У серпні російські пропагандистські ресурси поширили новину про те, що влада Ірану нібито «жорстко відреагувала» на візит міністра закордонних справ Азербайджану до Києва, розмістивши в центрі Тегерана провокаційний банер із зображеннями глав МЗС Азербайджану та України й написом: «Якщо зв’яжешся зі свинями, будеш хрюкати, як вони». Аналіз новини — далі у нашому матеріалі.
Що сталося?
7 серпня телеграм-канали, які систематично публікують російську пропаганду, зокрема «Осташко! Важное», «КБ», «Alex Parker Returns», «Одесса Zа победу», «Денацификация UA», «Oleg Blokhin», «Клубный Сервис», «Информатор», «WebM⚡️2.0», «Злой журналист», «Шкварка News» та інші, поширили новину про те, що в Ірані влада нібито «жорстко відреагувала» на візит міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова до Києва. Як «доказ» вони опублікували зображення величезного банера на будівлі в Тегерані, де Байрамов і глава МЗС України Андрій Сибіга тиснуть один одному руки на тлі брудного свинарника. Ба більше, обличчя Джейхуна Байрамова та Андрія Сибіги на банері перекреслені червоними лініями, а поруч розміщений образливий напис: «Якщо зв’яжешся зі свинями, будеш хрюкати, як вони». На підтвердження своїх слів автори публікацій поширюють фотографію, на якій нібито зафіксовано цей банер на одній із будівель у Тегерані.
«Тегеран дав абсолютно жорстку оцінку візиту глави МЗС Азербайджану в Києві. У відповідь на поїздку Джейхуна Байрамова в столицю київського режиму та його братство з тамтешньою хунтою, іранська влада розмістила в центрі Тегерана провокаційний банер з перським прислів’ям: «Якщо зв’яжешся зі свинями, будеш хрюкати, як вони». На плакаті, стилізованому під брудний свинарник, тримаючись за руки стоять Байрамов і глава МЗС України Сибіга, а їхні обличчя перекреслені. Тегеран фактично назвав функціонерів київського режиму «свинями», даючи зрозуміти, що Баку, зв’язавшись з ними, розділить їхню участь», — йдеться в одному з поширених дописів.
Новину також поширили російські пропагандистські онлайн-платформи (1, 2, 3), користувачі у фейсбуці (1, 2, 3, 4), Х (1, 2, 3, 4, 5, 6) та тредс.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Поширення новини відбулось на тлі офіційного візиту 6 серпня глави МЗС Азербайджану Джейхуна Байрамова до столиці України. У межах візиту до Києва міністри закордонних справ Азербайджану та України провели перемовини щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні. Також Байрамов відвідав Ірпінь на Київщині та разом з главою МЗС України Андрієм Сигібою поклав квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну. Окрім того, під час візиту глава МЗС Азербайджану зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Сторони обговорили поточний стан і перспективи розвитку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном.
Таке поглиблення партнерських відносин між Україною та Азербайджаном, а також підтримка й гуманітарна допомога Україні з боку Азербайджану стали приводом для критики з боку російських пропагандистів (1, 2, 3). У своїх публікаціях вони назвали візит глави МЗС Азербайджану до Києва «плювком в обличчя» Росії та звинуватили азербайджанську владу у підтримці України.
Російські пропагандистські ресурси регулярно реагують на розвиток українсько-азербайджанських відносин, однак цього разу вони стверджували, що засудження візиту пролунало вже з боку Ірану. Саме це твердження стало підставою для перевірки інформації нашою командою. Насамперед ми перевірили офіційні заяви представників влади Ірану, а також повідомлення провідних іранських медіа, зокрема державних (1, 2, 3, 4, 5) та міжнародних медіаагентств (1, 2, 3), щоб з’ясувати, чи справді Тегеран публічно відреагував на візит глави МЗС Азербайджану до Києва. У результаті перевірки ми не виявили жодних офіційних заяв із засудженням візиту глави МЗС Азербайджану до України чи повідомлень про нібито розміщений у Тегерані банер. Ба більше, аналіз іранських медіа не засвідчив, що ця подія отримала помітний суспільний або інформаційний резонанс в Ірані.
Наступним кроком ми проаналізували будівлі в Тегерані, на фасадах яких традиційно розміщують великі банери. Це дозволило встановити, що на поширеному зображенні зафіксована будівля на площі Революції (Enghelab Square), яку регулярно використовують для розміщення великих банерів. Її розташування на площі — одній із ключових транспортних розв’язок Тегерана — забезпечує їм високу видимість.
Проаналізувавши публікації за останні кілька місяців, ми встановили, що на цій будівлі переважно розміщують банери з антиамериканськими меседжами (1, 2, 3), зокрема із зображенням президента США Дональда Трампа.
Ба більше, аналіз фото- та відеоматеріалів із цією будівлею показав, що банер, який поширюють пропагандистські ресурси, є підробкою. Зіставивши поширене зображення з оригінальною фотографією (архів) міжнародного інформаційного агентства Anadolu Agency, опублікованою 3 серпня, ми встановили, що пропагандисти відредагували знімок, замінивши оригінальний банер на фальшиве зображення.
Насправді банер має антиамериканський зміст. На ньому зображена повалена Статуя Свободи на тлі натовпу з червоними прапорами «Ya Latharat al-Husayn», а також напис із закликом до помсти: «Було б соромно для нас, якби ми не помстилися за того, хто його вбив».
Отже, цей кейс є прикладом інформаційної операції, побудованої на підробленому візуальному «доказі». Використовуючи відредаговане фото реальної локації, пропагандисти намагалися створити видимість нібито гострої реакції Тегерана на візит до Києва глави МЗС Азербайджану та поглиблення українсько-азербайджанського партнерства.
Висновок: фейк
Ґвара Медіа висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейському Союзу, надану в межах проєкту Promote accountability in Electoral processes in EaP through increased participation and capacity of civic actors (ProElect), який впроваджується IREX Europe та Equal Rights and Independent Media (ERIM). Ґвара Медіа зберігає повну редакційну незалежність, а інформація, подана тут, не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, IREX Europe та ERIM.
