На парковці супермаркету в центрі Балаклії стоять автівки саперів Луганського гарнізону ДСНС, поруч — паркова зона та городи, обмежені червоною стрічкою. Металеві гаки розмінувальної машини MV-4 роздирають землю. Бах! Здетонувала протипіхотна міна. За два дні на невеликій ділянці знешкодили близько 30 «Пелюсток».
Біля стели на вʼїзді в Балаклію стоїть ще одна автівка, біля якої смалить пʼятірка саперів. Начальник групи Олексій Гайовий кличе їх до роботи. Вони неохоче докурюють, беруть в руки металошукачі та щупи. Другий тиждень поспіль піротехніки вручну розміновують поле площею 10 гектарів. Сухостій заважає роботі — чоловіки виривають його та складають на купи. Кремезний сапер Роман нарікає на місцевих «зелених», які виступають проти контрольованого підпалу бур’яну через неекологічність.
Далі за містом проходить лінія електропередач. Першочергово сапери мали розмінувати поле під нею, аби енергетики змогли відновити пошкоджені мережі. «Відновлення ЛЕП повернуло у громаду світло та воду», — каже Роман. Тут працювали розмінувальні машини MV-10, удвічі більші за MV-4, здатні знищувати протитанкові міни. За три тижні роботи на полі площею 170 гектарів вдалося обстежити 5 гектарів території.
Машини розмінування, якими сапери керують дистанційно, пришвидшують роботу та бережуть життя розмінувальників. За день машина може пройти до 800 квадратних метрів. Утім, попри розвиток технологій у сфері розмінування — появу дронів та застосування штучного інтелекту — лише сапер вручну може підтвердити очищення території від мін.
Журналісти Ґвара Медіа досліджували, як відбувається розмінування Харківської області, та труднощі, які виникають у процесі.
Найзамінованіша країна
Унаслідок російської агресії близько 30% території України забруднено вибухонебезпечними предметами. Прогнози щодо повного розмінування коливаються від 5 до понад 700 років, каже начальник відділу гуманітарного розмінування ДСНС Сергій Рева. Що раніше закінчаться бойові дії та будуть деокуповані території, то швидше сапери зможуть розмінувати землю.
Сапер Роман не хоче давати прогнозів. Каже, що Харківщина — найскладніша для роботи територія, бо російські військові використовували тут чи не всі відомі міни та боєприпаси.
Вибухонебезпечні предмети паралізують життя в населених пунктах, унеможливлюють ведення сільського господарства та загрожують життю людей. ДСНС з початку повномасштабного вторгнення зафіксували 292 випадки підриву цивільних на мінах у Харківській області: 76 людей загинули, 216 — отримали поранення. Під час розмінування в регіоні також загинули 8 саперів, 40 — були поранені.
«Протимінна робота полягає не лише в розмінуванні територій. Дуже важливим напрямком є інформування населення та маркування потенційно забруднених районів. Найголовнішим є інформування людей про небезпеку», — каже директор департаменту цивільного захисту ХОВА Іван Сокол.
Він визнає, що не всюди є попереджувальні таблички «Небезпечно! Міни!», але заявляє: «Кожного громадянина на деокупованих територіях мінімум двічі інформували про мінну небезпеку».
Третина області потенційно замінована
Близько 40% території Харківщини — понад 3 мільйони гектарів — було окуповано Росією. Після деокупації сапери виявили близько 1,2 мільйона гектарів потенційно забруднені мінами — частини Ізюмського, Куп’янського, Чугуївського та Харківського районів.
«Кожне поле засіяне протитанковими мінами, кожна посадка — протипіхотними».
Роман
За словами заступника начальника ХОВА Євгена Іванова, не можна стверджувати, що всі деокуповані території заміновані вщент. На розмінування окремих забруднених ділянок йде різна кількість часу.
«Наприклад, на узбіччі ЛЕП [лінії електропередач — ред. ] може бути більше ніж одна міна на квадратний метр, а може не бути жодної на цілій ділянці. Утім, час, сили, засоби, навички та технології однаково витрачаються що на обстеження, що на розмінування», — підсумував посадовець.
Станом на квітень 2024 року піротехніки обстежили 11 тисяч гектарів землі та знищили понад 176 тисяч мін і вибухонебезпечних предметів.
У середині 2023 року піротехнічний загін ДСНС отримав статус оператора протимінної діяльності та став першим в Україні урядовим органом, що очищає території від мін.
З того часу кількість сертифікованих операторів протимінної діяльності зросла й складає понад 20 організацій. Зокрема, в області працює 138 піротехнічних розрахунків урядових організацій — це понад 500 піротехніків від Служби з надзвичайних ситуацій, Спеціальної служби транспорту, Нацполіції та Збройних Сил України.
Першочергово урядові оператори очищають населені пункти, об’єкти критичної інфраструктури, дороги, лінії електропередач, газо- та водогони.
Міжнародні організації
В області також працює ряд міжнародних компаній, серед яких українські представництва «The HALO Trust», Данської Ради у справах біженців, «Швейцарського фонду з протимінної діяльності FSD» тощо.
На відміну від урядових операторів розмінування, що здебільшого очищують критичну інфраструктуру та виїжджають на оперативні виклики, міжнародні компанії розміновують поля та інші земельні ділянки.
На Харківщині наразі працює понад 250 працівників «The HALO Trust», 100 працівників FSD та ще декілька груп інших організацій. Сокол заявив, що «The HALO Trust» є «взірцем серед міжнародних організацій, щонайменше у Харківській області».
Співпраця Харківщини з «The HALO Trust» почалася після деокупації регіону восени 2022 року, каже регіональний операційний менеджер з розмінування в Харківській області Стівен Воллес. Він був вражений кількістю і масштабом забруднення Харківської області. До цього чоловік працював у Київській області, де у росіян не було часу встановити стільки мін.
У травні 2024 року організація розмінувала першу землю у Чугуївському та Ізюмському районах. Одну з цих ділянок — пляж у Печенігах поблизу річки Сіверський Донець — розміновувала Ліана родом з Ізюмщини. Дівчина працює у групі з девʼяти демінерів.
«Розміновую наші рідні землі, щоб діти якнайшвидше могли безпечно ходити, гуляти та плавати».
Ліана
У 2023 році дівчина долучилася до «The HALO Trust» та наразі розміновує землі шукаючи розтяжки. Це довга та монотонна робота — вручну обстежувати землю в пошуках вибухонебезпечних предметів. На день Ліана може пройти близько 15 квадратних метрів.
Нові технології
Восени 2022 року на Харківщині почала працювати перша в Україні машина для розмінування Armtrac-400, що дозволило безпечніше та ефективніше знешкоджувати вибухонебезпечні предмети, зазначив начальник ДСНС Харківщини Артем Астахов. Машину вартістю близько 18 мільйонів гривень придбали за кошти, зібрані через платформу United24.
Пізніше у піротехнічних загонів стало з’являтися все більше подібної техніки. Наразі для виконання робіт залучається 16 одиниць техніки механізованого розмінування, зокрема Hydrema 910, MV-10, MV-4, Minewolf, Armtrac-400, GCS-200. За їхньої допомоги розміновано вже понад 200 гектарів.
За один робочий день MV-10 може обстежити 800 квадратних метрів. Однак після машини відбувається додаткове обстеження території піротехніками.
Разом з підвищенням попиту на техніку для механізованого розмінування зʼявляється все більше українських розробок.
Наразі існує 7 сертифікованих виробників машин для розмінування, зазначили в Міністерстві стратегічної промисловості. Серед них харківська розробка компанії «Харків трактор інженірінг» — машина МР 3101.003 для дистанційного розмінування. Вартість однієї машини — 5,6 мільйона гривень. Дві таких вже придбали коштом обласного бюджету, ще три планують придбати до кінця 2024 року коштом Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні.
Ця машина для розмінування може працювати з будь-якими видами мін. Вона дешевша за іноземні аналоги, ба більше може бути відремонтована вітчизняними запчастинами. Тоді як на деталі для ремонту імпортних машин можна чекати місяцями.
«Ми маємо сприяти виробництву техніки саме у нас, бо вона дешевша, швидше відновлюється та простіше обслуговується», — сказав Іванов.
Заступниця Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр додає, що вітчизняних виробників варто підтримувати, оскільки вони створюють техніку, адаптовану під українські реалії.
Як стати розмінувальником
Аби почати розміновувати землю, треба отримати сертифікат оператора протимінної діяльності. Центр гуманітарного розмінування ДСНС видає сертифікати за 6 процесами: нетехнічне обстеження, технічне обстеження, розмінування вручну, очищення району ведення бойових дій, знищення вибухонебезпечних залишків війни, інформування населення про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни. Наразі сертифіковано 15 операторів протимінної діяльності, проводиться сертифікація ще 38 організацій.
Процес сертифікації може тривати від 3 місяців до року, залежно від того, наскільки серйозно оператор підійде до підготовки документів.
Заступник міністра економіки Ігор Безкоровайний розповів, що оператори протимінної діяльності не завжди відповідально ставляться до підготовки документів. Найбільше йому запам’ятався цей випадок: фахівці Центру сертифікації знайшли у документі, поданому міжнародним оператором, поради, як убезпечити слонів під час розмінування. Тобто спеціалісти переклали документи українською, не адаптувавши їх під реалії регіону. «І все, будь ласка, слони у нас в Україні», — сказав Безкоровайний.
Раніше існували три центри сертифікації розмінувальників, які діяли за різними процедурами. Крім того, даних про ці процеси не було у загальному доступі. На початку 2024 року процедуру сертифікації уніфікували. Кожен охочий стати оператором протимінної діяльності може зайти на сайт, ознайомитися з процедурою та виконати необхідні вимоги.
Сертифікація техніки
Волонтер «Пекельної Кухні» Єгор разом з командою заснували компанію «Дистанційні засоби безпеки» у Харкові.
«Ми робимо невеликі компактні машини для розмінування. Команда складається з волонтерів, які мають технічний та інженерний бекграунд», — каже Єгор.
За його словами, українські розробники техніки для розмінування стикаються з рядом проблем із сертифікацією та реалізацією їхніх розробок.
«Процес сертифікації машин розмінування для цивільного використання в Україні не визначений через відсутність відповідного законодавства. Як я розумію, пріоритет з обʼєктивних причин надається військовій сертифікації, а не цивільній. Крім того, українським виробникам майже нереально отримати міжнародний сертифікат на техніку для розмінування, тому що це дуже дорого», — сказав Єгор.
За словами Гвоздяр, Мінстратпром зараз розробляє «залізний полігон» — проєкт, який дасть швидкий доступ до тестування та випробування техніки.
«Виробники на сьогодні не мають сталого зворотного зв’язку від кінцевого споживача. “Залізний полігон” дасть можливість випробовувати свої вироби й отримувати фаховий зворотний зв’язок», — сказала Ганна.
Сільське господарство
Майже 75% забруднених ВНП територій мають сільськогосподарське призначення. У Харківській області понад мільйон гектарів таких земель. Тільки на половині з них планують здійснювати весняно-польові роботи, оскільки понад 570 тисяч гектарів земель потребують обстеження на міни. Понад 250 тисяч гектарів потребують першочергового розмінування, а на 70 тисячах гектарів тривають бойові дії.
Забрудненість територій мінами негативно впливає на якість ґрунту, становить небезпеку для фермерів та призводить до пошкодження сільськогосподарської техніки. На момент початку повномасштабного російського вторгнення у Харківській області працювало понад 2 тисячі сільськогосподарських підприємств. Від російської агресії постраждали 630 з них. Також пошкоджено понад 1079 одиниць техніки на суму понад 378 мільйонів гривень.
Через повномасштабне вторгнення агросектор регіону має збитки на суму 18 мільярдів гривень. Це число продовжує зростати з кожним обстрілом, каже Іванов. Воно враховує руйнування ферм та складів, заміновані землі, знищення логістичних шляхів, залізниць та елеваторів.
Як зазначив директор Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Андрій Дорожко, першочергового розмінування потребують 189 тисяч гектар. Перша черга — 178 агропідприємств Ізюмського, Харківського та Чугуївського районів. Друга черга — 56 агропідприємств Ізюмського та Куп’янського районів. Третя черга — 26 підприємств Куп’янського та Чугуївського районів.
Зараз немає масштабного цілеспрямованого розмінування сільськогосподарських угідь, оскільки урядові організації зосереджені на розмінуванні критичної інфраструктури, а міжнародні організації мають обмежені ресурси, і тому очищають землю повільно. Через це фермери розміновують поля власноруч. З моменту деокупації зафіксовано 34 випадки наїзду техніки на міни. Внаслідок цього 29 працівників постраждали, 4 загинули.
Іван Сокол рекомендує фермерам звернутися щодо розмінування землі до державних програм співфінансування розмінування.
«Ми переходимо до того, що наступним етапом у нас також буде розмінування сільськогосподарських земель», — каже Сокол. Перехід до нього очікується «у найкоротші терміни».
На Харківщині запрацює державна програма, яка оплачуватиме аграріям 80% від вартості розмінування полів, розповів Іванов на брифінгу 22 травня.
«Це перший крок на зустріч підприємцям агросектору, практично перша державна програма. Ми сподіваємося знизити до нуля кількість трагічних випадків, коли підриваються наші аграрії, працівники та сільськогосподарська техніка. Наразі кількість поранених або загиблих внаслідок самостійних розмінувань збільшується», — підсумував він.
Виклики та рішення
Серед основних проблем, що уповільнюють процес розмінування, Іванов називає тривалість сертифікації операторів протимінної діяльності. За його словами, це непростий процес, але його необхідно пройти повністю, оскільки це відповідає європейським та світовим стандартам.
«Ми дотримуватимемося цих стандартів, адже це питання безпеки, перш за все, для самих саперів. Той, хто стає оператором протимінної діяльності, несе відповідальність за життя людей. Тому не може бути жодних потурань для тих, хто заходить на цей ринок».
Крім цього, кількість демінерів, техніки, дронів та захисних приладів — це питання фінансування. Зі збільшенням всіх цих складових зростатиме кількість розрахунків або операторів у Харківській області, каже Іванов.
«Немає єдиних цифр та єдиного тарифу щодо вартості обстеження та розмінування одного гектара землі. У нас відсутній приватний ринок та відсутня конкуренція в цьому напрямку, відсутній прайс. У нас розмінуванням займаються урядові оператори — це безкоштовна історія; та неурядові, які офіційно не працюють за гроші», — каже Іванов.
Іван Сокол та Ганна Гвоздяр підсумовують, що основною проблемою є відсутність кадрового потенціалу: як серед саперів, так і серед інженерів-розробників техніки.
За оцінками ХОВА, для повного розмінування деокупованої території за рік потрібно залучати до виконання робіт 120 тисяч саперів щоденно. Для проведення оперативного та ефективного розмінування необхідно збільшення кількості груп розмінування та машин механічного розмінування типу MV-5, MV-10, БМР, «Божена-5», Armtrac-400.
Аби прискорити розмінування деокупованих територій Харківської області додатково потрібні 300 груп розмінування в кількості 1500 фахівців та 20 машин механічного розмінування.
Центр координації протимінної діяльності
За словами Івана Сокола, локальний центр координації протимінної діяльності — механізм, який зможе повністю охопити весь процес розмінування.
«Немає аналогів. Він перший в Україні. Цей проєкт суттєво збільшить якість проведення всіх процесів, повʼязаних з розмінуванням».
Іван Сокол
Як зазначив голова координаційного гуманітарного центру Євген Коляда, у центрі працюватиме цілодобова гаряча лінія для отримання інформації про замінованість територій. Буде створено мапу замінованості кожного населеного пункту Харківщини та інтерактивну мапу протимінної діяльності, яка міститиме:
- інформування про небезпеку;
- зони загрози;
- процес подання заявок;
- плани розмінування;
- зони відповідальності операторів;
- результати обстеження;
- проведені роботи з розмінування;
- стан виконання заявок від населення.
Одним з головних аспектів центру буде база даних, що інформуватиме операторів про пріоритетні зміни в розмінуванні, збір інформації про потреби у сфері надання інформації для забезпечення сталого процесу роботи операторів протимінної діяльності.
База даних включатиме багато компонентів роботи, зокрема висвітлення загальної картини регіону з боку інформування про ризики мінної небезпеки, спрямування міжнародних та місцевих організацій до населених пунктів, що не охоплені інформацією про обізнаність населення щодо мінної небезпеки. Дані оновлюватимуться щодня для кожного населеного пункту.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
Читайте також
- «Частина була в окупації, частина на лінії фронту»: як відновлюється одна з найбільш замінованих громад Харківщини — фото
- «Чекаємо саперів»: як живе та відновлюється село Донецьке на Харківщині — фоторепортаж
- Чи можливе відновлення у прикордонні: досвід села Рубіжне на Харківщині — фото
