Восени 2023 року — у відповідь на повідомлення ЗМІ про недоцільне використання місцевих бюджетів — Україною прокотилася хвиля мітингів «Гроші на ЗСУ». Під таким гаслом активісти щосуботи виходять під стіни міських рад, аби ті виділяли більше коштів на потреби військових. Ці акції розпочалися в Одесі та Києві, згодом ініціативу перейняли й інші міста.
28 жовтня перший масовий мітинг відбувся у Харкові. Близько 60 містян вийшли до будівлі облдержадміністрації й пройшлися вулицею Сумською до міської ради.
Збираємося на десяту
— Гроші на ЗСУ! — кричить хлопець у військовій формі. На його рукав причеплений шеврон з прапором ОУН.
— Гроші на ЗСУ! — скандує натовп у відповідь.
Близько сотні людей вишикувалися в лінію біля намету «Все для перемоги» на майдані Свободи. Позаду них — корпус російської ракети, попереду — пошкоджена будівля ОДА. Більшість мітингарів прийшли з плакатами, хтось вкутався у жовто-синій або червоно-чорний прапори. Активістам сигналять проїжджі автівки. Неподалік натовпу стоять замерзлі поліціянти.
Активісти вирушають до будівлі міської ради й традиційно роблять декілька зупинок. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку молодики запалюють жовті та сині димові шашки. Натовп продовжує скандувати «У вас свята, у нас війна», «Гроші на ЗСУ», «Дрони, а не бруківка».
Одноосібний мітинг
Андрій Лихачов з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну займався волонтерством — спочатку евакуйовував людей з Північної Салтівки, потім став допомагати військовим та цивільним у прифронтових регіонах.
Перше, що бійці просять на фронті, — це дрони, каже Андрій. «Коли відкриваю тендери на Prozorro в Харківської області, я не бачу там закуплених дронів, виробництва дронів чи якогось устаткування для виробництва. Якщо розглядати окремо будь-який тендер на мільйони гривень, за ці гроші доцільніше придбати тисячі дронів».
У березні 2023 року він познайомився з Марією Барабаш — однією з майбутніх активісток київського мітингу «Гроші на ЗСУ». Восени побачив у її соцмережах публікації з перших масових зборів.
— Я їй пишу на початку жовтня «Що у вас взагалі відбувається?». Вона каже: «Бачиш, тут сумна ситуація: ми виходимо, а на нас не звертають увагу».
В Одесі та Черкасах, каже чоловік, була реакція від місцевої влади. Є міста, які показали, скільки вони витратили на армію. «Чи в нас інший мер, чи він по інших законах живе? Чому не надається ця інформація?».
Активісти в Києві перед кожним мітингом робили розслідування про можливі розкрадання грошей з місцевих бюджетів на «тенісні корти чи бруківку». Вони хотіли показати погану роботу влади, розповідає Андрій. Чоловік вирішив вчинити так само: «Я бачу тендер у Слатиному — три будинки на 57 мільйонів гривень. На них хочуть витратити більше грошей сумарно, ніж на дім Бучми 28/64 у Харкові, де немає живого місця».
Для Андрія цей тендер став причиною першого одноосібного мітингу наприкінці жовтня 2023 року. До чоловіка приєдналося 70 людей. Тендер зрештою скасували. «Я був на такому підйомі. Був дуже здивований, що нас не запакувала поліція», — каже Андрій. На пікетах він познайомився з іншими активістами, разом вони створили групу в телеграмі. «У нас теж там є ідейні хлопці — як на Майдані активне крило».
— Вони кажуть: «Ми бачимо, що відбувається в державі. Ми хочемо щось змінити, бо розуміємо, що нам тут жити». Виходять люди, які асоціюють себе з Харковом 2030 року і розуміють, що хочуть щось зробити для військових сьогодні. Ми дуже пишаємося нашим чистим красивим містом. Це створювалося не один рік, але сьогодні не треба робити фасади, нам треба перемагати.
Причиною другого та третього мітингів стали тендери на відновлення об’єктів у Циркунах та Руській Лозовій, які Андрій вважає нераціональними. З кожним мітингом виходило все більше людей. Четвертий мітинг зібрав понад 300 активістів.
— Я показував ліцей №2 у Чугуєві. Біля нього була воронка — єдине влучання не в саму будівлю, а поряд. У будівлі щось знесли, але робіт там не ведеться. Лицьову сторону утеплюють ватою, хоча тепла там не буде ще два роки, доки не відбудують основний корпус. За моїм досвідом, це викинуті гроші, адже вата без опалення відшарується.
Четвертий мітинг був піком суспільного резонансу. «Люди багато дивились. Потім п’ятий мітинг — і ми всюди пропали», каже Андрій. За його словами, медіа та соцмережі навмисно перестали висвітлювати мітинги.
«Люди мітингують. Влада не реагує. Це відбувається вже декілька місяців».
«Зараз влада всіма ресурсами намагається показати, що вони працюють. Вони вкидають на своїх каналах кожен тиждень, на що витратили кошти», — каже Андрій. Чоловік також додає: коли волонтери привозять дрони, представники влади фотографуються з ними, хоча нічого не купують. Як зазначив Андрій, є відео на фейсбук-сторінці мерії, де міський голова Ігор Терехов роздає бронежилети. Коли йому зауважили, що амуніцію привезли волонтери, а Терехов «просто прийшов знятися», то в описі відео зробили помітку, що це відбувалося у червені 2022 року, до цього її не було.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Відділення
На початку грудня в медіа з’явилася інформація про пікет на 12:00 від інших організаторів.
Активістки, які ходили на мітинги, сказали, що треба бути активнішими й висунути вимоги місцевій владі. «Я кажу: “То ставайте такими дівчатами, давайте свій вектор”. Дівчата сказали: “Ні, ми від вас відокремлюємося. Будемо збиратись на 12:00, у нас буде більше людей, бо ми маємо конструктив”».
Андрій зазначив: вони не стануть переносити час мітингу, бо це означатиме, що вони — вже не той всеукраїнський рух.
— Вони збираються на 12:00. Там три з половиною людини, пес, термос і стаканчики. Вони ставлять колонку й мікрофон і збирають підписи. Там написано, що то є «ХарківПрайд». Вони з цією установою відокремились, щоб на себе перетягнути одєяло.
Блогерка Валерія Лисиченко — одна з активісток, яка долучилася до мітингів на 12:00. Вона каже, що учасники ініціативної групи дійсно були у складі «ХарківПрайд», але цей мітинг не проводиться жодною організацією. «Нашою першою метою було покращення мітингів на 10:00», — каже дівчина.
За її словами, у чаті мітингарів, де Андрій є адміністратором, вона знайшла відео Шарія та інших антиукраїнських діячів, дезінформацію. «Коли я вказувала на всі ці моменти, мої повідомлення видалялись, а потім мене просто забанили».
— Він виставляє в групі відео, де жіночка яро захищає російську мову. Він її підтримує. Це обурювало, звичайно, значну частину активістів. Не можна таке закидати в проактивну спільноту. Спочатку я на емоціях вирішила, що це все треба висвітлити, а потім подумала: людина все ж таки старшого віку, можливо, він просто не знає про інформаційну гігієну.
Валерія зібрала робочу групу з юристки Єлизавети Круг, а також інших жінок — маркетологинь, сммниць та копірайтерок. «Ми зібрали групу спеціалісток, які в цьому розбираються».
Вони розробили вимоги й запропонували Андрію план змін мітингів. «Ми написали це тому, що на мітинги приходить менше людей, розгортаються конфлікти. Це може завадити досягненню нашої спільної мети».
Розмова була неприємною, каже Валерія. Вона додає, що Андрію запропонували перенести мітинг на 12:00, бо тоді на вулиці було більше людей для збору підписів. Коли активістки порадили не публікувати висловлювання антиукраїнських діячів та дезінформацію, щоб не шкодити репутації мітингу, Андрій дуже агресивно відреагував, каже блогерка. «Ми намагалися пояснити, що він несе відповідальність перед великою аудиторією, але почалися маніпуляції».
— В підсумку ми вирішили не співпрацювати, бо не зійшлися в поглядах. Ми вирішили існувати паралельно і не заважати один одному.
Валерія зазначає, що через конфлікт та маніпуляції їх перестали сприймати. «Навіть під час пікетів, коли ми стоїмо о 12:00, вони [учасники мітингів на 10:00 — ред.] іноді проходять і кажуть: “Навіщо ви це робите? Приходьте краще до нас”».
— Ми проти революції. Ми хочемо, щоб нас вислухали й виконали наші вимоги.
Звернення до Терехова
Одна з активісток запитала в міського голови Ігоря Терехова, чи знає він про мітинги «Гроші на ЗСУ» і чи збирається відреагувати. Він відповів, що в курсі, але не знає що робити. Це стало поштовхом для активістів викласти конкретні вимоги й показати, чого саме вони хочуть, каже Валерія.
Дівчина вважає, що мер дав таку відповідь, бо не було конкретних запитів. Активісти надіслали особисті звернення з вимогами, але поки відповіді не отримали.
Перелік вимог до міського голови складала юристка Єлизавета Крук. Загалом він містить 7 пунктів, серед яких публічне обговорення бюджету, пріоритезація запланованих будівництв, скасування безплатного проїзду, відмова від свят, прозоре фінансування армії, перегляд капітальних інвестицій.
«Ми вирішили діяти точково, тому що, якщо ми будемо розпилятися на все — в нас просто нічого не вийде», — каже Валерія. Вона додає, що ця ініціатива є виключно харківською та не має нічого спільного з всеукраїнським рухом. Поки активісти закцентувалися на владі Харкова, якщо досягнуть успіхів — масштабуватимуть ініціативу й на область.
Активісти виявили в бюджеті 2023 року видатки на розвиток безплатного зоопарку, побудову вольєрів та ремонти будівель, що майже не використовуються. Вони також вимагають прозорості фінансування ЗСУ.
— Ми поспілкувалися з деякими військовими, які підтверджують, що допомога від міськради дійсно приходить. Це не брехня.
Активісти хочуть, щоб їхні вимоги були виконані. Вони закликають пріоритезувати будівництво та ремонти з огляду на можливу консервацію деяких об’єктів.
— Якщо в домі житимуть люди, то на нього доцільно витрачати кошти. Також має пройти пріоритезація ремонтів і будівництв, в тому числі аварійних, капітальних та косметичних ремонтів.
Валерія каже, що на початку січня учасники ініціативи планують зустріч з Тереховим для обговорення вимог щодо перегляду бюджету за участі громадськості, військових та ветеранів для пріоритезації витрат.
— Ми, звичайно, хочемо, щоб стався як мінімум перегляд цього бюджету. Дату для зустрічі ще точно не затвердили, але ми на етапі домовленостей.
Активісти зібрали більш як 300 підписів. «Для паперових підписів це непогана робота. Ми збираємо підписи, щоб наше слово було підтверджено голосами сотень харків’ян, які також бажають того ж самого». Крім того, Валерія зазначила, що їх підтримують медіа та відомі люди, зокрема музичні гурти «Хейтспіч» та «Курган і Агрегат».
Реакція влади
У 2023 році Ігор Терехов розповів, що з міського бюджету на оборону та безпеку виділили 825 мільйонів гривень. З них 474 мільйони – минулого року. За його словами, всі бригади, які зверталися до Харкова, отримали підтримку.
Водночас видання Forbes не знайшло коштів на тероборону в бюджеті Харкова, хоча на благоустрій було закладено майже 1 мільярд гривень. Пізніше Терехов сказав, що місто фінансує ЗСУ через інші статті бюджету.
Журналісти Ґвара Медіа зверталися до пресслужби мера з проханням прокоментувати ставлення міської влади до мітингів «Гроші на ЗСУ» та відсутність реакції на звернення активістів — відповіді не отримали.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов у коментарі журналістам Ґвара Медіа зазначив, що мітинги направлені на витрачання коштів з бюджетів органів місцевого самоврядування, які й мають аналізувати та прислуховуватися до активістів.
Попри відсутність відповіді від міської влади та похолодання, пікети продовжуються.
Читайте також
- «Витрати на клумби, парки та лавочки — це добре для мирного життя, але не під час війни» – розмова з військовим харківської бригади
- Його мрія — нагодувати кожну голодну дитину. Фумінорі Цучіко про життя в Харкові
- Харків’янка з єврейським корінням про війну в Ізраїлі, волонтерство та кризу національної ідентичності
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
Актуальні історії з Харківщини
Надсилаємо щотижня
