Росія ще до повномасштабного вторгнення готувалася до депортації українців та створювала умови для того, щоб у громадян України не було вільного вибору щодо виїзду з окупації.

Про це розповіла аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк під час брифінгу, де представила звіт організації про ознаки та контекст депортації українців росіянами.

У звіті правозахисники проаналізували свідчення людей, які постраждали від депортації. Для цього організація проводила опитування, також використовувала інформацію з відкритих джерел від початку великої війни до 4 березня 2023 року.

«У Росії не було законних підстав для переміщення українців у РФ, яке росіяни називають евакуацією. Переміщення можна назвати евакуацією лише за двох підстав, відповідно до міжнародного гуманітарного права: якщо це необхідно для безпеки населення або є вагомі причини військового характеру. Росія часто посилається на гуманітарну катастрофу як підставу для евакуації, але катастрофу створила сама РФ, як це було, зокрема, у Маріуполі», — каже Онисія Синюк.

Більш того, у пріоритеті евакуація має відбуватися в межах держави населення. Тобто українців перевозити на територію Росії можна було лише за умови, що неможливо переселити в інші населені пункти в Україні. Також РФ не повертає населення назад, хоча це вимога міжнародного права. Росія також мала б забезпечити переміщення в задовільних умовах у контексті санітарії, здоров’я, безпеки та харчування, а також не розлучати членів однієї сім’ї.

Онисія Синюк розповіла, що знає про випадки, коли евакуйованих українців у Росії змушували їхати далі вглиб країни, ізолювали від людей, з якими приїхали та не казали про кінцевий пункт призначення, а також відмовляли в продажі квитків в інші країни.

Правозахисники також задокументували ситуації, коли від фільтраційного пункту на окупованій території до кордону з РФ людей везли три дні, не давали води, їжі. На зупинках виходити дозволяли лише людям похилого віку. Людей селили в приміщення із жахливими умовами.

Самі фільтраційні заходи — довгі тримання людей в одному місці, психологічний тиск, збір особистих даних та інше. Усе це не лише не передбачено евакуацією, а є окремим порушенням.

Також правозахисниця Онисія Синюк вказала, що депортація українців — це чітка спланована політика та підготовлена інфраструктура для переміщення населення.

«Вже станом на 20 лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, уряд Ростовської області РФ повідомляв про підготовку 188 пунктів постійного розміщення (ПТР) для «жителів Донбасу». Станом на жовтень 2022 року на території РФ було розгорнуто 807 ПТР», — продовжує Синюк.

Крім того, російські військові постійно зривали евакуацію саме на підконтрольну Україні територію — обстрілювала гуманітарні коридори, про які було попередньо домовлено на переговорах між Україною та РФ.

Навіть, коли українці погоджувалися чи просили про виїзд з окупації, то це все одно було зроблено під примусом, оскільки Росія створила умови, які буквально загрожували життю.

«Один із засобів психологічного тиску, який Росія свідомо та широко використовує і який також не можна недооцінювати щодо впливу на психологічний стан людей та їх рішення покинути територію, — це інформаційна ізоляція та заповнення інформаційного простору єдиним джерелом: російськими новинами», — зазначила Онисія Синюк.

ZMINA задокументувала такі випадки в Харківській та Херсонській областях, коли російські військові повідомляли місцевим жителям, що після деокупації територій Україна автоматично визнає населення колаборантами, адже вони залишалися на окупованій території.

Повний звіт щодо депортації українців можна прочитати за посиланням.

  • Понад 20 тисяч українських цивільних утримують у РФ — Омбудсман.

Підписуйтесь на нас у Telegram і Facebook, переглядайте YouTube та TikTok.