Більшість населених пунктів Чкаловської громади були окуповані з березня 2022 року. Близько 80% контролювала російська армія. Через інші 20% пролягала лінія зіткнення. Це, наприклад, села Коробочкине та Леб’яже. Крім Гракового, вони зазнали найбільших пошкоджень. Ґвара Медіа відвідали Чкаловське та навколишні населені пункти, щоб дізнатися як громада відновлюється після бойових дій та окупації.
Населенням зменшилося в 10 разів
Коробочкине, на момент деокупації всіє громади, було зруйноване на 60%. За словами старости Коробочкинського округу Олександра Семер’янова, це одне з найбільших за населенням сіл Харківської області. До початку повномасштабного вторгнення тут мешкали 3124 людини.
У найбільш критичний момент у селі залишилося 302 людини. Тобто майже у 10 разів менше.
«По селу гатили «Градами» та артилерією. Навіть танки сюди дострілювали, тому що росіяни стояли за 3 кілометри від нас, у Граковому», — розповідає Олександр Семер’янов.
Зараз же люди поступово повертаються. Населення села збільшилося до 1855 осіб. Разом з цим в населеному пункті почалося відновлення.
Першою в селі почали відновлювати амбулаторію, в декількох метрах від якої було влучання снаряда.
Відбудувати приміщення допоміг Мальтійський орден. Вони встановили вікна, двері, зробили внутрішнє оздоблення та навіть передали сучасне обладнання та меблі, зазначає староста Коробочкиного.
Наразі головним об’єктом, у якому йдуть відновлювальні роботи, є Коробочкинський ліцей.
До вторгнення тут вчилися 340 дітей. Наразі онлайн навчаються близько 260 учнів.
Будівлю було частково зруйновано під час найбільш активних бойових дій у червні 2022 року.
Відновленням займається фонд «Партнерство за сильну Україну», який фінансується британською компанією Chemonics International.
Як підкреслює начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко, реконструкція школи важлива, оскільки вона буде одним з декількох опорних закладів у громаді.
Завершити відновлення планують до 15 липня 2024 року.
Також Коробочкинський ліцей єдине місце у селі, де є бодай найпростіше укриття, але наразі воно перебуває у поганому стані.
«Укриття залишилося ще з радянських часів. Воно не обладнане вентиляцією, електрикою, водопроводом. Все це треба робити», — каже староста села.
Однак для того, щоб відновити повноцінне навчання, неподалік від школи планують побудувати бомбосховище.
Наразі громада готує проєктно-кошторисну документацію для цього проєкту та шукає фінансування.
Бойові дії майже оминули селище
Загалом у Чкаловській громаді до повномасштабного вторгнення було 12,5 тисяч мешканців. Однак одразу після деокупації залишалося всього 3800 людей. Станом на початок травня 2024 року, кількість жителів складає 6700 осіб.
З 2023 року в громаді почалося відновлення пошкоджених будинків. Усього відомо про руйнування щонайменше 1300 приватних будинків.
Більшість з них вдалося відновити завдяки допомозі Міжнародного Комітету Червоного Хреста та за програмою єВідновлення.
Також торік було капітально відремонтовано дахи 4 багатоквартирних будинків: 1 п’ятиповерхівки у Чкаловському та 3 двоповерхівки у селі Дослідне, що у передмісті Чкаловського.
Цьогоріч адміністрація громади планує відновити та утеплити п’ятиповерхівку, в якій провели ремонт даху.
«Там все погано, шви оголюються, у будинок потрапляє волога, яка почала розривати будинок зсередини. Щоб через пару років будівля не стала аварійної, ремонтувати її потрібно зараз, бо далі буде гірше», — пояснює Сергій Котенко.
Крім того, у планах відремонтувати дах у ще одному багатоквартирному будинку у Дослідному.
Як зазначає, начальник Чкаловської СВА, селище майже не постраждало внаслідок бойових дій, тому основне відновлення сконцентроване на інших населених пунктах.
Також однією з найбільших проблем громади є висока замінованість території. За словами Сергія Котенка, у кінці 2022 року вся територія Чкаловської громади вважалася потенційно замінованою.
«Була проведена дуже велика робота разом з військовими саперами та ДСНС. Усього вилучили з полів величезну кількість вибухонебезпечних предметів. Важко сказати скільки точно, але це тисячі одиниць вибухівки», — підкреслює очільник громади.
Крім військових та ДСНС у розмінуванні допомагають міжнародні організації HALO Trust та FSD.
Аграрії також беруть процес убезпечення полів у свої руки. Для цього вони переобладнують трактори пристроями для дистанційного управління та прокатуються ними по полях. Як зазначає Сергій Котенко, унаслідок такого розмінування підірвалися близько 10 тракторів, ніхто з фермерів не постраждав.
У цю посівну аграрії засіяли або планують засіяти майже 70% полів.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Одне з найбільш замінованих сіл
Одним з найбільш пошкоджених населених пунктів у громаді є село Гракове. Саме з нього російські війська обстрілювали найближчі населені пункти, як, наприклад, Чкаловське або Чугуїв.
Сергій Котенко каже, що село було зруйновано на понад 70%. Тут було знищено приміщення школи, дитячого садку, сільської ради, магазини та більшість житлових будинків.
«У Граковому школа зруйнована вщент, її вже фактично не існує, і ми не можемо її відновити», — зазначає Котенко.
Також начальник Чкаловської СВА додає, що певний час це був найбільш замінований населений пункт у Харківській області.
Зараз у центрі Гракового встановили модульні будівлі старостату та амбулаторії.
Також Червоний Хрест привозить будівельні матеріали, завдяки яким громада відновила понад 150 дахів приватних будинків. З них тільки у Граковому відремонтували понад 80.
Однак багато інших благодійних фондів не заходять у Гракове для відновлення, оскільки бояться через безпекову ситуацію — по всьому селу, навіть серед житлових будинків та дитячих майданчиків, стоять таблички, що попереджають про мінування.
Пересуватися селом можна тільки протоптаними доріжками, бо місцеві жителі досі знаходять у траві протипіхотні міни, які залишили російські війська.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Інтерв’ював героїв Денис Глушко.
Читайте також
- «Треба відбудувати хоч одну школу, щоб потім ми могли навчати дітей»: як йде відновлення Шевченкового.
- Чи можливе відновлення у прикордонні: досвід села Рубіжне.
- «Чекаємо саперів»: як живе та відновлюється село Донецьке на Харківщині.
