Хвилі дезінформації зими — літа 2024 року: аналіз від Ґвара Медіа

Команда боту «Перевірка» проаналізувала дезінформацію, що поширювалися в українському інфопросторі за період з першого січня 2024 року по 31 серпня 2024 року. За основу ми взяли запити, що надходили від користувачів.

У матеріалі розповідаємо про найпоширеніші наративи російської пропаганди за цей період.

Вихідні дані для звіту

У період з 1 січня по 31 серпня включно команда @perevir_bot обробила 9997 запит. 

Після обробки ми надаємо запиту статус:

• Правда;
• Маніпуляція або Напівправда;
• Фейк;
• Бракує доказів;
• Відмова.

За цей період статус «Правда» отримали 1461 запитів, що передбачає підтвердження інформації у мінімум двох-трьох надійних джерелах.

Статус «Маніпуляція» отримали 2012 запитів, що свідчить про те, що інформація у запиті частково може бути правдивою, проте вона або вирвана з контексту, або ж викладена таким чином, що наштовхує на невірні висновки.

Статус «Фейк» отримали 1456 запитів. Таке маркування отримають запити, інформація в яких є неправдивою.

Статус «Бракує доказів» отримали 2515 запитів. Це такі запити, дані з яких неможливо підтвердити: як-от смертельні хвороби Путіна, легітимність документів, які вводяться в обіг на окупованій території або у РФ. Також це можуть бути запити, що апелюють до інсайдерських джерел або відображають суб’єктивні судження людини: політичні прогнози, наукові концепції тощо.

Статус «Відмова» отримали 2553 запитів. Це повідомлення, які не є конструктивними. Наприклад, ми отримуємо посилання на ефір телемарафону, який щоденно транслюється на телебаченні з початку повномасштабної російської агресії. Оскільки ми не розуміємо, що саме хочуть перевірити користувачі боту, ми не можемо коректно відповісти на запит та надаємо йому статус «Відмова». У коментарях просимо деталізувати, що саме цікавить.

Для створення матеріалів ми використовуємо запити, які отримують статус фейк, або маніпуляція та відповідають за наступними критеріями:

• Новизна. Фейк або маніпуляція не повинні дублювати вже ідентифіковані та проаналізовані раніше.
• Суспільний резонанс. Ми відслідковуємо його, по-перше, за кількістю тематично схожих чи однакових запитів у боті, по-друге, за масовим поширенням меседжів у ЗМІ та соцмережах.

За зазначеними критеріями за період з 1 січня по 31 серпня ми відібрали й висвітлили 452 матеріали, які й покладені в основу нашого аналізу.

Аналіз

Під час нашого аналізу у кожному матеріалі ми виділили один головний наратив, який намагається просунути та чи інша дезінформація. Так, ми виділили 27 наративів.

1. Україна/світ не виживе без Росії;
2. Україна насправді має мрії про захват Європи;
3. Дискредитація системи охорони здоров’я України;
4. Україна не ухвалює самостійних рішень і залежна від США;
5. Виправдовування обстрілів мирних жителів і цивільної інфраструктури;
6. Відвертання уваги;
7. Дискредитація українських біженців;
8. Енергетичні спекуляції;
9. НАТО бореться в Україні;
10. Паніка;
11. “Гей цінності” Європи, відтепер “приходять” до України;
12. Спекуляції щодо Курська;
13. Дискредитація освіти в Україні;
14. Релігійні спекуляції;
15. «Україна Заходу не потрібна»;
16. Клікбейт;
17. Дискредитація Олімпійських ігор;
18. Дискредитація Президента України;
19. Шахрайство;
20. Насправді Путін та Росія мають величезну підтримку;
21. Дискредитація уряду країн Заходу;
22. «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів»;
23. В Україні безлад;
24. Україна програє війну;
25. Дискредитація української армії;
26. Українці потребують нового уряду/ дискредитація чинної влади;
27. Дискредитація мобілізаційних заходів.

Ці наративи ми поділили на три групи за кількістю поширень та запитів у визначений період.

Група «Головні» (43,1%) — це ті наративи, що повторюються найчастіше і найбільш присутні в інформаційному просторі. Вони якомога активніше просуваються російською пропагандою.

Група «Середні» (45,5%) — наративи, що фігурують доволі часто, але просуваються не так потужно, як «Головні».

І, нарешті, «Точкові» (11,4%) — це такі, що зустрічаються досить рідко, або ж навіть усього один раз. Вони не демонструють тенденції, але говорять про настрої окремих груп населення (як правило, всередині російського суспільства).

Наративи групи «Головні»

Почнемо аналіз з групи «Головні». «Переможцем», або ж найбільш розповсюдженим наративом став наратив «Дискредитація мобілізаційних заходів», що посідає перше місце за розповсюдженістю і кількості згадувань. Його частка у чинній групі складає 28,5%, і 12,3% від загальної кількості наративів, використаних за обраний період.

І дійсно, цей наратив просувався і просувається дуже потужно. Для чого цей наратив і чому стільки сил вкладається в його реалізацію?

Аби посіяти сумніви щодо законності загальної мобілізації, запевнити українців у її вибірковості, а отже несправедливості, підірвати рівень довіри до Збройних сил України та спровокувати розбрат в українському суспільстві, роз’єднати й озлобити його.

Одна з тез пропагандистів — від мобілізації неможливо сховатися. Адже, повістки знайдуть тебе: в «Дії», під кришечкою Nutella, у PlayStation та на рекламі пива, до того ж вас «здасть» власна дружина чи сусіди.

У випадку відмови від мобілізації, вам встановлять «заглушки на каналізацію», заблокують карти, відключать електрику, ваші діти не зможуть мати права на вищу освіту, тарифи будуть подвоюватися, квартиру і автівку відберуть та, навіть, у Вінниці ви не зможете купити перуку, якщо до того планували, бо це заборонено ТЦК. Вас примусово повернуть з-закордону, виб’ють двері, використають проти вас електрошокери, закопають живцем… та ймовірно застрелять, адже, за тезами пропагандистів, саме в «ухилянтів» законодавчо дозволено стріляти.

Зауважимо, що помилки під час проведення мобілізації дійсно існують. Проте пропагандисти цілеспрямовано їх перебільшують та масштабують.

На другому місці за поширенням — наратив «Дискредитація чинної влади». Його частка у цій групі складає 19,7%, і 8,5% від загальної кількості.

У цьому наративі ми виділили декілька піднаративів, а саме:

• Українській владі не потрібні власні громадяни/цікавлять тільки як гарматне м’ясо (10,5%)
• Конфлікт всередині влади (15,8%)
• Українська влада заробляє на війні/ “кому війна, а кому мати рідна” (31,6%)
• Дискредитація чинної влади (42,1%)

В попередніх аналітиках перелічені піднаративи були повноцінними наративами, але ми вирішили, оскільки вони усі спрямовані на дискредитацію української влади, то поєднання їх усіх під загальним наративом, більш коректно відобразить ситуацію щодо роботи пропагандистів проти української влади.

Найменшим у цій групі є наратив «Українській владі не потрібні власні громадяни/цікавлять тільки як гарматне м’ясо». Хоча в попередніх періодах пропагандисти докладали сюди чимало зусиль, у цьому дослідженні, їх було відверто мало, а ті що були, майже не витримували критики. Як то, наприклад, список з 200 військовополонених, яких Україна відмовляється забирати з російського полону чи обкладинка іноземного видання, де українських військових, порівняли з кулями, а саме, що нібито «тривалість їхнього життя, дорівнює тривалості життя кулі в магазині».

Також до дискредитації влади ми віднесли й піднаратив «Конфлікт всередині влади». Тут хотілося б навести приклад, в якому, за версією пропагандистів, очільник ХОВА Синєгубов звернувся до Президента з проханням здійснити перевірку щодо діяльності міського голови Ігоря Терехова та можливості його тимчасового відсторонення.

Піднаратив «Українська влада заробляє на війні/ “кому війна, а кому мати рідна”» має схожу історію з наративом «Дискредитація мобілізаційних заходів», адже є відомі факти на загальнонаціональному рівні про корупційні схеми під час здійснення закупівель. Саме тому пропагандисти створюють нові неіснуючі приклади подібних закупівель, аби підсилити зневіру суспільства у владі.

І нарешті, безпосередньо «дискредитація чинної влади». Тут знайшли своє відображення, неіснуючі та/або перекручені заяви українських посадовців. На кшталт того, що, наприклад прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на форумі «Україна-НАТО» планує порушувати питання про виключення Словаччини та Угорщини з Альянсу. Тут хотілося б наголосити, що звісно такої заяви не було, але можливість ініціювання Україною процесу вилучення з НАТО будь-кого із членів Альянсу відсутня, адже ініціювати призупинення членства можуть лише його члени. Україна зараз не перебуває у складі НАТО, тож ініціювати будь-які зміни стосовно його складу відповідно не може.

Варто зауважити, що пропагандисти спрямовують свої зусилля на дискредитацію чинної влади не тільки для створення відповідних настроїв всередині країни, зокрема, наприклад щодо корупції в Україні, а також, аби в довгостроковій перспективі обмежити західну допомогу Україні, адже наразі військова та гуманітарна допомоги нашій країні — на безпрецедентному рівні.

Умовне третє місце посів наратив «Дискредитація української армії». Його частка у цій групі складає 18,7%, і 8% від загальної кількості.

У цьому наративі ми також виділили декілька піднаративів, а саме:

• Дискредитація військового керівництва (27,8%)
• Дискредитація української армії (30,6%)
• Українські військовослужбовці — злочинці (41,7%)

Найменший за кількісним показником серед піднаративів — «Дискредитація військового керівництва». Більшість кейсів, що відображали даний піднаратив, стосувалися Залужного. Наприклад, в біографічній книзі Залужного йдеться про операцію підриву «Північного потоку», або обкладинка німецького журналу «Titanic» — «Невдаха вийшов на пенсію», на якій нібито колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зображений «м’ясником у відставці».

Наступний піднаратив — безпосередньо «Дискредитація української армії». Тут такі кейси, як українська ППО знищила понад 130 рідкісних орлів та нібито звіт МО Румунії про погану підготовку пілотів ЗСУ на F-16.

І найпоширеніший піднаратив у цій групі — «Українські військовослужбовці — злочинці». Для прикладу: новина нібито бійці спецпідрозділу Kraken розстріляли жителів села Петропавлівка за відмову вітатися гаслом «Слава Україні», або на Сумщині військовослужбовці ЗСУ, які були мобілізовані з місць позбавлення волі, знищили автомобіль поліції.

Для чого ж пропаганда вкладає стільки зусиль, щоб дискредитувати українську армію? Як бачимо, за розподіленням піднаративів однією з головних напрямків є демонізація армії України, знецінення військового керівництва та одночасно зображення українських військовослужбовців, як не професійних. Поширення подібних тез, з погляду роспропаганди, корисно і для внутрішнього ринку РФ, і для зовнішнього. Адже, наприклад, дискредитуючи військово-політичне керівництво України, вони намагаються зменшити довіру до нього та створити негативний імідж нашої країни на міжнародній арені.

Четверте місце поділили між собою наративи «Україна програє війну» та «В Україні безлад», що мають по 16,6% відсотків у цій групі, та 7,1% від загальної кількості.

Наратив «Україна програє війну» був у групі «Головні» й всі наші попередні дослідження. І це відповідає меті пропаганди — довести своїм громадянам, світовій спільноті та, навіть українцям, що РФ займає переможні позиції.

У цьому наративі ми також виділили декілька піднаративів, а саме:

• Великі втрати (21,9%)
• Україна програє війну (34,4%)
• Через великі втрати залучають (дітей, похилого віку, вагітних, хворих, інвалідів, працівників критичної інфраструктури тощо) (43,8%)

Аби показати, що Україна нібито програє війну, пропагандисти перманентно просувають тезу «великих втрат». Так, вони намагаються сфабрикувати заяви політиків, знайти шпалери зі світлинами загиблих та знайти інші «докази» як то обкладинки іноземних видань.

Піднаратив «Україна програє війну» просувається вкидами про захват тих чи інших українських територій, знищення техніки, та навіть, про масові медитації, спрямовані на переродження мільйона загиблих військовослужбовців.

Найпоширеніша теза у цій групі — «Через великі втрати залучають (дітей, похилого віку, вагітних, хворих, інвалідів, працівників критичної інфраструктури)». Так, представники влади нібито закликають залучити дітей до виробництва снарядів, готують пенсіонерів до оборони Харкова, проводять військову підготовку для 14-річних дівчат, мобілізують людей з інвалідністю та людей, які перебувають на лікуванні у психоневрологічних диспансерах. А в лікарнях більше немає лікарів, бо всіх мобілізували. Це все має непрямо свідчити про те, що боронити Україну більше нема кому, тому перемога РФ — справа найближчого часу.

У такий спосіб пропагандисти намагаються забрати у населення надію на перемогу, адже про що мова, коли вже «інвалідів мобілізують, бо воювати ж нема кому».

Наратив «В Україні безлад» в цілому просуває тезу про несправедливість в суспільстві та має на меті викликати відчуття  «неможливості змін» та «загальної несправедливості». У цьому наративі ми виділили декілька піднаративів, а саме:

• Розкол між Заходом і Сходом України (3,1%)
• Хтось воює, а хтось розкошує/ нерівність у суспільстві (9,4%)
• Дискредитація правоохоронних органів/судової системи України (15,6%)
• В Україні безлад (34,4%)
• Неправова Україна (37,5%)
  

Неправова Україна

Найменшим за кількістю згадок у цей період є наратив «Розкол між Заходом і Сходом України». Проте ми залишили його серед піднаративів, адже до початку повномасштабної війни України з РФ та задовго до нього, в цю тезу вкладалося багато ресурсу пропагандистів. Тут і про побиття за незнання мови, про переслідування, хамство людей зі сходу і численні історії, як «погані біженці зі Сходу України» безплатно поселилися в помешканні на Західній Україні, все спалили/ затопили/привели в неробочий стан і потім лишили записку: це вам «БЕндери». Ця історія ширилася не тільки соцмережами, але і як народна творчість — усно.

Наступна піднаратив — «Хтось воює, а хтось розкошує/ нерівність у суспільстві», завдяки якому намагаються просувати тезу базової несправедливості у суспільстві. І що, наприклад Ольга Фреймут засудила ухилянтів, перебуваючи у Лондоні. Також намагаються показати, що ті, хто виїхав з України, мають легке життя і т.д.

Піднаратив «Дискредитація правоохоронних органів/судової системи України». Тут перебувають кейси, у яких повідомляють про «закриття чи справ» тощо. Тут, як і з наративом про дискредитацію мобілізації — так, проблеми дійсно існують, проте пропагандисти їх перебільшують, масштабують та посилено поширюють, аби викликати відчуття зневіри у суспільстві. Або ж беруть якусь резонансу справу і пишуть про її закриття. І хоча легко перевірити, що це не так, тим не менше пересічні українці можуть повірити, що неможливо добитися справедливості, якщо справи такого рівня закриваються.

Так, наприклад, мережею поширилася новина, що співробітник ДБР, який підозрюється у вбивстві юнака на київському фунікулері, уникнув покарання.

Натомість підозрюваний не має стосунку до ДБР, він служить водієм в Управлінні державної охорони України. Судовий процес стосовно нього ще триває і він перебуває під вартою без права внесення застави.

Наступним піднаративом є безпосередньо «в Україні безлад», що представлений наступними кейсами: про завищені ціни, коли наприклад, звичайна сіль коштує 200 гривень за пачку вагою пів кілограма, а пенсіонери б’ються в магазині за яйця, тим часом українські компанії випускають морозиво з вмістом канабісу.

І нарешті, найпоширеніша теза, що свідчить про те, що «в Україні безлад» — «Неправова Україна».

Тут зустрічаємо наступні приклади: Державна податкова служба України є не державним органом, а приватним підприємством, або ж що нібито в Україні Указу про введення воєнного стану насправді не існує.

Та, наприклад, схвалення Кабміном України рішення про вихід з угоди країн СНД про встановлення додаткових пільг і матеріальної допомоги для учасників Великої Вітчизняної війни, хоча насправді в Україні не скасована допомога ветеранам Другої світової війни.

Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації

Наративи групи «Середні»

Ці меседжі не можна вважати потужною хвилею дезінформації. Втім, саме вони формують необхідний інформаційний шум. Таким чином російська пропаганда втілює в життя вислів Геббельса:

«Брехня, повторена один раз залишається брехнею, а брехня, повторена тисячі разів, стає правдою».

Шосте та сьоме місце загалом, та перше і друге місце у цій конкретній групі поділяють наратив «Дискредитація уряду країн Заходу» та «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів». Їхня частка відповідно складає 13,7% у групі «Середні» та 6,3% від загальної кількості.

Почнемо з «Дискредитації уряду країн Заходу». У цьому наративі ми виділили декілька піднаративів, а саме:

• Дискредитація уряду ЄС (3,6%)
• Дискредитація Британії (14,3%)
• Дискредитація США/нівелювання підтримки від США (35,7%)
• Дискредитація Франції (46,4%)

Впродовж досліджуваного періоду російська пропаганда найбільше спрямувала свої зусилля на Дискредитацію США та Франції.

Щодо дискредитації США, то тут пропаганда особливо залучена у передвиборчий процес: як-то, мережею поширилася інформація про вигукування у натовпі нецензурної лайки щодо Байдена, Камала Гарріс використала штучний інтелект для створення фейкових натовпів, або ж Трампа підтримує армія ветеранів.

Найбільша кількість кейсів стосувалася Франції. Ми зафіксували хвилю дезінформації, спрямовану на дискредитацію уряду Франції та президента країни з кінця лютого 2024 року, коли президент Еммануель Макрон не виключив можливість відправити війська західних країн в Україну. Також хвиля дезінформації здійнялася перед Олімпійськими іграми, що відбулися у Парижі.

Так, щодо Франції, хочемо навести приклад, коли поширилась новина про новообраного президента Сенегалу, який оголосив, що Франція повинна покинути країну. Хоча насправді це був нескладний діпфейк.

Наступним наративом розглянемо «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів». Просуваючи цей наратив, російська пропаганда намагається представляти українців як абсолютно хаотичних, нелогічних та радикально налаштованих нацистів. Його поширення створює хибний образ українців не тільки для росіян, а для всього світу, тому робота з його спростування обов’язково має не тільки проводитися, але і висвітлюватися в медіа.

Сам наратив просувається досить потужно і ми фіксуємо його на високому рівні від початку повномасштабного вторгнення. Реалізацію цього наративу ми також розділили на наступні піднаративи:

• Русофобська Україна (28,6%)
• «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів» (32,1%)
• Дискредитація України на світовій арені (39,3)%
  

Піднаратив «Русофобська Україна» реалізується через просування таких тез, як заборона в Україні Діда Мороза, знищення «бандерівцями» братської могили захисників Севастополя у Дніпрі, чи на Харківщині 16-річна дівчина ледь не задушила свою молодшу сестру через те, що та дивилась мультфільм російською мовою. Один з фейків, що насмішив нашу команду, про те, як у Рівному всіх переселенців змушують проходити «тест любові» на факт співпраці з російськими спецслужбами. Хоча насправді «тест любові» — це перевірка, яка проводиться міграційною службою серед пар, де є іноземець, який претендує на посвідку постійного проживання в Україні.

Наступний піднаратив — це безпосередньо «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів». Тут зібрані тези щодо радикалізму і хаосу, а саме такі, як «в новинах на українському телебаченні закликали українців «не їсти на новорічні свята», або про те, що «Україна готує астронавтів для підкорення Сонця». Просуваючи ці тези, російська пропаганда намагається вигадувати події чи приводи, яким майже немає на що спиратися у реальному житті, тому спростовувати такі кейси найлегше.

Наведемо приклад, коли на Одещині місто Южне перейменували в Порт-Аненталь, пропагандисти занепокоїлись перекладом цього слова з французької. Тобто, місто дійсно перейменували, його нова назва походить від назви німецької колонії Аненталь. Ба більше, назва Южне не відповідала дійсності, адже саме місто розташоване на півночі Одещини. Проте росіяни самі вигадали неіснуючий переклад і поширювали його, висміюючи українців.

Ну й останній серед цих наративів, це «Дискредитація України на світовій арені», тут все, що може знецінити чи хибно висвітлити українців у світі. Як-то намагання присвоїти авторство «Червоної шапочки» української народної творчості, чи схвалення роботи ГУР після того, як у Балтиморі (штат Мериленд, США) обвалилася частина автомобільного мосту.

Наступний наратив — «Насправді Путін та Росія мають величезну підтримку» — має частку 5,8% в загальному заліку і 12,7% серед наративів групи «Середні». Тож, він ледве поступився попереднім наративам, адже просувається доволі потужно за період, який ми досліджуємо. Раніше, в такій кількості ми його не помічали, проте це логічно пояснюється: в березні 2024 року відбулися вибори президента РФ, і відповідно, на лютий та березень припадає найбільше поширення цього наративу.

Реалізацію цього наративу ми також розділили на наступні піднаративи:

• Антиукраїнські настрої (23,1%)
• Насправді Путін та Росія мають величезну підтримку (в Україні) (23,1%)
• Звеличення Путіна та РФ західними країнами (53,8%)

Антиукраїнські настрої: це тези про те, що українці труять бійців 113 бригади ТрО, паплюжать місця вшанування військових та «допомагають» зійти з рейок потягам із західною військовою допомогою для України.

Піднаратив, що «Насправді Путін та Росія мають величезну підтримку» мав доволі складну в спростуванні реалізацію. Зокрема, це дослідження від досвідчених соціологів, про те, що в Україні треба шукати «провокаторів» для написання негативних коментарів під інтерв’ю Такера Карлсона з Путіним.

«Звеличення Путіна та РФ західними країнами» — саме цей піднаратив російська пропаганда просувала найпотужніше. Це і про німецьких фермерів, які кличуть Путіна в Берлін, і один з улюблених прийомів путінської пропаганди, що нібито у відеоролику Держдепу США з виступом Ентоні Блінкена в титрах помилково вказали Путіна президентом України, і підтримка великих корпорацій російського вторгнення, як-то Hochland пропонує безоплатно постачати продукцію для російських військовослужбовців.

Наступну сходинку у групі наративів «Середні» поділили між собою наступні наративи, що мають по 4,5% у загальному заліку і 9,8% серед своєї групи:

• «Дискредитація Олімпійських ігор»
• «Дискредитація Президента України»
• «Шахрайство».

Почнемо з «Дискредитація Олімпійських ігор». Вперше ми зафіксували поширення цього наративу у квітні та в останнє у серпні. Роспропаганда спрямовувала багато зусиль, адже це ніби відповідь на те, що російські спортсмени брали участь в міжнародних змаганнях у нейтральному статусі та представляти свою країну лише в індивідуальних видах. Саме тому, росіянам було важливо висвітлити Олімпійські ігри, як такі що не вдалися чи пройшли з численними порушеннями та небезпекою. Як-то: відмова спонсорів брати участь в Олімпійських іграх, чи злам Booking, внаслідок чого втрачено 30% бронювань у Парижі, чи заклик Моссаду не носити євреям релігійну та національну атрибутику під час Олімпіади-2024, або втеча медиків з Парижа на період проведення Олімпійських ігор.

Наступним наративом розглянемо вже традиційну для роспропаганди дискредитацію чинного Президента України. Тут просто фіксація того, що роспропаганда невтомно працює над спотворенням образу Володимира Зеленського. Як приклад, наведемо найбільш типову тезу: нібито у світі сміються з українського президента.

«Європейці сміються з Зеленського. Під час пресконференції у Бельгії, де Зеленський випрошував зброю, до кадру випадково потрапили бельгійські депутати, які дружньо з нього сміються», — стверджується у дописах.

Працюючи над спростуванням цього фейку, ми зробили порівняльний аналіз фрагмента відео, на якому посміхаються чоловіки, з оригінальними кадрами трансляції пресконференції, і впевнилися, що даний фрагмент немає жодного зв’язку з цією пресконференцією. Адже в залі розташовані геть інші крісла (фото залу 2021 року). На додаток, у поширеному відео використали кадри з пресконференції для ЗМІ, заходу, який взагалі не припускає присутності на ньому депутатів.

Також цей наратив реалізується через фейкові обкладинки, та фейкові образливі графіті. Таким чином пропагандисти намагаються викликати в українців почуття сорому за свого президента та знецінити його досягнення на світовій арені.

Наступний наратив — «Шахрайство», адже до нашого бота надходять запити, які мають на меті збір особистих даних або заволодіння коштами.

Нижче на сходинці — одразу два наративи: «Клікбейт» та «Україна Заходу не потрібна». Ці наративи мають по 5,9% у групі, відповідно, по 2,7% від загальної кількості.

Клікбейт — це викривлена або фейкова інформація, у вигляді невеликого, допису  з використанням емоційних та психологічних тактик заманювання користувача, з метою залучення авдиторії на ресурс та отримання вигоди, як наприклад, збільшення відвідуваності чи кількості уподобань, завантаження додатків тощо.

Тому, хочемо нагадати, що намагаючися отримати безплатно якусь послугу та/або грошову компенсацію в анонімних Telegram-каналах, ви, по-перше, надаєте ваші особисті дані шахраям, а, по-друге, фактично «клюєте на гачок» недобросовісних адміністраторів пабліків, таким чином, допомагаючи їм збільшити аудиторію каналу, а отже їхні статки.

Наступний наратив — «Україна Заходу не потрібна» ми також розділили на два піднаративи:

• Територію України розділять країни Заходу (16,7%)
• «Україна Заходу не потрібна» (83,3%).

Раніше пропаганда активно поширювала тезу, що Україна цікавить Європу саме в контексті територій. На кшталт, не має Польщі без Львова і т.д.

Але нині ця теза підтримується слабко, ймовірно, не на часі. Тож за період зими-літа 2024 ми маємо частку 16,7% з наративу. Як приклад, наведемо кейс, де Румунія хоче окупувати Україну.

Ну а на підтвердження тези, що Україна Заходу не потрібна, маємо приклади, як-то: французькі фермери, які закидали Посольство України гноєм, а Компанія Nestlé забруднену воду відправляє, як гуманітарну допомогу в Україну.

Або кейс про можливість працювати за кордоном виключно з низькооплачуваними вакансіями роботи прибиральника, санітара чи посудомийки.

Наступну сходинку посіли два наративи — «Дискредитація освіти в Україні» та «Релігійні спекуляції», які мають 2,2% в загальному заліку та 4,9% в групі «Середніх».

Наратив «Дискредитація освіти в Україні» ми також розділили на:

• «Дискредитація освіти в Україні» (30%)
• Мобілізація студентів (70%)

Ну і якщо з дискредитацією освіти все більш-менш зрозуміло, бо тут ховається теза, що в Україні в цілому неякісна освіта, то з «мобілізацією студентів» пропагандисти дали собі волю. Тут ховається низка наказів ВНЗ про відправлення на фронт, заміну практики у навчальних закладах на риття окопів та заява Міністра освіти Оксена Лісового, що студенти замість захисту диплома захищатимуть Харків.

Теза щодо релігійних спекуляцій просувається на тлі заборони УПЦ МП в Україні. Серед таких кейсів: в Україні на Різдво за новоюліанським календарем храми відвідало усього 10 людей, або у Чернігові хрести на куполах Спасо-Преображенського собору замінять на герби. Також поширюються інші релігійні спекуляції, на кшталт того, що Церква сатани подякувала організаторам Олімпійських ігор за церемонію відкриття.

Останню сходинку серед наративів групи «Середні» поділили між собою наративи «”Гей цінності” Європи відтепер “приходять” до України» та «Спекуляції щодо Курська», які мають 2% в загальному заліку та 4,4% в групі.

Щодо поширення наративу «”Гей цінності” Європи відтепер “приходять” до України», то поширювався він через наступні кейси: нібито в Києві роздавали листівки, в яких містилися рекомендації щодо поводження під час проведення Маршу Рівності, або про послугу для українців: ГО за плату допоможуть військовим узаконити одностатеві шлюби.

Щодо Курська, цей наратив виник тільки в серпні, але просувався досить потужно та встиг потрапити в групу «Середніх». Цей наратив роспропаганда намагається просунути таким чином, аби у свідомості тамтешніх мас події в Курській області ніяк не асоціювалися з Путіним та російським керівництвом. Так, у дезінформації, яку ми фіксували, про РФ не було жодної згадки. Як-то Залужний закликав затвердити в конституції Курськ та Курську область, як суверенні території України, Сумська обласна клінічна лікарня повідомила про термінову потребу крові для поранених в Курській області (про РФ жодної згадки), або як українці продають вкрадені з Курської області ікони.

Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації

Наративи групи «Точкові»

Група «Точкові» поєднала наративи, які є ситуативними, або такими, що не мають потужного розголосу. Це окремі «вкиди» для підтримки тієї чи іншої риторики РФ або її прихильників — на групу припадає 11,4 % від загальної кількості.

Перше місце поділили між собою чотири наративи: «Паніка», «НАТО бореться в Україні», «Енергетичні спекуляції» та «Дискредитація українських біженців». Вони мають по 13,7% відсотків у своїй групі, та відповідно по 1,6% від загальної кількості.

Друге місце посіли наративи «Виправдовування обстрілів мирних жителів і цивільної інфраструктури» та
«Відвертання уваги», які мають 11,8% у своїй групі та відповідно по 1,3% від загальної кількості.

Наратив «Виправдовування обстрілів мирних жителів і цивільної інфраструктури» росіяни використовують, коли намагаються приховати власні злочини проти цивільного населення, прикриваючись нібито військовими цілями. Насправді ж, вони обстрілюють житлові квартали, гіпермаркети та інші не військові цілі, порушуючи закони та звичаї війни, а висвітлюють це, як б’ють нібито по військовим цілям.

«Відвертання уваги» — не зовсім наратив. Сюди ми відносимо кейси, що не вкладаються у певний наратив, але частіше за все мають на меті відволікти, або ж містять прихований клікбейт — заголовок, що спонукає перейти за посиланням, приєднатися до каналу, завантажити додаток тощо. Сюди відносимо такі кейси як, зафіксоване НЛО в Італії та перший в історії концерт, на якому виступав робот.

Наступні місця знов поділяють два наративи «Дискредитація системи охорони здоров’я» та
«Україна не ухвалює самостійних рішень і залежна від США». Вони мають 7,8% у своїй групі та відповідно по 0,9% від загальної кількості.

Найменше поширення мають такі точкові наративи, як «Україна насправді має мрії про захоплення Європи» — 3,9% у своїй групі та відповідно по 0,4% від загальної кількості.

І на останньому місці «Україна/світ не виживе без Росії» — 2% у своїй групі та відповідно по 0,2% від загальної кількості.

Останні два наративи майже не зустрічаються, проте ми фіксуємо їх поодиноку появу.

Висновки

У результаті дослідження ми ідентифікували п’ять потужних хвиль дезінформації, що спровоковані російськими соцмережами, каналами та ЗМІ у період з 1 січня 2024 рік по 31 серпня 2024 року.

Також ми знайшли 12 так званих «підхвиль» і приклади точкового використання дезінформації.

Аналіз підтвердив: три наративи не сходять з перших шпальт російських ЗМІ, а саме — «Дискредитація мобілізаційних заходів», «Українці потребують нового уряду/ дискредитація чинної влади» та «Дискредитація української армії». І четверте місце поділили «В Україні безлад» та «Україна програє війну». Поширення саме цих наративів має на меті допомогти росіянам не тільки на полі бою, але і проникнути в наші голови: зневірити у державі, зневірити в уряді та армії, розмити цілі.

За досліджений нами період ми помітили й, на наш погляд, позитивну тенденцію, — в українському суспільстві поширюється менше панічних настроїв та українці стали менш вразливими до енергетичних спекуляцій. Також, навіть самі росіяни стали розуміти, що просування тези «Україна/світ не виживе без Росії» вже не є доцільним, адже в це більше не вірять, навіть, вони самі.

Тож, хочемо нагадати: довіряйте тільки офіційним джерелам, не давайте керувати вашою увагою та у разі появи сумнівів — надсилайте новини у @perevir_bot.

Вся надана в документі інформація завантажена до нашого Dataset. 

Над матеріалом працювала: Юліана Топольник

Дані для Dataset збирали: Юліана Топольник, Ольга Яковлева, Анна Орманжи, Вікторія Горак

Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!