Повномасштабна війна відкинула Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації, через те, що держава закрила всі реєстри, проаналізував Опендатабот.

Станом на початок 2022 року індекс відкритості публічних даних в Україні був на рівні 56%. Після відкриття будівельного реєстру показник виріс до 57,6%.

У 2023 році нове значення індексу — 43,42%. Після певної перерви деякі держоргани почали публікувати набори, як і до великої війни. Одним з найбільш відкритих органів стало МВС, Держстат опублікував фінансову звітність за 2021 рік, регулярно оновлює свої дані й Мінсоцполітики.

Разом із тим більшість інформації необхідної для роботи бізнесу залишається закритою. Найбільш закритими розпорядниками виявились:

  • Державна податкова служба — закрито майже все: від реєстру платників ПДВ, до інформації про податкові борги та єдиний податок. Наразі ДПС тримає дані закритими навіть попри рекомендації Кабміну, Верховної Ради та Мінцифри;
  • НАЗК — декларації та реєстр корупціонерів;
  • Мін’юст — закрито ЄДР один із найважливіший набір даних для бізнесу.

Закритість даних ускладнює роботу бізнесу. Міра, як мала б захищати інформацію від ворога, фактично створює можливості для махінацій.

«На мою думку, у першу чергу мають бути відкриті 7 реєстрів: ЄДР, ПДВ, Єдиний податок, Податковий борг, Декларацій чиновників, Корупціонерів, фінзвітність», — вважає Олексій Іванкін, СЕО Опендатаботу.

  • Понад 3 тисяч бізнесів відмовились від податкової пільги та повернулись до сплати ПДВ.

Підписуйтесь на нас у Telegram і Facebook, переглядайте YouTube та TikTok.