В Мереф‘янскій громаді живе 26 тисяч жителів. Як нині живе місто, які настрої ширяться серед людей — про це та інше нам розповів голова громади Веніамін Сітов.

мер Мерефи розмовляє з журналістами в квітні 2022

Атак росіян Мерефа зазнавала двічі — на початку та в середині березня.

«Перший удар був другого березня у селі Яковлівка. Вночі, близько 23:30. Скоріш за все, касетна бомба, тому що було 12 воронок. Внаслідок обстрілу мали загиблих — 5 мирних жителів і один військовий», — розповідає Сітов.

Від обстрілу в місті постраждала інфраструктура. Йдеться про школу, садочок, клуб і близько сотні житлових будинків (деякі з них зовсім зруйновані).

Другий удар, за словами голови, був нанесений 17 березня. Сітов каже, окупанти запустили балістичні ракети. До самої Мерефи прилетіло дві ракети. 

«Перша ракета прилетіла в наш будинок культури. Були поранені і загиблі серед військовослужбовців. На щастя, мирні мешканці не постраждали. Там було троє жителів, вони встигли вискочити після удару. Удар був прямо по центру будівлі», — каже Сітов.

Будинок культури не підлягає відновленню, його повністю зруйновано. 

Культурна інфраструктура Мерефи після російських бомбардувань

Друга ракета прилетіла в найбільшу в місті шосту школу. На той момент всередині нікого не було. 

«Вдень туди завозили продукти, щоб шкільна їдальня могла годувати людей. Хтось, напевно, це побачив і був нанесений удар по школі. Напевне, думали, що там є військові», — говорить голова громади.

«Ще були прильоти в центральну частину міста — падали хвостові частини ракет. Постраждали будинки. Дякувати богу, мирні жителі не постраждали. В селищі Селекційне вбито одну жінка, її зачепило осколками якогось снаряду. Ось що в нас відбувалося», — каже Сітов.

На сьогоднішній день ситуація в місті стабілізувалась. Обстрілів останнім часом не було.

«Періодично ми чуємо якісь постріли з Харкова, але більше нічого не відбувається такого», — говорить голова.

Зруйнована опорна школа містечка

У Мерефі мещкає 26 тисяч людей. Якась частина виїхала в більш безпечні місця. Приїхало ж до міста, за попередніми підрахунками, від 7 до 8 тисяч людей. Голова громади каже, що в порівнянні з минулим роком на 30% збільшилась кількість утворення твердих побутових відходів. 

«В нас дуже багато переселенців. Ми знаходимось у південному напрямку від Харкова, а весь удар від російських окупантів прийшовся з півночі, південно-східного напрямку. Більшість переселенців з самого Харкова. Останнім часом до нас приїжджали люди з Дергачів, Рогані, Вільхівки. Хто міг — приймав у себе близьких, друзів, знайомих. У тих будинках, чиї власники виїхали, ми намагалися знайти їх, аби підселити в дома людей. Були навіть покинуті домівки, в яких не жили останнім часом, так от деякі люди навіть самостійно заселилися в ці будинки. Ніхто не забороняє», — говорить голова.

В центрі надання адміністративних послуг громада веде свій реєстр переселенців. 

«Фіксуємо, робимо моніторинг. Наші спеціалісти відсіюють людей, ми одразу надаємо допомогу, продукти харчування, одяг, якщо бігли без одягу. Намагаємось всіляко допомагати людям, щоб вони відчули себе в безпеці», — каже Сітов.

На питання про те, чи готова громада до другого етапу війни, голова відповідає так:

«Ми на місці, виконуємо всі свої обов‘язки. Робимо все, щоб громада функціонувала, працювали служби і так далі. Війна війною, а ми намагаємось тримати громаду в чистоті. Щоб була вода, водозабезпечення, електроенергія».

В громаді продовжує працювати центральна лікарня. Голова громади каже: у випадку, якщо окупанти обстріляють трансформатор, акумуляторів в лікарні вистачить на дві доби. Тож посадовці обговорюють з американськими партнерами надання лікарні генератора.

«Мерефа все одно перебуває в тилу. Я не військовий, але я розумію: якщо будуть серйозні лінії оборони, то це буде десь у Лозовій, Краснограді, Барвінковому — там, напевно, будуть серйозні зіткнення. Ми сподіваємось, що нас це торкнеться, боїмося лише ракетних ударів та авіації. Ось цього люди дійсно бояться. В громаді можна спостерігати своєрідний “психоз” серед людей, особливо залякані жінки й діти», — розповідає нам співрозмовник.

В школах нині триває дистанційне навчання.

«Ми все одно продовжуємо вірити в те, що захистимо нашу країну за допомогою наших партнерів. І я думаю, що нашої громади більше не торкнеться така біда. Все, що прописано урядом, ми виконуємо. Думаємо, що в Україні буде мир та порядок. Що Україна буде!», — додає він.

Голова громади живе з родиною в Харкові. Щодня він їздить на роботу до Мерефи. Про особисту охорону він не думає. Як і про те, щоб евакуювати родину.

«Я живу в Харкові і щодня звідти їжджу на роботу. Я не залишу свою родину, евакуювати я її теж не планую», — каже Сітов і додає:

«В нас сьогодні всі відстоюють позиції громад. Ми, як органи місцевого самоврядування, в будь-якому випадку будемо до останнього відстоювати інтереси держави, інтереси органів місцевого самоврядування, жителів наших громад. А жителі наших громад — це українці». 

Над матеріалом працювали Сергій Прокопенко та Софія Цветкова.

Цю історію опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.