Для багатьох  людей книга – це практично «жива» істота, друг, з яким проводиш вечори після роботи, у вихідні, під час хвороби або коли просто сумно. Погодьтеся, нічим не замінити знайомий шерех сторінок, запах типографської фарби, незвичайні відчуття, коли читаєш різні історії. Паперову книгу не порівняти з холодним блиском металевих, електронних читалок. Але, так як купувати кожного разу нову книгу досить дорого, виник  такий напрям обміну книгами  – буккросинг.

Деякі люди обмінюються книгами чисто заради свого задоволення, а деякі допомагають обмінюватися книгами через свої сторінки у соціальних мережах. 

 

«Буккроссинг для свого задоволення»

Анастасія – саме та людина, яка обмінюється книгами для себе та свого задоволення. Займається цим напрямком вже протягом півроку.

– Розкажіть, в чому полягає напрямок буккросинг?

– Буккросинг – це спільнота читачів, які не хочуть або не мають можливості купувати, зберігати книги, але читати воліють друкований варіант видання. Це такий «книжковий кругообіг». Тобто книги «подорожують» по читачам. Звичайно, і раніше книгами обмінювалися, але, як правило, зі своїми друзями або знайомими. Буккросинг – це трохи інший обмін. Люди не знають один одного особисто, але можуть обмінятися книгами абсолютно безкоштовно.

– Кому підійде буккросинг?

– Є цілий перелік таких людей.

  1. Любить багато читати, але не вистачає грошей постійно купувати нові книги.
  2. Бабуся / мама залишила в спадок свою бібліотеку з радянськими книгами. Місця займає купу, а викинути шкода і віддати нікому.
  3. Книгоголік, який скуповує тонну книг, а новинки все виходять і виходять, кількість книг збільшується і нікуди їх ставити.
  4. У зв’язку з переїздом терміново потрібно подіти кудись частину своїх книг.
  5. Купив книгу, прочитав, а вона не сподобалася. Зберігати – бажання немає, подарувати начебто соромно нецікаву книгу. Краще звільнити полиці для нових хороших книг.
  6. Подарували книгу, а така вже є.

– Які переваги цього хобі?

– Перше –  це те, що ти економиш свої гроші, не купуючи постійно нові книги, так як зараз це досить дорого. Тому краще купити одну новинку, прочитати її і помінятися на якусь іншу. Тобто ти витрачаєш, умовно, гроші на одну книгу, а можеш прочитати набагато більше.

Друге, не накопичується дуже багато книг. Також зараз модно і таке поняття як екологія. Можна сказати, що, займаючись буккросингом, економиш папір. Читання стає більш популярним і більш доступним. Люди можуть собі дозволити нову книгу.

Потім з’являється досить багато нових однодумців. Наприклад, я перебуваю у такій спільноті книгоголіків. У нього входять чотири дівчини: зі Львова, дві з Одеси і з Харкова, з якими ми обмінювалися не один десяток разів і яким я довіряю. Ми обмінюємося досить дорогими книгами – 400-500 гривень. Тобто, я таку книгу відправляю тільки людині, якій довіряю. Плюс, це ще така підтримка, коли хтось пише: тримаюся з останніх сил, щоб не купити якусь чергову книгу. Тому що ми реально витрачаємо багато грошей на книги. З багатьма дівчатами вже подружилися, просто листуємося, спілкуємося і знаємо один про одного трохи більше, ніж інші. Ну і ми розповідаємо один одному, що хочемо почитати. Іноді навіть ставимо черговість на одну книгу і виходить такий круговорот.

Можна сказати, що обмін книгами це такий заряд енергії і така ниточка між містами. Ось я, припустимо, дуже хочу побувати у Львові, але ніяк у мене не складається, а ось дівчинка мені кожен раз надсилає книгу, а всередині кладе листівку з написом «Привіт зі Львова». Ну це класно.

І навіть багато хто проводить акції підтримки, наприклад, українських видавництв або проводять благодійні аукціони: роблять пост, люди пропонують свою якусь книгу і кожен може її купити за мінімальну вартість 10 гривень. І всі виручені гроші відправляють на благодійність.

– Як Ви шукаєте людей для обміну?

– Іноді у своєму профілі виставляю якусь книгу, пишу пост про неї, роблю відгук і приходять пропозиції про обмін. Часто буває, навіть в історії виставляю книгу, яку тільки-но почала читати, і у мене вже стоїть черга на обмін. У цьому випадку, я її навіть не виставляю на книгообмін. Надсилаємо книги, в основному, по Новій пошті або Укрпошті. Іноді заглядаю на спеціальні сторінки для обміну. Там дуже багато людей публікують свої книги і можна знайти щось дійсно варте.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Книги????кофе☕море???? (@ua_book_time) on

«Книжковий посередник»

Євгенія – посередник для тих, хто хоче обмінятися книгами. Близько року тому створила свою сторінку і допомагає іншим буккроссерам в обміні.

Книжковий посередник
Книжковий посередник

– Як Ви прийшли до рішення створити свою сторінку для обміну і в чому її основна суть?

– Чесно скажу, що група з обміну книг – ідея не моя, вона не нова. Мене додали до аналогічної групи, хотіли опублікувати мої книги. Я відправила всі фотографії та опис, сиджу, чекаю, кожні 5 хвилин оновлюю сторінку, думаю, коли ж мої книги вже будуть опубліковані, щоб вже почалися ці обміни. Але пройшло десь години 4, мої книги так і не були опубліковані, тоді я подумала, що швидше самій зробити свою групу для обміну.

Моя група – це майданчик, де люди знаходять один одного для обміну книг.  Відмінність моєї групи від багатьох інших, у мене основна ідея – обмін, не продаж. Але, якщо я виставляю книгу на обмін, і мені нічого із запропонованих книг не підходить, то людина може її купити. Але, основне – обмін. Тому що я бачила деякі групи, які продають старі книги. Це вже не буккросинг, і мені це не дуже подобається. Особисто я нічого не отримую, ну хіба що тільки задоволення, ніяких грошей, просто чисто працюю на ентузіазмі.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by ОБМЕН КНИГАМИ ???? БУККРОССИНГ ???????? (@obmenknigoy) on

Але, що мене здивувало, що дуже багато людей читає, вони постійно скидають свої книжки, постійно обмінюються. Буває, я тільки опублікувала чиюсь книгу, протягом години її вже забрали. Тобто це дійсно цікаво і важливо для людей.

– Яким чином відбувається обмін?

– На сторінці публікуються фото книг, які готові обміняти. Людина надає інформацію: фотографія обкладинки, яка палітурка, назви книги, анотація, свої контакти у вигляді ім’я в Instagram, з якого міста людина і побажання, які книги вона хотіла би отримати. Потім я публікую пост про книгу, вписуючи всю надану інформацію. Далі людина, чиї книги опубліковані, отримує пропозиції в особисті повідомлення від інших користувачів і домовляється про обмін. Після домовленості, мені повідомляють, що книга обміняна або продана, і я вже відзначаю, що книгу забрали.

Іноді буваю ситуації, що у людини викликає підозри сторінка, з якої пропонують обмінятися, вона там нещодавно створена, закрита, тільки одна фотографія, але при цьому пропонують мільйон книг за твоїм смаком. Тоді краще перевірити ще раз сторінку: попросити додаткові фотографії або написати мені, я скажу, обмінювалися з цієї сторінки чи ні. Хоча книги, якщо вони коштують до 200 гривень, не особливо такий товар, за який будуть обманювати. У мене не було ситуацій, коли не висилали книгу. Все одно, тут все базується більше на довірі. Ось в таких випадках я відчуваю себе матусею.

Хоча, є напевно два типи людей. Перші хороші книги змінюють, у хорошому стані, цікаві, та хочуть отримати натомість точно такі ж. А другий тип, які змінюють відверто фігню: старі, пошарпані книги, з тонкою обкладинкою, але хочуть отримати хороші книги. І, якщо трапляється другий тип, то буває, пишуть: якщо мені пропонують дурницю, то мені обов’язково потрібно обмінюватися? Я їм намагаюся пояснити, що ні, не зобов’язані, ви завжди можете відмовитися, якщо книга вам не подобається або не підходить. І в цьому немає нічого дивного. Якщо вже почали займатися буккросингом, то потрібно навчитися, і вибирати для себе щось реально цікаве або навчитися відмовляти.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by ОБМЕН КНИГАМИ ???? БУККРОССИНГ ???????? (@obmenknigoy) on

– Чи є у  буккросингу свої якісь напрямки?

– Таких особливих напрямки я не знаю. Є, наприклад, книгообмін, коли збирається людей 5, тільки це повинні бути перевірені люди. Перший збирає посилку, яка складається з книг, листівок, смаколиків і т.д. і пускає цю посилку другій людині. Ця друга людина бере з посилки книгу, яка йому подобається, а натомість кладе свою, ну і, знову ж таки, інші подаруночки. І потім пускає цю посилку третього. І так по колу. Таку посилку можна запускати не один раз.

Ще я знаю, у Харкові є такий клуб, в якому всі учасники читають певну книгу і потім її обговорюють. Або ж навпаки – я, наприклад, прочитала якусь книгу і хочу про неї всім розповісти. І, умовно там, у п’ятницю я доповідач і розповідаю про цю книгу, люди приходять, сидять і слухаю те, що я розповідаю. Потім, через тиждень інший доповідач про іншу книгу.

Але просто обговорювати те, що хтось читає в надії: може бути, я колись прочитаю цю книгу, сенсу немає. Тому що зараз дуже багато книжкових блогерів, які розповідають про всі книги і ти можеш сам вибирати: відгук на яку книгу прочитати і чи читати її потім. А в клубі хочеш, не хочеш, а будеш слухати про книгу, яку людина прочитала.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by ОБМЕН КНИГАМИ ???? БУККРОССИНГ ???????? (@obmenknigoy) on

– Які емоції викликає буккросинг?

– Взагалі, ще коли отримуєш повідомлення з Нової пошти або Укрпошти про прибуття посилки, то вже і настрій піднімається, і ти чекаєш, коли ж вже отримаєш свою книжечку. Звичайно, потім швидше біжиш додому. Прийшов, відкриваєш, нюхаєш цю книгу (якщо вона більш-менш нова), гладиш її, мрієш швидше почати читати, щоб тебе ніхто не чіпав, і ти могла з головою зануритися в читання. Це реально, як книжковий наркотик.

Теги:

#Обмін книгами #читання #Буккросинг