Хода в метро, спалений прапор та напад на команду: як пройшов фестиваль ХарківПрайд

Дар'я Горобець - 15 Вересня 2026 | 19:15

ХарківПрайд — фестиваль, який щороку привертає увагу до питань прав ЛГБТК+ людей та їхнього життя у місті. Цьогоріч він відбувався 5-6 вересня: організували лекції, майстеркласи, благодійний ярмарок на підтримку 160-ї окремої механізованої бригади та дискусії про досвід спільноти під час війни. 

Головною подією фестивалю став марш. Його провели 12 вересня вперше за час повномасштабної війни. Близько 200 людей зібралися у метро та рушили до площі Свободи. Після виходу на поверхню учасники опинилися навпроти іншої колони — осіб у балаклавах, які вийшли на захист «традиційних цінностей».

Згодом противники маршу топтали веселковий прапор, а голова однієї з організацій публічно його підпалив. Після акції організатори ХарківПрайду повідомили про напад на команду.

Як усе відбувалося — розповідає у репортажі журналістки Ґвара Медіа.

«Ми заслуговуємо на увагу»

Біля «ПрайдХабу» працює благодійний ярмарок: на ятках — прикраси, кераміка, листівки та інші авторські вироби. Відвідувачі підходять до них, з інтересом роздивляються товари, спілкуються, усміхаються та купують цікавинки на згадку про цей день. За безпековою ситуацією навколо стежить поліція.

Організатори фестивалю діляться, що деякі бізнеси відмовилися від участі в ярмарку, коли дізналися, що ХарківПрайд є заходом для підтримки ЛГБТК+ спільноти.

Веселкові пончики / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець

Анна Шаригіна, співзасновниця ГО «Сфера» та співорганізаторка ХарківПрайду, каже, що попередньо на обидва дні зареєструвалося близько 400 осіб.

«Чесно кажучи, я б хотіла більше людей, бо впевнена: ми заслуговуємо на увагу», — зазначає Шаригіна.

За її словами, знайти спікерів на подію було важко. Чимало з них мешкає в інших містах, і через обстріли Укрзалізниці вони відмовилися приїхати до Харкова. 

«Я мрію про комунікації з академічним колом людей, з професорами та професорками університетів, які досліджують гендери», — каже Шаригіна.

Та попри це, організаторам вдалося сформувати насичену програму з лекціями та особистими історіями. Виступи збирають повні зали.

Лекторій / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець

На одному з них ветеран Павло Лагойда розповідає про своє дитинство: у батьківському домі він мав окрему тарілку, виделку й чашку. Йому забороняли сідати біля матері за обіднім столом та розмовляти з нею. Лагойда згадує: коли бабуся дізналася, що він гей, то сказала, що батько «припустився великої помилки, коли усиновив його».

Він також розповідає, що через гомофобію йому щоразу зривали ВЛК. Психіатр намагався «повісити» на нього 14-ту статтю Закону «Про психіатричну допомогу», яка передбачає примусову госпіталізацію до психіатричного закладу, замість того, щоб відправити Павла до війська.

«У війську треба було виконувати більше роботи, ніж від тебе потребують, аби заслужити прийняття», — згадує хлопець.

Ліворуч — Павло, а праворуч — Георгій / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець

Своєю історією також ділиться військова Марія. Її ім’я змінене з міркувань безпеки. Вона розповідає, що комунікація з побратимами у підрозділі складна — про її бісексуальність вони випадково дізналися із соцмереж. На думку Маші, якби вона відкрилася раніше, було б легше, адже люди у частині вимагають щирості.

«Бо якщо не розкажеш сам — про це дізнаються», — каже військова.

Веселковий прапор з гербом Харкова / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець

Олександр Деменко, ветеран та голова ГО «ЛГБТІК+ військові за рівні права», наголошує, що дискримінація за сексуальною орієнтацією у війську залишається гострою проблемою, однак зазначає:

«Гомофобія в підрозділі — до першого сумісного бойового завдання. Після цього тебе сприймають, як усіх».

«Бунтуй! Кохай! Права не віддавай» та «Путін теж під*рас, він пишається вами»

Через загрозу обстрілів учасники та учасниці Маршу рівності зібралися на платформі станції метро «Держпром». Саму станцію, вихід із неї та околиці охороняють численні поліцейські й представники силових структур.

Хода «За рівні права» на станції метро «Держпром» / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

Місце збору знали лише зареєстровані учасники ходи. У соцмережах не анонсували, де саме вона відбудеться, тому пасажири метро збентежені й питають: «А що тут сталося?».

Анна Шаригіна / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

На старті ходи учасники маршу озвучують такі вимоги: відкликання Цивільного кодексу, визнання цивільних партнерств для ЛГБТК+ військових та цивільних, справедливе покарання за злочини на ґрунті ненависті до спільноти. Також висувають вимогу до місцевої влади — зробити безпеку та рівність пріоритетами міської політики.

Однак Анна Шаригіна песимістично налаштована щодо реальних законодавчих змін у найближчий час.

«На жаль, наші депутати консервативніші, ніж українське суспільство зараз. Вони не мають політичної волі, щоб змінювати ситуацію. Лишається сподіватися на євроінтеграційні процеси», — каже вона.

На думку Якова, співорганізатора ХарківПрайду, камінг-аути у Верховній Раді значно покращили б ситуацію із законодавством та інтеграцією ЛГБТК+ спільноти.

«Серед депутатів є чимало закритих геїв. Я вважаю, що камінг-аути є рушійною силою, яка могла б змінити ставлення суспільства, зробити його більш дружнім [до спільноти — ред.]», — додає Яків.

ХарківПрайд біля метро «Університет» / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

Марш почався з триразового вигуку учасників: «ХарківПрайд!». Його маршрут пролягає від «Держпрому» через перехід до «Університету» й далі, до виходу на площі Свободи.

Правоохоронці йдуть попереду та з обох боків колони. Перехожі у підземці реагують по-різному: хтось плескає на підтримку, хтось знімає подію на телефон, а хтось несхвально вигукує. Однак марш продовжує рух з гаслами «Бунтуй! Кохай! Права не віддавай!».

Щойно хода виходить на вулицю, учасники розгортають велике веселкове полотно з написом «Наші родини — частина України». 

Учасник ХарківПрайду з плакатом «Queers on Wheels», тобто «Квіри на колесах» / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

На протилежному боці вулиці стоїть інший натовп — орієнтовно 50 осіб у балаклавах з великими чорними прапорами в руках. Це представники організацій «Правий сектор», «Права молодь», «Білий сектор» та «Основа майбутнього». Вони кричать «Ганьба!» учасникам маршу рівності. На найбільшому транспаранті написано: «Путін теж під*рас, він пишається вами».

Чоловік з організації «Чорні корсари», який представився Вільним, пояснює: вони вийшли проти Маршу рівності, бо виступають за «традиційні цінності». На його думку, представники ЛГБТК+ спільноти руйнують інститут сім’ї, а отже ставлять під загрозу продовження людського роду.

Натовп у балаклавах з транспарантом «Путін теж під*рас, він пишається вами» / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

Ветеран Дмитро бере участь в акції від «Основи майбутнього». Каже, що підтримує всі націоналістичні організації.

«Для мене важливо показати, що я не приймаю цю ідеологію та пропаганду. Як християнин, я розділяю людину і гріх: є люди, яких створив Бог, і є їхні гріхи. Я бажаю таким людям одужання через віру», — каже Дмитро.

Чоловік наголошує, що його обурює саме єднання та пропаганда ЛГБТК+, але якщо порушуються права людей зі спільноти, він готовий допомогти. Наприклад, якщо в когось виникають складнощі з приєднанням до ЗСУ або якщо людину утискають на роботі.

Ветеран Дмитро / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

На мітингу за «традиційні цінності» з рупором виступає Андрій Сагайдак — представник «Основи майбутнього» та ветеран 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі». Він приїхав із Луцька. Каже, раніше також виступав проти Прайду в Києві, коли на заході зібралося близько 700 людей.

«Що б ви не казали, райдужні, щодо ЛГБТ-військових: вас “жменька”, а нас — тисячі», — вигукує Сагайдак у рупор.

Чоловік не розуміє, навіщо на марші стільки правоохоронців: «Без поліції в них нічого не може відбутися. Правоохоронці сьогодні розділяють нас, щоб не допустити конфліктів. Але ми нічого такого не планували — і я заявляв про це всім», — каже він.

Утім, невдовзі молодики у балаклавах кидають на землю веселковий прапор, що символізує ЛГБТК+ спільноту, та починають його топтати. При цьому вони вигукують: «Витер берці об ганчірку. Питання є? Питань нема». Після цього голова «Основи майбутнього» Давид Пшеничний публічно підпалює прапор.

Підпалений веселковий прапор / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець

Марш «ХарківПрайд» завершився тим, що організатори з міркувань безпеки двома великими автобусами вивезли учасників і учасниць у безпечні місця. Натомість акція «за традиційні цінності» продовжилася ходою центральними вулицями.

Автобус з учасниками й учасницями маршу / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш

Напад на команду ХарківПрайду

Згодом у соцмережах «ПрайдХаб» повідомив про напад на команду організаторів. У публікації зазначено, що перед маршем невідомі стежили за автівкою Анни Шаригіної, а після — намагалися вистежити команду, очікуючи її у провулках.

Зрештою невідомі порізали шини на автівці Шаригіної та обклеїли її гомофобними наліпками. Також пошкодили вхід у «ПрайдХаб» — понівечили камеру домофона, відшкрябали логотип, обклеїли двері наліпками та намагалися проникнути всередину.

Організатори ХарківПрайду повідомили, що вже подали заяви до поліції та очікують розслідування випадків з урахуванням мотиву нетерпимості.

Читайте також

  • У Харкові пройшов перший від початку повномасштабної війни марш ХарківПрайду — фото
  • Росія системно переслідує ЛГБТК+ людей на окупованих територіях України
зображення до посту: Хода в метро, спалений прапор та напад на команду: як пройшов фестиваль ХарківПрайд
Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.

Останні новини

Новий логотип Gwara
Загальна інформація

На цій сторінці Ви можете керувати своєю згодою на використання файлів cookie. Сookie — це невеликі текстові файли, які зберігаються у Вашому браузері. Вони допомагають нам забезпечити роботу основних функцій сайту та покращити його зміст. Для отримання повної інформації, будь ласка, ознайомтеся з нашою Політикою конфіденційності та Політикою cookie.