На тлі повномасштабної війни Харків залишається одним із міст із найвищим попитом на оренду житла. Значну частину цього попиту формують військові та внутрішньо переміщені особи, які переїжджають до міста або змушені шукати нове житло через безпекову ситуацію.
Однак саме вони дедалі частіше стають авторами дописів у соцмережах про труднощі з пошуком помешкання: від грубих відмов до прихованої недовіри з боку орендодавців.
«Я розумію, що троє маленьких дітей, але вас тоді не виселиш», «Військовим не здаємо», «Зараз багато примхливих хазяїв: квартир немає, людей багато» — це цитати людей, з якими поспілкувалися журналісти Ґвара Медіа.
Втім, сам експеримент показав складнішу картину: відмови через статус ВПО чи військового справді трапляються, але не є масовими на етапі телефонних розмов. Частіше вирішальним стає суб’єктивне уявлення власника про «надійного» орендаря, адже наразі ринок оренди житла в Україні не регулюється.
Журналісти Ґвари дослідили публікації в тредсі від людей, які шукали житло у Харкові, перевірили десятки оголошень, зателефонували орендодавцям під різними легендами та поспілкувалися з експертом про неврегульованість ринку.
Ціни на оренду квартир ростуть, а попит — високий
Відповідно до березневої статистики OLX в Україні найбільшим є попит на однокімнатні та двокімнатні квартири. І він лише зростає.
Друге місце серед лідерів за кількістю охочих орендувати таке житло посідає Харків. Тут на одне оголошення про оренду однокімнатної квартири припадає 30 відгуків, а на двокімнатну — 37.
Водночас статистика ЛУН показує, що на початок червня середня вартість оренди однокімнатної квартири в Харкові становить 7 000 грн, а двокімнатної — 12 000 грн. За останні пів року ціни значно зросли: на 56% та 57% відповідно.
Однак високий попит і зростання цін створюють не лише конкуренцію на ринку, а й додаткові труднощі для окремих груп орендарів.
У дослідженні OLX пояснюють, що попит на такі квартири стрімко зростає через міграційні процеси та запит від військовослужбовців. Однак при цьому здебільшого саме ВПО та військові подеколи діляться в тредсі негативним досвідом пошуку житла у Харкові: скаржаться на грубе ставлення, відсутність догідних пропозицій та масові відмови.
Харківська тату-майстриня Лайта теж поділилась своєю історією пошуку житла. Пів року тому вона познайомилася зі своїм коханим — іноземцем, який служить у війську.
Лайта каже, що на пошук першої квартири вона витратила три тижні, бо нові варіанти з’являються вкрай рідко. Для дівчини були важливими повага орендодавця до військових та дозвіл на проживання з тваринами, адже вона має кількох котів.
«І в ті моменти, коли [в оголошенні — ред.] не були вказані такі деталі, ми телефонували, і вони казали: “якщо військовий, категорично ні”. Про котів ми навіть не встигли договорити», — розповідає Лайта та додає, що орендодавці нічим таку відмову не пояснювали.
«Раніше наявність грошей ще грала роль, зараз — ні»
Журналісти Ґвара Медіа 19 червня провели експеримент, під час якого телефонували орендодавцям та рієлторам під різними легендами.
Журналістка Ґвари мала три легенди. Під першою вона представлялася дівчиною військового, під другою — військовослужбовицею з двома посестрами, а під третьою — матір’ю, яка сама виховує трьох дітей та має таксу.
Журналіст Ґвари мав дві легенди. Під першою він представлявся військовим з дівчиною або дружиною та донькою, під другою — військовослужбовцем із двома побратимами.
Журналісти випадковим чином обирали оголошення на OLX про довготривалу оренду квартир. Для пошуку використовували запити «оренда житла», «оренда квартири», «квартира для військових», «квартира для цивільних» як українською, так і російською мовами.
Журналісти обирали для експерименту помешкання, вартість оренди яких складала від 3 000 до 20 000 грн.
Ми не виявили на OLX оголошень із прямою відмовою здавати помешкання військовим, хоча деякі містили розмиті формулювання. Наприклад, якщо в оголошенні було вказано, що «можна військовим» або «лише цивільним», журналісти спеціально телефонували, щоб розпитати орендодавців про ці примітки.
Водночас є й оголошення, у яких одразу зазначено, що це житло саме для військових.
Так само журналісти не виявили оголошень із прямою відмовою здавати помешкання ВПО.
Загалом ми поспілкувалися з 30 орендодавцями та рієлторами.
Під час одного з дзвінків журналістка поспілкувалася з Наталією, яка вже 25 років працює рієлторкою. Вона зазначила, що у Харкові протягом двох останніх місяців попит перевищує пропозицію.
«Зараз багато примхливих хазяїв, квартир немає, людей багато. Перебирають, фейсконтроль… Раніше наявність грошей ще грала роль, зараз — ні», — сказала рієлторка.
Про зростання попиту в діалогах повідомили ще чотири рієлторки. Водночас вони зауважили, що в місті збільшилася кількість військовослужбовців та ВПО з Харківської та Донецької областей.
Серед 15 рієлторів та орендодавців, до яких ми звернулися під легендами, пов’язаними з військовими, троє одразу відмовили. Своє небажання селити військових вони пояснювали страхом, що після їх проживання квартира може залишитися в поганому стані або з пошкодженим майном.
Також три рієлтори або орендодавці, хоч і погоджувалися, але висували додаткові умови — без хатніх тварин (1) або поселення лише на тривалий час (2). При цьому було два випадки, коли під час діалогу орендодавці або рієлтори передумали здавати помешкання, а також один випадок навпаки — коли в оголошенні було вказано «лише цивільним», але хазяйка погодилася поселити військових.
Так, із 15 співрозмовників шестеро погодилися поселити військових одразу й без додаткових умов.
Найчастіше орендодавці позитивно реагували на сімейні легенди, але і до легенд про проживання з посестрами чи побратимами також ставилися позитивно. На запитання «Чи здаєте військовим?» вони відповідали ствердно.
«Аякже! Що вони — не люди?! В першу чергу!» — відповідає орендодавиця журналістці.
«Я не проти, мені байдуже [хто буде жити — ред.]», — відповідає інший орендодавець.
«Так, звісно, ми в основному цим [поселенням військовим — ред.] і займаємося», — каже рієлтор журналісту.
Також журналістка поспілкувалася з 15 орендодавцями та рієлторами, представляючись внутрішньо переміщеною жінкою, яка самостійно виховує трьох дітей та має таксу. Лише п’ятеро з них були готові здати житло, решта 10 — відмовили, посилаючись на наявність собаки чи дитини, а в одному випадку — і на те, і на інше.
Однак основним бар’єром для оренди виявилася наявність собаки. У восьми випадках саме це ставало причиною відмови, адже орендодавці побоювалися, що тварина може пошкодити меблі та стіни. Водночас наявність дітей як головної перешкоди із цієї ж причини назвали тільки двоє. При цьому кожен співрозмовник обговорював вік та стать дітей.
З усіх співрозмовників лише один запитав про прописку в контексті оформлення договору. Натомість майже в половині випадків орендодавці та рієлтори цікавилися наявністю чоловіка, стосунками з ним, його сферою діяльності, зокрема чи він військовий, його участю у житті родини та в оплаті житла.
Двічі рієлтори реагували різко, висловлюючи свою недовіру до платоспроможності й говорили про труднощі з виселенням у майбутньому, якщо орендна плата не буде внесена вчасно.
«У вас троє дітей, ми вас поселимо, а ви через місяць чи два скажете: “Мені нічим платити”, — каже рієлторка Надія після двох хвилин розмови. — Я розумію, що троє маленьких дітей, але вас тоді не виселиш. Розумію, що це неетично буде і шкода, але ніхто вас безоплатно не буде тримати!»
Експеримент журналістів Ґвара Медіа показав, що через дефіцит житла орендодавці дедалі частіше відбирають майбутніх мешканців за власними критеріями — від наявності домашніх тварин до сімейного стану та фінансових ризиків.
Це свідчить про те, що ринок оренди у Харкові дедалі більше працює за принципом неформального «фейсконтролю», де ключовим критерієм стає не належність до певної соціальної групи, а суб’єктивне уявлення орендодавця про «зручного» орендаря.
«Зараз, як на мене, це повністю дикий ринок»
Військовослужбовець Олександр, представник Спілки орендарів та орендарок (з міркувань безпеки ми не розголошуємо його прізвище та не публікуємо фото), рік шукав житло, бо постійно стикався з упередженнями з боку орендодавців про неврівноваженість військових. Раніше ми публікували колонку військового, де також йшлося про це.
Сьогодні, за словами Олександра, ринок оренди житла абсолютно неврегульований та знаходиться майже «в тіні». Лише 13 січня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», що має стати стартом житлової реформи. Серед нововведень — обов’язкова державна реєстрація договорів оренди.
До того ж держава досі не надає соціального житла чи можливості пільгової оренди ані цивільним, зокрема ВПО, ані військовим.
«Це накладається на проблему з грошовим забезпеченням військовослужбовців, які проходять службу в небойових частинах, і, відповідно, мають 20 000 грн на місяць. Тобто грошове забезпечення — 20 000, оренда — 20 000, і все. Тут математика не працює абсолютно», — каже Олександр.
Спілка орендарів та орендарок періодично обмінюється досвідом з іншими спілками з-за кордону. Так, Олександра колись вразило, що у Швеції до такої спілки входить близько пів мільйона осіб. Це люди, які ідентифікують себе як орендарів та сприймають орендоване житло як власне, оскільки мають довгострокові договори на 5-10 років.
«Маючи таку потужну спілку, вони можуть і вони вимагають від влади, щоб ця сфера певним чином регулювалася, щоб не було дискримінації з боку власників житла щодо орендарів», — каже військовослужбовець.
В українській Спілці наразі менше сотні людей. На думку Олександра, Україна відрізняється тим, що традиційно чимало людей прагнуть мати власне житло. Тож договори укладають приблизно на рік, і якщо обидві сторони все влаштовує, то їх просто продовжують.
Спілка на своєму сайті радить укладати договір оренди, адже це забезпечує орендарям та орендаркам право на володіння й користування житлом та всім майном, що в ньому розміщене. Він має юридичну силу навіть без нотаріального посвідчення, тож його можна використовувати й під час судового розгляду.
Що обов’язково має містити договір оренди:
- Повні імена, паспортні дані, РНОКПП (ідентифікаційний код) та контактні дані обох сторін (орендодавця й орендаря);
- Предмет договору: яке саме помешкання здається в оренду, його адреса, площа, кількість кімнат;
- Підтвердження права власності орендодавця або орендодавиці на житло;
- Ціна оренди та строк дії договору.
Спілка орендарів та орендарок разом з юристами розробила зразковий договір оренди, яким можна вільно користуватися. Він відрізняється від типових договорів тим, що в ньому детальніше прописані права та обов’язки сторін. Договір також передбачає механізм фіксованого підвищення орендної плати у визначений термін, що унеможливлює неконтрольоване та необґрунтоване зростання вартості оренди.
У Спілці також наголошують, що орендарям та орендаркам важливо знати свої права та вміти їх відстоювати. Якщо ж вам потрібна із цим допомога, ви можете звернутися до Спілки або стати її частиною.
Привіт! Це Катя 9, авторка тексту. Якщо маєте історію про оренду житла у Харкові чи області під час повномасштабного вторгнення — надішліть її нам на пошту hello@gwaramedia.com. Ми продовжуємо досліджувати це питання.
Читайте також:
- Від дефіциту кадрів до страху «заміщення»: що стоїть за заявами Терехова про трудових мігрантів та якими є реальні виклики
- «Ми чотири роки чекаємо»: мешканці пошкодженого будинку на Мироносицькій скаржаться на недобросовісну відбудову
- Чи потрібні Харкову велодоріжки? Запитуємо у містян та експертів
