Телеграм залишається одним із найпопулярніших джерел новин в Україні. За дослідженням Ipsos, 62% українців використовують цю платформу для отримання інформації. Водночас поряд з оперативними повідомленнями місцеві телеграм-канали поширюють неперевірені твердження, маніпуляції та емоційно забарвлені повідомлення. Щоб зрозуміти, які теми та наративи переважали в локальному інформаційному просторі, ми проаналізували публікації харківських телеграм-каналів за другий квартал 2026 року.
Методологія
У межах дослідження ми проаналізували публікації п’яти харківських телеграм-каналів, опубліковані з квітня по червень 2026 року. Канали відбиралися за допомогою сервісу Telemetr.io. Основними критеріями відбору були кількість підписників, охоплення публікацій, активність каналу та його орієнтованість на висвітлення подій у Харкові та Харківській області.
До вибірки не включалися офіційні телеграм-канали органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів і військових адміністрацій, а також моніторингові канали, що публікують сповіщення про повітряні тривоги та іншу інформацію про безпекову ситуацію. За результатами відбору до аналізу увійшли п’ять телеграм-каналів: «Харьков Life», «Труха Харків», «Хуйовий Харків», «Харків 1654» та «ХС | Харків».
Ми переглянули всі публікації п’яти телеграм-каналів за квітень–червень 2026 року та відібрали дописи, що містили ознаки маніпуляцій, неперевірені твердження або емоційні перебільшення. Далі ці публікації були згруповані за наративами. Під час класифікації ми спиралися на наративи, які раніше документували українські фактчекерські організації та Центр протидії дезінформації, а також виокремлювали повторювані теми, виявлені під час власного аналізу.
Основні тенденції та статистика
За період із 1 квітня до 30 червня 2026 року ми проаналізували 29 916 публікацій у п’яти харківських телеграм-каналах. Із них 231 допис (0,8% загальної кількості) містив ознаки дезінформації, маніпулятивного викладу, неперевірені твердження або емоційні перебільшення.
До цієї категорії ми віднесли не лише дописи з доведеними фейками, а й публікації, достовірність яких неможливо було підтвердити, повідомлення без належного контексту та матеріали, що містили маніпулятивні інтерпретації реальних подій. Понад дві третини всіх проаналізованих дописів з ознаками маніпуляцій і дезінформації стосувалися мобілізації та діяльності ТЦК.
Ця тема суттєво переважала над іншими: повідомлень про мобілізацію було майже в чотири рази більше, ніж про безпекову ситуацію, і майже в десять разів більше, ніж про міжнародну підтримку, діяльність влади чи соціальну допомогу.
Мобілізація як найпоширеніший наратив
Наратив про мобілізацію був найпоширенішим упродовж другого кварталу 2026 року. Його зафіксовано у 156 публікаціях, що становить 67,5% усіх відібраних дописів.
У повідомленнях про ТЦК основну увагу телеграм-канали приділяли випадкам силових затримань, конфліктів і скарг, що формувало уявлення про такі практики як типові. Наприклад, канал «Харків 1654» писав: «ТЦК оперативно бусифікували чоловіка, який вийшов за водою» (архів) та «Вийшов покурити — поїхав у ТЦК» (архів). Окремі інциденти при цьому подавалися як підтвердження системного свавілля з боку працівників ТЦК. Так, «Харьков Life» повідомляв (архів), що «7 здорових чоловіків ТЦК упакували 1 чоловіка в бусік», використовуючи емоційно забарвлену лексику, а «Харків 1654» іронічно називав один із таких інцидентів «черговим “одиничним випадком”», подаючи його як прояв системної практики.
Законопроєкти та інші законодавчі ініціативи подавались телеграм-каналами як уже фактично ухвалені рішення. Наприклад, «Харків 1654» опублікував допис (архів) із заголовком: «За бусифікацію будуть саджати у в’язницю!», хоча в самому тексті зазначалося, що відповідний законопроєкт лише зареєстрували у Верховній Раді.
Телеграм-канал «Харьков Life» повідомляв (архів), що в Україні «прямо зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку до 23 років». Насправді, на момент публікації загальний мобілізаційний вік в Україні залишався незмінним — від 25 років, а жодного офіційного рішення чи зареєстрованого законопроєкту щодо його зниження не було. Джерелом цієї інформації стали слова адвоката, який висловлював власне припущення, однак канал представив його як свідчення реального політичного процесу.
Реформу мобілізації телеграм-канали також висвітлювали переважно через можливі нові обмеження для військовозобов’язаних. Зокрема, «ХС | Харків» писав, що для «ухилянтів» вона буде «дуже болісною», а «Х**овий Харків» (архів) повідомляв: «Два мільйони ухилянтів знімуть з розшуку, але для них підготують жорсткіші обмеження». Такий спосіб подачі акцентував увагу на потенційних негативних наслідках реформи.
Для посилення емоційного впливу телеграм-канали використовували слова та конструкції на кшталт «бусифікація», «сафарі на людину», «полювала на його клієнта», «упакували в бусік» і «ловити військовозобов’язаних». Частину повідомлень вони також публікували з посиланням на читачів, не надаючи достатнього контексту чи підтверджень. Наприклад, «Харьков Life» із позначкою «нам пишуть» повідомляв (архів): «На Жасминовому бульварі ТЦКашники залили жінок газовим балончиком. Одного чоловіка змогли відбити, іншого — посадили в бусік». Водночас допис не містив офіційних коментарів або інших даних, які б дозволяли перевірити описані обставини чи встановити роль кожної зі сторін.
Основним прийомом було узагальнення окремих інцидентів до рівня характеристики всієї системи мобілізації. Найчастіше такий спосіб подачі інформації використовував телеграм-канал «Харків 1654», де ми зафіксували 88 таких повідомлень.
Отже, понад половину (56,4%) усіх проаналізованих дописів про мобілізацію із ознаками маніпуляцій та неперевіреними твердженнями, або емоційними перебільшеннями було зафіксовано в телеграм-каналі «Харків 1654». Частка інших каналів була суттєво меншою: «Харьков Life» — 23,1%, «ХС | Харків» — 11,5%, «Труха Харків» — 7,1%, «Х**овий Харків» — 1,9%.
Безпекова ситуація як другий за поширеністю наратив
Другим за поширеністю став наратив, пов’язаний із безпековою ситуацією. Ми зафіксували 40 таких дописів, що становить 17,3% усіх проаналізованих публікацій.
У повідомленнях про безпекову ситуацію телеграм-канали часто подавали можливі сценарії розвитку подій як підтверджені плани Росії. Наприклад, «Труха Харків» писав (архів), що «окупація Харкова досі серед ключових цілей РФ», а «Харків 1654» стверджував (архів): «Путін планує окупацію великих міст України: Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя та Київ під загрозою». Схожі формулювання використовував і «Харьков Life» (архів), повідомляючи, що «РФ планує захопити Суми або Харків». У таких повідомленнях прогнози та оцінки часто подавали як уже підтверджену інформацію, хоча вони не мали такого статусу.
Окремі повідомлення створювали враження стрімкого погіршення ситуації на фронті. Наприклад, «Харьков Life» писав (архів): «Окупанти прориваються через кордон на Харківщині, вони вже фіксуються в Козачій Лопані». Насправді йшлося про проникнення невеликих російських груп із застосуванням тактики інфільтрації, а не про масштабний прорив української оборони. Згодом у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» повідомили, що зупинили просування, знищили ворожі групи та зачистили прикордонну ділянку. Таким чином, сама подія була реальною, однак формулювання каналу перебільшувало її масштаб.
Іншим поширеним меседжем було неминуче розширення війни за межі України. Так, «ХС | Харків» повідомляв (архів): «За кілька місяців почнеться велика війна — РФ планує напасти на країни НАТО» та «Путлер може напасти на Європу вже цієї весни». У тому ж дописі канал без належного підтвердження стверджував, що «стаття 5 НАТО навряд запрацює, США не будуть захищати». В іншому повідомленні (архів) перехоплення безпілотників було представлене заголовком «НАТО офіційно “вступила у війну проти РФ”», хоча йшлося лише про дії окремих держав-членів Альянсу, а не про вступ НАТО у війну.
Для посилення відчуття небезпеки телеграм-канали використовували й ядерну риторику. Наприклад, «ХС | Харків» писав (архів), що росіяни «запустили ядерну ракету без ядерної бойової частини, щоб полякати нас та світ», а також поширив (архів) твердження: «Путін знищить усе населення Землі». Такі апокаліптичні формулювання посилювали емоційний ефект повідомлень, але не давали аудиторії достатнього контексту для оцінки реального рівня загрози.
Загалом у повідомленнях про безпекову ситуацію реальні події часто поєднувалися з неперевіреними прогнозами або припущеннями. Оцінки експертів, політиків чи анонімних джерел нерідко подавалися в заголовках як уже встановлені факти, що створювало враження неминучості найгірших сценаріїв.
На відміну від мобілізаційного наративу, повідомлення про безпекову ситуацію були розподілені між телеграм-каналами більш рівномірно. Найбільша частка припадала на «Труха Харків» (30%), тоді як «Х**овий Харків» опублікував 22,5% таких дописів, «Харьков Life» — 20%, «ХС | Харків» — 17,5%, а «Харків 1654» — 7,5%.
Міжнародна підтримка: депортації та «втома від України»
Наратив про міжнародну підтримку охоплював 16 проаналізованих дописів (6,9% від загальної кількості). Більшість із них стосувалася нібито згортання підтримки України, депортації українців із країн Європи та ознак «втоми від України» серед західних партнерів.
Найпоширенішою темою стали нібито масові депортації українців із європейських країн. Поодинокі випадки видворення, зміни в програмах допомоги та законодавчі ініціативи телеграм-канали подавали як свідчення того, що європейські країни почали згортати підтримку українців.
У повідомленнях про міжнародну підтримку телеграм-канали найчастіше поширювали твердження про нібито масове видворення українців із європейських країн. Наприклад, «Харків 1654» закликав (архів): «Всім харків’янам у Німеччині приготуватися. Вас будуть депортувати!». Водночас наведені в дописі заяви політиків стосувалися окремих пропозицій щодо міграційної політики й не свідчили про ухвалення рішення щодо масової депортації українців.
Поодинокі випадки видворення також подавали як початок масштабного процесу. Після депортації з Польщі чоловіка, якого звинуватили у керуванні автомобілем у стані сп’яніння та створенні небезпеки для дитини, «Харків 1654» написав (архів): «Почалось!» і додав бездоказову інформацію, що «всіх депортованих на кордоні приймає ТЦК». У такий спосіб окремий випадок із конкретними юридичними підставами подали як підтвердження того, що подібна практика набуває масового характеру.
Зміни у програмах підтримки та законодавчі ініціативи телеграм-канали також подавали як уже ухвалені рішення. Так, «ХС | Харків» повідомляв (архів), що «Ірландія почала масово виганяти українських біженців», хоча насправді йшлося про припинення дії окремої програми розміщення. Цей же канал також писав (архів): «Польща масово виганятиме українців із країни», посилаючись на законопроєкт, який на той момент лише зареєстрували.
Щоб створити враження загальноєвропейської тенденції, телеграм-канали використовували широкі формулювання на кшталт: «Багатьох українців зараз депортують із Польщі» (архів), «Українців почали депортувати з країн Європи» (архів) та «Європа депортуватиме українських чоловіків» (архів). Водночас у самих повідомленнях ішлося лише про окремі категорії людей — тих, хто незаконно перетнув кордон, не оформив необхідних документів або вчинив правопорушення.
До цього наративу ми також віднесли повідомлення про нібито скорочення військової та фінансової допомоги Україні. Наприклад, «Х**овий Харків» писав (архів): «Польща не передасть Україні винищувачі МіГ», посилаючись на заяви польського міністра оборони про нібито невиконані домовленості щодо передачі українських дронових технологій. Однак окреме рішення щодо постачання літаків подали як свідчення загального погіршення відносин України із західними партнерами.
На відміну від попередніх розділів, повідомлення про міжнародну підтримку не були зосереджені в одному телеграм-каналі. Найбільше таких дописів ми зафіксували в «ХС | Харків» (37,5%), тоді як «Х**овий Харків» і «Харків 1654» мали однакову частку — по 25%.
Наративи про діяльність влади
До цього наративу ми віднесли 13 проаналізованих дописів (5,6% від загальної кількості). Найчастіше вони стосувалися діяльності центральної та місцевої влади. У цих повідомленнях телеграм-канали використовували окремі події або кримінальні провадження, щоб робити ширші політичні висновки, а підозри чи звинувачення нерідко подавали як уже встановлені факти.
У дописах про діяльність влади телеграм-канали подавали звинувачення щодо посадовців як уже встановлені факти. Наприклад, «Харків 1654» писав (архів), що депутат нібито «втік за кордон під час війни і нажив зайві 6,3 мільйона» та «має стосунок до розкрадання бюджету». Водночас у дописі не розмежовували підозри та доведені факти, хоча встановлення вини особи належить до компетенції суду.
Подібний підхід використовували й у повідомленнях про кримінальні провадження. Наприклад, «Труха Харків» виніс (архів) у заголовок твердження «Суддівське свавілля у Харкові!». Водночас категоричне формулювання створювало враження вже встановленого порушення, хоча на момент публікації відповідні обставини ще розглядалися в межах кримінального провадження.
Локальні проблеми використовувалися для критики центральної влади. Так, «ХС | Харків» написав (архів): «Зеленський казав, що на свята світло не вимикатимуть, але частина Салтівки без світла». Водночас у дописі не пояснювали причин відключення електроенергії, натомість локальну ситуацію подали як доказ невиконання президентом своєї обіцянки. У такий спосіб окремий випадок використовували для ширшого політичного висновку.
Понад половину (53,8%) усіх проаналізованих дописів цього наративу опублікував телеграм-канал «Труха Харків» — 7 із 13. Водночас такі повідомлення не були рівномірно розподілені протягом кварталу: у травні ми не зафіксували жодного такого допису, тоді як у квітні їх було шість, а в червні — сім.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Наративи про соціальну допомогу та державну підтримку
Наративи про соціальні виплати та державну підтримку траплялися найрідше: ми зафіксували лише шість таких повідомлень, що становить 2,6% усіх проаналізованих дописів. До цієї категорії ми віднесли повідомлення про соціальні виплати, компенсації та державні програми підтримки. Попри різну тематику, ці повідомлення об’єднувало те, що припущення, законодавчі ініціативи й неповні відомості в них часто подавали як уже підтверджені факти або готові рішення.
До прикладу, «ХС | Харків» написав (архів): «Українці вимушені будуть працювати до 70, а може, і до 90 років», хоча джерелом був прогноз демографа про можливі наслідки старіння населення, а не рішення органів влади. Доданий наприкінці допису коментар «А чого не до 100?» підсилював негативне емоційне сприйняття цієї інформації.
Зміни в програмах підтримки українських біженців канали також узагальнювали до рівня всієї Європи. Наприклад, «Х**овий Харків» повідомляв (архів), що «Європа поступово готується повертати українців додому», посилаючись на окремі рішення різних країн щодо соціальної підтримки українців. Такі зміни подавали як ознаку загальноєвропейської політики, хоча йшлося про рішення, які кожна держава ухвалювала самостійно.
Частина дописів містила неперевірену інформацію про нові виплати військовослужбовцям. Так, «Харків 1654» стверджував (архів), що вже затвердили «нові зарплати та бонуси», а максимальна виплата на передовій нібито становитиме 460 тисяч гривень на місяць. У цьому ж дописі канал писав про доплати «20 тисяч гривень на добу» за штурмові дії та 100 тисяч гривень за взяття російського військового в полон. Водночас повідомлення не містило посилання на офіційний документ чи інше першоджерело, що не давало можливості перевірити наведені твердження.
Цей самий канал повідомляв, що студенти можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісячної стипендії, не наводячи повних умов програми та офіційного першоджерела. Допис про одноразову допомогу на придбання дров (архів) також містив конкретні строки й перелік документів, але посилався на неофіційний сайт.
Цей самий канал повідомляв (архів), що студенти можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісячної стипендії, не наводячи повних умов програми та офіційного першоджерела. Допис про одноразову допомогу на придбання дров також містив строки подання заяв і перелік необхідних документів, однак як джерело інформації використовував не офіційний державний ресурс, а сторонній сайт.
Отже, у повідомленнях про соціальні виплати та державну підтримку телеграм-канали найчастіше подавали прогнози, окремі ініціативи або неповну інформацію як уже встановлені факти чи готові рішення, не наводячи достатнього контексту або офіційних джерел.
Чотири із шести проаналізованих повідомлень цієї категорії були опубліковані в червні. Водночас невеликий обсяг вибірки не дає підстав робити висновки щодо динаміки поширення цього наративу протягом кварталу.
Що показав аналіз
Найвищу частку повідомлень із ознаками маніпуляцій, неперевірених тверджень або емоційних перебільшень ми зафіксували в телеграм-каналі «Харків 1654» — 1,74% від усіх його публікацій. Хоча на цей канал припало 19,3% усіх проаналізованих дописів, він забезпечив 43,3% повідомлень, відібраних для дослідження. Це свідчить, що такі повідомлення в «Харків 1654» траплялися помітно частіше, ніж в інших досліджуваних каналах.
Найнижчий показник зафіксовано у телеграм-каналі «Х**овий Харків»: повідомлення цієї категорії становили лише 0,24% від усіх його публікацій.
Аналіз показав, що більшість виявлених повідомлень не були повністю вигаданими. Натомість телеграм-канали переосмислювали реальні події, використовуючи повторювані прийоми, які змінювали їхній зміст або сприйняття аудиторією:
- Узагальнення окремих випадків: поодинокі конфлікти, рішення чи інциденти подавали як підтвердження масового або системного явища.
- Перетворення припущень і ініціатив на факти: прогнози, законопроєкти, експертні оцінки чи можливі сценарії описувалися як уже ухвалені рішення або неминучі події.
- Позбавлення повідомлень необхідного контексту: канали не пояснювали статус законопроєктів, юридичні підстави рішень, умови отримання виплат або інші важливі деталі, що ускладнювали правильне розуміння інформації.
- Емоційне оформлення повідомлень: для посилення реакції аудиторії використовували панічні заголовки, сарказм, емодзі, емоційно забарвлену лексику та категоричні формулювання на кшталт «масово», «катастрофа», «облави» чи «неминуче».
Головною темою повідомлень у харківських телеграм-каналах у другому кварталі 2026 року стала мобілізація. Найчастіше канали публікували дописи про роботу ТЦК, випадки примусової мобілізації, конфлікти за участю військовослужбовців та можливе посилення мобілізаційних заходів. Більшість таких повідомлень не були повністю вигаданими. Зазвичай за основу брали реальну подію, заяву або законодавчу ініціативу, але змінювали її сприйняття: вилучали важливий контекст, перебільшували масштаб, подавали припущення як установлені факти або використовували емоційно забарвлені формулювання.
Дослідження також засвідчило, що анонімні телеграм-канали можуть швидко повідомляти про події, однак цю інформацію варто перевіряти за офіційними повідомленнями та матеріалами незалежних медіа. Під час оцінки новин з анонімних телеграм-каналів важливо звертати увагу на першоджерело інформації, наявність контексту та те, чи не подаються припущення, прогнози або законодавчі ініціативи як уже ухвалені рішення. Емоційні заголовки, посилання на неназвані джерела або формулювання на кшталт «нам пишуть» чи «повідомляють у соцмережах» самі по собі не свідчать про недостовірність інформації, але є підставою поставитися до таких повідомлень уважніше й перевірити їх в інших джерелах.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Голоси молоді проти дезінформації та пропаганди: розвиток молодіжних медіа майбутнього», що фінансується Шведським інститутом і втілюється ГО «Інтерньюз-Україна», Fanzingo (Швеція) та Independent Journalism Center (Молдова).
