Війна забирає життя українських дітей, їхніх батьків та радість дитинства. Проте якщо життя повернути неможливо, щасливе дитинство ще може подарувати сім’я. Розповідаємо, як прихистити дитину, що залишилась без батьківського піклування під час війни, та як допомогти дітям-сиротам у Харкові.

«Коли почалася повномасштабна війна, ми переоцінили свої пріоритети. Зрозуміли, що життя — це найважливіша річ. Намагалися допомагати країні: відносили речі теробороні міста, готували й передавали їжу людям, які цього потребували. Раптом ми дізналися про програми, за якими можемо надати прихисток дітям, що залишились без батьківського піклування, адже інституції дитячого виховання евакуювалися. Діти потребували допомоги», — каже Людмила Львова.

Олексій та Людмила Львови надали тимчасовий прихисток 5-річному Максиму та 2-річній Софійці. Пара вже має двох дітей, проте бажання допомогти спонукало їх взяти до себе малечу, яка потребує родини.  

усиновлення під час війни
Родина Львових. Фото: Олексій Єрошенко / Ґвара Медіа

Як повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ 30 вересня, в країні станом на 1 липня 2022 року було понад 67 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Майже 17 тисяч з них можуть бути усиновлені. 

Про те, які форми сімейного виховання працюють під час воєнного стану, розповіла Ірина Заремба, адвокатка усиновлення, засновниця Zaremba Law Boutique, юристка платформи «Наші Діти».

Які тимчасові форми сімейного виховання дітей існують під час воєнного стану?

Тимчасовий прихисток від проєкту «Дитина не сама» надається дитині сім’єю або іноземною організацією до того моменту, поки знайдуться родичі або з’являться інші умови для передачі дитини до постійної форми сімейного виховання. Проєкт з’явився на початку березня за підтримки Офісу Президента України та UNICEF. Для надання тимчасового прихистку треба заповнити заявку в чат-боті «Дитина не сама» і чекати запрошення на інтенсивне навчання.

Опіка/ піклування встановлюється для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 років, піклування — над неповнолітніми з 14 до 18 років. Право оформити таку форму сімейного виховання переважно мають дійсні родичі або особи, у сім’ї яких вже проживає дитина. Для таких осіб діє спрощена процедура встановлення опіки або піклування, що передбачає збір мінімального пакета документів: заява до служби у справах дітей, копія паспорта, довідки від психотерапевта та нарколога, документ про несудимість від МВС. Якщо опікун (піклувальник) не має родинних зв’язків із дитиною, то він повинен зібрати повний пакет документів і відповідати тим же критеріям, що й кандидати в усиновлювачі. Опікун (піклувальник) зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний та духовний розвиток, а також забезпечити повну загальну середню освіту. Тобто надалі він є законним представником дитини.

За підопічною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також всі державні гарантії, передбачені законодавством. 

Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, що взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування за оплату. Прийомні батьки несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей і є їхніми законними представниками. За прийомною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, це передбачає збереження усіх державних гарантій. Прийомні батьки мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення своєї прийомної дитини.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що добровільно за оплату бере на виховання не менш як 5 дітей-сиріт та/ або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не має перевищувати 10, враховуючи й рідних дітей. Дитячим будинкам сімейного типу надається житло від держави. Батьки-вихователі несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей, тотожні батьківським, і є законними представниками своїх вихованців. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження всіх держгарантій. Батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення свого вихованця.

усиновлення під час війни
Людмила Львова із дитиною. Фото: Олексій Єрошенко / Ґвара Медіа

Чи можливе усиновлення під час війни?

Коротка відповідь на питання, чи можливе усиновлення під час війни — так, можливе, але за певних умов: якщо люди, які мають намір стати усиновлювачами, проживають на території, де не ведуться активні бойові дії. Чому це важливо? Усиновлення — це, перш за все, юридична процедура, яка передбачає комунікацію з державними органами. Люди, які мають намір стати усиновлювачами, звертаються до служби у справах дітей, потім контактують з центром соціальних служб і надалі подають заяву до суду. Наступний крок — комунікація з органами реєстрації актів цивільного стану, які видають нове свідоцтво про народження дитини. Є мінімум чотири органи державної влади, які обов’язково беруть участь у процесі усиновлення.

На початку повномасштабного вторгнення неможливо було забезпечити роботу цих державних органів, бо за кожним з них стоять люди, що на той момент були зайняті іншими справами — рятуванням свого життя та сім’ї. Також через повномасштабне вторгнення у багатьох українців з’явилось бажання допомогти державі, в тому числі, усиновити дітей.

Через бажання суспільства надавати допомогу таким чином у мережі з’явились фейки, нібито дітей мало не роздають на вулиці.

Для того, щоб втамувати емоційний запал населення, держава змушена була призупинити процес усиновлення в перші тижні повномасштабного вторгнення. Утім, згодом вдалося налагодити процедуру. 

отрадне
Діти у містечку «Отрадне» — дитячому будинку сімейного типу в Харкові. Фото: БФ «Соціальна служба допомоги»

Що таке усиновлення?

Усиновлення — це основна форма сімейного влаштування дитини та повне прийняття у сім’ю на підставі рішення суду. З цього моменту між усиновленою дитиною та її рідними батьками й родичами припиняються всі особисті та майнові права й обов’язки, проте вони в такому ж обсязі з’являються в усиновлювача. Усиновлення є єдиною формою сімейного виховання, яке прирівнює усиновлених дітей за статусом до кровних. 

Процедуру, яка зазвичай триває 9-12 місяців, можна поділити на 4 етапи:

  • 1 крок. Отримання статусу кандидата в усиновлювачі, що передбачає звернення до служби у справах дітей, первинну консультацію, збір пакета документів, перевірку житлових умов і відповідність критеріям усиновлювача. На цьому етапі соціальні служби роблять висновок щодо статусу людини, яка прагне усиновити дитину. Якщо особа відповідає вимогам, то її скеровують на навчання. Цей етап займає близько 1,5 місяці. Після 24 лютого держава надала право кандидатам в усиновлювачі подавати пакет документів через «Дію», що спростило перший етап процедури. 
  • 2 крок. Навчання, за результатами якого особа отримує рекомендації для отримання офіційного статусу кандидата в усиновлювачі. 
  • 3 крок. Пошук дитини й встановлення контакту. Цей етап може тривати недовго, якщо кандидат в усиновлювачі знає дитину, яку хоче всиновити. В іншому випадку пошук і встановлення контакту триває довше. На цьому етапі кандидат чекає на вирок щодо доцільності усиновлення ним обраної дитини. 
  • 4 крок. Звернення до суду із заявою про усиновлення й очікування вироку, яке є фактично початком побудови сім’ї з усиновленою дитиною. 

Як ще можна допомогти дітям-сиротам, зокрема, у Харкові?

Менеджерка у соціальній сфері Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» Юлія Леванда розповіла, з якими проблемами стикнувся фонд. 

«Наш фонд має проєкт Дитяче містечко “Отрадне”, де були розташовані чотири дитячі будинки сімейного типу і мешкали прийомні родини з дітьми-сиротами та дітьми, що залишилися без батьківського піклування. Містечко знаходиться в лісопарковій зоні, дуже близько до російського кордону, тому родини були евакуйовані в перші дні вторгнення. Ми підтримуємо зв’язок з кожною сім’єю. Всі вони налаштовані повернутися до Харкова, щойно це стане безпечно для дітей», — розповідає Юлія.

«На жаль, будинки, в яких мешкали діти, а також господарчий блок, де розташовані котли опалення та інші комунікації, постраждали від обстрілів», — ділиться менеджерка. 

Харків’ян(-к)и, а також всі охочі можуть допомогти фонду та дітям таким чином:

  • Переказати кошти на рахунок благодійного фонду «Соціальна служба допомоги». Посприяти відновленню Дитячого містечка «Отрадне» можна за реквізитами UA543515330000026000052101631, ЄДРПОУ ‎24478597 із призначенням платежу: Благодійна допомога. Дитяче містечко 
  • Стати волонтером або волонтеркою. Для приєднання до фонду залиште заявку на сайті «Соціальної служби допомоги».
  • Пожертвувати речі. В пригоді стануть засоби гігієни та першої необхідності, засоби для прибирання приміщення, канцелярське приладдя, матеріали для творчості, продуктові набори. 
  • Передати інформацію. Якщо ви знаєте, що в Харкові або Харківській області дитину, яка залишилась без батьківського піклування, зверніться до ХОБФ «Соціальна служба допомоги» через Fb-сторінку або сайт.

Дивіться також наш репортаж про те, як війна на Харківщині змушує завчасно дорослішати:

Текст: Віка Манковська

Фото: Олексій Єрошенко, БФ «Соціальна служба допомоги»