«Виросту, вивчусь — дам усім пи*ди!», — співають з другого поверху ЄрміловЦентру Курган & Агрегат разом із Жаданом на відкритті книжкового фестивалю «Літературний Ярмарок», який уже вдруге проходить у Харкові.
У день події, 28 серпня, російська армія вчергове вдарила по складу на території «Нової Пошти». У селі Святопетрівське на Київщині згоріли книжки харківського видавництва Vivat на 16 мільйонів гривень.
Тож сьогодні ЄрміловЦентр ніби зменшився в кілька разів — настільки багато відвідувачів біля столів та полиць з книжками. Видавництва привезли класику, бестселлери та новинки до Харкова.
Фестиваль триватиме до 30 серпня. У програмі — лекції, презентації, автограф-сесії, а про те, що обговорювали у перший день ЛітЯрмарку, читайте в нашому матеріалі.
«Харків’яни просто накинулися»: видавці про попит на книжки
Олена Рибка, координаторка українських проєктів Vivat, зазначає, що видавництво вже вдруге бере участь у фестивалі й планує долучатися до події постійно.
«Це абсолютно прекрасний формат для того, щоб спілкуватися з читачами, показувати єдність нашого минулого і нашого сьогодення», — каже вона про значення ЛітЯрмарку.
Координаторка коментує, що серпень був складним місяцем для галузі. Vivat релокував частину книжок до Києва і нещодавно почав перевозити їх до Львова, але Росія вчергове завдала удару.
«Це дуже боляче і для видавництв, і для авторів, і взагалі для розвитку нашого культурного сектору. Тому ці збитки неможливо порахувати тільки в кількості книжок, які згоріли», — підкреслює Рибка.
У перший день ЛітЯрмарку координаторка відмітила великий попит не тільки на книжки, а й на мерч видавництва. Попри збитки, Vivat має дві книгарні у Харкові, звідки за потреби довозитимуть позиції на фестиваль.
Однак вона каже, що деякі з інших видавництв вже переймаються, що їм не вистачить книжок до вечора неділі.
«Харків’яни просто накинулися [на книжки — ред.], беруть, цікавляться. Видно, наскільки вони спраглі, наскільки важливо для кожного з нас тримати в руках книжку для того, щоб пізнавати свою культуру», — наголошує Олена Рибка.
Наталя Протас, директорка «Жоржа», говорить, що видавництво бере участь в усіх книжкових фестивалях, адже підтримувати сферу зараз дуже важливо.
«Тут дуже цікава аудиторія, дуже цікаві люди, така тусовка весела, тому нам подобається, — каже видавчиня про ЛітЯрмарок. — Беремо участь однозначно, привозимо сюди авторів, події, обговорення, якісь книжки — бути ближче до читачів завжди мотивує».
28 серпня книжки «Жоржа» горіли разом з книжками Vivat. Протас переймається, що через перебудову логістики доведеться підвищувати вартість. Однак, попри труднощі, видавництво не відмовляється від участі в наступному фестивалі «Книжкова країна», що відбудеться 17-20 вересня у Києві.
Видавець Олександр Савчук також два роки поспіль представляє книжки власного видавництва на «Літературному Ярмарку». На події, зокрема, він презентує п’ять новинок.
Савчук каже, що зазвичай їздить на фестивалі до Львова або Києва, однак радіє, що захід відбувається у рідному Харкові.
«Мені завжди дуже приємно, що й у Харкові є стільки молоді, яка приходить читати або гортати книжки, цікавиться загалом», — зазначає видавець.
Як держава реагує на збитки у книжковій галузі, яких завдає Росія?
Тетяна Бережна, міністерка культури України, під час фокусної розмови зазначила, що станом на 28 серпня зруйновано чи пошкоджено 21 склад або видавництво. Внаслідок цього втрачено 10 млн книжок, що завдало збитків галузі розміром у 1,2 млрд гривень.
Наразі держава працює над кількома напрямами підтримки книжкової галузі.
Перший — відновлення пошкоджених поліграфічних підприємств і друкарень. Для тих, хто втратив обладнання, вже діє грантова програма до 16 млн гривень. Водночас вона не підходить видавництвам без майна для застави. Тому держава планує наступного тижня обговорити з Європейським банком реконструкції та розвитку створення заставного фонду, який дозволить таким підприємствам отримувати кредити.
Другий — стимулювання попиту на книжки. Держава планує відновити закупівлі для публічних бібліотек, призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Український інститут книги збиратиме заявки та формуватиме державне замовлення. Також планують закупівлі для шкільних бібліотек на кілька сотень мільйонів гривень.
Третій — введення окремого напряму підтримки книжкової галузі в програмі «Тисячовесна» наступного року. Наразі визначають, хто зможе отримувати фінансування: автори, видавництва, друкарні чи книгарні.
Також держава готує програму компенсації оренди для книгарень. Для її запуску Верховна Рада має ухвалити відповідні законодавчі зміни, що, за словами Бережної, може відбутися вже наприкінці вересня.
«Поцілити в один склад, де 8 млн книжок — це набагато простіше, ніж поцілити в тисячі бібліотек та книгарень по всій країні, які будуть ці книжки мати. Тому будемо максимально пришвидшувати роботу над запуском цієї програми», — сказала міністерка.
Окремо держава також планує ввести програму грантів у розмірі 5–10 тисяч євро для невеликих нішевих видавництв, оператором якої має стати Київська школа економіки.
Четвертий — підтримка працівників галузі, які втратили роботу через знищення виробництв. Для них уже діють програми Державної служби зайнятості, зокрема компенсація роботодавцям частини витрат на зарплати.
Гендиректор «Фоліо» розкритикував реакцію держави на збитки у книжковій галузі
Олександр Красовицький, генеральний директор «Фоліо», зазначив, що цифра втрачених книжок може бути набагато більшою. Разом із втратами на київському ринку «Почайна» та втратами 28 серпня можна говорити не про 10 млн знищених книг, а про 15-16 млн.
За його оцінкою, через знищення книжок асортимент українських книгарень може скоротитися приблизно на чверть уже найближчими місяцями. Це, своєю чергою, може зменшити продажі приблизно на 20% та вплинути на грошовий потік усієї галузі.
Красовицький наголосив, що значна частина українського книжкового виробництва зосереджена у Харкові — тут знаходяться видавництва, які видають понад половину українських книжок, та друкарні, на які припадає близько 70% усього українського друку.
І хоча «Фоліо» отримало 8 млн гривень гранту на обладнання після втрати друкарні внаслідок бойових дій та створило цифрову друкарню, її потужності значно менші за потреби великого поліграфічного бізнесу.
Тому, як зазначив видавець, масштаб збитків книжкової галузі потребує рішень, які виходять за межі окремих грантових програм.
При цьому книжковий ринок, зауважив Красовицький, перейшов від повільного зростання до падіння. Наразі цей процес пришвидшується. Серед причин він визначив не тільки російські обстріли, а й зменшення української аудиторії за кордоном, скорочення мережі книгарень, відсутність системної протидії книжковому піратству, а також поганий стан бібліотек.
За його словами, фонди бібліотек скорочуються: у 2013 році вони налічували 259 млн примірників, у 2020-му — 202 млн, а наприкінці 2025-го — близько 120 млн. Щороку списують близько 12-13 млн книжок, тоді як закупівлі для оновлення фондів проводять лише близько 20% громад. За такого темпу, вважає видавець, частина бібліотек може залишитися без книжок уже протягом наступного десятиліття.
Він наголосив, що видавці не очікують від держави прямої компенсації всіх втрат від знищених книжок. Натомість галузь просить запровадити системні механізми підтримки: пільгове кредитування, компенсацію оренди книгарень, воєнне страхування, можливість реінвестувати прибуток у відновлення товарних запасів та масштабну програму закупівлі книжок для бібліотек.
Також Красовицький закликав Міністерство культури звернутися до міжнародних партнерів щодо фінансування закупівель для бібліотек, а президента Володимира Зеленського — провести засідання РНБО щодо проблем книжкової галузі.
«Ми можемо за рахунок того, що наповнимо бібліотеки і покращимо їх стан хоча б до мінімально терпимого, зберегти цю галузь», — зазначив видавець.
«Правила ярмаркування»
На одній зі стін висить невеликий плакат з помаранчевими літерами «Правила ярмаркування». Трохи нижче підпис — «Виконання обов’язкове! Порушення — вітаються!».
Усього на плакаті три параграфи:
- Розмовляти. Про книжки, письменників, Харків, срібло, дивні збіги та власні відкриття.
- Торгуватися. Який ярмарок без торгу? Але аргументи приймаємо лише дотепні, переконливі та літературні.
- Бути з книжкою!
Від видавництва до видавництва неквапно переходять гамірні відвідувачі. Під час кожної нової зупинки у них в руках з’являються нові книжки в кольорових обкладинках. Деякі з них стають предметом жвавих обговорень, а інші — відправляються у гарненькі пакети. Схоже, гості «Літературного Ярмарку» справляються з дотриманням правил.
Читайте також
- «Згоріло все»: як атака по складу «Ранку» вдарила по українській книжковій галузі
- Театр став укриттям, а метро — сценою. Публікуємо спогади трупи Харківського театру ляльок про початок повномасштабної війни
