Методологія фактчекінгу в редакції Gwara Media та боті Перевірка

В бот ПЕРЕВІРКА збираються звернення від читачів для перевірки сумнівної інформації нашими журналістами. Для відповідей на запити існують наступні статуси.
1) Правда;
2) Фейк;
3) Напівправда;
4) Бракує доказів;
5) Поглиблена перевірка;
6) Відмова.
Ознайомтесь з ними для розуміння інформаційної ситуації та які види інформації бувають. Цими підходими користуються наші журналісти та фактчекри боту ПЕРЕВІРКА.

  • Правда означає, що інформація відображає реальну ситуацію в житті, не спотворюючи жодного її аспекту.

Правдива інформація — фактологічно достовірна, подана в правильному контексті, з дотриманням фундаментальних суспільних цінностей. «Правда» відповідаємо не тоді, коли певна публікація, заява, фотографія, справді, була (наявність), а якщо ця публікація, заява, фотографія не містить вигадок, омани, підміни фактів тощо. Наприклад, сатанинські або нацистські тату азовців. Відповідні фотографії та відео були, але чи справжні? Немає підстав ставити «Правда».

Статус «Правда» передбачає, що мінімум два (краще три) надійні джерела підтверджують інформацію. Цими джерелами можуть бути:
а) офіційні сайти та верифіковані сторінки в соцмережах органів влади та місцевого самоврядування;
б) офіційні сайти та верифіковані сторінки в соцмережах національних та міжнародних організацій (ООН, ВООЗ, ОБСЄ);
в) представники органів влади та місцевого самоврядування, а також національних та міжнародних організацій (прес-конференції, брифінги, виступи на телебаченні); г) перевірені експерти з тривкою діловою репутацією;
ґ) свідки або учасники подій;
д) якісні ЗМІ;
е) окремо взяті документи (Конституція України, укази, розпорядження від влади, ДСТУ, міжнародні резолюції, юридичні документи та проєкти законів);
є) визнані наукові теорії та аксіоми тощо.

Обираючи статус «Правда», фактчекер може залишити коментар — надати відповідні покликання на джерела, скріншоти, фото, відео.

  • Фейк означає, що ця інформація повністю недостовірна, вигадана, оманлива — відповідних подій, ситуацій, явищ взагалі не було.

Фейки постають і в масштабних містифікаціях (у межах пропаганди, спрямованої маніпуляції громадською думкою), і можуть бути ситуативно точковими. Фейки часто апелюють до емоційної сфери аудиторії. Такі дані неможливо підтвердити в жодному надійному джерелі. Брехлива інформація покликається на вигаданих учасників/свідків (акторів) чи підкуплених, іншим чином зацікавлених спікерів або джерела, які жодним чином не стосуються теми. Або й взагалі не містить покликань на джерела.
Серед типових фейків:
2.1. Заперечення правди (російські військові не причетні до масових вбивств цивільних у Бучі).
2.2. Пропаганда, маніпулятивні оціночні судження (США розпалює війну, надаючи зброю Україні).
2.3. Стереотипи (глорифікація воєнних злочинців), навішування ярликів (нацисти everywhere).
2.4. Брехня — неіснуючі, вигадані дані (біологічна зброя в Україні).
2.5. Провокації, поширення панічних настроїв (повідомлення в медіях «Л/ДНР» про те, що ЗСУ готують обстріл на свято, переодягання у форму ЗСУ та злочинні дії в такому «образі»).
2.6. Шахрайство (поширення інформації про збір коштів від псевдоволонтерів).
2.7. Дурниця унаслідок некомпетентності (Бутусов заявив, що нафтобазу в російському бєлгороді обстріляли українські літаки, а потім змінив своє повідомлення тричі).
Обираючи статус «Фейк», фактчекер у коментарі може зазначити, які саме ознаки свідчать, що матеріал є фейком і які перевірені джерела його спростовують. Доцільно конкретизувати вид фейку — їх перелік поданий вище.

3. Напівправда — твердження, яке містить елементи правди та неправди в тих чи тих пропорціях.

Здебільшого має на меті ввести аудиторію в оману, однак може виникати через некомпетентність, поспіх при зборі даних тощо. Як розрізнити напівправду?
3.1. Викривлення, додавання або приховування певних фактів (російські ЗМІ повідомляли, що при виході з «Азовсталь» азовці підняли білий прапор. Факт виходу, справді, був, а про прапор — неправда).
3.2. Витлумачення фактів за власною, маніпулятивною, логікою (бабуся з прапором, що стала російським символом, насправді виявилася звичайною переляканою людиною, яка намагалася «подружитися» з агресорами).
3.3. Перебільшення, рідше применшення, даних, сенсаційність у заголовках (виплати від банків, фіндопомога всім українцям від ООН, безкоштовний Інтернет тощо).
3.4. Хибність у висновках із правдивих засновків (поширення інформації про те, що воєнний стан продовжено, хоча насправді документ лише поданий на розгляд, але ще не підписаний).
3.5. Вирвано з контексту (МЗС заявило, що слова українського посла у Британії Вадима Пристайка про те, що Київ міг би відмовитися від членства у НАТО для запобігання війні, вирвано з контексту).

Тексти, що здобувають статус «Напівправда», потребують коментаря — стислого аналізу основних колізій між правдивими та неправдивими даними. Без цього інформативність фактчекерського висновку помітно знижується.

  • Бракує доказів — інформація, яка не може бути жодним чином підтверджена доказами.

Використовується в таких випадках:
4.1. Інформації немає надійного підтвердження, принаймні у розпорядженні команди фактчекерів (рак путіна, прогнози щодо перебігу хвороби й можливої смерті; підтвердження чи спростування певних документів, які вводяться в обіг на окупованій території або в РФ).
4.2. Текст постав на витоці інформації та апелює до інсайдерських джерел (чиновник із Пентагону на умовах анонімності повідомив…).
4.3. Текст відображає суб’єктивні судження людини, котрі тільки в перспективі можуть бути верифіковані (політичні прогнози, новітні наукові концепції).
4.4. Інформація походить тільки з одного надійного джерела і потребує подальших доказів (про подію розповідає єдиний свідок).
4.5. Інформацію, ймовірно, сфабриковано (текст наводить на думку про теорію змови). У коментарі фактчекер може зазначити, хто про це казав, які для цього були причини, які існують припущення з приводу цієї ситуації, де розміщена ця інформація. І при цьому наголосити, що такі судження є, наприклад, лише думкою експерта, заснованою, на зовнішньому спостереженні, а не на результатах обстежень.

Ескалація (іншими словами, поглиблена перевірка) — кейс, який потребує предметного розслідування.

Такі матеріали не можуть бути оброблені швидко через те, що їхній зміст складний, двозначний, надто резонансний, торкається чутливих тем тощо. Глибинний аналіз може тривати мінімум кілька днів. У таких ситуаціях фактчекери:
5.1 Подають запит до установ, що володіють необхідною інформацією, та отримують відповідь на нього.
5.2. Моніторять інформаційний простір, включно із застосуванням спеціальних програм;
5.3. Проводять аналіз фото- та відеоінформації тощо.
5.4. Проводять інтерв’ю з експертами.
5.5. Опитують свідків/учасників події.
На базі здобутих даних готують аргументовану відповідь, яка може публікуватись на сайті або поширюватись через бот.

Відмова — цей статус використовуємо, якщо запит або інформація некоректна:

6.1 Суперечлива — різні офіційні джерела мають різні дані (інформацію про радіоактивну колбу з ртуттю поширили в телеграм-каналі Енергоатому, але спростували на ЧАЕС). У такому разі обов’язково даємо коментар.
6.2. Стосується планів керівництва воюючих сторін, що належать до військової таємниці (вступ у війну білорусі, ракетні удари по конкретних населених пунктах).
6.3. Описує правову колізію, що може бути з’ясована тільки в судовому порядку (політик Х — корупціонер).
6.4. Не містить проблемних фактів (у запиті — лише назва бренду, покликання на фотографію без супровідного тексту). 6.5. Недоступна (застаріле або заблоковане покликання).
6.6. Запит є неконструктивним (маячня, неетичність, розвага).