Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна відібрали для реалізації проєкту Karazin LifeTech CampeX у галузі передових матеріалів та біотехнологій. У межах проєкту планують створити дослідницько-технологічні кластери та модернізувати наукову інфраструктуру університету.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки України.

МОН завершило конкурсний відбір університетів у межах проєкту CampeX («Підтримка кампусів досконалості»), який реалізують у межах спільного зі Світовим банком проєкту UIHERP («Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів»). 

За результатами оцінювання до наступного етапу пройшли 12 університетів із найвищими балами. Серед них — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

У коментарі для Ґвара медіа виконуючий обов’язки ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександр Головко розповів, що створення кампусу передбачає перехід від роботи окремих лабораторій і наукових груп до спільного дослідницького середовища.

«На практиці створення кампусу досконалості означає перехід від роботи окремих лабораторій і наукових груп до спільного дослідницького середовища, де можна пройти весь шлях від наукової ідеї до експериментальної перевірки, прототипу і подальшого впровадження», — зазначив Олександр Головко.

Для Каразінського вартість реалізації проєкту становить еквівалент 5,9 мільйона доларів США.

За його словами, у межах Karazin LifeTech CampeX планують створити три дослідницько-технологічні кластери: передових матеріалів і молекулярного моделювання, біотехнологій і біоінженерії, а також ядерної медицини та прецизійної візуалізації.

До них увійдуть спеціалізовані лабораторії спектроскопії, функціональних матеріалів, мікрофлюїдних і клітинних технологій, радіофармацевтики та ядерної медицини. Також передбачене створення навчальних, конференційних і комунікаційних просторів.

Нова інфраструктура має доповнити вже наявну в університеті. Зокрема, йдеться про доклінічний ПЕТ/ОФЕКТ/КТ-сканер, а також обладнання для 3D-біодруку та створення біосумісних матеріалів.

«Каразінський має сильні дослідницькі компетенції у створенні функціональних і наноструктурованих матеріалів, матеріалів для енергетики, систем доставки лікарських засобів, біоінженерії, молекулярного моделювання та сучасних діагностичних технологій», — пояснив Головко.

Він додав, що кампус має розширити можливості для студентів, аспірантів і молодих науковців. Вони зможуть працювати із сучасною інфраструктурою та долучатися до повного циклу досліджень — від планування експерименту до підготовки публікацій і створення технологічних рішень.

Наступним етапом має стати укладання договору на виконання проєкту. Практичні роботи можуть розпочатися за наявності необхідного фінансування.

Головко також зазначив, що університет планує розвивати міжнародну та міжсекторальну співпрацю. Каразінський уже має партнерства з Університетським медичним центром Гронінгена в Нідерландах, установами НАН України та бере участь у програмах Horizon Europe, Horizon 2020 і EURATOM.

«Для Каразінського університету цей результат має значення, що виходить далеко за межі отриманого фінансування, адже він демонструє можливість не лише зберігати науковий потенціал у прифронтовому Харкові, а й розвивати його на сучасному рівні», — підсумував Олександр Головко. 

Нагадаємо, 24 вересня у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбудуться вибори ректора. На посаду претендують двоє кандидатів — професори Руслан Вовк і Тетяна Кагановська.

Читайте також