Після російського ракетного удару 2 березня 2022 року будівля на майдані Конституції, 3, що у центрі Харкова, залишилася без даху. Дощ і сніг потрапляли всередину, а пошкоджені приміщення поступово руйнувалися. 14 вересня 2026 року тут сталася пожежа. За словами мешканців сусідніх будинків, це не перше займання.
Комісія з обстеження пам’ятки ще у 2023 році визнала технічний стан споруди незадовільним і рекомендувала провести невідкладні консерваційні роботи.
Будівля, зведена наприкінці XIX століття, має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Її мешканці з початку повномасштабної війни звертаються до міських і державних органів, просять захистити споруду від подальшого руйнування, але досі не розуміють, хто має організувати та профінансувати ці роботи.
Щоб з’ясувати, хто відповідає за збереження Палацу праці в Харкові та чому його досі не відновили після обстрілів, журналістка Ґвара Медіа поспілкувалася з юристом та мешканцями будинку.
Як руйнується будівля
Будинок на майдані Конституції, 3 — пам’ятка архітектури, зведена у 1894 році. Про це Ґварі розповів фахівець з архітектури Іван Пономаренко. За його словами, ймовірними авторами проєкту були архітектори Володимир Величко або Томсон.
Споруду звели для магазину торговельного товариства «Пономарьов та Рижов», де продавали металеву фурнітуру. У 1930-х роках тут працював магазин контори з торгівлі з іноземцями «Торгзін». У 1954 році будівлю надбудували на три поверхи, щоб вирівняти висоту забудови майдану. За часів незалежності тут працював великий магазин «Адідас».
Після російського обстрілу будівля залишилася без даху. Через це опади потрапляли всередину й продовжували руйнувати споруду.
«Без даху та опалення кожен рік умовно йде “за десять”. Що довше вона залишатиметься під впливом опадів, то складніше та дорожче буде її відновити», — зазначив Іван Пономаренко.
Будинок на площі Конституції, 3 становить одну композиційну групу з Палацом праці, будинками на вулиці Квітки-Основ’яненка, 11 та провулку Соборному, 1. Усі вони мають спільний двір.
За словами фахівця, мешканці зверталися до міських і державних органів із проханням провести протиаварійні роботи та законсервувати споруду. У 2023 році в коментарі «Суспільному» тодішній директор обласного департаменту містобудування та архітектури Антон Коротовських про Палац праці сказав:
«Ситуація критична. Немає розуміння. Там багато власників, починаючи від державних, закінчуючи приватними. Виконувати роботи на приватній власності нам закон не дозволяє. Цю будівлю обстежували, проводили роботи, на деяких ділянках навіть консерваційні заходи. Подальшу долю треба вирішувати спільно з Харківською міською радою».
14 вересня 2026 року в будинку сталася пожежа. За даними ДСНС, горіли приміщення на четвертому та п’ятому поверхах, а також горище. Загальна площа займання становила 150 квадратних метрів. Причину пожежі не встановили.
Що відповідають мешканцям міські та державні органи
Вікторія, родина якої володіє квартирою поруч із Палацом праці з 1959 року, розповідає, що після російського обстрілу мешканці не отримали пояснень щодо подальшої долі пошкодженої будівлі.
«Ніхто, окрім рятувальників, у перші хвилини після ракетного удару з мешканцями будинку не спілкувався ні з яких питань», — наголосила жінка.
Після обстрілу мешканці зверталися до міських і державних органів з проханням законсервувати будівлю та пояснити, хто відповідатиме за її збереження. Звернення надсилали до Верховної Ради України, Офісу президента, Кабінету міністрів, Міністерства культури, Міністерства розвитку громад і територій, Харківської обласної військової адміністрації, районної адміністрації, профільних департаментів міськради та міського голови Ігоря Терехова. За словами Вікторії, звернення були як колективними, так і особистими.
У відповіді Департаменту містобудування та архітектури ХОВА на звернення власників у 2023 році зазначено, що будівля на майдані Конституції, 3 є пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Магазин “Люкс”» і перебуває в комунальній власності територіальної громади Харкова.
У ХОВА повідомили, що ще в серпні 2022 року звернулися до міського Департаменту житлово-комунального господарства з проханням вжити заходів для збереження будинку. Водночас в обласній адміністрації зазначили, що не отримували інформації про проведені містом роботи.
У червні 2023 року фахівці від ХОВА оглянули будівлю, зафіксували її стан на фото та склали акт. Документ передали міському Департаменту ЖКГ для подальшого реагування.
При цьому у ХОВА пояснили, що не відповідають за фінансування та проведення консерваційних і реставраційних робіт у будинку.
Згідно зі звітом міськради, 14 лютого 2023 року будівлю також обстежила комісія з питань охорони культурної спадщини. Її технічний стан визнали незадовільним. У документі зазначили, що для збереження споруди необхідно провести протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи, а також розробити відповідну проєктну документацію.
У відповіді Харківської міської ради також повідомлялося, що будівлю внесли до реєстру пошкоджених внаслідок збройної агресії Росії.
Однак, за словами Вікторії, ці відповіді не дали мешканцям розуміння, хто має організувати та профінансувати роботи.
«Всі отримані відповіді — набір літер, який не несе ніякого сенсу та користі», — говорить жінка.
Вікторія зазначає, що в перших відповідях на звернення мешканців йшлося переважно про фінансування та статус будівлі як пам’ятки.
«У перших відповідях на заяви ключовими словами були гроші та пам’ятка. Після того як у Харкові почали відновлювати житлові будинки, які є пам’ятками містобудування, ці слова стали неактуальними», — підкреслила вона.
Родина Ніни, яка мешкала у цьому будинку, після обстрілу теж втратила житло. Відтоді сім’я не має постійного місця проживання, а пошкоджена будівля продовжує руйнуватися через опади.
«Уже три роки ми ніде не можемо жити, поневіряємося. Ніхто нам не телефонує, нічого не пояснює і не надає. Ми ходимо по всіх інстанціях, але за цей час елементарно не зробили дах. Під дощем та снігом будинок стоїть і повністю руйнується», — поскаржилася жінка.
Анна також жила у квартирі на майдані Конституції, 3 разом із двома дітьми. Під час російського удару загинув її чоловік, який перебував вдома. За словами жінки, після обстрілу мешканці неодноразово зверталися до відповідних служб із проханням прибрати територію, відновити комунікації та відремонтувати дах.
Ще одна мешканка, Вікторія, наголошує, що йдеться не лише про збереження історичної споруди, а й про людей, які втратили домівки.
«Це не просто об’єкт культурної спадщини, не музейний фонд. Це місце, де жили люди. Цілі родини залишилися без даху над головою, але ми не можемо отримати компенсацію за зруйноване майно», — зауважила вона.
Пошкодження будівлі та її внутрішніх приміщень / Фото: власниця квартири Вікторія СергієнкоПошкодження будівлі та її внутрішніх приміщень / Фото: власниця квартири Вікторія Сергієнко
Пошкоджені квартири та сторонні люди в будинку
Наталія — власниця квартири в іншому будинку, що має спільний двір із Палацом праці. За її словами, після обстрілу мешканці неодноразово просили закрити пошкоджені вікна, двері та дах. У відповідях їм повідомляли, що такі роботи вже проводили, однак фактично будинок залишався «відкритим».
«Сто разів ми закривали самі вхід у двір. Вхід у двір постійно відчинений. По квартирах лазять, там мародерство і вандалізм», — розповідає жінка.
Квартира Наталії розташована на третьому поверсі. Після обстрілу там вибило вікна, пошкодило стелю та вирвало двері. Частину меблів родина змогла вивезти, решту залишила у квартирі й намагалася самостійно захистити приміщення.
За словами жінки, нещодавно сусід помітив людей її у квартирі та зайшов туди з двору. Як стверджує мешканка, усередині перебували близько 15 підлітків.
Пожежа 14 вересня 2026 року, каже Наталія, була не першою в Палаці праці та сусідніх будинках. Після останнього займання вона підготувала заяви до поліції, ДСНС і Харківської ОВА. Раніше родина також зверталася до поліції щодо сторонніх людей, яких заставали на території будинку.
За словами Наталії, мешканці намагалися домогтися відновлення свого будинку. Нещодавно вона дізналася, що проєкт його відновлення був готовий ще у 2024 році, однак фінансування на роботи досі немає.
Хто відповідатиме за збереження будівлі
За законом, відповідальність за збереження пам’ятки архітектури, а також організацію та фінансування відповідних робіт несе її власник або той, хто відповідає за управління чи утримання будівлі. Саме вони мають дбати про її стан і не допускати подальшого руйнування. Про це в коментарі для Ґвари повідомив юрист з нерухомості ЮК «Приходько та партнери» Олександр Солодовников.
За його словами, якщо будівля пошкоджена й перебуває під загрозою руйнування, необхідно вжити заходів для її захисту. Для будинку на майдані Конституції, 3 це означає: захистити будівлю від дощу, снігу та інших опадів, укріпити пошкоджені й аварійні конструкції, запобігти подальшому руйнуванню будинку, усунути небезпеку для людей.
Також не обов’язково чекати повноцінної реставрації. Закон дозволяє проводити першочергові протиаварійні та консерваційні роботи навіть на пам’ятках архітектури, що пошкоджені війною.
Зокрема, відповідно до пункту 5 Особливостей, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1342, у редакції постанови №713 від 20 травня 2026 року, такі роботи можуть передбачати встановлення тимчасового даху, захисних конструкцій і підпірок, а також укріплення пошкоджених частин будівлі.
«Статус пам’ятки архітектури не є законодавчою забороною на встановлення тимчасового даху або проведення консервації. Навпаки, законодавство передбачає механізми захисту таких будівель до початку повноцінної реставрації», — зазначає Олександр Солодовников.
За словами експерта, у межах своїх повноважень міська влада може організувати технічне обстеження пошкодженої будівлі, ініціювати першочерговий ремонт, визначити джерела фінансування та замовити роботи.
Водночас орган охорони культурної спадщини ХОВА контролює дотримання законодавства та погоджує роботи на пам’ятках місцевого значення.
Тож, якщо власник або управитель не дбає про збереження пам’ятки, уповноважений орган може вимагати провести необхідні роботи або організувати їх самостійно за спеціальні кошти.
«Для встановлення юридичної відповідальності за неприйняття заходів щодо будинку необхідно дослідити документи про право власності, управління будинком, результати технічного обстеження та рішення уповноважених органів», — каже юрист.
Він зазначає, що власники квартир у пам’ятках архітектури теж мають право на компенсацію за житло, яке пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії.
Проте такий статус передбачає окремі правила оцінки пошкоджень, відновлення та визнання будівлі знищеною. Також слід розрізняти компенсацію за пошкоджене та знищене житло.
Так, якщо будинок підлягає відновленню, власники квартир можуть отримати компенсацію на ремонт за програмою «єВідновлення».
Однак компенсація обмежена, якщо в багатоквартирному будинку пошкоджені спільні приміщення, які потребують капітального ремонту або реставрації. Винятки можливі, якщо пошкодження вже усунуті або їх відновлення забезпечене з інших джерел.
Якщо будівлю неможливо відновити, власники квартир можуть отримати компенсацію за знищене житло, зокрема житловий сертифікат.
До того ж з 10 червня 2026 року діє спеціальний порядок для об’єктів культурної спадщини.
«Згідно з пунктом 11 Особливостей, затверджених постановою №1342 у редакції постанови №713, якщо за результатами обстеження пам’ятку віднесено до III категорії пошкоджень, відповідний орган охорони культурної спадщини може прийняти рішення про технічну неможливість або недоцільність її реставрації чи відновлення», — зазначає Олександр Солодовников.
Після ухвалення такого рішення об’єкт визнається знищеним для цілей компенсації та вилучається з Державного реєстру нерухомих пам’яток у встановленому порядку. Під час розгляду заяви на компенсацію комісія перевіряє наявність цього рішення .
Тому, за словами експерта, для отримання компенсації важливо офіційно визначити стан пам’ятки та можливість її відновлення. Без цього оформлення компенсації може ускладнитися, а кожну заяву розглядають індивідуально.
Юрист радить мешканцям письмово звернутися до міської ради та органу охорони культурної спадщини, щоб з’ясувати стан будинку, можливість його відновлення, плани ремонту та причини затримки робіт.
Якщо відповідальні органи не виконують своїх обов’язків — їхню бездіяльність можна оскаржити в суді.
Читайте також
- У Харкові на мапі є укриття, але потрапити до них можна не завжди. Що показала перевірка Ґвари
- У Саду Шевченка та Саржиному Ярі немає укриттів. Чи потрібні вони та якими можуть бути
