Кулуарні війни: чим запам’ятались кадрові звільнення з Офісу Президента у січні?

Gwara Media публікує авторську колонку члена нашої спільноти, Іллі Репіна. Ілля — магістр політології Харківського університету ім. Каразіна, автор низки статей, дослідник у сфері IT. Якщо хочете також висловлюватись на наших платформах у ролі колумніста — приєднуйтесь до спільноти, обирайте пакет «Активіст» та підтримуйте незалежну журналістику в Україні.

Цей січень для внутрішньополітичної картини видався надзвичайно активним. Зазвичай політики тихо проводять початок року: або готуючись до наступного електорального процесу, або готуючись до нього ж, проте десь у Таїланді. Цього ж року, незважаючи на війну, тихо відпочити вдалося не всім.

Епізод 1: «Прихована загроза»

Останні місяці ми були свідками нового політичного протистояння між керівником Офісу Президента, Андрієм Єрмаком, та його вже колишнім заступником Кирилом Тимошенко. Іміджі двох політиків значно різняться. Якщо Єрмак — більш традиційний політик, «закулісний» та закритий для публічних висловлювань (а найголовніше, такий, чий ресурс сфокусований переважно на Києві), то пан Тимошенко — людина-медіа.

Людина, яка з перших кроків Зеленського була в штабі, відповідала за усі його передвиборчі ролики, зокрема той самий із викликом Петра Порошенка на дебати. Іншою характеристикою пана Кирила є його тісні зв’язки з регіональними елітами, наприклад, мером Дніпра Борисом Філатовим, якому він зобов’язаний першими успіхами у великій політиці. 

На фоні нещодавнього скандалу провести звільнення Андрія Єрмака здавалось цілком реальною перспективою. Ось чому пан Тимошенко, маючи такий вагомий адмінресурс, останнім часом почав активніше з’являтись у ЗМІ та на телемарафонах, відокремлюючи себе від тіні Єрмака. Хоча на перший погляд здавалось, що перевага буде на боці Тимошенко і його медіабанди, але план був приречений на програш. І ось чому.

Як згадувалось вище, пан Єрмак не володіє таким авторитетом серед місцевих еліт, навпаки, його зв’язки поширюються на Банкову і за час війни лише зміцнішали. Навіть на піку скандалу з конгресвумен йому вдавалось ігнорувати звинувачення, зосередившись на політиці ОП та подіях фронту. Він продовжував бути присутнім на майже усіх зустрічах ОП, що свідчило про стабільність його положення. Навпаки, Кирило Тимошенко з його регіональними іміджем користувався на Банковій авторитетом зовсім іншого рівня. 

Також треба зауважити: у воєнний час депутатські та державні декларації недоступні для публічного огляду. Саме тому ми побачили таку кількість кейсів розкрадання гуманітарки та перегону іномарок під 0% «розтаможки». Війна усе спише, а за закритою декларацією твого прибутку не побачать. На цьому і погорів пан Тимошенко — його вироком стала любов до ексклюзивного авто. Йдеться про скандал довкола розкрадання американських гумавітвок та пересування Києвом на автівці за 100 000 $ напередодні його подачі у відставку 24 січня. 

Епізод 2: «Битва клонів» 

Слідом за Тимошенко у відставку подали також чотири очільника ОВА: Олександр Старух – Запорізька ОВА, Валентин Резніченко – Дніпропетровська ОВА, Дмитро Живицький – Сумська ОВА, Ярослав Янушевич – Херсонська ОВА. 

Також було звільнено очільника Київської ОВА – Кулебу, але лише для того, щоб призначити його заступником керівника Офісу Президента (тобто на колишній пост Кирило Тимошенка).

Ярослав Янушевич займав посаду керівника Херсонської ОВА пів року — це найбільш тихе звільнення з усіх, які були за цей час. Треба розуміти: посада керівника саме Херсонської ОВА — скоріш тягар для людини, ніж можливість вибудувати політичну карʼєру. Ось чому після звільнення Тимошенка стало ясно: майбутнього для цієї політичної амбіції вже не буде. Дмитро Живицький, керівник Сумської ОВА, у січні втрапив спершу в тендерний скандал, а потім з’ясувалося, що чиновник підписав дозвіл на виїзд з країни своєму раднику, також задіяному у низці будівельних скандалів. Олександр Старух (Запорізька ОВА) – розкрадання гуманітарки. Валентин Резніченко (Дніпропетровська ОВА) – скандал через кумівство вартістю 1,5 мільярдів за ремонт доріг у Дніпропетровській області.

Усі звільнені очільники ОВА (крім Кулеби) – це група наближенних до Тимошенка посадовців, що їх він просунув через Офіс Президента. Усі вони, разом із самим Кирилом, підозрюються у корупційних крадіжках. Посадовці були під «кришою» пана Тимошенка: підрізали коріння — посипались і корішки. 

Також у січні звільнили заступника генпрокура Симоненка. Причину його звільнення розділив і минулий заступник голови фракції «Слуга народу» Микола Тищенко: обидва під час зимових свят відпочивали у теплих країнах. Тищенко у Таїланді, Симоненко в Іспанії. Останній, заздалеідь знаючи, що може бути, виїхав на автівці іншої людини, але це його не врятувало. 

Найцікавіше і водночас найбільш очікуване — звільнення заступника Міністра оборони В’ячеслава Шаповалова. Хтось повинен був відповісти за скандал із закупівлею харчування, щоб не дескредувати міністерство у майбутньому, а Шаповалов якраз відповідав за тилове забезпечення війська. Для поліпшення ситуації згодом Давід Арахамія, голова «Слуги народу», анонсує перехід і самого Резнікова з поста Міністра оборони на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Його ж місце займе Кирило Буданов. Ось такий компроміс.

На початку лютого також звільніли керівництво Держмитслужби, тому чистки державних кадрів продовжуються. Масове звільнення з різних посадових галузей, ймовірно, спровокує не лише кадровий голод серед різних секторів, а й відсутність бажання обійняти ці посади. Здається, соломонове рішення може легко обернутись на ахіллесову пʼяту. Тож слідкуємо за цим і надалі.

Епізод 3: «Помста ситів». Висновок

Ми стали свідками генерації нової політики Офісу Президента. Більш жорсткої та визначеної. Кейс з Кирилом Тимошенко демонструє: ти можеш сидіти хоч три роки поспіль в одному кріслі, бути останнім з першої команди Зеленського, пройти через кілька корупційних скандалів ще до війни, але і тебе не омине звільнення, якщо будуть потрібні показові страти. 

Ти в ОП доки ти потрібен ОП, а потім за всі твої гріхи до тебе завітає НАБУ.

Офіс Президента на фоні цих звільнень затягує ремені іншим — це сигнал, що часи регіональних розгулів закінчились. Більше не вийде так легко та необачно використовувати свій адмінресурс для самозбагачення або виписки турпоїздок друзям за кордон. Задля запобігання цьому в майбутньому були введені нові постанови, що обмежують виїзд державним службовцям. 

А тим часом сам Офіс Президента та Зеленський щільно замикаються навколо київської групи. Ми вже бачимо сформовану групу звʼязків Зеленського із близькими до нього Єрмаком і Кулебою. Резнікова, якого не звільняють, а лише переводять з посади, та Арахамію, який публічно виносить усім вердикти. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Gwara Media» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія в рамках власної редакційної політики.