15 березня російський FPV-дрон ударив по машині швидкої допомоги на Купʼянщині. Внаслідок атаки два медики загинули, ще один зазнав поранень. Тоді родичі загиблих та користувачі соцмереж нарікали, що бригадам екстреної допомоги не надають достатньо засобів індивідуального захисту для виїздів на прифронтові території.
Після загибелі медиків керівництво Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Харківській області (ЦЕМД та МК) та у Харківській ОВА пообіцяли переглянути підхід до захисту екіпажів.
Минув місяць після трагедії, і журналісти Ґвара Медіа дослідили, що обіцяли змінити та що насправді змінили в роботі екстреної медичної допомоги.
Атаки на швидкі
З лютого почастішали російські атаки на бригади швидкої допомоги в прифронтових громадах Харківщини. Станом на початок квітня поліція повідомила про щонайменше пʼять ударів.
27 лютого в Купʼянському районі зник екіпаж автомобіля швидкої Дмитра Колесника. Пізніше у поліції повідомили, що машину уразив російський FPV-дрон. Наречена Дмитра Альбіна розповіла Ґварі, що перший безпілотник влучив у трасу поруч із автівкою — тоді водій зміг ухилитися, другий заплутався в антидроновій сітці, а третій пошкодив швидку.
Щоб врятуватися, медики покинули автомобіль й пішли вглиб лісу. Їм довелось забрати найдорожчу техніку, адже якби з нею щось сталось, зазначила дівчина, керівництво вимагало б пояснень.
Медики нарахували орієнтовно 25 дронів поблизу. Вистежували вони їх очима та на слух, адже детекторів із собою не мали. Коли стемніло, бригада швидкої попрямувала вздовж траси до найближчого населеного пункту, де спіймала звʼязок та повідомила керівництву про те, що сталось. Автомобіль швидкої евакуювали наступного дня, повідомили в поліції.
Альбіна розповіла, що інформація про «полювання» дронів на карети швидкої зʼявилась ще у 2025 році, та керівництво ЦЕМД та МК на це не відреагувало.
Раніше дівчина також працювала медикинею екстреної медичної допомоги та у 2023 році виїжджала на деокуповані території Харківщини. Колеги розповідали їй, що раніше «дрони літали, слідкували за ними або навіть намагалися влучити по машинах». Однак Альбіна зазначає, що до лютого автівкам вдавалось ухилятися від ударів.
Бригада Дмитра довгий час не виїжджала на прифронтові території через несправність автомобіля після влучання 27 лютого. Проте вже 13 березня хлопець повідомив Альбіні, що вони знову поїдуть на Купʼянщину.
«Я його запитала, чи дали броньоване авто або якийсь захист. Він сказав, ні, не дали, але нібито ситуація покращилась і взагалі вони їдуть на інший напрямок. Ввечері я намагалась його відмовити їхати, але він сказав: “Не те щоб можна відмовитись від цього”», — розповіла дівчина.
За її словами, відмова від виїзду могла загрожувати зменшенням премії або погіршенням стосунків з керівництвом.
15 березня близько п’ятої ранку між селами Нова Олександрівка та Червона Хвиля Куп’янського району російський дрон влучив у автомобіль бригади Дмитра під час евакуації поранених, повідомили ЦЕМД та МК.
Дмитро та медичний технік Олег Журавльов загинули, а парамедик Олександр Дудулад був поранений.
Як повідомляє MediaPort, під час прощання з Олегом Журавльовим керівник ЦЕМД та МК Віктор Забашта на запитання, чи були у бригади детектори чи засоби особистого захисту, відповів: «Вони навряд чи б їм допомогли».
«Звичайно, все це було. Ну, це потужний дрон, який влучив у кабіну… На жаль, це доля», — наголосив Забашта.
Як повідомляла Альбіна, детекторів дронів у бригади Дмитра не було ні під час першої атаки у лютому, ні у березні.
«Мене дуже обурює, що тільки після трагедії щось почало змінюватись. Чому саме мій Діма мав загинути, щоб щось почало змінюватись?» — наголосила дівчина.
Реакції на трагедію
Після трагедії у соцмережах поширили допис, де закликали захистити медиків Харківщини. Авторка заявляє, що бригади екстреної медичної допомоги не мають засобів індивідуального захисту (ймовірно, шоломів та бронежилетів) та змушені працювати у небезпечних зонах під постійними обстрілами на автівках без броні.
У коментарі журналістам Ґвари Віктор Забашта заявив, що медики забезпечені всіма необхідними засобами захисту. Повідомлення у соцмережах він назвав російською пропагандою.
«З 2022 року всі медики забезпечені бронежилетами та шоломами. Ніхто не скаржився. Я щодня спілкуюся з людьми, запитую в них, чого вистачає, чого не вистачає», — зазначив Забашта.
Проте Альбіна повідомила, що додаткового захисту, такого як детектори дронів або системи РЕБ, під час виїзду бригада Дмитра не мала.
«Те, що з наших бронежилетів сміються всі військові, — це взагалі не секрет», — анонімно для видання MediaPort прокоментувала ситуацію працівниця екстреної допомоги, яка і зараз виїжджає на небезпечні території.
Кореспондентка Ґвари, яка працювала у прифронтовій громаді поруч із медиками «екстренки», також розповіла, що вони були без бронежилетів.
Що відомо про наступні атаки на швидкі у Харківській області
Пізніше зʼявлялась інформація про інші російські атаки на бригади швидкої на Купʼянщині.
- 16 березня росіяни атакували FPV-дроном швидку у селі Просянка, обійшлось без поранених.
- 19 березня ще один російський FPV-дрон влучив у карету швидкої в селі Грушівка. Поранень зазнали водій та парамедикиня.
- 24 березня поліція Харківщини повідомила про російську атаку по автомобілю екстреної медичної допомоги в селі Плоске. Тоді постраждалих не було.
Що пообіцяли?
На похованні Дмитра були посадовці, які пообіцяли переглянути підхід до захисту працівників швидких, які виїжджають на небезпечні території Харківської області.
Ігор Волченко, заступник директора обласного департаменту охорони здоровʼя, тоді пояснив журналістам, що зробити спеціальний захист машині швидкої «не так просто, адже це не військова техніка». Тому в департаменті прийматимуть рішення щодо обмежень територій, куди дозволятимуть виїжджати медикам.
Пізніше Олег Синєгубов, начальник Харківської військової адміністрації (ХОВА), уточнив, що працівникам екстреної медичної допомоги без встановлених систем РЕБ в автомобілях можуть заборонити виїжджати на виклики у прифронтові населені пункти Харківщини. Він пообіцяв, що це питання обговорять на Раді оборони.
Щодо систем РЕБ Синєгубов розповів під час брифінгу: станом на кінець березня радіоелектронним захистом вже обладнано понад 15 автомобілів швидкої. Також є домовленості про постачання ще 10 засобів.
«Насамперед ми маємо забезпечити 50 автомобілів, які виїжджають саме на ризиковані території», — зазначив він.
Водночас Синєгубов назвав це питання комплексним і складним, адже частина автомобілів надана фондами й не належить безпосередньо ЦЕМД та МК. Також можливий конфлікт роботи систем РЕБ із медичним обладнанням, яким укомплектовані реанімаційні автомобілі.
Очільник ХОВА пообіцяв, що буде організовано відповідний захист автомобілів швидкої — або коштом обласної адміністрації, або із залученням фондів. За його словами, нещодавно відбулись перемовини з представниками фонду Говарда Баффета.
«Тобто ми будемо вишукувати ресурс для того, щоб забезпечити спочатку перші 50 автомобілів, а далі — по максимуму всі 120, які чергують цілодобово на всіх маршрутах, щоб забезпечити їх системами РЕБ», — сказав Синєгубов.
20 квітня Синєгубов повідомив, що для потреб обласного ЦЕМД та МК передали 10 систем РЕБ та обладнання для сканування і виявлення дронів.
Також він зазначив, що тривають перемовини щодо отримання ще 35 таких систем.
Що змінилось та чи змінилось узагалі?
Через місяць після трагедії Ґвара Медіа у соцмережах запитала співробітників бригад швидкої допомоги, що змінилося в їхній роботі, а також про безпеку під час виїздів на прифронтові території Харківщини.
«Почались хоч якісь рухи в сторону нашої безпеки. Найближчим часом обіцяють надати “Чуйки” [назва одного з детекторів дронів українського виробництва — ред.] та РЕБи. Загалом керівництво стало приділяти трохи більше уваги засобам захисту. Проте у нас немає ніяких змін щодо обмеження виїздів на прифронтові ділянки», — повідомив журналістці Ґвари один із працівників екстреної медичної допомоги.
Медик також сказав, що він додаткових засобів захисту не отримав — «як була своя броня, так і лишилась».
Водночас виконувачка обовʼязків директора Департаменту медичних послуг Валерія Соручан у відповіді на офіційний запит Ґвари зазначає, що всі бригади екстреної медичної допомоги, особливо які працюють у прифронтових регіонах, забезпечені усім необхідним, а саме: кевларовими шоломами, бронежилетами та засобами індивідуального захисту. Також зараз оснащують автомобілі екстреної медичної допомоги засобами РЕБ.
Соручан також сказала, що Міністерство охорони здоровʼя (МОЗ) не отримувало запитів або звернень від медиків Харківської області щодо додаткового захисту після удару російського дрона по машині швидкої 15 березня.
Так само алгоритм під час роботи медиків на прифронтові території залишився без змін: перед виїздом бригади проводять оцінку ризиків згідно з протоколом, який був затверджений МОЗ у січні 2025 року.
Зокрема, представниця департаменту зазначила, що відповідальними за забезпечення всіма необхідними матеріально-технічними ресурсами для бригад швидкої допомоги є обласні військові адміністрації, а контролює використання цих ресурсів місцевий керівник ЦЕМД та МК.
Альбіна не чула про зміни чи обмеження напрямків роботи бригад швидкої на прифронтових територіях. Ба більше, дівчина поділилась, що після атаки 15 березня медики почали відмовлятися виїздити на небезпечні території без належного захисту. Деякі бригади, які мали їхати у відрядження в той самий день, зупинялись ледь не на ходу.
«Зараз дехто з них перебуває у відпустці й невідомо, чи це відпустка запланована, чи це пов’язано з їхньою відмовою», — зазначила дівчина.
Медики обурювались неналежним захистом та екіпіруванням ще з часів деокупації Харківщини у 2022, коли почались відрядження на ці території. Альбіна розповіла, що дехто був проти. «Тобто їх у графіку ставили на відрядження, а вони казали: “Ні, я не поїду.” І тоді людей доводили до звільнення», — сказала вона.
Дівчина наголосила, що подібні випадки продовжуються і донині.
Читайте також:
- «Бійці непритомніють від голоду»: що відомо про ситуацію із забезпеченням військових 14 бригади на Харківському напрямку
- На Харківщині знайшли застреленою слідчу Діану Влас. Розбираємося в спекуляціях навколо її смерті
- Пікети, кримінальні провадження та переїзд: що відбувається навколо наркологічних клінік Харкова
