1 серпня російські безпілотники атакували логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok у Харкові. За словами генерального директора видавництва Віктора Круглова, загалом знищено понад 1,1 мільйона книжок: 615 тисяч підручників самого «Ранку» та близько 500 тисяч примірників інших видавництв, що входять до групи компаній, а також тих, хто користувався логістичними послугами центру.
Журналістка Ґвара Медіа поспілкувалася з керівниками постраждалих видавництв, Віктором Кругловим та заступницею міністерки культури Богданою Лаюк про збитки й плани відновлення.
Склад, де зберігалося все
За даними ДСНС, пожежу вдалося загасити лише на сьомий день — увечері 7 серпня. Генеральний директор видавництва розповів, що книжки тліли й знову спалахували. Від високої температури були зруйновані бетонні опори й обвалився дах. Доступ до складу довго залишався закритим через небезпеку обвалу. Те, що не згоріло, залито водою.
Усі співробітники живі, хоча спочатку була підозра на загибель однієї людини, яка не виходила на зв’язок. Двоє рятувальників потрапили до лікарні. Частково збереглася адмінбудівля, а автівки, які вдалося відігнати, не пошкоджені.
«Частина складів була перенесена у 2023 році. У нас є склади в Києві, Луцьку, Львові. У Києві вже горіли підручники два тижні тому», — коментує Круглов.
За слова медіаменеджерки корпорації RNK-Ranok Вікторії Лисенко, на складах зберігалася продукція видавництв «Ранок», «Фабула», READBERRY, Korali Books, ВГ «Основа», «Кенгуру», «Жорж», «Ще одну сторінку», VARVAR Publishing, «Своє», 4mamas тощо, а також мережі книгарень «КнигоЛенд», які користувалися логістичними послугами центру. Крім того, тут були книжки, які благодійний фонд «Ранок-Україна» передавав дітям, бібліотекам, військовим, громадам та іншим благодійним організаціям.
«Згоріло майже 8 млн книжок різних видавничих брендів, які входили до корпорації RNK-Ranok. Згоріло все», — каже генеральний директор видавництва.
Вікторія Лисенко розповіла, що на момент удару на складі було близько 28 тисяч тайтлів. Книги видавців, що не входять до корпорації, становили приблизно десяту частину. Решта — комерційні видання брендів групи та підручники.
Серед знищених — 600 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл до 1 вересня. Віктор Круглов повідомляє, що близько 20% шкіл не отримають підручники вчасно, тож корпорація надаватиме цифрові копії.
Фінансові втрати: мільярд лише за книжки
Віктор Круглов оцінює збитки лише від згорілих книжок у близько 1 мільярд гривень — це приблизно річний оборот усієї корпорації. Інфраструктурні втрати (склад і обладнання) — близько 5 мільйонів доларів. Це без урахування ситуації з київським складом у липні: сумарно за останні тижні в Києві та Харкові знищено близько 10 мільйонів книжок — третину книжкового ринку. За його словами, удари серйозно вплинули на галузь.
«Не хочу говорити про банкрутство, але якщо ми не візьмемо кредит на відновлення, то встояти буде дуже важко. Якщо “Ранок” впаде, далі “посипляться” друкарні, які друкують з відстрочкою. Це тисячі людей та мільйони податків», — каже керівник видавництва.
Корпорація планує перебудувати логістику, щоб з друкарні відправляти книжки одразу в книгарні. Наклади будуть зменшені, що призведе до зростання собівартості.
Втрата видавництв: «Жорж», VARVAR та інші
Засновниця та директорка харківського видавництва «Жорж» Ната Протас повідомила Ґвара Медіа, що у них згоріло орієнтовно 400 000 книжок і 330 тайтлів. Це приблизно обсяг річних продажів. Залишився невеликий резерв на місяць-півтора відвантажень. Видавництво втратило товару орієнтовно на 70 мільйонів гривень.
«Унікальних видань не було, але в нас книги зі складною поліграфією. Скоріше за все, тепер, якщо друкуватимемо, то щось простіше», — коментує Протас.
За її словами, зараз складно говорити про плани на майбутнє. Новинки надходять, але розрахуватися за них і додруковувати «Жорж» може тільки з продажів.
Ужгородське видавництво VARVAR Publishing втратило понад 300 тисяч примірників — це майже весь актуальний асортимент і близько 85% товарних залишків, повідомив директор видавництва Артем Варгаліонок.
Видавництво спеціалізується на коміксах та графічних романах. Серед втрачених — видання всесвітньо відомих серій Star Wars, Marvel, DC та Warhammer. Також згоріли книжки, на які вже завершився або добігав кінця термін дії ліцензії, і видання з лімітованими обкладинками накладом лише 100 примірників. Відновити такі позиції швидко буде складно.
«Точну кількість тайтлів поки назвати не можемо. Зараз команда звіряє дані складського обліку, залишки на резервних складах, книжки, які перебували в дорозі або ще не повернулися після фестивалів», — коментує керівник видавництва.
За його словами, орієнтовна сума збитків — десятки мільйонів гривень, однак оцінка ще триває.
До удару VARVAR передав до друку близько 10 тайтлів — новинки та продовження відомих серій. Після втрати складу плани довелося переглянути.
Директор додає, що зараз їхнє завдання — одночасно відновлювати знищені книжки й продовжувати видавати нові. Через це частину накладів доведеться друкувати меншими тиражами. Можуть бути й такі, які вже ніколи не будуть надруковані.
За словами Вікторії Лисенко, книжки зі спеціальними обкладинками, із золотим та срібним тисненням, кольоровими зрізами складно відновити. Саме такі видавали Varvar Publishing та READBERRY.
Компенсація: «Ми не залишилися сам на сам»
Вікторія Лисенко повідомляє, що юридична та фінансова команди корпорації RNK-Ranok централізовано займаються фіксацією збитків, оформленням документів і пошуком механізмів компенсації. Це стосується всіх видавництв групи, зокрема «Ранку», «Жоржа», VARVAR Publishing та інших.
«У цьому для VARVAR є важлива перевага роботи у складі великої видавничої групи — ми не залишилися сам на сам із наслідками удару», — говорить директор видавництва Артем Варгаліонок.
Віктор Круглов додає, що компанія веде перемовини з банками, державними установами та потенційними міжнародними партнерами. Багато партнерів вже висловили підтримку та запропонували допомогу. Про конкретні домовленості група повідомлятиме після їхнього офіційного підтвердження.
Віктор Круглов про пільгове кредитування
«Проблема — в заставі. Пільговий кредит під гарантії міжнародних організацій міг би врятувати галузь. Бо такої підтримки зараз потребують мінімум кілька видавництв», — зазначає гендиректор.
Він окремо наголошує на потребі змін у державній політиці кредитування. За його словами, потрібне пільгове кредитування для постраждалих видавництв і друкарень.
Зараз, щоб отримати кредит, банки вимагають заставу, але після пожежі деяким видавництвам нічого заставляти.
Круглов підкреслює, що варто змінити правила (постанову Кабміну №28) і дозволити:
- брати кредит під 0% на відновлення згорілих книжок, обладнання та матеріалів;
- або давати кредит без застави / під заставу майбутніх контрактів (наприклад, державних замовлень на підручники) / під гарантії держави чи міжнародних організацій (ЄБРР, донорські фонди тощо).
Ната Протас розповідає, що їм перша допомога надходила від читачів: автори відмовляються від роялті на користь видавництва, книгарні роблять викладки з їхніми книгами. Команда також надсилає запити в міжнародні організації.
«“Ранок” сам потерпає. Їхнє відновлення теж матиме і для нас велике значення», — додає директорка видавництва «Жорж».
Ґвара Медіа звернулася до Міністерства культури з питанням, чи планує відомство допомагати RNK-Ranok та іншим постраждалим видавництвам компенсувати збитки.
Заступниця міністра Богдана Лаюк пояснила, що допомога має бути системною, а не разовою. Ось на що можуть розраховувати видавці:
- Грант на обладнання — до 16 мільйонів гривень. Його можуть отримати друкарні, щоб відновити пошкоджене або знищене обладнання.
- Страховка воєнних ризиків — до 30 мільйонів гривень компенсації за пошкоджене майно. Це працює, якщо підприємство було застраховане.
Ці два механізми не виключають одне одного: залежно від збитків, видавництво може отримати й те, й інше.
Мінекономіки вже консультує постраждалі видавництва щодо оформлення допомоги. Паралельно Мінкульт працює над розширенням програми «єКнига», субсидіями книгарням на оренду та оновленою програмою поповнення бібліотечних фондів.
«Кожна зруйнована друкарня — це не просто економічна втрата. Це загроза тому, чи вийде наступна українська книжка», — наголошує Богдана Лаюк.
Що потрібно галузі для відновлення
Віктор Круглов пропонує кілька кроків, які мають допомогти українському книговиданню швидше відновитися після таких ударів і стати стійкішим у майбутньому.
Насамперед держава має створити зрозумілий механізм, за яким видавництвам компенсуватимуть знищені наклади. Окремо, за його словами, потрібно підтримати виробництво шкільних підручників — наприклад, через спеціальний фонд, бо зараз видавці друкують їх переважно власним коштом і з мінімальною рентабельністю.
Корисними будуть грантові програми на відновлення книжкових фондів, розвиток резервних складів у різних регіонах країни, щоб не тримати все в одному місці, і створення страхових механізмів саме для культурної сфери. Це зробить галузь менш вразливою до подібних атак, говорить Круглов.
«Мені дуже подобається ідея будувати читацьке майбутнє. Хотілося б, щоб читання стало справді модною звичкою — такою ж природною й бажаною, як володіння популярними сучасними речами», — коментує Артем Варгаліонок.
Також директор VARVAR додає, що в Україні мають з’являтися більше сучасних книгарень — красивих, стильних, із власною атмосферою. Його тішить поява книгарень-кав’ярень та нових книжкових просторів.
Те саме, на думку видавця, стосується бібліотек: вони мають перетворюватися на сучасні громадські простори, де молодь збирається, читає, обговорює книжки та проводить події.
Артем Варгаліонок додає, що у майбутньому важливою буде й роль держави — насамперед у модернізації бібліотек і підтримці читання. Це також один зі способів захистити книжкову галузь: один склад чи одну книгарню можна знищити, але коли книжки зберігаються, продаються й читаються в багатьох місцях по всій країні, книжкова екосистема стає значно стійкішою.
Читайте також:
- Через російські обстріли знищена третина книжкового ринку
- «Найголовніше — всі люди живі»: як виглядає логістичний центр видавництва «Ранок» після удару — фото
