«Прошу суд ухвалити справедливе рішення», — Бахруз Гасанлі говорить через перекладача й намагається пояснити суддям, чому йому небезпечно повертатися до Азербайджану. Він згадує маленького сина вдома й старшого брата, якого, за його словами, катували в азербайджанській в’язниці.
Бахруз Гасанлі — громадянин Азербайджану, який останні роки живе в Харкові й відкрито підтримує Україну у війні проти Росії. 6 серпня Харківський апеляційний суд розглянув апеляцію на рішення Шевченківського районного суду, який після затримання Гасанлі обрав йому нічний домашній арешт.
Прокурор клопотав скасувати це рішення та помістити чоловіка до СІЗО. Натомість троє захисників наполягали: затримання та клопотання про тимчасовий арешт були оформлені з порушеннями.
Зрештою суд задовольнив клопотання прокурора. Бахрузу Гасанлі скасували домашній арешт і постановили взяти його під тимчасовий арешт у Харківському СІЗО на 40 діб.
Правозахисники наголошують на політичному переслідуванні Гасанлі й занепокоєні, що його екстрадують до Азербайджану. Журналісти Ґвара Медіа побували на судовому засіданні й розбиралися у справі.
Суд, який не вирішував питання вини
«Я вважаю, що це переслідування, адже я політик. У азербайджанській в’язниці без вини сидять наш лідер партії Алі Керімлі та десять його соратників, а також правозахисники — усього близько 400 осіб. […] Якщо він цього разу забере мене, то вб’є, як мого старшого брата».
Формально 6 серпня суд не визначав, чи винен Гасанлі у злочинах, які йому інкримінує Азербайджан. Прокурор Масловський просив задовольнити апеляцію і скасувати домашній арешт, обраний судом першої інстанції. На його думку, Кримінальний процесуальний кодекс у справах про тимчасовий арешт не передбачає такого запобіжного заходу.
Він наголошує, що Бахруз Гасанлі перебуває у міжнародному розшуку за «червоним повідомленням» Інтерполу. Азербайджанська сторона, за його даними, вже повідомила про підготовку офіційного запиту на екстрадицію. Саме тому, переконує прокурор, єдиним законним рішенням має бути тимчасове тримання під вартою до надходження повного пакета документів.
Адвокат Максименко звертає увагу, що в матеріалах немає самого запиту Азербайджану про тимчасовий арешт, який вимагає Європейська конвенція про видачу правопорушників. Він посилається на практику Верховного Суду і стверджує, що без такого документа український суд взагалі не мав відкривати провадження.
Другий адвокат Глущенко говорить уже про документи, долучені прокуратурою. Він ставить під сумнів належне оформлення рішення суду Баку й зазначає відсутність його засвідченого оригіналу. Також додає, що не зміг перевірити справжність електронних реквізитів документа. Окремо він наголошує, що прокурор користується інформацією Інтерполу, яка була оновлена ще кілька місяців тому. За словами захисту, він не надав суду актуальних даних про статус міжнародного розшуку.
Третя адвокатка Річко повідомляє суду про нову обставину. За її словами, 4 серпня Бахруз Гасанлі подав заяву про надання статусу біженця або додаткового захисту в Україні. Державна міграційна служба відмовилася прийняти документи, тому їх подали через канцелярію, а бездіяльність посадовців уже оскаржують у суді. До матеріалів також долучили лист Управління Верховного комісара ООН у справах біженців із рекомендацією не здійснювати екстрадицію до завершення розгляду заяви про міжнародний захист.
Після оголошення ухвали адвокати пояснюють журналістам: це рішення не означає автоматичної видачі їхнього підзахисного. Попереду — екстрадиційна перевірка, під час якої українська влада має відповісти на запитання, чи є кримінальне переслідування Бахруза Гасанлі звичайною кримінальною справою або ж елементом політичної кампанії проти азербайджанської опозиції. Саме цей етап, переконані вони, стане вирішальним.
Адвокат Максименко неодноразово повертався до статті 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників. За його словами, Азербайджан мав спочатку направити офіційний запит саме про тимчасовий арешт, а вже потім — екстрадиційний пакет документів. Натомість українська прокуратура, стверджував захист, такого документа суду не надала.
Він також послався на постанову Верховного Суду та наказ МВС, які, на його думку, передбачають окрему процедуру дій після отримання лише «червоного повідомлення» Інтерполу.
«Суд взагалі не повинен був відкривати провадження, а мав повернути документи прокурору», — аргументував адвокат.
Хто такий Бахруз Гасанлі та чому його справа почалася задовго до затримання в Харкові
Бахруза Гасанлі затримали у Харкові 27 липня, після того як Національна поліція України отримала інформацію про «червоне повідомлення» Інтерполу, ініційоване Азербайджаном. Формальною підставою стали матеріали, які азербайджанська сторона передала міжнародним правоохоронним органам.
Однак сама історія почалася набагато раніше — коли Гасанлі став одним з активістів азербайджанської опозиції.
Бахруз Гасанлі багато років був пов’язаний із Партією народного фронту Азербайджану (ПНФА) — однією з найбільших опозиційних політичних сил країни.
Видання Kharkiv Today з посиланням на Національну раду демократичних сил Азербайджану повідомляє, що він тривалий час працював у команді голови партії Алі Керімлі.
Партія народного фронту вже багато років перебуває у відкритому конфлікті з владою президента Ільхама Алієва. Правозахисні організації повідомляли, що саме члени ПНФА становлять значну частину політичних в’язнів Азербайджану.
Сам Гасанлі публічно говорить, що політичне переслідування його родини триває вже багато років.
Під час засідання Харківського апеляційного суду він заявив, що після його виїзду з країни азербайджанські силовики затримали його старшого брата. За словами Гасанлі, той зазнав катувань, а після звільнення помер від наслідків отриманих травм.
Окрім того, наприкінці 2025 року азербайджанські силовики провели обшук у будинку Алі Керімлі, після чого його взяли під варту в межах кримінальної справи про нібито підготовку державного перевороту. Разом із ним були затримані й інші представники керівництва партії. Керімлі назвав справу політично мотивованою, тоді як влада наполягає, що йдеться про розслідування тяжких злочинів.
Саме в цьому контексті з’являється ім’я Бахруза Гасанлі. За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини, азербайджанська сторона стверджує, що Гасанлі нібито передав Алі Керімлі 850 тисяч доларів США для фінансування підготовки державного перевороту.
Захист Гасанлі відкидає цю версію, вважаючи її частиною ширшої кампанії переслідування Народного фронту. Крім того, адвокати звертають увагу, що фабула обвинувачення, викладена в документах азербайджанської сторони, не є послідовною: у різних документах фігурують різні обставини й навіть різні можливі склади злочину.
Україна стала другою домівкою
За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, Гасанлі постійно проживає в Україні з 2016 року.
Саме тут він створив сім’ю. У Харкові народився його син. Тут він придбав житло.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії чоловік не виїхав до країн Європейського Союзу, хоча, як сам говорив у суді, мав таку можливість.
Під час судового засідання адвокати окремо наголошували: Гасанлі має зареєстроване місце проживання, власну квартиру, дружину, малолітню дитину, не порушував українського законодавства і весь цей час проживав відкрито.
Сам він пояснив рішення залишитися так: «Україна для мене — друга Батьківщина».
Після 24 лютого 2022 року Бахруз Гасанлі був одним з організаторів мітингу на підтримку України в Баку — однієї з небагатьох публічних акцій солідарності з українцями в Азербайджані після початку повномасштабної війни.
Пізніше, вже перебуваючи в Україні, він виступав у соціальних мережах та закликав азербайджанців у різних країнах, зокрема у Росії, підтримувати український суверенітет.
Під час виступу в суді він розповів, що разом з іншими опозиційними активістами намагався змінити ставлення азербайджанського суспільства до російсько-української війни. За його словами, вони переконували співвітчизників не підтримувати російську агресію та не брати участі у війні проти України.
Саме ця діяльність, як вважає Гасанлі, зробила його ще більш небажаною фігурою для азербайджанської влади.
Національна рада демократичних сил Азербайджану після затримання Гасанлі в Харкові заявила, що вважає його переслідування політично мотивованим.
Опозиційне об’єднання закликало Україну не допустити його видачі Азербайджану, оскільки, на їхню думку, це створює реальну загрозу його свободі та безпеці.
Чому справа Бахруза Гасанлі більша, ніж питання однієї екстрадиції
Після отримання офіційного запиту Генеральна прокуратура України повинна провести екстрадиційну перевірку. На цьому етапі оцінюватиметься вже не лише правильність оформлення документів, а також чи відповідає видача міжнародним зобов’язанням України.
У відкритому зверненні до Генерального прокурора директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко закликали відмовити у видачі Бахруза Гасанлі.
На їхню думку, існуютьризики того, що після повернення до Азербайджану він може зазнати катувань, жорстокого поводження або несправедливого судового розгляду.
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко посилаються на принцип non-refoulement — принцип неповернення — який прямо забороняє державам передавати людину туди, де їй може загрожувати переслідування чи катування.
На їхню думку, у випадку Гасанлі такі ризики є реальними, а не гіпотетичними.
Вони закликають Генеральну прокуратуру провести максимально об’єктивну екстрадиційну перевірку. Також відмовити у видачі опозиціонера Азербайджану та перевірити всі обставини, які могли вплинути на початок екстрадиційної процедури.
Транснаціональні репресії Азербайджану
На початку 2026 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила спеціальну заяву, присвячену тому, що вона назвала розширенням кампанії транснаціональних репресій Азербайджану.
Йдеться про практику, коли влада переслідує своїх критиків навіть після того, як вони залишили країну.
За даними організації, лише протягом останніх років азербайджанські суди винесли низку заочних вироків журналістам, блогерам, політичним аналітикам та громадським активістам, які проживають у США, країнах Європейського Союзу та інших державах.
Серед них — журналістка Севіндж Османгизи, блогер Вагіф Аллахвердієв, Мурад Гулієв, Ганімат Захід, політолог Арастун Оруджлу та інші критики влади.
Правозахисники звертають увагу, що кримінальні статті в цих справах різні — від шахрайства до закликів до масових заворушень чи повалення державного ладу.
Однак спільною рисою залишається одне: майже всі обвинувачені є публічними критиками чинної влади Азербайджану.
Саме тому Human Rights Watch закликала іноземні держави відмовлятися від виконання політично мотивованих екстрадиційних запитів, якщо вони не підкріплені переконливими доказами звичайного кримінального злочину.
Читайте також:
- «Згоріло все»: як атака по складу «Ранку» вдарила по українській книжковій галузі
- Харків втрачає архітектуру там, де її можна врятувати. Що заважає зберегти історичні будівлі?
