Попри війну, смерті, ракетні обстріли, жертви російської пропаганди в Україні все ще існують. Хтось, можливо, змінив свою думку з початком повномасштабного вторгнення, а хтось глибоко застряг в цьому болоті.

Проте ці люди мають близьких: родичів, друзів, колег. Тут в кожного свої обставини та своя історія: хтось повністю розриває стосунки з родиною через різні точки зору, а хтось намагається уникати теми політики.

Дуже показовою є розповідь популярного ресторатора Михайла Кацуріна. Він поділився в своєму Інстаграмі і розповів, що його батько став жертвою пропаганди. Коли почалася війна, за словами Михайла, той навіть не зателефонував синові.

“Власне, які інстаграм-пости? Мені не вірить рідний батько, знаючи, що я перебуваю тут і все бачу на власні очі, а моя мама (його колишня дружина) ховається з бабусею у ванній через бомбардування”, — написав Кацурін.

Ось ще декілька історій, про які я знаю особисто.

Олег, 30 років [тут і далі імена героїв змінені — прим.ред]

Батько Олега, навіть живучи під обстрілами, не змінив думки про росіян. Хлопець живе в іншій країні, тому всі розмови в них відбуваються онлайн. Майже щоразу спілкування Олега з батьком закінчується скандалом. Проте хлопець не ображається.

“Так, злюся. Але розумію, що вдіяти з цим нічого не можу. Якщо людина так живе купу років, складно щось робити”, — говорить Олег.

Кирило, 24 роки

Бабусі Кирила 86 років, вона залишилася у Херсоні. Більша частина життя пенсіонерки припала на часи СРСР.

Вона дивилася російські новини на Ютубі, а там стандартні наративи: українці бомблять Донбас, вбивають дітей. Це викликало в неї дуже сильні емоції і вона вже не могла сприймати іншу точку зору”, — пояснює хлопець.

Конфліктів через це з бабусею не було. Він розуміє: людині, яка виросла у Союзі, складно пояснити, що світ і правда зовсім інші. Навіть під час повномасштабного вторгення пенсіонерка дивиться російські новини.

То ж що робити у випадку, якщо знайомі стали жертвою пропаганди: рвати стосунки чи уникати політичних тем? Що робити, якщо жертва пропаганди — близька людина?

Ми поспілкувалися з психологинею з Херсона, Оксаною Д’яченко. Вона працює у сфері понад 25 років. Оксана розповіла, як можна комунікувати з близькими, якщо вони піддалися впливу пропаганди.

Розмова з Оксаною Д’яченко

Що робити, якщо людина готова йти на діалог

“Діалог можливий тоді, коли інша сторона готова сприймати іншу точку зору. Люди, які потрапили під вплив пропаганди, не аналізують. Вираз “хавають те, що дають” доволі точний. Це особливість сприйняття. 

Ті, хто потрапив під вплив [кремлівської пропаганди — прим.ред.] в Україні, скоріше за все, мали доступ до російських каналів. В таких випадках варто запастися терпінням, щоб показати їм іншу правду. Нашу правду. І якщо в них є бажання, тоді зміни можливі”.

В такому випадку психологиня радить йти на компроміси, залучати медіацію та шукати третю незалежну сторону. Так, може бути складно, на це необхідний час.

Якщо людина не готова сприймати іншу точку зору

Головне в такій ситуації усвідомити: ви не зможете насильно змусити дорослу людину почати вірити в щось інше. У багатьох випадках люди або розривають стосунки, або просто починають уникати тем політики.  

Оксана дала поради тим, хто хоче зберегти родину.

  • Намагайтеся збільшити відстань. Це перше, що необхідно зробити, допоможе уникнути ескалації конфлікту і знизити градус напруження. 
  • Через деякий час після того, як ви розійшлися, необхідно почати діалог. Шукати точки перетину. Без обговорення теми “як ми далі будемо спілкуватися” будувати стосунки неможливо. Необхідно просто домовлятися: які теми обговорювати, які ні. Також чітко виокремити, що робити, якщо хтось цих правил не дотримується.
  • Залучайте у процес медіацію. Медіація — це мистецтво вирішення конфліктів. Коли дві людини не можуть знайти спільну мову, необхідно запросити третю.
  • Але складнощі в тому, що правила ведення конфлікту, коли цей конфлікт з родичем, не працюють. Тут виходять на перший план емоції. Спілкуючись з близькими, знаючи, що вони можуть витримати, ми не стримуємося і можемо погарячкувати. З близькими кордони дозволеного стерті, тому так боляче сваритися.
  • Також можна користуватися дихальними техніками, техніками саморегуляції. Це все можна використовувати, гірше не буде.

Головне у будь-якому конфлікті — поставити собі питання: “Ми сваримося, бо я хочу бути правим чи щасливим?”.

“Розрив стосунків з близькими через політичний конфлікт — це велика трагедія”, — додає Оксана.

Звісно, невирішені питання з часом знову вийдуть на поверхню. Тоді, можливо, сприйняття людини зміниться, але, скоріше за все, доведеться знову “сідати за стіл перемовин”.

Чому пропаганда в Україні діє?

Попри те, що медіаграмотність українців зростає, в Україні є фанати “руського міра”. Особливо у найбільш вразливих регіонах на Сході.

Так, наприклад, у Маріуполі, коли люди залишилися без звʼязку із зовнішнім світом, окупанти почали розповідати про те, що українська сторона свідомо залишила маріупольців. В це складно повірити, якщо ти сидиш у Києві або на Західній Україні. Проте коли ти тривалий час не бачиш новин і не розумієш, що відбувається в інших містах, така версія може видатись реалістичною. 

За схожою схемою пропагандисти діять у Херсоні. Росіяни відімкнули в регіоні українське телебачення, а згодом залишили людей без інтернету та мобільного звʼязку. Херсонці, що купили російські сім-карти, аби мати можливість зателефонувати близьким, навіть не можуть переглядати український Ютуб.

В деяких українських селищах поблизу Криму навіть до 24 лютого не працювали українскі канали. Так, найбільш вразливі до пропаганди верстви населення, що не користуються VPN і споживають інформацію в основному з ТБ, залишилися без альтернатив.

Докладніше про те, як саме рф “опрацьовує населення” на окупованих територіях, зокрема, Херсонщини, та які схеми використовує, читайте у нашому матеріалі Психологічний терор: як діє російська пропаганда у Херсоні.