Президент футбольного клубу «Харків» Богдан Бойко є одним з фігурантів антикорупційної спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», що стосується діяльності шахрайських кол-центрів. Сам Бойко заперечує будь-яку причетність до цього. 

Про це «Суспільному» розповів заступник начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась.

За його словами, з Богданом Бойко відбувалася безпосередня координація, що стосувалася діяльності кол-центрів, а саме комунікація стосовно конкретних адрес та виконання міжнародних правових доручень.  

«Враховуючи зараз відкриту стадію, ми будемо розслідувати і встановлювати конкретні випадки, конкретні факти, конкретні офіційні документи, запити, які будуть підтверджувати цю інформацію», — повідомив Микола Карась.

У зібраних доказах є кілька розмов між Бойком та Сергієм Кропивою — вже колишнім заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. У розмові від 19 березня Кропива повідомляв Бойку, що поліція наразі немає нічого в розшуку по одному з регіонів. 

Наступна розмова відбулася 5 травня 2026 року.

«Під час якої Кропива, з метою усунення конкурента, що заважає діяльності їхньої злочинної організації зазначає про необхідність Бойку знайти людину, яка напише формальну заяву, яка в подальшому стане підставою для вжиття заходів Кропивою через міжнародне правове співробітництво з республікою Казахстан», — розповів Микола Карась.

Наступного дня, за словами Карася, Кропива вже узгоджував з Бойком кандидатуру для виклику на допит у межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу.

За даними заступника начальника відділу САП, Богдан Бойко на момент розмови 6 травня перебував у Лісабоні, де вирішував домовленості з приводу своєї футбольної команди.

Версія Богдана Бойка

Президент ФК «Харків» оприлюднив заяву, де заперечив свою причетність до координації шахрайських кол-центрів.

«Я категорично заперечую будь-яку свою причетність до незаконної діяльності, шахрайських кол-центрів чи будь-яких схем, спрямованих на заволодіння коштами громадян», — заявив Бойко.

Також Богдан наголошує на тому, що згадування його імені в матеріалах справи не є доказом його вини, адже правову оцінку має надавати виключно суд.

«Я поважаю роботу правоохоронних органів і зацікавлений у тому, щоб будь-які обставини, які стосуються мене, були перевірені та отримали належну правову оцінку. Водночас я не дозволю використовувати непідтверджені дані або припущення для формування негативного уявлення про мене, мою професійну діяльність, футбольний клуб «Харків» та людей, які щодня працюють над його розвитком», — зазначив президент ФК «Харків».

Операція «Карфаген»: що відомо

4 вересня НАБУ та САП оголосили викриття злочинної організації в Офісі генерального прокурора в межах спецоперації «Карфаген».

За даними слідства, її очолював посадовець Офісу генерального прокурора. Йдеться про те, що учасники організації систематично брали неправомірну вигоду за кришування кол-центрів, які масово ошукували громадян в Україні та за кордоном. Слідство викрило п’ятьох осіб.

За даними САП, 6 вересня Вищий антикорупційний суд відправив під варту заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокуратури Сергія Кропиву, якого підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських кол-центрів та легалізації майна на понад 89 мільйонів гривень. За рішенням ВАКС Кропива може вийти з-під варти, якщо сплатить заставу у розмірі 120 мільйонів гривень.  

Також САП застосував запобіжний захід до спільниці керівника злочинної організації та його водія.

Того ж дня Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив про свою непричетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів.

Наступного дня, 7 вересня, Руслан Кравченко наголосив, що не планує залишати посаду за власною ініціативою, однак готовий це зробити, якщо про це попросять президент Володимир Зеленський, Верховна Рада або його колеги.

Увечері 7 вересня Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши своє рішення політичним.

Читайте також