Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня?

Місяць авторських читань у Львові – найбільший транскордонний фестиваль Центрально-Східної Європи. Він розпочався у чеському місті Брно 21 рік тому. Відтоді в ньому беруть участь письменники із Чехії, Польщі, Словаччини, України. Також серед гостей у різні часи були автори з Іспанії, Грузії, Туреччини, Румунії. Цьогоріч почесною гостею стала Угорщина, через карантин фестиваль відбувається тільки у форматі онлайн. Він стартував 1 липня і триватиме до кінця місяця. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.

21 липня, вівторок

20:00 – Ласло Мартон (HU)

Ласло Мартон – письменник, драматург, перекладач, есеїст, педагог.

З 1984 по 1989 рік працював редактором видавництва «Гелікон». З 1990 року працює самостійним письменником.

Його перша книга – «Велике будапештське жахіття» – була видана в 1984 році, і відтоді опубліковано ще 25 його творів.

Серед його історичних творів виділяється цикл романів «Братство», 2001–2003, який описує з використанням елементів бароко події часів турецької окупації. Мартон перекладає класику німецькомовної літератури, а в 2015 році був опублікований його переклад «Фауста».

Українською уривок його твору можна прочитати тут.

21:30 – Марина Гримич (UA)

Марина Гримич – відома українська письменниця, етнологиня, докторка історичних наук, кандидатка філологічних наук, головна редакторка видавництва «Дуліби».

У художній літературі – з початку 2000-х, працює як у белетристиці, так і у серйозній інтелектуальній романістиці. Окремі твори публікувала під псевдонімом Люба Клименко.

За її романом «Фріда» був поставлений спектакль у Бердичівському музично-драматичному театрі (2019). За романом «Пор’ядна львівська пані» знято однойменний короткометражний фільм (2018). Роман «Клавка» отримав нагороду BookForum Best Book Award у номінації «Сучасна українська проза» (2019). Твори Марини Гримич перекладено французькою, англійською, польською, чеською, арабською мовами.

22 липня, середа

20:00 – Іштван Кеминь  (HU)

Іштван Кеминь – угорський письменник. Після дебютної збірки, яка була видана у 1984 році, опублікував ще дванадцять поетичних збірок.

«Його утвердження як поета було одразу протистоянням тогочасній ліриці, яку він вважав дуже розвинутою, та її звучанню. З одного боку, він зіткнувся з неоавангардом, який поширювався із шістдесятих років, з другого – знову звернувся до іронії, а з третього – саме у двохтисячних оголосив про програму повернення до тем зі звичайного життя» (Золтан Немет).

Його першу прозову збірку, невеликий роман «Мистецтво ворога», було опубліковано у 1989 році. З виданих протягом 1992–1996 років нарисів у журналі «Життя та Література» було створено збірку, яка вийшла у 1997 році. Його перший великий роман «Дорогий Незнайомець»  побачив світ у 2009 році.

21:30 – Якуба Каталпа та Ян Коубек (CZ)

Справжнє ім’я Якуба Каталпа – Тереза Яндова. Авторка чотирьох високо оцінених прозових творів: «Чи можна з’їсти глину?» (2006), «Гірке море» (2008), «Німці» (2012) та «Барліг» (2017). Також її п’ятий прозовий твір «Подих Зузани» готується до друку.

Ян Коубек вивчав мовну й літературну культуру та культурну антропологію в університетах Градця Кралового та Плзня. Працював геодезистом та музеологом, тепер IT-адміністратор. У 2012 році він опублікував свій перший прозовий роман «Матері».

23 липня, четвер

20:00 – Жофі Кеминь (HU)

Жофі Кеминь – поетеса, письменниця, найвідоміша угорська слемерка, авторка пісенних текстів.

У 2015 році Жофі Кеминь уперше впорядкувала свої вірші у збірку під назвою «Використання відкритого вогню».

«Звучання цієї книги – це підбірка найкращих регістрів, хоча форма текстів оманливо проста, вірші, які захоплюють природністю вимови, вірші, що грають на безкінечність», – говорить Мартон Шимон.

У 2014 році вийшов її підлітковий роман під назвою «Я ніколи ні…». У 2017 році було видано роман «Рабами більшe», де зображена історія пристрасного кохання та спонтанно організованої революції. Герої та псевдогерої роману, переплетені гумором та непересічною іронією, намагаються врятувати самих себе та країну в теперішньому Будапешті.

21:30 – Марцін Віха (PL)

Марцін Віха – варшавський прозаїк, публіцист, автор книг для дітей, графік. Створює обкладинки книг та часописів, плакати.

Його перша есеїстично-автобіографічна книга «Як я розлюбив дизайн» (2015) розповідає про дорослішання у родині архітектора, котрий воює з комуністичною огидною реальністю.

Друга, «Речі, яких не позбувся» (2017), звертає увагу на матір, коли по її смерті розпродується те, що лишилося в хаті. Книга здобула найвизначніші польські літературні нагороди – Nike, Паспорт Polityki та нагороду Вітольда Ґомбровіча.

24 липня, п’ятниця

20:00 – Ілдіко Ноемі Нодь та Ласло Гарачі (HU)

Ілдіко Ноемі Нодь – письменниця та перекладачка. Виросла на західному узбережжі США, з 1993 року живе в Угорщині. Закінчила музичну академію, а потім вивчала американістику в університеті Лоранда Етвеша. Її прозовий дебют називається «Зламана на раз». У Америці її сприймають як угорку, в Угорщині – як американку.

Ласло Гарачі – поет, прозаїк, есеїст, драматург, перекладач, народився 1956 року. Дебютну книгу оповідань «Пластик» видав у 1985 році. Поза тим є також автором успішних автобіографічних романів «Як ти жив», «Чудова подорож автобусом!» (1998), «Вперед і потім назад» (2010) та «Міст Wünsch» ( 2015).

21:30 – Андрій Любка (UA)

Андрій Любка – український поет, прозаїк, есеїст. Автор восьми книжок, лавреат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Окремі його твори перекладено 13 мовами світу. Андрій є членом Українського PEN-клубу.

Популярність автору в Україні та за кордоном приніс роман «Карбід» (2015), що увійшов до короткого списку «Книги року BBC» та був номінований на найвищу літературну нагороду у Польщі.

Список робіт: поетична збірка «Сорок баксів плюс чайові» (2012), прозові книги «Спати з жінками» (2014), «Кімната для печалі» (2016), «Саудаде» (2017), «Кілер+» (2018), роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» (2018).

25 липня, субота

20:00 – Крістіна Товт (HU)

Крістіна Товт – поетеса, письменниця, драматургиня, перекладачка, авторка численних дитячих книжок.

Видала десять поетичних збірок та вісім прозових. Її твори перекладено понад 15 мовами. Її перша збірка новел «Штрихкод» (2006) розповідає про 1970-ті роки крізь призму особистих історій.

Крістіна Тот позбавляється натуралізму, іронії та чорного гумору, «повсякденним катарсисом» вичищає той період угорської історії, який усвідомлюється важко, але мав дуже сильний вплив на колективну свідомість. Вона привернула увагу до себе творами з незвичними для дитячої літератури темами, жартівливим тоном та легкою обробкою табуйованих тем.

21:30  – Петер Кукал (CZ)

Петер Кукал – чеський письменник. Був головним редактором журналу «Сучасна освіта» та головним редактором видавництва Alter. Він також працював у пресслужбі Міністерства культури (адміністратор сторінки у твітері) та речником Філософського факультету Карлового університету. Зараз – адміністратор соціальних мереж та спеціаліст із комунікацій у Національній бібліотеці Чехії.

Видав двадцять книг: поезію «Передостанній поїзд» (2017), прозу «Щоденник чоловіка середніх літ» (2013), для дітей та молоді «Буквенна юшка» (2020) та підручник «Буквар» (2018). У 2018 році він був нагороджений пам’ятною медаллю міста Подєбради.

26 липня, неділя

20:00 – Тимеа Пинзеш (HU)

Тимеа Пинзеш – письменниця, перекладачка, журналістка.

Її твори з’явилися у впливових літературних журналах Словаччини та Угорщини. Перша збірка віршів «Роздягання чи сповідь» була опублікована у 1998 році, а у 2000-му перший прозовий твір – роман «Чоловік-чоловік». Більшу частину її роботи у період з 2003 по 2017 роки складають щоденники подорожей.

Вірші з останньої збірки «Близнюки» (2020) звучать голосом то матері, то її близнюків, а іноді голоси трьох персонажів зливаються та звучать зі спільних кордонів власного «я». «Прочитавши верлібри та ритмічні вірші, які схожі на лічилки, людина відчуває віднайдений знову смак свободи», – розповідає Крістіна Рита Молнар.

21:30 – Олеся Яремчук (UA)

Яремчук Олеся – українська журналістка та письменниця. 2013 року закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Лавреатка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» від видавництва «Темпора» (2014), премії «ЛітАкцент року» (2018), стипендіатка ADAMI Media Prize (2018) та Фундації KulturKontakt Austria (2019). Її літературні репортажі про життя нацменшин в Україні – проєкт «Наші інші» – виходять в інтернет-виданні The Ukrainians.