20 жовтня вже колишній прем’єр міністр Британії, Ліз Трасс, не подужала боротьбу з салатом та покинула свій пост, встановивши антирекорд — 45 днів на посаді.

Член спільноти Gwara Media, магістр політології Ілля Рєпін у своїй колонці розмірковує, ким може бути для України новообраний прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак.

Якщо також хочете висловлюватись на наших платформах у ролі колумніста — приєднуйтесь до спільноти, обирайте пакет «Активіст» та підтримуйте незалежну журналістику в Україні.

Що було напередодні?

Варто нагадати, що Ліз Трасс перейняла естафету від Бориса Джонсона на тлі наростаючої економічної кризи. Нині острова переживали та переживають занепад економічних сил. Механізм обвалення економіки вже був запущений, а доволі утопічний план Трасс, що будувався на теоретичних надіях знизити податки, не зміг вирівняти курс колишньої морської імперії.

Втім, йому судилося стати потужним каталізатором загибелі ринку. Під кінець прем’єрства Трасс були намагання покращити ситуацію, згорнувши її план, звільнивши Квасі Квартенга (патрона її реформ) та зробивши акцент на тих аспектах, що були опубліковані партнером Ріші Сунака, Джеремі Хантом. На жаль, на фоні падіння рейтингу торі нам не судилося побачити ці вдосконалення наяву.

Зараз залишається відкритим питання: чи залишатимуться торі, Консервативна партія Великої Британії, надалі при владі? Нагадаю, що саме вони ініціювали «брекзит», результати якого сьогодні стають наріжним каменем у британському суспільстві.

Важливим фактором є й те, що Консервативна партія у Британії виглядає не як автономна політична спілка, а скоріше як клуб за локальними інтересами. Її члени об’єднані спільною ідеєю незалежності Сполученого Королівства, втім, погляд на незалежність у кожного свій. Це також зумовлено різними агентами інтересу: від лондонських посадовців, які впливають на кон’юнктурних політиків, як-от Ліз Трасс, до бідних «неміських» верств населення, що є здебільшого робітниками — саме завдяки їм місцеві політики просувались до «великої гри».

Ключовим фактором об’єднання цих кіл була ідея «брекзиту». Зараз його позитивні результати стають все менш вагомими, натомість, ми все чіткіше бачимо наявний розкол партії, що вже у наступному електоральну циклі може призвести до влади лейбористів.

Не дивно, що у такий важкий для партії час її члени вдалися до перемовин одне з одним та до консенсуальної подачі єдиного кандидата від сили. Ось чому Борис Джонсон не балотувався, ось чому лідерка Палати громад Пенні Мордонт зняла свою кандидатуру. Бо на виборах право голосувати мають лише виборці — люди, які підтримують членство партії. У таких обставинах допустити альтернативи означає підписати собі виборчий вирок.

rishi-sunak
Ріші Сунак. Фото: slovodoli.ua

«Ринковий месія»

Відставка Трасс не надає стійкості політичному ландшафту, але необхідна задля задоволення електорату. Невизначеність всередині партії щодо подальшого курсу характеризує торі як недієздатних у кризовій ситуації. Тому на сцену виходить Ріші Сунак. Його кандидатура була доволі очевидною. Він був головним опонентом пані Ліз Трасс на минулих виборах. На дебатах він критикував її за те, за що згодом критикуватиме її електорат.

Пан Ріші у минулому — успішний ринковий бізнесмен, який орієнтується у внутрішній економіці та має досвід урегулювання кризових ситуацій. Авжеж, цього недостатньо, щоб відновити Британію на рівні світових лідерів, але щоб побороти кризу — цілком. Як зазначалося вище, відкритим залишається питання подальшого панування торі вже після наступних парламентських виборів, адже підтримка вігі — лейбористів — сягає небачених 55%.

Зрозуміло, що подолання кризи «спише» і це, але знак питання вже поставлений. Ріші та консерваторам необхідно зробити неймовірний внесок як у зовнішню, так і внутрішню політику, щоб залишитися при владі.

«Україні нема чого переживати»

Саме так відповість вам будь-який «прогнозист» у Facebook. Втім, здається, питання поставлене не зовсім вірно.

Очевидно, що одним із головних «пушерів» підтримки України в Британії є міністр оборони Бен Воллес. Саме він ініціює зустрічі з іншими представниками країн НАТО, активно підтримує Україну у боротьбі з військами окупантів. Отож, поки він займає свій пост, курс Британії щодо України залишається незмінним. 

Важливим видається інше питання: «Ким буде Ріші Сунак для України?», тобто аналогом якого політика він стане? Наприклад, Борис Джонсон у свої політиці орієнтувався на пана Вінстона Черчилля. Його програма підтримки визначалась стійким, непохитним визнанням агресії Росії проти України. Ліз Трасс у своїй політиці копіювала «залізну леді» — її тетчеризм був амбіційний, хоча і досить розмитий у плані поставлених цілей.

Але ким стане новий прем’єр-міністр? Висновок.

Ріші Сунак — емігрант у третьому поколінні, який народився вже у Великій Британії. Він успішний ринковий економіст та канцлер скарбниці у минулому. Такий політичний портрет задовольнить скоріше бізнес-лобі Лондонського Сіті, ніж пересічного виборця.

Щодо України скажу наступне: ставити питання про його орієнтири та політичні взірці важливо, аби згодом проаналізувати політику нового міністра. Питати варто не для того, щоб дізнатися миттєву відповідь, а для того, аби розставити акценти у майбутньому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Gwara Media» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія в рамках власної редакційної політики.