Щовівторка біля станції метро «Університет» у центрі Харкова люди виходять на акцію з картонними плакатами. «Сигналь, якщо ти проти корупції» — закликає одна з «картонок». Водії сигналять у відповідь, а деякі відчиняють вікна й вигукують гасла разом із протестувальниками. Цього вівторка на акцію прийшли близько 20 людей.
«Картонкові протести» почалися в липні 2026 року з вимог щодо змін у владі. Згодом учасники переглянули свої вимоги, але в Харкові продовжують збиратися щотижня. Тепер вони виступають за незалежність НАБУ і САП, реформу ДБР, прозорий конкурс на посаду генерального прокурора та відповідальність високопосадовців за корупційні злочини. Чому харків’яни продовжують виходити на акції та яких змін вимагають — у репортажі журналістки Ґвара Медіа.
Чому учасники говорять про фінансування ЄС
Акція розпочалася о 19 годині. Учасники, переважно молодь, роздавали перехожим листівки. На одному боці великими літерами написано «Маніфест», а на іншому — перелік вимог протестувальників.
За словами 19-річної учасниці Дар’ї, близько 20 людей — це середня кількість тих, хто зазвичай долучається до акцій.
Дівчина прийшла на протест, бо вважає, що Україна має продовжувати рух до Європейського Союзу. Учасники акції вимагають розглянути п’ять законопроєктів, які стосуються боротьби з корупцією та євроінтеграції. Серед них — розширення повноважень НАБУ і САП, реформа ДБР, конкурсний відбір генерального прокурора, зміни щодо строків давності у справах про тяжку корупцію та скасування «правок Лозового».
«Строк ухвалення цих п’яти законопроєктів спливає. Якщо Україна не прийме їх найближчим часом, то ризикує значно недоотримати фінансовий транш від ЄС», — розповідає Дар’я.
Учасники акції також наголошують на можливих наслідках скорочення міжнародної допомоги. На їхню думку, це може змусити державу перерозподіляти власні кошти, зокрема ті, що спрямовують на оборону та соціальні виплати.
У листівці з «Маніфестом» зазначено, що Україна ризикує втратити 2,1 мільярда євро, а понад 7 мільярдів євро допомоги вже заблоковано. Водночас учасники не уточнюють у самому тексті листівки, про які саме виплати йдеться та з якими зобов’язаннями пов’язане їхнє блокування.
Протестувальники не обмежуються щовівторковими акціями біля метро. За словами Дар’ї, вони також звертаються до народних депутатів із проханням розглянути їхні вимоги.
«Зокрема, хочемо зв’язатися з Центром протидії корупції й попросити про експертизу наших дій. Можливо, зможемо координуватися з ними, щоб досягти результату», — каже дівчина.
Учасники скандують: «Ви законодавці, не маріонетки», «Наробив — відповідай» та «Україна не Росія — не потерпимо свавілля».
«Ми починали з Федорова»
Більшість учасників тримають картонні плакати. Інші прийшли з прапорами України та Європейського Союзу.
Серед протестувальників — 42-річний Андрій із великим синьо-жовтим прапором. За його словами, він долучився до акцій ще на початку, близько двох місяців тому.
«Ми починали з Федорова, зараз вимоги трансформувалися. Суть залишається та сама — боротьба з корупцією, якої ми дуже потребуємо», — розповідає Андрій.
Поруч із ним стоїть 28-річний Денис, який також регулярно долучається до акцій. Чоловік каже, що торік брав участь у протестах на підтримку НАБУ і САП.
Однією з головних вимог нинішньої акції Денис називає скасування «правок Лозового». Ці зміни стосуються, серед іншого, строків досудового розслідування. Їхні критики вважають, що відповідні процесуальні обмеження можуть ускладнювати розслідування складних справ, зокрема корупційних.
«Здається, за корупційні злочини строк давності — до трьох років. І є дуже гарна схема серед високопосадовців: “швидко в карман і за бугор — відсидіти”. Таким чином можна уникнути відповідальності», — говорить Денис.
Чоловік також згадує нові корупційні скандали та великі суми застав, визначені для підозрюваних. За його словами, це посилює бажання бачити в Україні сталі й зрілі політичні інституції.
«А ще хочеться, щоб державний бюджет сприймався не як “кормушка”, а як ресурс, який потрібно використовувати за призначенням», — каже Денис.
Куди поділося полотно?
Одним із гасел протестувальників стало: «Ви слуга народу чи корупції?». На попередніх акціях цей напис розміщували на великому полотні, яке вивішували біля входу до станції метро.
Учасники залишили полотно біля наметів навпроти місця проведення акції, розповідає Дар’я. Однак цього вівторка його там не знайшли. Дівчина припускає, що полотно могли забрати невідомі або викинути комунальні служби. Що сталося з ним насправді, мітингарі не знають.
Відсутність полотна не завадила протестувальникам продовжити акцію. Вони розмахували картонними плакатами, привертаючи увагу водіїв.
«Вже багато разів відповідала на запитання “для чого я тут”, навіть собі. Мені просто накипіло», — коментує 28-річна Анжеліка з картонкою «Сигналь, якщо ти проти корупції».
Дівчина підтримує всі п’ять вимог протесту, але найбільше її непокоїть незалежність НАБУ і САП.
За її словами, ці органи регулярно повідомляють про нові корупційні розслідування, зокрема щодо високопосадовців та оборонної сфери.
У першому півріччі 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру 107 людям. Серед резонансних справ були провадження щодо колишніх високопосадовців, корупції в оборонній сфері та Верховному Суді.
«На них [НАБУ і САП — ред.] намагаються натиснути, щоб вони цього не робили, щоб прикрити “своїх”», — говорить Анжеліка.
19-річна Рима також підтримує всі вимоги: «Щодня подібних вимог стає дедалі більше. Корупція вбиває. Моя вимога — діалог із суспільством».
Близько 21 години акція завершується. Учасники складають плакати, прибирають прапори й починають розходитися. Наступного вівторка вони знову планують зібратися біля метро «Університет» — із тими самими вимогами та новими картонками.
Читайте також
- «Удар по обороноздатності країни» чи «Що за Федоров?». Як військові оцінюють відставку очільника Міноборони
- «Влада далеко від народу». Репортаж з п’ятого дня протестів у Харкові
