На Харківщині розглянули 115 справ щодо шлюбів неповнолітніх за останні 5 років. Загалом з 2021 року українські суди винесли 2 874 рішення у таких справах. У 98% випадків шлюб дозволили.
Про це повідомляє Опендатабот.
У понад 72% справ головним аргументом, через який суди дозволяють неповнолітнім одружитися, залишається вагітність — 2 025 рішень. Ще у чверті випадків суди пояснювали дозвіл «відповідністю загальним інтересам» заявників — 704 рішення. Наявність спільної дитини стала причиною для дозволу у 97 випадках.
Рекордну кількість рішень ухвалили у 2021 році — 790. Відтоді кількість поступово зменшується: у 2022 році суди розглянули 641 справу, а у 2025 — 356. Цьогоріч вже є 92 рішення.
Найбільше судів через шлюб неповнолітніх зафіксовано на Львівщині — 240 випадків. Далі — на Вінниччині (187 рішення) та Дніпропетровщині (175 рішень). По 164 рішення мають Рівненщина та Волинь.
Натомість найменше таких справ за останні 5 років було у Луганській області — 12 рішень. У Херсонській області суди розглядали можливість одружитися неповнолітнім 23 рази, у Києві — 42, а на Донеччині — 45.
Щодо причин відмов в Опендатабот відмічають, що у трьох з чотирьох випадків суди вважали: заявники не довели, чому шлюб відповідає їхнім інтересам — 36 рішень. Ще 7 справ закрили через відсутність предмета спору. У 5 випадках було відмовлено через те, що заявник чи заявниця не досягли 16-річного віку — саме з цього віку українське законодавство дозволяє звертатися до суду за правом на шлюб.
Нагадаємо, 22 січня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про реєстрацію нової редакції Цивільного кодексу України. Зокрема, у початковому варіанті передбачалась норма, яка дозволяла укладати шлюб із 14 років за рішенням суду — у разі вагітності або народження дитини.
За п’ять днів 26 громадських організацій заявили, що правки до кодексу суперечать європейському законодавству та вимогам ЄС. Положення про шлюб з 14 викликало суспільний резонанс і критику через можливе порушення прав дітей, тому згодом його вилучили з тексту законопроєкту.
Читайте також
- Доброзвичайність, посідання, право на забуття і не тільки: чому протестують проти проєкту нового Цивільного кодексу?





