У Міністерстві оборони України готують наказ про затвердження чотирьох рівнів психологічної допомоги військовослужбовцям Сил оборони.

Про це розповіла офіцерка відділу психологічного супроводу управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Альона Сидоренко під час круглого столу, де обговорювали психологічне відновлення військовослужбовців, пише Укрінформ.

Перший рівень означає «самодопомога та взаємодопомога», коли військові знаходяться безпосередньо на передовій.

До надання першої психологічної допомоги психологи військових частин готують захисників ще до того, я вони потрапляють на поле бою. Адже фахівці зазвичай знаходяться на другій лінії і виїжджають у підрозділи лише, коли немає небезпеки для життя.

Другий рівень — робота з фаховими психологами, які розгортають пункти психологічної допомоги поблизу медичних пунктів.

Упродовж трьох діб у таких пунктах знаходяться військовослужбовці, які не справляються з реакціями через травматичні події. Якщо бійцю краще не стає, його рекомендують направити на консультацію до госпіталю. Саме там психіатри можуть визначити статус і стан військовослужбовця. Якщо в нього немає психіатричного статусу, він повертається до своєї військової частини.

Тут починається третій рівень психологічної допомоги.

«Це зазвичай установи та заклади, які знаходяться поблизу бойових дій. Це може бути за 200–300 км, це можуть бути такі санаторії, які або за спонсорською допомогою підтримуються, або від державних обладміністрацій, які надають для військовослужбовців клінічні послуги», — розповіла Сидоренко, додавши, що зазвичай військові перебувають у таких закладах упродовж тижня.

Четвертий рівень — це коли підрозділи виводяться з районів ведення бойових дій на безпечніші території і там відбуваються заходи з декомпресії. Упродовж 3–7 діб одразу після виведення підрозділу із зони бойових дій із солдатами працюють групи психологів, сформовані при управліннях видів. У заходах залучаються громадські організації, де є підготовлені психологи, які з 2014 року працюють із військовими або які були демобілізовані і працюють у межах наказів, якими визначено порядок проведення заходів із психологічної декомпресії.

Після заходів декомпресії зазвичай виявляється група людей, які потребують більш тривалої реабілітації, і які спрямовуються до спеціалізованих реабілітаційних центрів, підсумувала Сидоренко.

Читайте також

  • Як арттерапія допомагає українським військовим? Розповідає Костянтин Лизогуб.

Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!