У Харківській області продовжують споруджувати оборонні фортифікації, про це під час брифінгу в Kharkiv Media Hub розповів очільник ОВА Олег Синєгубов.
«90% готовність, тому всі плани, які поставив перед нами Офіс Президента, вони будуть у нас реалізовані. Це стосується третьої лінії, за яку відповідає обладміністрація», – відповів на питання журналіста Ґвара начальник Харківської ОВА.
Раніше було відомо, що дедлайн другого етапу будівництва фортифікацій встановлено на 1 червня 2024 року.
24 травня в інтерв’ю Українській Правді очільник регіональної адміністрації оцінив готовність третьої лінії оборони у приблизно 92%. Тоді ж він зазначав, що військові будують собі першу лінію, другу лінію, яка може подекуди перетинатися з нашою фактично третьою. Немає жодного об’єкта, окрім проблемних – де йдуть обстріли – де все тільки починається.
Можливі переплати на закупівлі лісів у Харківській області
За інформацією Харківської ОВА, на будівництво фортифікаційних споруд Харківської області протягом 2023-2024 років уклали 201 договір щодо придбання лісоматеріалів хвойних порід в кількості 62 765,801 кубометрів на суму 301 595 460,94 гривні (4 805 гривень у середньому за 1 кубічний метр).
У 2023 році підписали 47 договорів на придбання лісоматеріалів в кількості 19 457,083 кубометрів на загальну суму 77 460 379,34 гривні (3 981,09 гривень в середньому за 1 метр кубічний). У 2024 році укладено 154 договори на придбання 43 308,718 кубометра на суму 224 135 081,60 гривень (5 175,29 гривні середньому за 1 метр кубічний).
Під час пресконференції начальника облвійськадміністрації Синєгубова та його заступника Михайла Харнама прозвучало число у 5500 гривень за 1 кубічний метр, що близько до тих значень, які вказані вище станом на 2024 рік.
Переплата на закупівлі деревини для фортифікацій департаментом ЖКГ та ПЕК Харківської ОВА може становити в діапазоні 96-183 мільйонів гривень. Ці дані можуть різнитися в більшу або меншу сторону, враховуючи, наприклад, відстань доставки — якщо це з Вовчанського чи Ізюмського ЛГ, то така відстань обраховується в десятках кілометрів, якщо з інших регіонів, то в сотнях кілометрів.
13 травня керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець опублікував інформацію, що підприємство протягом 2023-2024 років передало силам оборони та обласним адміністраціям майже 200 тисяч кубометрів деревини.
«Потреба продовжує зростати. Деревина є основним матеріалом для зведення фортифікацій. Деревину передаємо безоплатно. Військова частина визначає обсяг, погоджує з ОВА. Адміністрація направляє звернення до «Лісів України», — прокоментував Болоховець.
Що відомо про фортифікаційні споруди
3 травня Міністерство оборони повідомило про завершення зведення фортифікацій на п’яти напрямках. Йдеться про п’ять областей, включно з Донецькою, де тривають активні бої.
На Харківщині роботи тривали на чотирьох напрямках — із півночі до сходу. «Сумський напрямок, північ прикордонна, північно-східний напрямок — Вовчанський, Куп’янський та Луганський на Ізюмщині. Ці напрямки є пріоритетними, де і ведеться будівництво фортифікаційних споруд. Робота буде продовжуватись. Ми маємо завдання від президента про нові напрямки. Вони мають на меті завадити ворогу в реалізації намірів на тих напрямках, що я зазначив», — сказав Синєгубов.
На їх будівництво було виділено понад 1,7 мільярда гривень, з яких 72 мільйони з обласного бюджету.
11 травня командир підрозділу ЗСУ Денис Ярославський заявив, що на Харківщині першої лінії фортифікацій та мін просто не було.
«Ворог вільно увійшов у сіру зону, по всій лінії кордону, яка в принципі не мала бути сірою! За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це або божевільна крадіжка, або навмисний саботаж! Тепер ми знову втрачаємо людей, території і робимо те, що вже робили у вересні 22-го» — сказав він.
На цю тему
Верховна Рада створила ТСК щодо фортифікацій та потреб у дронах. За проєкт постанови проголосували 277 народних депутатів. Головою комісії призначили депутата від «Слуги Народу» Миколу Задорожнього. До складу ТСК увійшли 13 нардепів.
Деревина розбрату на Харківщині. Чи має влада ощадливо розпоряджатися нашими коштами? – читайте колонку, де є розбір та порівняння ціни на постачання лісу.
