Російська пропаганда роками просуває наратив про нібито «героїзацію нацизму» в країнах Балтії. Цього разу пропагандистські медіа стверджують, що литовський шкільний підручник з історії виправдовує учасників Литовського фронту активістів та інших колаборантів, які співпрацювали з нацистською Німеччиною. Що не так із цими звинуваченнями — пояснюємо в матеріалі.
Що сталося?
20 і 22 червня російське державне агентство «РИА Новости» опублікувало матеріали під заголовками «Шкільний підручник у Литві героїзує спільників Гітлера» та «Автори підручника в Литві назвали нацистів воїнами та визволителями», в яких стверджується, що у посібнику для 10-го класу литовських повстанців 1941 року називають «героями» та, водночас, повністю ігнорують їхню співпрацю із нацистською Німеччиною та антисемітську риторику:
«На думку авторів видання, 1941 року гітлерівські диверсанти з-поміж місцевих жителів нібито повстали проти “окупації” СРСР. Спільників нацистів у підручнику називають активістами та повстанцями», — йдеться в публікації.
Автори публікації посилаються на два фрагменти підручника. Перший стосується приєднання Литви до СРСР у 1940 році, яке в підручнику названо окупацією, що супроводжувалася репресіями. Другий — містить цитату: «Німецьких воїнів, які вступили до Литви, литовці зустрічали з квітами як визволителів». Саме її пропагандисти трактують як виправдання колаборації з нацистами.
Також вони обурюються, що учасників «Литовського фронту активістів» (LAF) під керівництвом Казіса Шкірпи в тексті названо «повстанцями» та «активістами», а їхні дії в червні 1941 року — боротьбою за відновлення незалежності, а не «диверсіями на боці Гітлера». Крім того, російські медіа стверджують, що автори підручника нібито замовчують антисемітську риторику та зв’язки окремих діячів того періоду з нацистською Німеччиною.
Згодом матеріал «РІА Новини» поширила низка інших проросійських ресурсів, зокрема Instant News, «Дзен», «Другая Украина», «Правда», «Известия», «Реальное время», «Лента» та інші.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Дослідження ми розпочали з того, що з’ясували, про який саме підручник йдеться в матеріалах російського державного агентства. Об’єктом маніпуляцій став Розділ IV (IV skyrius) підручника «Історія» для 10 класу (II клас гімназії) під редакцією Міндаугаса Тамошайтіса, виданого у 2024 році видавництвом Baltos lankos Klett. Підручник внесений до офіційної Бази даних підручників (Vadovėlių duomenų bazė) на державному порталі Emokykla, а отже він відповідає затвердженій навчальній програмі та може використовуватися в закладах загальної середньої освіти Литви.
Ідентифікували цей розділ ми за допомогою цифрової платформи Opiq, де розміщено зміст обох частин підручника. Для подальшого аналізу ми використовували функцію vartyklė («горталка») на сайті видавництва, яка дозволяє переглядати частину сторінок підручника онлайн. Окрім цього, на офіційному сайті видавництва опубліковано зміст посібника, підготовленого за оновленою навчальною програмою 2022 року. Цей розділ має назву «Antrasis pasaulinis karas: žmogiškumo išbandymas» («Друга світова війна: випробування людяності»).
У матеріалі РІА «Новости» згадуються три теми з цього розділу: «20. Окупація Литви» (Lietuvos okupacija), «23. Червневе повстання та нацистська окупаційна влада в Литві» (Birželio sukilimas ir okupacinis nacistų režimas Lietuvoje) та «24. Голокост в окупованій нацистами Європі» (Holokaustas nacių okupuotoje Europoje).
Також ми знайшли ютуб-канал видавництва Baltos lankos Klett, де публікуються відео з презентаціями навчальних матеріалів і вебінари. Зокрема, там опубліковане відео, у якому автор підручника, історик Міндаугас Тамошайтіс, разом із представниками видавництва презентує новий посібник з історії для 10 класу та пояснює його структуру, підходи до викладання і основні тематичні блоки.
Підручник дійсно описує події 1940 року як окупацію та анексію Литви Радянським Союзом. Автори зазначають, що після встановлення радянської влади країна зазнала репресій, масових депортацій і політичних переслідувань. Саме в цьому контексті пояснюється створення в Берліні «Литовського фронту активістів» (LAF), який ставив за мету відновлення незалежності Литви.
Твердження пропагандистів про те, що підручник приховує зв’язок литовського підпілля з нацистською Німеччиною, не відповідає дійсності. У тексті прямо зазначено, що учасники підпілля розраховували на підтримку Адольфа Гітлера як тимчасового союзника в боротьбі проти сталінського режиму. Водночас пояснюється, що ці сподівання не справдилися: після вторгнення до Литви нацисти встановили власну окупаційну владу, а лідера повстанців Казіса Шкірпу заарештували.
Маніпулятивним є твердження РІА «Новости» про те, що підручник нібито замовчує злочини проти євреїв. Насправді він містить окремий розділ «Голокост в окупованій нацистами Європі», у якому наведено дані про майже повне знищення єврейського населення Литви. Також зазначено, що частина місцевих жителів брала участь в арештах, депортаціях і масових убивствах євреїв:
«Знищувати євреїв німцям допомагали чоловіки та жінки з різних країн Європи. У Польщі пособниками ставали не лише місцеві жителі, а й військовополонені з-поміж росіян та українців… Литовці, румуни, хорвати, французи та інші європейські громадяни так чи інакше брали участь в арештах, депортаціях та стратах», — йдеться в підручнику.
Щодо лідера «Литовського фронту активістів» Казіса Шкірпи, то підручник не героїзує його постать. Роль Шкірпи описана лаконічно й нейтрально — у двох абзацах, присвячених участі в організації антирадянського повстання. Зокрема, у тексті зазначено:
«Після початку війни між Німеччиною та Радянським Союзом одним із найактивніших ініціаторів ідеї повстання був Казіс Шкірпа».
Далі пояснюється, що очолюваний ним рух прагнув відновлення незалежності Литви та готував повстання. Хоча автори не згадують антисемітські погляди Шкірпи, це не означає замовчування теми Голокосту: злочини нацистського режиму та участь у них литовських колаборантів висвітлено в окремому розділі підручника.
Отже, твердження російської пропаганди про нібито «героїзацію нацизму» в литовському шкільному підручнику є маніпулятивним. Звинувачення РІА «Новости» ґрунтуються на вирваних із контексту фрагментах і спотворюють зміст видання. Насправді підручник не замовчує контакти частини литовського підпілля з нацистською Німеччиною, а також окремо висвітлює Голокост і участь окремих місцевих колаборантів у нацистських злочинах. Цей випадок є частиною тривалої кампанії російської пропаганди, яка просуває наратив про нібито «героїзацію нацизму» в країнах Балтії.
Висновок: маніпуляція
