Мережею поширилося відео нібито кілометрових черг на кордоні України з Польщею. Автори окремих дописів стверджують, що на пунктах пропуску утворилися 40-годинні черги, а причиною такого ажіотажу називають нібито масовий виїзд українців за кордон через посилення російських атак на енергетичні об’єкти. Що показала перевірка цього відео та джерел його поширення — пояснюємо у матеріалі.
Що сталося?
17 жовтня в мережі почало поширюватися відео із нібито чергами автомобілів та людей, які очікують на перетин кордону з Польщею. Відео поширювали як в українському (1, 2, 3), так і в російському сегменті мережі (1, 2, 3). Переважна частина дописів із цим відео супроводжувалася лише повідомленням про нібито утворення великих заторів на кордоні з Польщею та пов’язувала їх із російськими повітряними атаками на Україну та безпековими заходами з польської сторони.
Водночас у деяких дописах це відео використали для поширення пропагандистських меседжів. Так, анонімний телеграм-канал «Кот Костян — официальный канал» (архів), який систематично поширює російські наративи, стверджував, що черга нібито утворилася через бажання українців масово залишити країну після російських ударів по енергетичних об’єктах.
«На кордоні Українушки і Польщі — кілометрові затори на пунктах пропуску, люди чекають до 40 годин. Одна з причин — удари по енергетиці, через які українчики почали покидати незалежну».
У дописах, опублікованих на платформах вебресурсу «Актуальна Правда», який позиціонує себе як українське медіа, у соціальній мережі Х (архів) та у телеграм-каналі (архів) використали це відео для просування політичних наративів. У публікаціях стверджується, що затори нібито виникли через бажання українців залишити країну через «режим Зеленського»:
«Українці масово тікають від кривавого диктаторського режиму Зеленського. На кордоні з Європейським Союзом розтягнулися черги довжиною по 50-100 км до КПП. Люди по кілька діб ночують в своїх автівках».
Схожий допис розмістив у Фейсбук користувач Сергій Медяник. У його профілі зазначено, що він працює в «Актуальній Правді» — ресурсі, де також було опубліковано аналогічне повідомлення.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Першим кроком ми розділили поширену інформацію на дві частини: відео та опис до нього. Спочатку перевірили, чи справді на пунктах пропуску з Польщею утворилися черги через нібито масовий виїзд українців за кордон.
Ми з’ясували, що 16 жовтня, напередодні поширення досліджуваного нами відео, у Польщі справді повідомляли про підвищений рівень небезпеки через російські атаки на українські регіони. Зокрема, урядовий Центр безпеки Польщі (RCB) в одному з воєводств оголошував відповідне попередження.
Своєю чергою Polskie Radio із посиланням на представника Люблінської податкової адміністрації Міхала Деруся повідомило, що цього дня через збільшення кількості повітряних тривог, пов’язаних із можливими російськими атаками, на пунктах пропуску справді тимчасово призупиняли оформлення вантажних перевезень, а також рух приватного транспорту й автобусів.
«У Дорогуську на митне оформлення треба чекати 40 годин, у Гребенному — понад 24 години, а в Зосині — вісім годин», — повідомив сказав Міхал Дерусь.
Саме ця цифра, ймовірно, стала основою для тверджень про «40-годинні черги» у поширених дописах. Водночас Міхал Дерусь говорив не про масовий виїзд українців чи багатокілометрові черги з легкових автомобілів, а про час очікування на митне оформлення через тимчасове призупинення роботи пунктів пропуску під час повітряних тривог. Також він додав, що затримки на кордоні були пов’язані не лише через це. Додатковим фактором стало збільшення транспортного потоку перед вихідними, адже 16 жовтня було п’ятницею.
За кілька днів, на тлі поширення відео, у Державній прикордонній службі України 19 жовтня спростували інформацію про нібито 40-годинне очікування на кордоні з Польщею з українського боку. Речник ДПСУ Андрій Демченко зазначив, що суттєвих черг для легкового транспорту з українського боку не фіксували. Водночас він наголосив, що в окремі дні та години можливе збільшення навантаження на пункти пропуску, зокрема перед вихідними, коли зростає пасажиропотік.
Додатково ми перевірили інформацію про завантаженість пунктів пропуску на українсько-польському кордоні 16 жовтня — у день, коли, за твердженнями авторів дописів, нібито утворилися величезні черги через масовий виїзд українців. Згідно з даними Західного регіонального управління ДПСУ, певне навантаження на окремих пунктах пропуску цього дня справді спостерігалося. Найбільші черги фіксувалися на пунктах «Шегині», «Краківець» та «Угринів», однак йшлося про кількасот легкових автомобілів у черзі, а не про кілометрові затори.
Так, протягом цієї доби оновлення показували звичайне або помірне навантаження (1, 2, 3, 4). Наприклад:
- о 05:30 на більшості пунктів були невеликі черги;
- о 09:00 найбільші показники були на «Шегинях» — 85 авто, «Краківці» — 50 авто, «Угриневі» — 50 авто;
- о 15:00 на «Шегинях» — 120 авто, «Краківці» — 50 авто, «Угриневі» — 70 авто;
- о 18:00 — «Шегині» 135 авто.
Отже, масштаби черги на поширеному відео не збігаються з офіційними даними про завантаженість пунктів пропуску 16 жовтня.
Далі ми перевірили саме відео, яке автори дописів використали як доказ нібито величезних черг на кордоні. На записі помітна плашка UNN. Нам вдалося знайти публікації цього відео в акаунтах UNN у Фейсбук та ТікТок, де його поширили 17 жовтня. Саме ця версія відео має найвищу якість серед знайдених нами копій та містить оригінальне оформлення із плашкою UNN, що може свідчити про те, що саме з цього акаунта відео почали поширювати далі.
У дописах ресурс пов’язував відео із ситуацією, яка виникла 16 жовтня на українсько-польському кордоні. Того дня на окремих пунктах пропуску з польського боку справді були затримки через повітряні тривоги та тимчасові обмеження руху. Як у самому відео, так і в описі до нього немає жодних маркерів, які б дозволяли встановити, де саме воно було зняте та який пункт пропуску зображено.
До того ж, кількість автомобілів на відео не узгоджується з даними про завантаженість пунктів пропуску з українського боку, які публікувала Державна прикордонна служба України 16 жовтня. На найбільш завантажених напрямках того дня фіксували понад сотню автомобілів, однак не черги, які відповідали б заявам про кілометрові затори.
Відсутність конкретного пункту пропуску, а також невідповідність масштабу черги даним про завантаженість кордону стали підставою для додаткової перевірки самого ролика. Ми перевірили відео за допомогою спеціалізованих сервісів Hive Moderation та DeepFake-o-meter. Результати аналізу в обох випадках показали високу ймовірність того, що відео могло бути створене або оброблене за допомогою штучного інтелекту.
Щодо ресурсу, який поширив відео, — UNN, — варто зазначити, що раніше ми вже звертали увагу на непрозорість діяльності цієї платформи. UNN називає себе «найбільшим медіахолдингом України», однак у відкритих джерелах не вдалося знайти підтвердження існування редакції, засновників чи юридичної особи, яка стоїть за цим ресурсом.
Контактна адреса ресурсу, який називає себе «українським медіахолдингом», зареєстрована у Сінгапурі й не містить номера офісу чи поверху. Водночас контактний телефон має міжнародний код +1, хоча код Сінгапуру — +65. У відкритих джерелах нам також не вдалося знайти незалежного підтвердження існування за цією адресою редакції або компанії United News Network.
Варто також звернути увагу, що абревіатура UNN може вводити користувачів в оману. У пошукових системах за цим запитом першим часто з’являється УНН — «Українські Національні Новини», незалежне українське інформаційне агентство. Водночас ресурс, який поширив досліджуване відео, використовує англомовну назву United News Network (UNN) і не має підтвердженого зв’язку з українським інформагентством УНН.
Отже, відео про з нібито кілометровими чергами українців, які масово залишають країну через російські атаки на енергетику, є фейковим. Ролик має ознаки створення або обробки за допомогою ШІ, а його поширення відбулося на тлі реальних затримок на окремих пунктах пропуску, які пропагандисти використали для поширення панічних настроїв та просування політичних меседжів.
Висновок: фейк
