У Харкові можна спуститися під землю в метро, університеті, кав’ярні чи навіть кінотеатрі. Але коли тривога застає вдома, вибір може виявитися значно меншим: найближче укриття зачинене, підвал — занедбаний, а до метро треба їхати кілька зупинок. Чи справді в Харкові достатньо місць, де можна сховатися під час обстрілу, якщо живеш у багатоповерхівці?
Журналістка Ґвара Медіа зібрала думки містян, ключові результати дослідження доступності укриттів проєкту «Прозорі міста», а також запитала про це у міськради та Омбудсмана.
«Ілюзія безпеки в обісцяному підвалі»
Користувачі соцмереж діляться своїми історіями про недоступність укриттів у Харкові під час повітряної тривоги вже не перший рік.
«Найближчим “укриттям” був темний підвал житлового будинку, який іноді, судячи із запаху, використовували як туалет. Там не було зв’язку, тож дізнатися про загрозу повторних пусків балістики я не могла, а залишатися надовго не дуже хотілось. Йти глибше, щоб було ніби безпечніше, теж бажання не виникало. Тоді я б залишилася без єдиного джерела світла, що пробивалось крізь відкриті двері під’їзду. Досвід незабутній: ілюзія безпеки в обісцяному підвалі», — розповіла Ґварі Дар’я Новікова.
«Біля нас у 10 хвилинах було укриття в школі. І на початку повномасштабного я думала про те, чи не піти туди в особливо загрозливі ночі. Але не склалося, бо школу розбомбили й жінка, яка йшла в те укриття, загинула якраз біля нього — не встигла. Так що нікуди не ходимо, сидимо вдома в центральній кімнаті», — написала Інна Ачкасова.
Хоча ці історії з різних районів міста, у них повторюються одні й ті самі проблеми. Зрештою під час повітряної тривоги люди нерідко залишаються вдома, навіть якщо розуміють, що квартира не замінить укриття.
Міськрада не розкриває, скільки харків’ян забезпечені укриттями
17 серпня міськрада у відповіді на запит журналістки Ґвара Медіа повідомила, що цьогоріч було зведено сім протирадіаційних укриттів, на двох з яких ще тривають роботи. Також одне готується до введення в експлуатацію.
Зокрема, на будівництво та облаштування захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційних укриттів) у закладах освіти цьогоріч передбачено 832,8 млн гривень. Із них 590,6 млн гривень (70,9%) становлять кошти бюджету Харківської громади, а кошти субвенції з державного бюджету — 242,2 млн гривень (29,1%).
Однак міськрада зазначила, що загальна кількість укриттів у Харкові є інформацією з обмеженим доступом. Також вона не навела даних, що стосуються їхньої місткості, та не уточнила, скільки відсотків містян наразі забезпечено укриттями.
Крім того, посилаючись на відсутність інформації, міськрада не надала відповіді на запитання щодо облаштування сховищ у житлових будинках, які відбудовують після обстрілів, а також щодо обов’язку контролювати наявність укриттів під час погодження проєктів нових житлових будинків.
Проте того ж дня у телеграм-каналі «СтройОбзор Харків» з’явилося відео із заявою харківського міського голови Ігоря Терехова щодо нових вимог до будівництва житла.
«Я не дозволю будувати без підземних паркінгів з подвійним призначенням житло, — каже на відео мер. — Я не дозволю будувати вище ніж шість-сім поверхів житло, бо це зовсім по-іншому буде виглядати. Я не дозволю, щоб це було без енергозбереження, без диференційованої системи тепло- і водопостачання».
Ця заява стосується підходів до нового будівництва. Водночас питання доступності укриттів у вже заселених багатоповерхівках залишається актуальним.
Харків потрапив до трійки міст із найбільшою кількістю системних проблем з укриттями
Згідно з дослідженням команди проєкту «Прозорі міста», головною проблемою міста є не відсутність мапи, а брак довіри до неї як до сервісу безпеки. На ній немає базової інформації: дати оновлення даних, режиму доступу до укриттів, контактів відповідальних осіб та можливості повідомити про невідповідність. Такі ж проблеми зафіксували у Дніпрі та Броварах.
Водночас дослідження показує, що харківська мапа укриттів зрозуміло пояснює розташування сховищ: у підвалі, цокольному приміщенні тощо.
Журналістка Ґвари 22 вересня перевірила укриття у центрі міста, які позначені на мапі геопорталу Харкова. Із 13 сховищ потрапити всередину вдалося до чотирьох. Два з них — брудні темні підвали на вулицях Сумській та Гоголя, а інші два — дитячі простори на вулицях Гоголя та Римарській. Таблички заповнені не завжди повністю, але на кожній зазначено номер телефону.
До інших дев’яти просторів потрапити не вдалося через відсутність вказівників або через те, що вхід до них був за дверима з кодовим замком.
У коментарі для Ґвара Медіа команда «Прозорих міст» надала перелік рішень, які місто може реалізувати вже зараз для підвищення доступності укриттів:
- Дати пряме посилання на мапу з головної сторінки міського порталу, щоб під час тривоги її не треба було шукати через меню або Google.
- Показувати дату останнього оновлення даних. Тобто інформацію про те, коли укриття перевіряли або актуалізували.
- Показати режим доступу. Наприклад: цілодобово, тільки під час тривоги, є певні обмеження.
- Вказати, хто відповідає за конкретне укриття, щоб було зрозуміло, до кого звертатися у разі потреби.
- Зробити просту кнопку «Повідомити про проблему» — зачинено, немає доступу, неправильна адреса, такого об’єкта немає, поганий стан. Далі важлива вже внутрішня робота міста, аби таке повідомлення приводило до перевірки даних та виправлення проблеми.
«Громадам потрібно переходити від “мапи як переліку” до “мапи як сервісу безпеки”. Сьогодні 39 із 50 міст мають мапу, але лише шість показують дату оновлення, три — дають повну інформацію про доступ і тільки три мають механізм повідомлення про проблему. Тому критерій успіху — не кількість точок на карті, а чи може людина швидко знайти укриття, зрозуміти, чи воно доступне, і отримати реакцію, якщо дані не відповідають реальності», — йдеться у висновку «Прозорих міст».
Куди звертатися, якщо є проблема з укриттям
У відповіді на запит Ґвари Офіс Омбудсмана повідомив, що у 2026 році провів 30 моніторингів укриттів на Харківщині, 19 із них — у Харкові. Усі перевірені в місті об’єкти розташовані у підвалах житлових будинків на балансі КП «Житлокомсервіс».
Серед найпоширеніших порушень — зачинені або непридатні укриття, що у відкритих джерелах позначені як доступні, несправне чи відсутнє освітлення та вентиляція, захаращення, неналежний санітарний стан, відсутність питної води й аптечок та недостатня доступність для маломобільних людей. У результаті перевірок були складені рекомендації для «Житлокомсервісу» для усунення цих проблем.
Такі моніторинги Офіс Омбудсмана проводить щоквартально або позапланово на підставі звернень громадян, інформації з відкритих джерел тощо.
Щоб повідомити про проблему з укриттям, потрібно:
- зазначити адресу;
- описати порушення (зачинене, відсутній доступ, затоплене, захаращене, відсутні необхідні умови тощо);
- зазначити балансоутримувача укриття.
Спочатку Офіс Омбудсмана радить звернутися до балансоутримувача, органу місцевого самоврядування або військової адміністрації. Якщо під час повітряної тривоги мешканців не допускають до укриття, необхідно звернутися до Національної поліції або до ДСНС для фіксації порушення.
Якщо місцева влада чи балансоутримувач неналежно відреагував, мешканці можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Читайте також
- У Саду Шевченка та Саржиному Ярі немає укриттів. Чи потрібні вони та якими можуть бути
- Росія почала обстрілювати українські торговельні центри. Як змінилася їхня робота в Харкові
