Після першого місяця без ротації ознаки виснаження помічають у себе 60% військовослужбовців, а після 60 діб — уже 80%. Такі результати показало дослідження Офісу Військового омбудсмана, у якому взяли участь понад 1600 військових.
Про це повідомили в Офісі Військового омбудсмана.
Опитування проводили у червні–липні 2026 року. У ньому взяли участь 1616 військовослужбовців із досвідом тривалого перебування на позиціях і 174 командира різних рівнів. Також дослідники провели 34 глибинні інтерв’ю та проаналізували 853 скарги військових і їхніх родин, які надійшли з січня до вересня 2026 року. Середня тривалість перебування на позиціях, зазначена у скаргах, становила 115 діб.
За висновками дослідження, межа ефективного перебування більшості військових на позиціях — 30 діб. Після 60 діб служба там дедалі частіше перетворюється на виживання в очікуванні ротації.
Серед найпоширеніших ознак виснаження військові називали порушення сну, спалахи гніву, постійну тривогу та фізичні симптоми. Кожен п’ятий опитаний зізнався, що під час перебування на позиції думав, що не повернеться звідти живим.
Найбільше на стан військових впливала нестача води — 83% опитаних назвали цей чинник критичним. Ще 76% так само оцінили відсутність логістики.
«Також як дуже важливі фактори, що мають значний вплив на їхній стан, військовослужбовці вказали: нерозуміння обстановки, загиблі на позиції або поряд, перебування наодинці, погане облаштування позиції, неможливість вийти з укриття та відсутність зв’язку з командирами», — йдеться в повідомленні.
Після тривалого перебування на позиціях 60% військових потребували понад двох тижнів на відновлення, а кожен четвертий зазначив, що так і не зміг повністю відновитися. Найгірші показники зафіксували серед тих, хто перебував на позиціях 180 діб і довше: 48,7% із них не змогли відновитися повністю.
Окремо дослідники проаналізували причини затримки ротацій. За їхніми висновками, заміна військових на позиціях потребує планування, розвідки, вогневого прикриття та безпечних умов для переміщення. На тривалість перебування також впливають наявність резерву, тактична ситуація на позиції та маршрутах до неї, а також можливості командира ухвалювати рішення.
«Значна частина втрат відбувається саме під час переміщення, що додатково стримує командирів від проведення замін на позиціях», — зазначено в дописі.
За результатами дослідження Офіс Військового омбудсмана розробив проєкт протоколу оцінки стану позицій. Його планують використовувати для регулярної перевірки, а також у разі надзвичайних подій або загострення ситуації. Проєкт уже презентували вищому командуванню та передали на опрацювання.
Також дослідники вказали на потребу оновити програми психологічної, тактичної та медичної підготовки військових.
Нагадаємо, що Ґвара Медіа поспілкувалася з Іваном на псевдо «Борода» — 31-річним військовослужбовцем із Харківщини, який до повномасштабного вторгнення проходив строкову службу в батальйоні аерозольного маскування. Він розповів про перші дні великої війни, роботу свого підрозділу, зміни на полі бою та рішення продовжувати службу.
Детальніше про його досвід читайте в інтерв’ю.
Читайте також
- У підрозділі «Лава» провели першу логістичну місію з НРК на штучному інтелекті. Ми поговорили з командиром батальйону
- 3 000 м² маскувальних сіток за тиждень та надруковані деталі для дронів: як харківський «Вулик» допомагає військовим
