Медіареквієм по Чорнобилю: від екопостерів до аудіосеріалу

Минуло 35 років від аварії на Чорнобильській АЕС. Щороку до роковин трагедії з’являються проєкти пам’яти, які мають на меті звернути увагу суспільства на власний історичний контекст, однак питання переосмислення зони відчуження досі залишається дискусійним. Далі пропонуємо добірку медіа / digital / артпроєктів, які таки вирішили торкнутися теми Чорнобилю за останні кілька років.

The 4th Block

Трієнале екоплакату The 4th Block заснував 1991-го року графік-дизайнер Олег Векленко з друзями-чорнобильцями та колегами-художниками. Він брав участь у ліквідації Чорнобильської аварії, після цього почав працювати з темами екології та захисту довкілля.

Цьогоріч трієнале відбувається водинадцяте, і важлива тим, що  поєднує кілька ювілеїв: 30 років з дня першого фестивалю, 35 років Чорнобильської катастрофи, 10 років аварії на Першій Фукусімській АЕС, 100 років Харківській академії дизайну і мистецтв.

Сьогодні «4-й Блок» – це найбільший в Україні і один з основних у Східній Європі фестиваль екоплакату, спрямований на захист довкілля та привернення уваги до проблем екології. Кожна трієнале виносить на поверхню ті екологічні та соціальні теми, що поставали особливо гостро за останні три роки. Цьогоріч основна тема – «Зміни».

Автори представили плакати в п’яти номінаціях: Чорнобиль-Фукусіма: 35-10 / Правда історії заради змін, Екологічна свідомість / Зміни себе, Ізоляція / Життя серед змін, Худпром 100 / Навчитися змінювати, Анімаційний плакат. Виставка триватиме в «ЄрміловЦентрі» до 16-го травня.

ARTEFACT – Sounds of Chernobyl

ARTEFACT – соціокультурний артпроєкт за участи міжнародних та українських митців, що поєднує медіа, digital та арт. Проєкт присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, постправди та має на меті звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації, підвищити суспільну медіаграмотність. Цьогоріч 26–30 квітня на головному вході артзаводу «Механіка» триватиме інтерактивна виставка доповненої реальности Chornobyl 35.

Sounds of Chornobyl – музичний проєкт Валерія Коршунова, громадського діяча, медіахудожника та автору артпроєкту Artefact, у якому українські та міжнародні музиканти в кожному треку торкаються історій Чорнобилю та переосмислення трагедії. Серед учасників проєкту гурти GusGus, Вагоновожатые, Atomic Simao, Télépopmusik, Bjarki, Dub Fx, Стасік, KRUTЬ, KAZKA.

Усі композиції об’єднує аудіобібліотека «Звуки Чорнобилю», записана 2018-го року. Це і тріскіт дозиметра, і скрип оглядового колеса в Прип’яті, і шум рудого лісу та інші характерні звуки зони відчуження, які стали частиною пісень музикантів проєкту, тож кожна пісня містить аудіовідбиток Чорнобилю. Музиканти відвідали артрезиденції у Чорнобилі, де вони шукали історію чи момент, навколо якого була створена музична композиція. Тепер кожна пісня розповідає про окремий погляд на феномен Чорнобилю.

23-го квітня відбувся реліз альбому, а також презентація колекційної вініл-платівки «Звуки Чорнобилю» з технологією доповненої реальности. Завдяки додатку Chornobyl App слухачам відкриється унікальний контент з обкладинки платівки: відео, особисті спогади та враження артистів від участи у проєкті.

Chornobyl App

Chornobyl App – це перший офіційний мобільний додаток, присвячений зоні відчуження. Він містить понад 150 матеріалів про Чорнобиль, це інформаційний ресурс з історії Чорнобилю, що містить розсекречені документи з архівів КДБ, дані про щоденний рівень забруднености, фото, відео, панорами 360°, елементи доповненої реальности та 3D-моделі відомих об’єктів.

Завдяки програмі кожен охочий може дистанційно відвідати Прип’ять. Для цього розробники оцифрували десять унікальних об’єктів та локацій міста, наприклад, такі відомі пам’ятки Чорнобилю, як колесо огляду чи РЛС «Дуга». Також у Chornobyl App є сім маршрутів та 44 локації. Є дві мовні версії: українська та англійська.

Banda Chornobyl

Київська рекламна агенція Banda Agency почала розробляти брендинг Чорнобилю 2019-го року, відвідавши екскурсію в зоні відчуження й побачивши місця, що поступово зникають. За основу зображення взяли форму поверхні реактора, де відбулась аварія.

Концепція полягає в тому, щоб передати, як усе змінюється з плином часу – щороку 26-го квітня логотип трансформуватиметься до повного зникнення. Цілком зображення зникне 2064-го року – саме тоді Чорнобильську електростанцію планують остаточно вивести з експлуатації.

У межах проєкту брендингу Чорнобилю Banda Agency разом зі студією Other Land та Orient Web Development також створили туристичний сайт Чорнобильської зони. Його основна ідея полягає в можливості віртуальних подорожей у минулому, теперішньому та майбутньому.

Megogo – аудіосеріал «Прип’ять»

До 35-ї роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС медіасервіс Megogo випустив документальний аудіосеріал «Прип’ять». Над продуктом працювала команда Megogo Audio.

«Прип’ять» – це проєкт про місто, яке внаслідок аварії опинилося в зоні відчуження. В аудіосеріалі шість епізодів, де дев’ять реальних героїв повертатимуть слухача в минуле й розповідатимуть особисті історії про місто Прип’ять. Для його створення команда знайшла та місцевих жителів та поспілкувалася з ними. Серед них: діджей палацу культури «Енергетик», бібліотекарка, працівниця школи, інженери ЧАЕС та інші. Кожен епізод – життєвий етап героя: приїзд до міста, життя у Прип’яті, роль Чорнобильської станції, день напередодні та під час аварії, евакуація.

Режисером аудіосеріалу став Дмитро Левицький – автор театральних п’єс та засновник проєкту аудіопрогулянок, а над звуковим рішенням проєкту працювали звукорежисери Василь Явтушенко і Ася Федоськіна з 4Ears Sound Production та композитор Володимир Бабушкін. Прослухати аудіосеріал можна в розділі «Аудіо», у додатку на смартфонах та у вебверсії.

Chornobyl Files

Відеопроєкт Chornobyl Files створив український моушн-дизайнер Андрій Приймаченко. Автор знайшов архівні розсекречені документи, візуалізував  й озвучив їх. Уже доступні сім відео з понад чотирма мільйонами переглядів. 

Уперше ролик про ЧАЕС Андрій зробив ще 2013-го року, згодом відео без зазначення автора з’явилося в серіалі «Чорнобиль» від HBO. Воно має найбільше переглядів, у ньому звучать переговори диспетчерів, які викликають пожежних, телефонують начальнику зміни, передають перші повідомлення про пожежу на станції. Інші шість відео Приймаченко створив у період карантину. Він вважає, що така робота може привернути увагу людей як до самої зони відчуження, яка колись була чиїмось домом, так і до глобальних екологічних проблем планети.

Андрій Приймаченко про феномен теми Чорнобилю: «По-перше, за тривалий час у маскультурі склався такий собі чорнобильський жанр: від комп’ютерних ігор і до літератури. На іграх про Чорнобиль виросло ціле покоління. По друге, радіацію сприймають як такого собі мітичного ворога. Навіть вірус легше помітити, хоча б тоді, коли людина заразилася ним і захворіла. А радіації, її ж не видно зовсім. Тому в цій темі є якась напівмістичність. Люди багато чого не розуміють, народжується багато мітів. Вони притягують і творять цілий сектор у маскультурі. До того ж люди люблять такий жанр як горор: і в кіно, і в літературі. А що може бути страшнішим, ніж зовсім покинуте місто? Усі ці речі створили таку естетику, яка тримає і не відпускає людей».

ChornobylDorf

ChornobylDorf – це багаторівневий культурологічний проєкт, який поєднує живу оперу (archaeological opera), віртуальну реальність (real virtuality opera), антропологічний музей та Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури, який із жовтня працював у «Мистецькому Арсеналі». Концепцію проєкту придумали композитори Nova Opera, Роман Григорів та Ілля Разумейко.

Для створення опери команда провела кілька відеоархеологічних експедицій у постіндустріальних зонах: Чорнобильській зоні відчуження, біля Енергодарської АЕС та у Криворізькому залізорудному басейні. У межах цих експедиції зібрали цінні артефакти, що стали основою Чорнобильдорфського антропологічного музею.

За сюжетом нащадки людства, які пережили серію техногенних, епідемічних та кліматичних катастроф, будують постапокаліптичне поселення на руїнах атомної станції. Антифутуристичне суспільство (не) далекого майбутнього намагається відтворити загублений високотехнологічний світ за допомогою археологічних перформансів-ритуалів, інструкції до яких вони знаходять у «Чорнобильдорфському кодексі», химерному трактаті атомної доби.

Обкладинка: Artefact 34. Chernobyl – the City of Future. Oleksandra Tumyk and Oleksandra Stupakovska.