У жовтні на тлі масових протестів у Франції президент Еммануель Макрон заявив про необхідність обмежити окремі акції, які могли б призвести до нових заворушень. Російська пропаганда екстраполювала ці обмеження на заборону всіх протестів. Про що насправді йшлося у заяві Макрона — розбираємо у матеріалі.
Що сталося?
Від 22 жовтня російські пропагандистські ресурси, зокрема «Телеканал РОССИЯ 1» (архів), «ВЕСТИ» (архів), «Книга ГУ “БАЗА”» (архів), «Банкста» (архів) та інші, почали поширювати повідомлення про нібито повну заборону протестів у Франції. За їхніми твердженнями, Еммануель Макрон буцімто заборонив навіть акції, організовані профспілками, щоб уникнути насильства, мародерства та заворушень.
«…Тим часом в охопленій заворушеннями Франції Еммануель Макрон оголосив, що демонстрації будуть заборонені “всюди, де це можливо”», — йдеться в дописі телеграм-каналу «Банкста».
Новина була поширена також на російських пропагандистських онлайн-платформах (1, 2) та акаунтами у соцмережах, зокрема в Х (1, 2).
«Макрон заявив про те, що заборонить протести у Франції найближчими днями. Пора готуватися до протестів проти заборони протестів», — йдеться в дописі акаунту «Новости. Как есть» у соцмережі Х.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Що передувало заяві Макрона про протести
Наприкінці вересня у передмісті Парижа розпочалися протести учнів старших класів і молоді через проблеми в освітній сфері, зокрема нестачу вчителів та погіршення умов навчання. Згодом акції поширилися на інші міста Франції та стали частиною ширшого соціального руху за участю профспілок, студентів і громадян, які виступали проти зростання вартості життя, цін на пальне та вимагали покращення умов освіти. Окремі акції супроводжувалися сутичками між протестувальниками та правоохоронцями. Так, під час протестів 17 жовтня у низці міст Франції, зокрема в Парижі, Ліоні, Марселі, Ліможі, Страсбурзі тощо (1, 2, 3, 4, 5), зафіксовано випадки насильства: окремі групи учасників кидали у бік поліції феєрверки та інші предмети, пошкоджували майно, а в деяких містах сталися підпали й пограбування.
Водночас дії правоохоронців під час забезпечення правопорядку протягом протестів також викликали критику. Правозахисна організація Human Rights Watch заявила про випадки можливого надмірного застосування сили поліцією під час розгону окремих акцій протесту, серед учасників яких були неповнолітні. Amnesty International France закликала перевірити повідомлення про можливе надмірне застосування сили під час протестів. У своїй заяві організація звертала увагу, зокрема, на використання сльозогінного газу, кийків, гумових куль та спеціальних гранат проти учасників акцій. Після протестів 17 жовтня Amnesty International France закликала французьку владу уникати надмірного застосування сили та забезпечити право громадян на мирні зібрання.
Саме на тлі цих подій у Франції почалися дискусії щодо балансу між правом на протест і необхідністю забезпечення громадського порядку.
Чи справді Макрон заборонив протести у Франції?
Проаналізувавши заяви президента Франції, які припали на час поширення російською пропагандою інформації про повну заборону ним протестів, ми з’ясували, що йдеться про виступ Еммануеля Макрона перед пресою після зустрічі з керівниками служб безпеки 22 жовтня (1, 2, 3). Зустріч відбулася на тлі обговорення заходів безпеки під час протестів, що відбулися 17 жовтня. Після окремих акцій у низці міст країни фіксувалися сутички між протестувальниками та поліцією, випадки пошкодження майна, підпалів і пограбувань.
Після цих акцій французька влада визнала, що не змогла належно спрогнозувати масштаби протестів і забезпечити достатню кількість правоохоронців для реагування на окремі випадки насильства та заворушень. Так, президент Еммануель Макрон заявив про «провали в плануванні та розвідці», а міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що в окремих містах поліція «втратила контроль» над ситуацією. Він подав у відставку, однак Макрон її не прийняв, доручивши посадовцю розібратися з помилками в організації безпеки.
Під час виступу Макрон справді згадав про можливість заборони окремих демонстрацій у Франції, однак пропагандисти розширили зміст його заяви та представили її як повну заборону протестів у країні. Насправді президент Франції говорив про обмеження щодо «несанкціонованих» акцій, тоді як демонстрації, організовані профспілками, не підпадали під цю заборону. Для таких заходів обмеження стосувалися лише окремих маршрутів маршів — з міркувань захисту підприємств і громадських будівель. Крім того, йшлося не про довгострокову заборону, а про рекомендації щодо найближчих днів, зокрема суботи 24 жовтня.
«Щодо найближчих днів, зокрема суботи, загальна рекомендація полягає в тому, щоб не було демонстрацій. Тим, хто хоче продовжувати протестувати, — якщо це профспілкові організації, префекти запропонують альтернативні маршрути. Якщо ж це не профспілкові організації, то скрізь, де це можливо, акції будуть заборонені», — зазначив він під час брифінгу.
Заява президента Франції про можливість обмеження «несанкціонованих» демонстрацій викликала критику серед представників різних партій, профспілок і правозахисників. 22 жовтня кілька асоціацій та політичних сил подали звернення до Державної ради Франції (Conseil d’État), оскаржуючи рекомендації щодо обмеження таких акцій та закликаючи суд перевірити їхню законність.
Державна рада Франції, розглянувши апеляції, дійшла висновку, що слова Макрона не були рішенням про загальну заборону демонстрацій і не містили обов’язкової інструкції для префектів. Суд зазначив, що саме префекти мають оцінювати ризики у кожному конкретному випадку та ухвалювати рішення щодо можливого обмеження або заборони окремих акцій.
«Заява президента сама по собі не здатна мати жодного впливу на здійснення свободи демонстрацій та зібрань», — йдеться у рішенні суду.
Отже, Еммануель Макрон не оголошував про повну заборону протестів у Франції. Його заява стосувалася лише можливого обмеження «несанкціонованих» демонстрацій у найближчі дні, зокрема 24 жовтня. Акції, організовані профспілками, під ці обмеження не підпадали — для них ішлося лише про погодження маршрутів із префектами. Про відсутність повної заборони на проведення демонстрацій у країні свідчить і той факт, що 31 жовтня у Франції знову відбулися протестні акції. За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, під час акцій протесту у суботу зафіксували 291 публічну демонстрацію, в яких загалом взяли участь 320 тисяч людей, зокрема 70 тисяч у Парижі. Водночас влада обмежувала окремі маршрути та місця проведення акцій через оцінку ризиків громадського порядку.
Висновок: маніпуляція
