25 квітня в садку Харківського Літмузею відбувся черговий захід проєкту «П’ятий Харків». Говорили про Україну та Європу, про політику та культуру із чеським поетом Яроміром Типлитом та українською поетесою Наталкою Маринчак.
Хоча в приміщенні музею не можна зараз збиратися, це не заважає влаштовувати вечори на вулиці. О шостій вечора на заході вже було близько ста людей. Повна посадка в шатрі, ковдри та багато розмов.
«Це вже третій захід “П’ятого Харкова”. Ми вирішили його зробити міжнародним і запросили сюди партнерів, які підтримують нас. Першим відгукнулось місто-побратим Харкова — Брно. І до нас приїхав чеський поет Яромір Типлит», — каже директорка Літмузею Тетяна Пилипчук.
«П’ятий Харків» вирішили зробити міжнародним, тому що всіх зараз тягне в Європу, українці хочуть стати її частиною, пояснює Тетяна. Саме тому потрібно створювати новий світ у діалозі. Так, на вечері обговорювали Україну та Європу в поетичному та політичному контексті.
Але перед початком дискусії учасники та гості заходу вшанували хвилиною мовчання загиблих у Куп’янському краєзнавчому музеї, який цього ж дня розбили росіяни.
«Хоча я був у багатьох літературних резиденціях, саме ця, що знаходиться в Україні — імпонує мені найбільше, — каже Яромір Типлит. — Говоритиму не лише за себе, а я за своїх друзів із Чехії, народ, який нас дійсно вражає — це українці».
Водночас Наталка Маринчак розповіла, що для неї Чехія стала першою країною, яку вона відвідала під час повномасштабного вторгнення. Її вразило, як мешканці підтримують Україну.
«Такі заходи — це запорука нашого виживання. Це про підтримку одне одного, про те, що життя продовжується. Війна, яку веде Росія проти України йде не за території, а за спосіб життя, мислення та певні філософські концепти, — ділиться культурна діячка Іванна Скиба-Якубова. — З погляду на це, культурні проєкти в таких містах як Харків — дуже важливі. Як захід, який проходить сьогодні, оскільки він не лише про розваги та мистецтво, а про сенс. Це історії про пошук себе, про певні переформулювання суспільного договору, про те, що буде після війни».
«П’ятий Харків» — це майданчик для обговорення наших цінностей, про те, що для нас свобода та гідність. Не менш важливо, що сюди приїздять іноземці. Це дає можливість познайомитися з Україною ширше. Та показати, що в Харкові може працювати бізнес, у ньому може розвиватися культурна історія, суспільні ініціативи тощо.
«Особисто для мене важливість «П’ятого Харкова» тягнеться з початку повномасштабної війни. У якийсь момент усім стало необхідно зрозуміти, що відбувається з нами в політичному, воєнному, культурному та емоційному планах. Ми потребували відповіді на запитання, із часом їх кількість лише збільшувалася, — розповідає поет Дмитро Клімов. — Треба було шукати відповіді, оскільки ми є безпосередньо учасниками цих подій. Ось у цьому важливість та актуальність «П’ятого Харкова». Ніхто не може говорити про війну окрім нас, тому що ми єдині, хто це бачить і може рефлексувати. Коли я сюди приходжу зі своїм багажем питань, ніколи не знаю, на яке сьогодні отримаю відповідь».
Так поступово дискусія перетворилася у вечір читання віршів під музичні імпровізації. Для гостей читали та грали: Наталка Маринчак, Сергій Давидов, Яромір Типлт, Галина Матвеєва, Іванна Скиба-Якубова, Діна Чмуж, Іван Сенін, Фіалка, Дмитро Клімов, Олег Каданов.
Є ті, хто прийшли на захід уперше. Зокрема, ми познайомилися з дівчатами, які потрапили сюди після літвечора і вирішили заглибитись у культуру Харкова.
Також тут можна було зустріти учасників Літслему, зокрема прийшов його співорганізатор Артем Ельф: «По-перше, сюди приїхала людина з іншої країни, яка має інші думки та позицію і цікаво послухати нашого колегу. По-друге, сам захід має велике значення для Харкова, адже через обстріли багато, хто вважає, що тут жити небезпечно, а митці приїжджають сюди. Насамкінець — ми ж спільнота, яка повинна підтримувати одне одного».
«П’ятий Харків» — спільний проєкт Харківського літературного музею та Сергія Жадана. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Підписуйтесь на нас у Telegram і Facebook, переглядайте YouTube та TikTok.
