У листопаді 2025 року у середмісті Харкова біля «Градусника» висадили чотири сосни, закупівля яких обійшлася міському бюджету у 3,8 мільйона гривень. Таку вартість обґрунтовують унікальністю підготовки саджанців у німецькому розсаднику та складністю посадки над лініями метрополітену. Водночас аналіз тендерної документації та ринкових цін вказує на ймовірну переплату у понад 2,4 мільйона гривень. Крім того, компанія-переможець, яка раніше не брала участі в держзакупівлях, за один рік отримала від комунальників підряди на суму близько 17 мільйонів гривень.
«Ґвара Медіа» спільно з Харківським антикорупційним центром (ХАЦ) спробували розібратися у соснових закупівлях. Що в нас вийшло — читайте у матеріалі.
Тендерна закупівля «Піній»
У серпні 2025 року комунальне підприємство «Харківзеленбуд» оголосило тендерну закупівлю саджанців на суму понад 9 мільйонів гривень, серед яких чотири сосни «Пінії». Три старші сосни з обхватом стовбура до 70 см та ще одна з обхватом стовбура до 50 см. В цьому матеріалі ми сфокусуємося саме на їхній закупівлі.
На участь в тендері зареєструвалися дві компанії: ТОВ «Голландські троянди» та ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія».
ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» запропонували за три старших дерева — 973 тисячі гривень за штуку та 876 тисяч гривень за молодше.
ТОВ «Голландські троянди» запропонували за ці чотири позиції ціну нижчу на 2,45 мільйона гривень. Де — старші дерева — за 400 тисяч гривень з ПДВ (проти 973 тисячі гривень), а молодші — за 150 тисяч з ПДВ (проти 876 тисячі гривень). Втім КП «Харківзеленбуд» відхилили їхню пропозицію через «відсутність сертифіката протидії корупції ДСТУ ISO 37001».
Проте компанія «Голландські троянди» з таким рішенням комунального підприємства не погодилася та подала скаргу, в якій наголосили, що замовник додав вимогу щодо сертифіката ISO у позаробочий час за лічені години до завершення терміну оскарження.
«Вимога про надання сертифіката ISO 37001:2018 була додана замовником 25.07.2025 о 18:39, тобто у позаробочий час п’ятниці, безпосередньо перед закінченням строку для оскарження умов закупівлі (28.07.2025 00:00).
Фактично учасники дізналися про цю вимогу лише у понеділок 28.07.2025, коли строк оскарження вже сплив, що свідчить про порушення принципів прозорості та недискримінації та є маніпулятивною дією з боку замовника».
«Вимога ISO 37001 є дискримінаційною. (…) Сертифікат ISO 37001:2018 не є обов’язковим для учасників закупівлі та не передбачений жодним нормативно-правовим актом. Його вимога обмежує конкуренцію», — йдеться у тексті скарги.
Також «Голландські троянди» звернулися до ТОВ «Центр сучасної сертифікації «АЛЬТЕРНАТИВА» з запитом щодо орієнтовних строків отримання сертифіката ДСТУ ISO 37001:2018 та отримали відповідь, що повний процес сертифікації ДСТУ ISO 37001:2018 займає щонайменше 5 робочих днів.
Отже, замовник надав учаснику менше як добу на надання сертифіката ISO 37001:2018, строк оформлення якого займає щонайменше 5 робочих днів.
Через 10 днів, 14 серпня, ТОВ «Голландські троянди» відкликали скаргу.
«Повідомляємо про відкликання поданої Скарги № (…) від 04.08.2025 у зв’язку з прийняттям Скаржником рішення не продовжувати процедуру її розгляду».
Пізніше, вже у січні 2026 року, директор компанії Андрій Погрібний у коментарі журналістам видання «Об’єктив» зазначив, що вони відмовилися від подальшого оскарження, адже більше дізналися про умови тендеру.
«Я зрозумів, що треба буде везти сосни з Німеччини, бо таких в Україні не знайти, тому ми й відмовилися. Ціна, запропонована КЛС [ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» — ред.], була цілком обґрунтованою та відповідала повністю витратам, які треба понести, щоб привезти дерева з Німеччини. (…) Я знаю всі процеси зсередини, тому розумію, що тут неможливо щось таке провернути, щоб заробити якісь нереальні кошти, бо процес ціноутворення цілком усім зрозумілий».
Ми проаналізували документи тендерної закупівлі: в технічному завданні не йшлося ані про німецьке походження, ані про транспортування їх з-за кордону.
Але згідно з коментарем Андрія Погрібного виходить, що у тендерній документації не зазначені всі деталі закупівлі. Адже саме за його словами лише після проведення аукціону стали відомі нюанси та побажання замовника.
Так, переможцем тендеру стала компанія «Кузнецов ландшафтна студія», яка 26 серпня уклала договір із КП «Харківзеленбуд».
Сосни «Пінії»: чому в лапках?
У листопаді 2025 року «Пінії», що були закуплені за цим тендером, висадили біля «Градусника». Майже одразу виявилося, що про справжні сосни пінії не йдеться, адже, як пояснив нам біолог, старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Сковороди Юрій Бенгус, справжня пінія у нас могла б не витримати морози, натомість сосна звичайна — морозостійка.
«Така сосна в розплідниках, тобто за документами, називається — сосна в лапках “Пінія”. Але йдеться про форму стрижки звичайної сосни. Єдине, що тепер доведеться доглядати за цією сосною, бо стрижка такого дерева — непроста справа, і робити її треба раз на рік як мінімум».
Цю інформацію у коментарі виданню «Об’єктив» підтвердив і директор з розвитку компанії «Кузнецов ландшафтна студія» Станіслав Кузнецов:
«Мова взагалі не йде про італійську пінію. У тендерній документації чітко написано — “сосна звичайна Пінія”. Це зовсім різні дерева. В цьому випадку мається на увазі звичайна сосна підстрижена у формі пінії. Це її номенклатурна назва. Справжня пінія не приживеться в нашому кліматі, тому ми купили звичайні сосни, сформовані зовні як пінії».
Станіслав Кузнецов повідомив, що сосни для висадки біля «Градусника» брали в німецькому розпліднику, який спеціально для Харкова продав їх зі знижкою. До ціни також входили транспортування, посадка, система фіксації рослин.
«Чому брали німецькі дерева? Бо проєкт мав досить складні умови посадки: земельна ділянка знаходиться над метрополітеном, маленький об’єм ґрунту для коріння. Тому були потрібні підготовлені рослини, вирощені з шестиразовою пересадкою. Ці сосни готують 20-30 років, щоб сформувати у них міцну кореневу систему. Аналогічних українських дерев просто немає. Потрібні були сосни, які мають присадкувату форму і виглядають досить віковими. Це єдиний варіант посадкового матеріалу, який підходив за якістю та розмірами. Непідготовлені сосни з високою ймовірністю просто б загинули з часом».
Ціни на сосни «Пінії»: Де? Чому? Скільки?
Отже, маючи характеристики дерев, що були необхідні, ми здійснили порівняльний аналіз цін.
Спершу ми передивилася сайт переможців тендера ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія». Тоді, у грудні 2025 року, на сайті компанії у продажі були сосни «Пінії». Їхні ціни коливалися від 148 до 248 тисяч гривень.
Ми звернулися за коментарем до одного з українських розсадників рослин, що має в продажі сосни, стрижені під «Пінії»:
«Питання ціноутворення у садовому господарстві, озелененні настільки індивідуально. Мінімальна ціна, по якій ми продавали підстрижену пінію 6-метрову, — по 30 тисяч, бо нам треба жити. Тому продаємо по такій ціні, в якій в нас купують(…) Тому що в нас [дорожче — ред.] просто не куплять», — сказала менеджерка компанії.
На запит ХАЦ один з українських ландшафтних дизайнерів, який побажав залишитися анонімним, надав прайс «Піній» саме з Німеччини. Згідно з документом, середня вартість дерева близько 3000 євро, додаткові витрати (транспортування, роботи із «загортання» в ґрунт та висадка на місці) — ще орієнтовно стільки ж. За даними дизайнера, максимально можлива ціна такої сосни «Пінія» — 7000 євро, або 350 000 гривень. Він також зазначив, що транспортують такі дерева у фурах гуртом, по 3-4 штуки.
У комерційних пропозиціях на скриншоті вказана вартість сосен «Пінія», параметри яких відповідають висадженим у Харкові: збігаються висота, діаметр крони, обхват стовбура та кількість пересаджувань у розсаднику (7xv) для кращого приживлення. Згідно з комерційними пропозиціями двох німецьких розсадників, у першому варіанті чотири сосни разом із системами підземного кріплення коштують майже 19 000 євро, у другому — загальна вартість дерев становить 22 200 євро. Тобто вартість чотирьох дерев з розсадника Німеччини дорівнює вартості закупівлі одного дерева для Харкова.
Отже, ціна за якою КП «Харківзеленбуд» закупило чотири «Пінії» у ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» (три дерева по 973 тис. грн та одне за 876,5 тис. грн), є суттєво вищою за ринкові пропозиції як в Україні, так і в Німеччині.
Що відомо про переможця тендеру ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія»
Власником та керівником ландшафтної студії є Ася Балкаєва, дружина Станіслава Кузнецова. Подружжя заснувало товариство з обмеженою відповідальністю у 2020 році з розміром статутного капіталу 1000 гривень. До 2025 участі у тендерних закупівлях не брали. Проте у 2025 році здобули перемогу одразу у п’яти тендерах, оголошених КП «Харківзеленбуд», на загальну суму майже 17 мільйонів гривень.
Нові нічийні «Пінії»
На початку березня 2026 року у Харкові навпроти будівлі Історичного музею почали висаджувати інші сосни «Пінії». Цього разу знайти інформацію про тендерну закупівлю дерев нам не вдалося, тож ми звернулися до міськради із запитом, де попросили вказати, з ким був укладений договір, вартість придбаних дерев та виконавця робіт, розповів співзасновник ГО «Харківського аналітичного центру» Євген Лісічкін:
«У відповідь на запит нам відповіли: надання такої інформації потребує більше часу на її опрацювання, та пообіцяли відповісти через 20 днів. Втім, от зараз червень, а відповідь на березневий запит ми так і не отримали. Це досить стала практика затягування відповідей на інформаційні запити. На розгляд стандартного запиту беруть максимально можливий термін — 20 робочих днів, посилаючись на наче великий обсяг інформації. Хоча насправді обсягу там його немає. Як результат: знову застосовується підхід, коли спочатку виконують роботи, а вже через два-три місяці публікують офіційний договір».
«Варто згадати досвід із липами на вулиці Сумській та на майдані Свободи, які зрештою викопували, оскільки вони не прижилися. Тож, окрім завищеної вартості “Пінії” біля “Градусника” та очевидної недоречності таких витрат під час повномасштабної війни, постає питання гарантій — чи приживуться ці дерева взагалі. Влада продовжує практикувати вкрай неочевидні бюджетні витрати у воєнний час», — наголосив Євген Лісічкін.
Над матеріалом працювали: Юліана Топольник, Євген Лісічкін, Сергій Прокопенко.
Публікація створена в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно ГО ҐВАРА МЕДІА. Цей матеріал у жодному разі не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Читайте також:
- Провали комунікації Харкова: чому активісти критикують міську владу?
- Трамвайна математика: як Харків 15 років платить мільйони за оренду
