В бот ПЕРЕВІРКА збираються звернення від читачів для перевірки сумнівної інформації нашими журналістами. Для відповідей на запити існують наступні статуси, які ми надсилаємо читачам.

Відповідаючи на запити, фактчекери присвоюють аналізованому матеріалу один із шести статусів:

  1. Правда;
  2. Фейк;
  3. Напівправда;
  4. Немає доказів;
  5. Ескалація;
  6. Відмова.

Як визначитися, коли яку відповідь ставити?

1. Правда означає, що інформація відображає реальну ситуацію в житті, не спотворюючи жодного її аспекту. Правдива інформація — фактологічно достовірна, подана в правильному контексті, з дотриманням фундаментальних суспільних цінностей.

команда фактчекерів Gwara Media

«Правда» відповідаємо не тоді, коли певна публікація, заява, фотографія, справді, була (наявність), а якщо ця публікація, заява, фотографія не містить вигадок, омани, підміни фактів тощо. Наприклад, сатанинські або нацистські тату азовців. Відповідні фотографії та відео були, але чи справжні? Немає підстав ставити «Правда».

Статус «Правда» передбачає, що мінімум два (краще три) надійні джерела підтверджують інформацію. Цими джерелами можуть бути:

  • офіційні сайти та верифіковані сторінки в соцмережах органів влади та місцевого самоврядування;
  • офіційні сайти та верифіковані сторінки в соцмережах національних та міжнародних організацій (ООН, ВООЗ, ОБСЄ);
  • представники органів влади та місцевого самоврядування, а також національних та міжнародних організацій (прес-конференції, брифінги, виступи на телебаченні);
  • перевірені експерти з тривкою діловою репутацією;
  • свідки або учасники подій;
  • якісні ЗМІ
  • окремо взяті документи (Конституція України, укази, розпорядження від влади, ДСТУ, міжнародні резолюції, юридичні документи та проєкти законів);
  • визнані наукові теорії та аксіоми тощо.

Обираючи статус «Правда», фактчекер може залишити коментар — надати відповідні покликання на джерела, скріншоти, фото, відео.

2. Фейк означає, що ця інформація повністю недостовірна, вигадана, оманлива — відповідних подій, ситуацій, явищ взагалі не було. Фейки постають і в масштабних містифікаціях (у межах пропаганди, спрямованої маніпуляції громадською думкою), і можуть бути ситуативно точковими.

команда фактчекерів Gwara Media

Фейки часто апелюють до емоційної сфери аудиторії. Такі дані неможливо підтвердити в жодному надійному джерелі. Брехлива інформація покликається на вигаданих учасників/свідків (акторів) чи підкуплених, іншим чином зацікавлених спікерів або джерела, які жодним чином не стосуються теми. Або й взагалі не містить покликань на джерела.

Серед типових фейків:

  • 2.1. Заперечення правди (російські військові не причетні до масових вбивств цивільних у Бучі).
  • 2.2. Пропаганда, маніпулятивні оціночні судження (США розпалює війну, надаючи зброю Україні).
  • 2.3. Стереотипи (глорифікація воєнних злочинців), навішування ярликів (нацисти everywhere).
  • 2.4. Брехня — неіснуючі, вигадані дані (біологічна зброя в Україні).
  • 2.5. Провокації, поширення панічних настроїв (повідомлення в медіях «Л/ДНР» про те, що ЗСУ готують обстріл на свято, переодягання у форму ЗСУ та злочинні дії в такому «образі»).
  • 2.6. Шахрайство (поширення інформації про збір коштів від псевдоволонтерів).
  • 2.7. Дурниця унаслідок некомпетентності (Бутусов заявив, що нафтобазу в російському бєлгороді обстріляли українські літаки, а потім змінив своє повідомлення тричі).

Обираючи статус «Фейк», фактчекер у коментарі може зазначити, які саме ознаки свідчать, що матеріал є фейком і які перевірені джерела його спростовують. Доцільно конкретизувати вид фейку — їх перелік поданий вище.

3. Напівправда — твердження, яке містить елементи правди та неправди в тих чи тих пропорціях. Здебільшого має на меті ввести аудиторію в оману, однак може виникати через некомпетентність, поспіх при зборі даних тощо.

команда фактчекерів Gwara Media

Як розрізнити напівправду?

3.1. Викривлення, додавання або приховування певних фактів (російські ЗМІ повідомляли, що при виході з «Азовсталь» азовці підняли білий прапор. Факт виходу, справді, був, а про прапор — неправда).

3.2. Маніпуляція — витлумачення фактів за власною, маніпулятивною, логікою (бабуся з прапором, що стала російським символом, насправді виявилася звичайною переляканою людиною, яка намагалася «подружитися» з агресорами).

3.3. Перебільшення, рідше применшення, даних, сенсаційність у заголовках (виплати від банків, фіндопомога всім українцям від ООН, безкоштовний Інтернет тощо).

3.4. Хибність у висновках із правдивих засновків (поширення інформації про те, що воєнний стан продовжено, хоча насправді документ лише поданий на розгляд, але ще не підписаний).

3.5. Вирвано з контексту (МЗС заявило, що слова українського посла у Британії Вадима Пристайка про те, що Київ міг би відмовитися від членства у НАТО для запобігання війні, вирвано з контексту).

Тексти, що здобувають статус «Напівправда», потребують коментаря — стислого аналізу основних колізій між правдивими та неправдивими даними. Без цього інформативність фактчекерського висновку помітно знижується.

4. Бракує доказів — інформація, яка не може бути жодним чином підтверджена доказами.

команда фактчекерів Gwara Media

Статус використовується в таких випадках:

  • 4.1. Інформації немає надійного підтвердження, принаймні у розпорядженні команди фактчекерів (рак путіна, прогнози щодо перебігу хвороби й можливої смерті; підтвердження чи спростування певних документів, які вводяться в обіг на окупованій території або в РФ).
  • 4.2. Текст постав на витоці інформації та апелює до інсайдерських джерел (чиновник із Пентагону на умовах анонімності повідомив…).
  • 4.3. Інформація походить тільки з одного надійного джерела і потребує подальших доказів (про подію розповідає єдиний свідок).
  • 4.4. Інформацію, ймовірно, сфабриковано (текст наводить на думку про теорію змови).
  • Коментар до запиту «Немає доказів» не є обов’язковим або може бути вкрай лаконічним.

Ескалація (Поглиблена перевірка) — кейс, який потребує предметного розслідування. Такі матеріали не можуть бути оброблені швидко через те, що їхній зміст складний, двозначний, надто резонансний, торкається чутливих тем тощо.

команда фактчекерів Gwara Media

Глибинний аналіз може тривати мінімум кілька днів. У таких ситуаціях фактчекери:

  • 5.1 Подають запит до установ, що володіють необхідною інформацією, та отримують відповідь на нього.
  • 5.2. Моніторять інформаційний простір, включно із застосуванням спеціальних програм;
  • 5.3. Проводять аналіз фото- та відеоінформації тощо.
  • 5.4. Проводять інтерв’ю з експертами.
  • 5.5. Опитують свідків/учасників події.

На базі здобутих даних готують аргументовану відповідь.

Запит йде на ескалацію, якщо поєднує ознаки двох типів:

  • 1) Тема запиту особлива:
  • 1.1. Має суспільне значення, стосується великих соціальних груп (наприклад, заборона виїзду чоловікам за межі області);
  • 1.2.  Пов’язана з репутаційними ризиками;
  • 1.3.  Віральна (наприклад, Бандеромобіль під Чорнобаївкою);
  • 1.4.  Є журналістським розслідуванням.
  • 1.5. Запит пов’язаний з ідентифікацією персон.

2) Запит складний у дослідницькому плані — його опрацювання передбачає:

2.1. Більше часу і зусиль:

  • у відкритих джерелах бракує інформації, тож  доведеться писати запит на інформацію;
  • в офіційних джерелах бракує інформації, тож передбачається уважний аналіз даних і деталей (дослідження інтернет-архівів, пошук по БД);
  • опрацювання запиту неможливе без консультацій з експертами, вузькими спеціалістами, оскільки йдеться про фахові знання.

2.2.  Використання програмного забезпечення — запит містить мультимедійні елементи:

  • відео,
  • фото,
  • карти.

6. Відмова — цей статус використовуємо, якщо інформація:

  • 6.1. Суперечлива — різні офіційні джерела мають різні дані (інформацію про радіоактивну колбу з ртуттю поширили в телеграм-каналі Енергоатому, але спростували на ЧАЕС). У такому разі обов’язково даємо коментар.
  • 6.2. Текст відображає суб’єктивні судження людини, котрі тільки в перспективі можуть бути верифіковані (політичні прогнози, економічні прогнози, експертні оцінки, новітні наукові концепції).
  • 6.3. Стосується планів керівництва воюючих сторін, що належать до військової таємниці (вступ у війну білорусі, ракетні удари по конкретних населених пунктах).
  • 6.4. Описує правову колізію, що може бути з’ясована тільки в судовому порядку (політик Х — корупціонер).
  • 6.5. Не містить проблемних фактів (у запиті — лише назва бренду, покликання на фотографію без супровідного тексту).
  • 6.6. Недоступна (застаріле або заблоковане покликання).
  • 6.7. Запит є неконструктивним (маячня, неетичність, розвага).

Крім того, що фактчекери присвоюють запиту статус, вони можуть Залишити коментар.

Коментар до відповіді — лаконічний текст (зазвичай до 500, інколи до 1000 знаків), що обґрунтовує, роз’яснює присвоєний запиту статус. Надаючи коментар на запит, слід зазначати покликання на джерела, на підставі яких зроблено ті чи ті висновки. Це, по-перше, дає змогу користувачу відкрити ці джерела та ознайомитися глибше з їх змістом, а по-друге, така прозорість джерел інспірує довіру до фактчекінгу від Gwara Media.

Має такі типові елементи:

  • привітання;
  • суть відповіді: «Надана інформація поєднує правдиві та неправдиві дані», «Немає доказів, щоб підтвердити цю інформацію», «Не можемо однозначно ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію…», «Складно верифікувати цю інформацію, бо дані з різних джерел різняться», «Справді, така подія була» тощо;
  • аналіз даних, при цьому обов’язково слід наводити джерела, до яких може звернутися користувач, щоб самостійно запевнитися в точності твердження;
  • небагатослівні характеристики джерел, на які спирається фактчекер: «білоруський опозиційний телеграм-канал», «верифікована фейсбук-сторінка», «офіційний міністерський сайт» тощо;
  • цитати із матеріалів веб-сайтів, дописів у соцмережах тощо (у лапках та з покликаннями);
  • скріншоти: карт, видачі Google тощо, при цьому слід пояснювати, що ці скріншоти ілюструють: «Учора цю інформацію поширили російські ЗМІ»;
  • при потребі, мотиваційне звернення на кшталт «Не піддавайтеся паніці», «Бережіть себе,  не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!» тощо.

Зміст і структура конкретного коментаря залежить від його суті і складності, відповідно добираються необхідні складники.

Коли слід додавати коментар?

1) Коментар обов’язковий у таких випадках:

  • запит отримав статус «Напівправда» — слід пояснити, які дані є правдивими, а які — ні (йдеться про найбільш докладні коментарі);
  • запит отримав статус «Відмова» — слід стисло пояснити, чому користувачу відмовлено у відповіді: «Офіційні дані з цього приводу суперечливі», «Текст відображає суб’єктивні судження експерта»,  «Текст описує правову колізію, що може бути з’ясована тільки в судовому порядку» (усі випадки статусу «Відмова» див. у Методичних настановах для фактчекерів).

2) Коментар не є обов’язковим або може бути вкрай лаконічним, якщо:

  • запит отримав статус «Фейк» або «Правда».

Наприклад, якщо інформації присвоєно статус «Правда», а дані взято з офіційного джерела:

Вітання! Читайте цю інформацію в офіційному телеграм-каналі Сєвєродонецької міської ВЦА — 13 липня, 9:58: https://t.me/sm_vca, а також в в офіційному телеграм-каналі «Сергій Гайдай/Луганська ОВА» — 13 липня, 9:54: https://t.me/luhanskaVTSA.

  • запит отримав статус «Немає доказів» — у коментарі фактчекер може зазначити, хто про це казав, які для цього були причини, які існують припущення з приводу цієї ситуації, прокоментувати, де розміщена ця інформація.

3) Якщо запит отримав статус «Ескалація» його коментувати не потрібно.

Як виправляти або дописувати коментарі?

Бот «Перевірка» передбачає дві клавіші «Залишити коментар» і «Залишити додатковий коментар». Друга клавіша стає доступною, коли першу вже використано.

Відповідно, якщо виникає потреба виправити чи доповнити коментар, слід скористатися клавішою «Залишити додатковий коментар».

У разі помилки, слід перепросити за неї та вказати, в чому вона полягала, а також навести неспотворений факт.

Коли слід використовувати клавішу «Діалог з ініціатором»?

Діалог з ініціатором слід відкривати в разі, якщо фактчекер хоче уточнити в користувача певні деталі запиту, запросити додаткову інформацію.

Тобто ця клавіша має функцію чату, але не веде до власне коментаря.

Які використовувати джерела для перевірки інформації?

При перевірці інформації фактчекери Gwara Media використовують першоджерела інформації, акцентуючи на цьому в коментарі: «про це повідомила прес-служба у відповіді на наш запит», «першоджерелом цієї інформації стала фб-сторінка політика Х — читайте цей допис в оригіналі або скористайтеся автоматичним перекладом (покликання на першоджерело)».

Якщо немає змоги апелювати до першоджерела, фактчекер може скористатися вторинними джерелами, обравши з-поміж них ті, що мають тривку репутацію. У коментарі слід акцентувати на цьому увагу.

Швидкість перевірки запитів читачів

Дотримуючись стандартів якості, фактчекери Gwara Media опрацьовують запити, котрі спрямовані на перевірку сумівних фактів. З огляду на складність перевірки, розрізняють запити:

  • «швидкі» — опрацьовуються не довше, ніж 24 год (відповідь або «на поверхні», або знайти її відносно легко);
  • «повільні» — опрацьовуються три-чотири дні (матеріал здобуває статус «Ескалація», тобто йде на поглиблену перевірку).