброєю/Армія України не боєздатна» (15,6%), 
  • «АЗОВ – нацисти» (15,6%), 
  • «Українці потребують нового уряду» (12,5%), 
  • «Санкції не діють» (12,5%), 
  • «Українська влада заробляє на війні» (12,5%), 
  • «Для закінчення війни Україна повинна поступитися своїми територіями» (12,5%), 
  • «Якби росія не розпочала спецоперацію, Україна напала б першою» (9,4%), 
  • «Легітимізація л/днр» (9,4% ).

Базуючись на власних спостереженнях, ми зробили висновок, що ці фейки є точковими вкидами для підтримки тієї чи іншої риторики з боку рф чи її прихильників — на них припадає 32 унікальні кейси.

Висновок

Ми дослідили запити у боті «Перевірка» за три місяці — від 1 травня до 31 липня. Проаналізували 289 дезінформаційні повідомлення з 2 555 фейків та 1 148 маніпуляцій, знайдених фактчекерами за цей період.

Це дозволило нам виділити 24 меседжі, які ми розділили на три групи за кількістю унікальних фейків та маніпуляцій. Також ми виділили чотири найпопулярніші тези, які найчастіше за все з’являлись в інформаційному полі за весь період дослідження.

Звіривши хвилі популярних запитів у боті з хвилями запитів Google, ми дійшли висновку, що дані «Перевірки» ілюструють хвилі дезінформації в Україні.

Вся надана в документі інформація завантажена до нашого Dataset

Над матеріалом працювали: Олександр Толмачов, Юліана Топольник, Алєся Ященко, Тетяна Крайнікова, Сергій Прокопенко, Даша Лобанок

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.