Не можуть повернутися додому й отримати компенсацію. З якими проблемами стикаються власники пошкодженого житла на Харківщині

Даша Лобанок - 19 Листопада 2026 | 16:00
Рятувальники та екстрені служби працюють на місці влучання російської ракети по житловому будинку в Холодногірському районі Харкова, 13 жовтня 2026 рік

Від початку повномасштабного вторгнення російські обстріли пошкодили у Харкові понад 10 тисяч житлових будинків. За словами міського голови Ігоря Терехова, близько 4 тисяч із них уже вдалося відновити. Водночас через руйнування близько 160 тисяч людей залишаються без житла.

Для багатьох власників питання компенсації досі не вирішене. Одні місяцями чекають на технічні висновки щодо стану будинку, інші не погоджуються з оцінкою пошкоджень. Ще одна перешкода — відсутність документів, які підтверджують право власності на нерухомість.

Ґвара Медіа поспілкувалися з харків’янками, які не можуть отримати компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло, а також із мешканкою Куп’янська, якій довелося через суд підтверджувати право власності на будинок.

Пів року чекала на оцінку пошкоджень: історія Лідії Бабічевої

Лідія Бабічева прожила у квартирі на проспекті Перемоги в Харкові майже все життя. Її батько отримав це житло від інституту, коли дівчинці було п’ять років.

«Мені було п’ять років, коли я туди переїхала з батьками. Зараз мені 45. Війна вигнала мене звідти у 44», — розповідає жінка.

На початку повномасштабного вторгнення Лідія виїхала з Харкова до Дніпра. У її квартирі залишалася двоюрідна сестра. У ніч на 1 квітня 2026 року в помешкання влучив російський безпілотник.

Квартира, у якій мешкала Лідія Бабічева / Фото з особистого архіву

Унаслідок атаки у квартирі було зруйновано фасадну стіну та пошкоджено конструкції й балконні блоки. Також постраждав дах будинку. Майже вся побутова техніка, яку жінка збирала роками, стала непридатною для використання. Водночас в інших квартирах переважно вибило вікна.

«Я там прожила все життя, вклала душу в цю квартиру. Усі живуть, а мені ніде жити», — каже вона.

Квартира, у якій мешкала Лідія Бабічева / Фото з особистого архіву

За словами жінки, сусіди продовжують жити в будинку, а вона не може повернутися, оскільки її квартира постраждала найбільше. Наступного дня після атаки Лідія приїхала додому. Там їй повідомили, що місцеві служби вже були на місці, і порадили звернутися до ЦНАПу. Там пояснили, що питанням пошкодженого будинку займатиметься підрозділ благоустрою.

Після обстрілу Лідія пів року чекала на результати обстеження житла. За її словами, відповідь вона отримала лише після письмового запиту. У документі зазначили, що пошкодження будинку становлять 24%. Жінка не погоджується з такою оцінкою і стверджує, що обстеження провели без її участі.

Квартира, у якій мешкала Лідія Бабічева / Фото з особистого архіву

Лідія також не може продовжити процес оформлення компенсації за програмою «єВідновлення». Їй пояснили, що спершу комунальне підприємство має відремонтувати пошкоджений дах — спільне майно будинку. Водночас конкретних строків ремонту не назвали. На звернення жінки відповідали, що роботи проведуть за наявності фінансування.

Нині Лідія продовжує орендувати квартиру в Дніпрі, оскільки не має куди повертатися в Харкові. Вона не знає, коли зможе повернутися додому і чи матиме можливість отримати компенсацію. За весь цей час жінка лише раз отримала грошову допомогу від волонтерської організації — 12 тисяч гривень. Наразі вона звертається до місцевих служб і консультується з юристами, щоб з’ясувати, чи вдасться їй відновити житло.

Два під’їзди зруйновані, а рішення про майбутнє будинку досі немає: історія Олени Ліпейко

Інша харків’янка, Олена Ліпейко, також не може повернутися до своєї квартири після російського удару, який стався в ніч на 7 березня 2026 року. Її будинок розташований у селищі Жуковського Київського району. Ракета влучила просто в будівлю.

За словами Олени, два під’їзди зруйновані й майже повністю розібрані, ще два залишилися в кращому стані. У деяких квартирах одного з уцілілих під’їздів мешканці продовжують жити. У квартирі самої Олени майже повністю зруйновано балкон, однак усередині значних пошкоджень немає. Водночас у будинку відсутні комунікації.

У момент удару родина перебувала вдома. Їхній доньці тоді було дев’ять місяців. Через холод і небезпеку вони не стали чекати на допомогу та приїзду служб, а побігли до батьків чоловіка, які жили неподалік.

Попередній висновок щодо помешкання родина отримала приблизно через два місяці після обстрілу. У ньому зазначили, що 40% будинку придатні для проживання. Однак остаточного рішення про те, чи відновлюватимуть будівлю, чи демонтують, досі немає.

Олена зазначає, що сусіди, які зверталися по компенсацію, отримували відмови через відсутність остаточного висновку комісії. Сама родина також не може податися на програми допомоги.

«Коли проходиш повз будинок і бачиш, що два під’їзди майже до фундаменту розібрані, важко уявити, як там можна далі жити. Ніякої конкретики, що робити далі, немає», — каже вона.

Мешканці зверталися до міської влади, однак, за словами Олени, не отримали чітких відповідей щодо подальших дій і строків. Місцева влада допомогла закрити вікна дошками. Також мешканці району збирали гроші на лікування постраждалих і поховання загиблих сусідів, а до школи, де розгорнули штаб допомоги, приносили одяг, посуд і засоби гігієни.

Будинок, у якому мешкала Олена Ліпейко / Фото з особистого архіву

Згодом родина переїхала в орендовану квартиру. На пошуки житла витратили майже місяць.

«Ми майже місяць шукали житло. Просто так склалося, що знайомий хлопець з’їжджав із квартири й запропонував нам її. Інакше я навіть не знаю, як довго ми б шукали», — розповідає Олена.

За словами юристки благодійного фонду «Карітас Харків» Олени Мороз, житловий сертифікат за програмою «єВідновлення» передбачений для компенсації за знищене майно. Якщо ж у документах нерухомість визначена як пошкоджена, власник не може отримати сертифікат на придбання іншого житла лише на підставі того, що фактично не має змоги там проживати.

Водночас рішення комісій можна оскаржувати. Це стосується і випадків, коли власник не погоджується з оцінкою пошкоджень, і ситуацій, коли органи влади тривалий час не ухвалюють рішення.

«Кожне рішення може бути оскаржене як в адміністративному порядку, зверненням до вищого керівництва, так і в судовому порядку. Але для цього треба мати копії документів, дивитися на звіти й акти та розуміти, що саме пошкоджено», — пояснює Мороз.

Юристка радить після обстрілу насамперед зафіксувати пошкодження на фото й відео, повідомити відповідні служби та органи місцевого самоврядування, а також подати заяву про пошкоджене або знищене майно і звернення на отримання компенсації. Вона наголошує, що звернення до органів влади варто подавати письмово та зберігати відповіді. У разі бездіяльності ці документи можуть стати доказами для подальшого захисту прав.

Ґвара Медіа також надіслала запит до Харківської міської ради щодо проблем із пошкодженим житлом. Відповідь опублікуємо після її отримання.

Коли потрібно доводити право власності на свій будинок

Навіть якщо комісія визнала житло повністю знищеним, це ще не означає, що власник зможе отримати компенсацію. Ще одна перешкода — відсутність юридичного статусу нерухомості або документів, які підтверджують право власності.

Як пояснює Олена Мороз, особливо складно оформлювати компенсації мешканцям прифронтових населених пунктів. Часто їхнє житло приватизували або набули у власність до 2013 року, коли з’явився Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Тому відомості про таку нерухомість можуть бути відсутні в електронному реєстрі.

У таких випадках для підтвердження права власності можуть знадобитися довідки та архівні документи бюро технічної інвентаризації (БТІ). Проте через окупацію та російські атаки не всі архіви в Харківській області вдалося зберегти. Зокрема, архів БТІ Куп’янського району знищили під час окупації. Через це мешканцям Куп’янська та навколишніх населених пунктів складніше підтвердити право на нерухомість.

«Люди фактично не можуть підтвердити, що їхнє житло є їхнім, за відсутності цієї довідки. І нікого не турбує той факт, що в них на руках є оригінали документів», — пояснює Мороз.

З такою проблемою зіткнулася й клієнтка фонду Інна Бондарчук. У 2023 році вона разом із родиною виїхала з Куп’янська до Харкова. Її чоловік мав будинок у Куп’янську, який згодом зруйнували російські обстріли. За словами Інни, від будинку не залишилося даху, вікон і дверей.

Родина намагалася оформити документи на нерухомість, щоб отримати компенсацію за знищене житло, однак зіткнулася з проблемою реєстрації права власності. Чоловік Інни звернувся до ЦНАПу, але йому відмовили в оформленні документів.

Після цього родина звернулася до благодійного фонду. Фахівці допомогли зібрати докази, підготувати позов про визнання права власності та оплатили судовий збір. Суд задовольнив позов, тож родина отримала можливість повторно звернутися до державного реєстратора та податися на допомогу.

Крім того, у родини була квартира в Куп’янську, яка також вигоріла внаслідок обстрілу. Вона належала доньці Інни, яка загинула у 2023 році. Її частину мала успадкувати неповнолітня дитина, однак через неоформлену спадщину родина не могла завершити реєстрацію всіх часток нерухомості.

Фонд допоміг оплатити нотаріальні послуги. Після цього дитина отримала свідоцтво про право на спадщину, а співвласники змогли внести всі частки нерухомості до реєстру.

Нині Інна продовжує працювати з фондом над документами, щоб зрештою отримати право на компенсацію за зруйноване житло. Тим часом вона разом із чоловіком та онукою орендує квартиру в Харкові.

Читайте також

зображення до посту: Не можуть повернутися додому й отримати компенсацію. З якими проблемами стикаються власники пошкодженого житла на Харківщині
Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.
Новий логотип Gwara
Загальна інформація

На цій сторінці Ви можете керувати своєю згодою на використання файлів cookie. Сookie — це невеликі текстові файли, які зберігаються у Вашому браузері. Вони допомагають нам забезпечити роботу основних функцій сайту та покращити його зміст. Для отримання повної інформації, будь ласка, ознайомтеся з нашою Політикою конфіденційності та Політикою cookie.