Через повномасштабне вторгнення географія українських виборців значно змінилася, однак ці дані не повністю відображаються в Державному реєстрі виборців. Жителі Харківської області — це, зокрема, внутрішньо переміщені особи, біженці, військові, жителі тимчасово окупованих територій та люди, які змінили місце проживання через безпекові умови. Про те, як така масова міграція може вплинути на організацію перших повоєнних виборів, читайте далі.
Державний реєстр виборців на Харківщині
Громадянська мережа ОПОРА провела серію експертних інтерв’ю з представниками системи ведення й адміністрування Державного реєстру виборців Харківської області. За їх результатами стало відомо, що від початку повномасштабного вторгнення в регіоні пошкоджено 5 відділів ведення ДРВ — при Харківській ОДА, Куп’янській РДА та міській раді, а також при Ізюмській РДА та міській раді.
Нині в області функціонують усі 22 відділи, які працювали до 24 лютого 2022 року. Вони оновлюють дані про виборців і виборчі дільниці, а також відновили взаємодію з виборцями.
Усі відділи ведення ДРВ на Харківщині повністю забезпечені необхідними технічними засобами, але є невеликий дефіцит кадрів. Згідно з постановою Кабміну №943 від 18 липня 2007 року, у відділах ведення ДРВ в Харківській області має бути 80 працівників, однак наразі їх фактично 66, тобто 82% від норми — показник, вищий за середній по областях України.
Як бачимо, потреба в кадрах зберігається, однак самі фахівці у розмовах з ОПОРОЮ називають безпекову ситуацію значно пріоритетнішим викликом у роботі органів адміністрування ДРВ, адже частина Харківської області й місто Харків залишаються прифронтовими територіями.
Разом з тим, за даними ЦВК, за період з 1 жовтня 2025 року до 31 грудня 2025 року в органах ведення та адміністрування Реєстру в Україні призначено 17 нових працівників, що становить 1,89% від фактичної кількості працівників органів Реєстру.
Міграційні процеси на Харківщині та в Україні
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25% дорослого населення України має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72% з них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас майже третина населення фактично проживає не за адресою місця реєстрації, так званою “пропискою”.
За даними начальника ХОВА Олега Синєгубова, станом на середину 2026 року в Харківській області офіційно зареєстровано понад 500 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зокрема, у самому місті Харкові станом на початок серпня 2026 року на обліку перебувало майже 220 тисяч переселенців.
Загальна кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні сягає близько 4,6 мільйона. За даними УВКБ ООН, за межами України перебуває близько 5,7 мільйона біженців, більшість (37%) із них походить зі східних областей України, зокрема 12% — із Харківщини. Також на тимчасово окупованих територіях проживає від 3,5 до 5 мільйонів осіб. Натомість у Збройних Силах України, за даними Global Firepower, наразі служать близько 900 тисяч людей. Наведені дані демонструють масштаб мобільності населення України, яка суттєво впливає на актуальність даних у Державному реєстрі виборців.
У Харківській області станом на серпень 2026 року налічується 1,98 мільйона виборців. Найбільше — у Харківському районі (1,2 мільйона). Далі йдуть Чугуївський (155 тисяч), Ізюмський (138 тисяч), Лозівський (116 тисяч), Куп’янський (102 тисячі), Богодухівський (98 тисяч) та Берестинський (79 тисяч) райони.
Після початку повномасштабного вторгнення до початку 2026 року понад 86 тисяч виборців з Харківщини змінили свої виборчі адреси. Більшість із них (понад 70 тисяч) зареєструвалися в новому місці в межах Харківської області. Натомість із-за кордону на Харківську область виборчу адресу змінили 1953 людини. Далі найчастіше змінювали адресу з Сумської (1811 людей), Полтавської (1773), Дніпропетровської (1550) та Донецької (1433) областей.
20 липня в Харкові відбувся круглий стіл “Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців”, під час якого обговорили масштабне дослідження ОПОРИ щодо міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ).
Консультантка ОПОРИ на Харківщині Дар’я Левченко зазначила: “Понад 80% переміщених громадян вважають своє нинішнє місце проживання основним. Це свідчить про високий рівень стабілізації населення та про те, що нова географія проживання виборців значною мірою вже сформувалася. Відповідно, підготовку до актуалізації Державного реєстру виборців та інформаційні кампанії можна розпочинати вже зараз, не очікуючи завершення всіх міграційних процесів. Або щонайменше завчасно до початку виборчого процесу повоєнних виборів”.
Як підготуватися до повоєнних виборів
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, лише трохи більше як половина опитаних знають про існування Державного реєстру виборців, але натомість майже 40% громадян взагалі не чули про нього. Близько 80% опитаних ніколи не користувалися процедурою тимчасової зміни місця голосування. Це очікувано, зважаючи на те, що останні вибори відбулися у 2020 році, коли міграція населення мала значно менші масштаби. Водночас серед тих, хто користувався цією процедурою, 84% не мали жодних труднощів.
Потенційна готовність громадян актуалізувати свої виборчі дані доволі висока: самостійно перевірити або оновити дані в ДРВ готові 58% опитаних. Однак у випадку, якщо держава сама звернеться до громадян із повідомленням або нагадуванням, цей показник зростає до 77%.
Журналістка з Харкова в експертному інтерв’ю повідомила ОПОРІ: “Я, наприклад, була неповнолітньою під час минулих виборів в Україні. Я знала, що дані потрібно перевіряти, але цього не було в моєму інформаційному просторі, тому я зробила це тільки зараз. Медіа теж можуть бути платформою для інформування суспільства про необхідність оновлювати дані, але запит усе ж має йти від держави, спеціальних органів. Це дії, які вже доступні зараз, оскільки оновити дані можна онлайн, що допоможе охопити якомога більше населення — і прифронтові території, і військових, і ВПО. Безпекові умови в Харкові не дозволяють відвідувати відділи ведення ДРВ. В області є великі території, де також небезпечні скупчення людей, проте онлайн-формат оновлення даних розв’язує цю проблему”.
Дослідження ОПОРИ також засвідчило, що серед способів оновлення даних громадяни найчастіше обирають застосунок “Дія”. Його назвали майже 77% респондентів, готових перевіряти або оновлювати свої дані. Крім того, значна частина громадян потребуватиме перед виборами не лише інформації про кандидатів чи політичні партії, а й практичних роз’яснень: де і коли голосувати, як перевірити себе у списках виборців та як скористатися виборчими процедурами.
Як перевірити свої дані
Перевірити свої дані можна вже сьогодні, аби точно бути готовим до майбутніх повоєнних виборів. Для цього можна скористатися онлайн-сервісом Державного реєстру виборців. Тут можна дізнатися, чи внесено ваші дані до ДРВ, перевірити свою виборчу адресу та подати звернення у разі виявлення неточностей.
Щоб зробити процес перевірки простішим і зрозумілішим, Громадянська мережа ОПОРА запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі та створила для цього спеціальну інформаційну сторінку, на якій зібрано покрокові інструкції щодо роботи з кабінетом виборця, відповіді на найпоширеніші запитання та рекомендації.
Особливо уважно перевіряти свої дані варто людям, які після початку повномасштабної війни змінили місце проживання, отримали статус ВПО, виїхали за кордон, змінили прізвище чи інші персональні дані або досягли повноліття. Саме ці категорії громадян найчастіше можуть зіткнутися з необхідністю уточнення інформації в Реєстрі.
Читайте також
- «Людей практично немає»: Харківський центр крові потребує донорів
