Провести нову ідентифікацію російських військових нам, як не дивно, допомогли самі військові. Адже тікаючи з Харківщини вони залишили по собі не тільки горе та розруху, а й документи власної армії. Саме завдяки цим документам ми змогли деанонізувати чергову групу військовослужбовців РФ та ідентифікувати ще один підрозділ, ймовірно, причетний до руйнувань та воєнних злочинів у Харківській області.

Що сталося?

У жовтні Борівська селищна рада повідомила про деокупацію Борової. Селище, що знаходиться на лівому березі річки Оскіл, почало оговтуватись від російської окупації, яка тривала тут від 13 квітня.

16 жовтня, майже відразу після звільнення, журналісти Gwara Media відвідали громаду. Численні залишки того, що відбувалось, можна зустріти майже в кожному кутку села.

Розбита школа в Боровій / Gwara Media

Більше того, журналістам вдалося відшукати приміщення, яке військовослужбовці армії РФ використовували чи то як склад, чи то як штаб.

Окрім пакунків російських сухпайків та сміття, у приміщенні ми також знайшли покинутими документи окупантів. Саме ці папери допомогли підтвердити участь ще одного підрозділу армії РФ в окупації Харківщини.

Документи, знайдені журналістами Gwara Media в селищі Борова

Аналіз документів

Залишені документи — це роздавальна/ здавальна відомість за лютий-березень (21 лютого – 31 березня) паливно-мастильних матеріалів одного з підрозділів російської армії.

Роздавальна/ здавальна відомість, полишена російськими військовослужбовцями у селищі Борова
Роздавальна/ здавальна відомість, полишена російськими військовослужбовцями у селищі Борова

Варто звернути увагу на те, що дві найбільш ранні відомості датовано 21 та 22 лютого, тобто за декілька днів до повномасштабного вторгнення.

Загалом всі документи містять інформацію про військову частину, якій належать, а саме — про військову частину 6832 армії РФ, що має повну назву 28-й загін спеціального призначення «Ратник» Росгвардії та базується в Архангельську.

Участь у вторгненні Росії на територію України підрозділ не приховує. 12 серпня російські ЗМІ оприлюднили новину про повернення бійців «Ратника» після піврічного «відрядження» на території України.

Скриншот допису «29.ru Архангельск онлайн»

Піврічне «відрядження», що завершилось 12 серпня, мало б розпочатися 12 лютого. Це підтверджує той факт, що підрозділ прибув до кордону з Україною ще до повномасштабної війни.

Отже, хоча у РФ і не приховували участь спецпризначенців у нападі на Україну, завдяки знайденим документам можемо говорити про причетність підрозділу до окупації саме Харківщини.

Тепер — до імен військових.

Ідентифікація військових РФ

Почнемо з водія-заправника, прізвище якого вказано у рядку відповідального за видачу палива.

Підпис Зімбахтіна Федора присутній майже на кожній сторінці знайдених документів. Тому ми припустили, що цю людину мають знати й інші члени підрозділу та розпочали ідентифікацію саме з нього.

На диво, знайти Зімбахтіна Федора виявилося нескладно: вже перший пошуковий запит видав профіль саме Федора Зімбахтіна в «Однокласниках». Федір позначив, що мешкає в Архангельську — саме там і дислокувався ВЧ 6832.

Проте інформації у відкритому профілі виявилося замало, аби переконатись, що це саме потрібний нам Федір. З відкритих джерел ми дізналися лише місце проживання, дату народження та дістали фото Федора із пляшкою алкоголю на передньому плані.

Втім, завдяки фото ми розшукали також і сторінку Федора Зімбахтіна «Вконтакте», яку він приховав, використавши прізвище Денисов.

Скриншот особистої сторінки Федора Денисова у ВК

У мережі Зімбахітін був нещодавно. Виходячи з цього, припускаємо, що військовослужбовець досі живий.

Дописи на його особистій сторінці з’являються регулярно. До вторгнення, як бачимо, чоловік цікавився субкультурою панк-року й поширював відповідні фото.

Колаж Gwara Media з фото Зімахтіна Федорова у ВК

На сторінці ми також знайшли фотоколажі та підписки на групи на кшталт «Служба за контрактом РФ» із Z на аватраці.

Колаж Gwara Media

На додачу, нам вдалося знайти документ від 2019 року, згідно з яким Зімбахтін Федор Миколайович отримав кваліфікацію водія, що може перевозити небезпечні вантажі. Судячи з усього, цим він і займався.

У друзях Зимбахтіна Федора ми помітили профіль Михайла Селіванова з аватаркою у військовій формі.

Проте у нашому списку людей, дотичних до пально-мастильних матеріалів (ПММ), такої особи не було. Найбільш схожим на прізвище Селіванов було прізвище Селіверстов.

Банальний пошук за прізвищем Селіверстов залишив нас без результатів. Але коли ми додали до нашого пошуку світлину Михайла Селіванова — все зійшлося.

Михайло Селіванов — це і є Михайло Селіверстов зі знайденого списку. В «Однокласниках» Селіверстов вказав свою дату народження. І хоча користувач Селіванов не вказав її у «Вконтакте», його друзі зробили це за нього, публічного привітавши чоловіка на його сторінці.

Так ми впевнелися, що Михайло Селіванов у соцмережі «Вконтакте» та Михайло Селіверстов з «Однокласників» — один і той самий військовий РФ з нашого списку.

Селіверстов також був онлайн нещодавно, тож, ймовірніше за все, є живим.

У соцмережах військовий переважно ділиться інформацією про своє хобі – полювання.

На одному з фото ми помітили три одиниці мисливської зброї.

Окремо звернемо увагу на політичні погляди окупанта, якими він активно ділився у 2017 році. Селіванов жартує про поїдання снігурів, відсутність кар’єрних можливостей, грошей та доріг у РФ. Разом із тим, поширює «патріотичні» картинки, пишаючись, як «діди воювали».

Цікаво, що у свідомості військового ці поняття безконфліктно співіснують разом.

Відзначимо також: жарти на політичну тематику після 2017 року майже не трапляються на відкритих сторінках у його соцмережах.

Натомість справжньою «зіркою» соцмереж Селіверстова є його власна автівка: при виборі авто, як бачимо, окупант не віддав переваги вітчизняному автопрому, а придбав товар японського виробництва.

Фото з соцмереж Селіверстова

Наступний ідентифікований військовослужбовець РФ зі списку – Євгеній Собашніков.

Він також сумлінно розписувався у відомості, отже, за нашим припущенням, мусить знати і Зімбахтіна Федора, і Михайла Селіверстова.

Дійсно: після того, як ми відшукали Собашнікова у соціальних мережах і побачили, як він виглядає, ми миттєво впізнали його на фото, поширених Селіверстовим.

Фото Собашнікова Євгена у військовій формі з’являються у соціальних мережах ще з 2008 року.

Цікавий факт: станом на 2008 рік жоден з підрозділів спецпризначенців Росії не мав такої форми одягу, як на ранніх світлинах Сабашнікова. Спецпризначенці дійсно носили тільник під кітелем, проте він був червоно-білого кольору, а сам кітель мав інший малюнок.

Подібну форму, як на фото, використовували російські війська під час вторгнення у Грузію. Але варто зауважити: тип тільника аж ніяк не доводить причетність Собашнікова до бойових дій на території цієї країни.

Наступним ідентифікованим з відомості є Іпатов Олександр.

Іпатов, на відміну від попередніх військових, має трьох дітей та дружину, яка неймовірно пишається «подвигами» окупанта.

24 жовтня російський військовий отримав подяку від адміністрації Архангельської області, про що у соцмережах повідомила його дружина.

Досліджуючи соцмережі, ми з’ясували, що зв’язок між собою підтримують не лише самі військові, а й їхні діти. Син окупанта Собашнікова виявився другом сина Іпатова — це видно з їхнього спілкування у соціальних мережах.

Наступний знайдений зі списку – військовий Юрій Спірідонов. У соцмережах чоловік не приховує, що має багато друзів зі згаданої військової частини. Зокрема, з минулим ідентифікованим Селівановим вони теж підписані один на одного.

Спірідонов захоплюється риболовлею й полюванням, має зброю й інструменти для власного хобі.

Враховуючи фото інших військових цього ж підрозділу, ми бачимо, що спецпризначенці РФ аж ніяк не існують на межі виживання фінансово — навпаки, мають гідну оплату за свою «працю».

Наступного спецпризначенця з документів, що потрапили нам до рук, ми теж знайшли у друзях Селіванова.

Зверніть увагу: Євгеній Варгасов також присутній на спільному фото зі сторніки Селіванова біля пам’ятника загиблим воїнам спецназу у Санкт-Петербурзі. Це ще раз свідчить про те, що військовослужбовці були знайомі між собою, служили в одному підрозділі та, ймовірно, разом виконували бойові завдання.

Спільне фото зі сторінки Селіванова

Висновок

Відомості, знайдені журналістами Gwara Media у Боровій, на перший погляд видавалися буденними паперами. Та завдяки ним ми змогли не лише ідентифікувати ще 6 військових армії РФ, а й підтвердити участь елітного підрозділу спецпризначенців Росгвардії в окупації Харківщини.

Наразі всі ідентифіковані військовослужбовці РФ живі.

У середині серпня військове керівництво Росії вивело цей підрозділ з території України, а через кілька тижнів українські захисники розпочали процес деокупації Харківщини. Чи є ці речі пов’язаними — точно не відомо. Проте, враховуючи участь підрозділу «Ратник» в інших окупаційних кампаніях РФ, варто припустити, що такий натренований ресурс є важливим для держави-агресора. 

Наостанок, наводимо скрин нашого листування з одним із окупантів, з яким вдалося зв’язатись з фейкового акаунту ВК.

Читайте також Зруйнована Харківщина: ідентифікація військовослужбовців РФ. Частина 2 та Звірства в Ізюмі: ідентифікація військовослужбовців РФ. Частина 1.