Фактчекери з Gwara Media дослідили зміни до законодавства і дійшли висновку, що ця заява є неправдивою. На чому базується наше твердження — читайте в матеріалі.

Що сталося?

Мережею шириться відео, у якому Антон Гура розповідає, що останні зміни у законодавстві дозволяють приватизацію державних підприємств та установ.


Аби підтвердити свої слова, він покликається на проєкт закону № 5397, який нібито дозволяє приватизовувати державні підприємства та установи. До таких, зокрема, входять заклади охорони здоров’я.

«Медичні заклади йдуть із молотка під продажі, тому що в 5397 (законопроєкті – ред.) чітко прописано про те, що приватизуються державні установи. Державні установи – це в нас заклади охорони здоров’я, це школи, це дитячі садки, це заводи, підприємства. Усе, що захочете», – вказує автор відео.

Що насправді?

Законопроєкт 5397 набрав чинності 17.08.2022 року та насправді вніс певні зміни в Закон України «Про приватизацію державного й комунального майна». 

Згідно з внесеними правками до статті 4 цього закону, змінили об’єкти, що не підлягають приватизації.

До таких додалися:

– підприємства з ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України.

З переліку об’єктів на заборону приватизації вилучили абзац 44, а саме: підприємства з виготовлення, ремонту технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю.

На малюнку порівняння попередньої версії зі змінами від 01.07.2022 і версії 17.08.2022 після набрання чинності законопроєкту 5397:

У Законі України «Про приватизацію державного й комунального майна»,останній редакції від 19.08.2022 року, також міститься заборона на приватизацію державних закладів охорони здоров’я, у тому числі приміщень, у яких розміщуються державні заклади охорони здоров’я.

Отже, зміни, запроваджені законопроєктом 5397, залишають без змін чинну заборону приватизації державних закладів охорони здоров’я.

Хто такий Антон Гура?

Антон Гура позиціонує себе як знавець теми лікувальних закладів, адже він сам каже у відео:

«В цьому випадку мене найбільше цікавлять лікувальні заклади, адже ця тема — моя».

Чому саме лікувальних, адже у своєму власному телеграм-каналі він називає себе «Журналістом, який висвітлює правду» («Журналист который вещает правду» мовою оригіналу)?

За інформацією з відкритих джерел, бачимо, що Антон Гура народився 12 лютого 1982 року. У 2009 році завершив Національний університет ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю гідрогеологія. З 2012 року був комерційним директором у медичній компанії «Біо Тест Мед», а у 2014 році балотувався до Київської міської ради від партії «УКРОП».


Останні декілька років активно коментує медичну й не тільки тематики. Веде ютуб, телеграм, інстаграм, тік ток та фейсбук.

За інформацію VoxCheck, Антон Гура активно з’являвся на YouTube-каналі «КлименкоТайм», також коментував медичну реформу на каналі «1+1» у програмі «Гроші», хоча ще у 2018 році на телеканалі «UA: Київ» його представляли як «голову асоціації блогерів».

Випадок, що зробив пана Гуру відомим широкому загалу, стався на початку пандемії коронавірусу в березні 2020 року. Тоді Антон Гура, який летів із Мілана до Києва, заявив, що в літаку всі хворі на COVID-19. Як виявилося пізніше, ніхто з пасажирів не хворів на коронавірус. Інформацію Антона Гури спростували як МОЗ, так і Євген Дихне, президент МАУ на своїй фб-сторінці.

Висновок

Отже, хоч новий законопроєкт і набув чинності, порушені Антоном Гурою тези є неправдивими та, як нам вдалося довести, не мають під собою жодного обґрунтування.

Звісно, кожна людина має право обирати, кому довіряти, але ми вкотре закликаємо довіряти лише перевіреним джерелам і не переставати ставити питання.

Також, хочемо нагадати, що всі постанови та законопроєкти України знаходяться у вільному доступі на офіційному порталі Верховної Ради України. Кожен, хто має доступ до інтернету, може перевірити зміст закону.

Над текстом працювали: Юліана Топольник, Віктор Шолудько.