Фейк: Немає Польщі без Львова

Мережею шириться інформація, що найближчим часом на українців чекає ще одна війна. Начебто поляки вже не приховують своїх настроїв щодо бажання приєднати Львів. Чи насправді це так, дізнавалися фактчекери з Gwara Media.

Що сталося?

11 листопада за даними Міноборони розпочався етап звільнення Херсона: у місто зайшли спецпідрозділи, основні сили ЗСУ були на підступах до міста. До того ж Збройні Сили України звільнили від російських окупантів всю Миколаївську область, окрім Кінбурнського півострова. Важко не помічати настільки істотні успіхи української армії, тож російська пропаганда вже вкотре вдалася до одного зі своїх улюблених прийомів — відвертання уваги.

Саме 11 листопада ми помітили збільшення запитів про «загарбницькі плани» країн Європи щодо території України. Як можемо бачити у Google Trends кількість запитів «Як поділять Україну» в російському інтернеті саме зараз досягла свого максимуму. Натомість цікавість українців щодо цього питання виявилася настільки низькою, що подібних запитів, або в принципі немає, або ж їх так мало, що вони не показуються в Google Trends.

Один із найбільш повторюваних запитів, що надходив до нашого @perevir_bot стосувався саме Львова і супроводжувався наступною світлиною, на якій написано: «Немає Польщі без Львова».

Аналіз світлини

Почнемо аналіз зі світлини, адже саме вона вже давно «гуляє» інтернетом і часто використовується російською пропагандою як доказ загарбницьких планів Польщі.

Отже, маємо запит, що саме з такими гаслами поляки готувалися до святкування Дня незалежності Польщі (11 листопада). Цю ж світлину без будь-яких зусиль можна знайти і в «свіжих» польськомовних постах у Твіттері.

Зворотний пошук визначив найранішу згадку цієї світлини 2016 роком. Знайшовши її у відверто пропагандистській статті на сайті livejournal. Та це аж ніяк не наблизило нас до першоджерела. Тож ми вирішили копнути трохи глибше.

Згадку про використання на плакатах гасла: «Немає Польщі без Львова» нам вдалося знайти в статті на польськомовному ресурсі docplayer.pl, що висвітлював прояви расизму та ксенофобії на стадіонах та навкруги польського спорту у 2011 році. У матеріалі є згадка про Марш Незалежності 11 листопада у Варшаві та про використання транспарантів з цим гаслом.

Оскільки у 2011 році подібні марші проходили не лише у Варшаві, ми геолокували фото. Та змогли впевнитися, що на світлині дійсно Варшава, вулиця Ludwika Waryńskiego.

З численних відео варшавського маршу до Дня незалежності 2011 року бачимо, що він дійсно проходив повз це місце.

На одному з нічних відео від 11 листопада 2011 року, за 40 секунд до кінця нам вдалося знайти цей транспарант. Це підтверджує його реальне використання в цю дату.

Аналіз події

Починаючи з 2008, щороку 11 листопада у Варшаві відбувається «Марш незалежності». У 2011 році згідно зі статистикою поліції у ньому взяли участь більш як 20 000 людей. Організаторами були два праві польські угруповання «Національно-радикальний табір» і «Загальнопольська молодь», та ліві сили вирішили заблокувати цей марш.

«Якщо хтось бачив по телебаченню новини із Варшави [11.11.2011 – ред.] і бачив червоні факели, що палають та одягнених у чорний одяг із прикритими обличчями молодих людей, то бачив саме ці події», — передає 24.11.2011 двотижневик «Волинський Монітор» від 24 листопада 2011 року.

Ми не можемо точно стверджувати якій саме організації належить транспарант, проте бачимо на світлині рожевий дим позаду людей, що його тримають. Припускаємо, що дим іде від червоних факелів.

Довідково: Того дня у Варшаві поліція затримала 210 осіб, у тому числі 92 громадян Німеччини (ймовірних учасників демонстрації «Kolorowa Niepodległa»), а також громадян Англії, Бельгії, Данії, Іспанії та Угорщини. До лікарень доставлено 29 осіб, а 40 поліціянтів отримали поранення. У ході сутичок розтрощено 14 поліцейських машин, пошкоджено тротуари, знищено зупинки та автомобілі. Ввечері 11 листопада президент Броніслав Коморовський публічно засудив заворушення.

Експертна думка

Польський політолог, україніст та публіцист Щецинського університету Мацєй Пєчинські у своєму інтерв’ю Lviv.Media підкреслив:

«У Польщі зараз домінують проукраїнські та антиросійські настрої, підтримка України та українців непохитна. Натомість Росія говорить, що Польща хоче захоплювати українські землі з двох причин: по-перше, аби відвернути увагу від власної агресії, а по-друге, вони судять інших по собі. Вони думають, що інші держави такі ж агресивні, як і вони, але це не так».

Уповноважений уряду Польщі з питань безпеки інформаційного простору Станіслав Жарин у своєму інтерв’ю від 18 жовтня зазначив:

«На цей момент ми ідентифікуємо — і це [потужність дезінформації – ред.] зростає від моменту російської агресії в Україні — головними темами російських операцій впливу виступають теми, пов’язані з польсько-українськими стосунками. Росіяни дуже багато уваги приділяють тому, щоби показувати, що, з одного боку, Польща є загрозою для України, натомість з іншого боку — що українці, а особливо українські біженці — це загроза для поляків».

Ще наприкінці квітня уповноважений уряду Польщі з питань безпеки інформаційного простору Станіслав Жарин у своєму Твіттері зазначив, що брехня про нібито плани Польщі напасти на Захід України повторюється кілька років.

Кампанія особливо активізувалася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а для розповсюдження дезінформації долучаються найвищі особи Кремля.

Також нагадаємо, що з моменту проголошення української незалежності, Польща жодного разу не висувала Україні ніяких територіальних претензій. Більш того, саме Польща після 2014 року була однією з тих країн, які наполягали на тому, що анексія Криму є прикладом порушення міжнародного права.

Ну і звісно нагадаємо, що Польща, а також польський президент здійснюють неоціненну підтримку Україні особливо під час повномасштабної російської агресії. Саме Анджей Дуда став першим лідером держави, який виступив в українському парламенті в час повномасштабної війни.

Висновок

Отже, фотографія, використана російською пропагандою, як таку що висвітлює чинне ставлення поляків до української території, насправді зроблена у 2011 році. Достеменно невідомо, погляди якої самої організації, або групи осіб вона висвітлювала. Тим більше вона в жодному разі не відображає сучасні погляди поляків.

Наше дослідження хвиль фейків показало, що саме наратив «Україна Заходу не потрібна» вже з весни 2022 року входить до трійки лідерів, а з серпня цього року є найбільш популярним наративом, що просувається російською пропагандою.

Тож, вкотре закликаємо: довіряйте лише офіційним джерелам, не давайте управляти вашою увагою та у разі виникнення сумнівів — надсилайте новини нам у @perevir_bot.

Над матеріалом працювала Юліана Топольник