Деколонізація шрифтів

11 серпня на сайті Верховної Ради було зареєстрований законопроєкт про припинення використання шрифтів російського походження. У вересні Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило про створення банку українських шрифтів.

Ми звернулись по коментарі до харків’янина, який увійшов до консультативної групи, що працюватиме над цією ініціативою МКІП. Євген Садко — засновник та керівник українського шрифтового вебсервісу Rentafont . До цієї розмови важко було й уявити, що тема друкованих літер може бути такою скандальною.

Про важливість шрифтів у повсякденному житті

— Шрифти — частина дизайну, а точніше — візуальної комунікації. Від зв’язку між людьми залежить усе. Завдяки спілкуванню примати стали людьми й створили цілий світ ідей, знань, культури. Люди читають слова і не розуміють, що їхній зміст доповнюється емоціями та настроєм завдяки шрифтам. Шрифти за замовчуванням є несвідомим компонентом сприйняття дизайну.

Без шрифтів неможлива передача текстової інформації. Все, що не є записками у блокноті чи стікерами на холодильнику, робиться за допомогою відповідних шрифтів. Скільки існує ситуацій сприйняття тексту, стільки й потрібно різних шрифтів: яскраві — для логотипів та заголовків, зручні — для тривалого читання, шрифти для швидкого розпізнавання — аби не пропустити потрібний поворот чи знак обмеження швидкості. Стиль шрифту може розповісти про космос, історію України, середньовіччя, зброю, дитячі іграшки, кіберпанк тощо.

На мій погляд, не розбиратися у шрифтах в сучасному світі, де всі так чи інакше створюють контент, настільки ж дивно, як не розбиратися в одязі чи у тоні власного голосу. Підібрати невідповідний шрифт для реклами чи посту в соцмережі — це все одно, що вдягнути фрак на пляж чи кричати в бібліотеці.

Про «рускій мір» у шрифтах на державному рівні

— Відзначу, що під «російськими» я розумію шрифти, прибуток з яких потрапляє до бюджету РФ, або ті, що несуть російську ідеологію. Не маю жодних питань до національності авторів. Засилля шрифтів російського походження в Україні навіть під час повномасштабної війни є реальною проблемою:

• Дизайн Гривні будується на шрифтах, що не мають жодного стосунку до України. Один з них навіть є російською нелегальною та неякісною кирилізацією шрифту від Adobe.

• Напис «Слава Україні! Героям Слава!» на формі збірної України з футболу «Євро-2020» виконано шрифтом Arbat.

•  Нормативний акт про оформлення документів Верховної Ради України, який вказує, що тексти треба робити шрифтом Peterburg, був чинний до кінця 2022 року.

• Проєкт муралу на корпусі КПІ, де ліворуч від дівчини у колосках і віночку цитата Вакарчука, виконана шрифтом Kremlin.

Які промовисті назви «Арбат», «Кремлін», «Петербург», ще й зроблені у найбільшій російській компанії ПараТайп. Директорка цієї студії у 2022 році радісно вітала своїх колег із «референдумом» щодо окупації Херсонщини та інших українських областей.

Окремо згадаю, що на багатьох почесних відзнаках захисників України використовується «Іжиця», що за останні 30 років стала символом «рускава міра». Написи цим шрифтом, наприклад, прикрашають прапори терористичних організацій «ДНР», «ЛНР».

На перший погляд, «Іжиця» виглядає як рідний слов’янський шрифт, схожий на півустав. Це головний шрифт усіх квасів, рускіх бань і вареників. Але з чим би порівняти «Іжицю»?

Уявіть, що на День Незалежності ви одягнули вишиванку, зроблену в Росії. Її вишивка навіть схожа на нашу, але з деякими змінами, відповідними до московських уявлень. А ще цю сорочку ви купили на російському сайті, де вона називається «русская вьішитая рубаха».

Про «руській мір» у шрифтах в публічному просторі

— З 2022 року я почав писати іронічні пости під хештегом #руссошрифто, де демонструю приклади російських шрифтів на українському YouTube чи в рекламі та пропоную замінити їх українськими.

Знахідка Євгена виявились досить дієвим інструментом шрифтової деколонізації.

— За останні два роки багато хто замінив російські шрифти на своїх YouTube каналах: Емма Антонюк, Вася Байдак, Загін Кіноманів, Іванов, Лаврин та інші. Будьте як вони!

Втім, в процесі дослідження теми ми звернули увагу, що значна кількість публічних осіб та проєктів досі заслуговують на хештег #руссошрифто:

• Слідство.інфо, проєкт журналістських розслідувань, на офіційній сторінці у фейсбуці використовує шрифт TT Travels авторства російської студії TypeType, хоча на YouTube — український шрифт Mazzard.
• Видання «Українська Правда» також періодично використовує TT Travels. Наприклад, для виділення цитат Валерія Залужного.
• Обкладинку «Фан Каналу» Софії Федини, народної депутатки України, прикрашено написами TT Firs Neue.
• Реклама Monobank, попри обіцянку замінити шрифт, досі виконана російським Circe.

З детальнішою інформацією про ці та інші приклади ознайомитись у Fb-групі «Шрифтороби» та у блозі Rentafont.

Про Rentafont

— До створення вебсервісу для оренди шрифтів я прийшов через власний досвід і проблеми. Понад десять років займався дизайном на фрилансі, іноді робив і шрифти. Тож чудово розумів шрифтові болі пострадянських країн: тотальне піратство, дорожнеча ліцензійних шрифтів, ще й дефіцит кирилиці.

Якось у 2008 році, розмірковуючи над черговим логотипом, я уявив, як знову копирсаюся в теці з піратськими шрифтами, як робили усі колеги. Подумав, що цьому треба покласти край. Я б краще заплатив за тиждень легальної роботи з кількома шрифтами через платформу на кшталт iTunes. Тоді я міг би обрати шрифт, що підходить для замовлення, а шрифтову ліцензію хай купує замовник, під вже готовий дизайн.

Так я вигадав оренду шрифтів. Не знайшов нічого подібного в інтернеті та розповів ідею друзям-дизайнерам. Вони теж захотіли такий сервіс. Було очевидно, що подібну ідею маю не лише я. Так воно і було. Саме в ці роки люди з інших країн Америки та Європи теж робили сервіси для оренди шрифтів і, звісно, не показували їх до запуску.

За п’ять років за підтримки моїх друзів й завдяки шрифторобам і студіям, з якими я склав дистриб’юторські угоди, я запустив шрифтовий вебсервіс з очевидною назвою — Rentafont (оренда шрифтів — прим. ред.).

Про повномасштабне вторгнення

— На початку діяльності я, як і більшість моїх знайомих, ще не бачив проблем у співпраці з росіянами. Перша версія Rentafont мала багато шрифтів з Росії, бо у 2013 році їх було більше, ніж українських приблизно в 50 разів. Але поступово ситуація змінювалась на краще. У 2022 році ми цілком відмовилися від російського продукту та пропонуємо понад 2000 українських шрифтів.

Як не дивно, підступний напад Московії мав позитивний вплив на ринок шрифтів. Український опір надихнув увесь світ. Прикладом такого захоплення стало зростання продажів українських шрифтів в Україні та за кордоном. Вимкнувши російські шрифти та російську версію сайту, ми втратили російських споживачів, що мало б зменшити прибутки майже вдвічі, але вийшло навпаки — грошей стало навіть більше! Вплив цього додаткового попиту відчувається й досі. Це не великі гроші, бо український шрифтовий ринок лише починає розвиватися, але Rentafont навіть має власний механізм донатів на потреби фронту — Шрифти на підтримку України. 

Про улюблені українські шрифти

— Для мене, як дизайнера з великим досвідом і керівника шрифтового вебсервісу, не існує улюбленців. Різні шрифти виконують різні завдання. Звісно, є шрифти, що створені більш чи менш якісно. Але навіть неякісні шрифти у вправних руках можуть бути частиною класного дизайну. Наприклад, якщо нам треба передати щось за межами звичного, божевільні експерименти, іронію чи сарказм, нам допоможуть неякісні чи всім набридлі шрифти.

Можу відзначити важливі шрифти на тему нашої історії: Skoropys17, Volja, Rutenia, Zluka; шрифти для українських міст: Kyiv Type, Mariupol, Lutsk Type, Misto Font, Kharkiv Tone; а також сучасні українські багатофункціональні шрифти: Accia, Cy Grotesk, Mazzard, Rock Star, Murs Gothic, Mars Type PRO. У нас тепер дуже багато шрифтів — і про кожен можна розповідати майже нескінченно.

Про співпрацю з Міністерством культури та інформаційної політики України

— Цього літа МКІП виступило з пропозицією розробити шрифт або набір шрифтів для Верховної Ради. Щоб тексти друкувались не Петербургом, але й не якимось набридлим Times New Roman без жодних ознак українськості. Мені та іншим нашим шрифторобам запропонували долучитися до формулювання умов конкурсу для створення таких шрифтів. Це перше на моїй пам’яті пряме спілкування між міністерством та реальними шрифтовими дизайнерами. Я цілком підтримую ідею, щоб ми не лише відмовлялися від російських шрифтів на офіційному рівні, а й підтримували український шрифтовий дизайн.

Конкурс ще не розпочався, але вже є перші кроки у напрямку «геть від московських шрифтів». Видано закон про відмову від шрифту «Іжиця» в офіційних документах. Це правильний, але дуже маленький крок, бо відмовлятися треба не від одного, а від усіх шрифтів, що мають зв’язок із країною-агресоркою. Втім, я вірю, що будуть й наступні кроки. Шрифти, які приносять гроші Росії або просто рекламують її, не мають використовуватися жодними офіційними органами української влади.

Читайте також:

• Жаннета Соловйова: деколонізація, кохання та спогади
• Роль Харкова в дисидентському русі України. Нотатки з публічної дискусії
• Як харків’янка підкорила Голлівуд та назавжди змінила балетну пачку: історія Варвари Каринської

Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!