Мережею поширилося відео, у якому нібито мігрант з Індії закликає співвітчизників приїжджати працювати в Україну, мотивуючи тим, що українські чоловіки на війні, тож країна потребує працівників для заповнення різних вакансій, а ще тут «багато маленьких хлопчиків та дівчаток». Що не так із цим відео — дізнавайтеся у нашому матеріалі.
Що сталося?
У травні соцмережами поширилося відео, у якому іноземець, як стверджується, з Індії, закликає своїх співвітчизників приїжджати до України на роботу, наголошуючи на привабливих зарплатах і красі країни. Крім того, він нібито каже, що «тут багато гарненьких маленьких дівчаток та хлопчиків».
Хвилю поширення цього відео ми зафіксували у соцмережі «Тікток», зокрема його поширили користувачі: Новини Києва (архів), kseniaua5 (архів), AlexKo (архів), Natalya (архів), volandvoland53 (архів) тощо.
Також це відео поширили користувачі та групи в соціальних мережах Х (1, 2), «Фейсбук» (1, 2), «Інстаграм» (1, 2, 3), а також на відеохостингу «Ютуб» (архів).
«Чоловік, якого в соцмережах називають мігрантом, звернувся до співвітчизників із закликом їхати до України. Окремі його висловлювання, зокрема щодо українських дітей, викликали хвилю обурення у Мережі», — йдеться в дописах.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Першим кроком ми проаналізували зміст досліджуваного відео. Сказане в ньому містить так звані тригерні емоційні гачки: «всі чоловіки пішли на фронт», «я тут вже два місяці», «тут багато красивих маленьких хлопчиків та дівчаток», які спровокували хвилю обурення серед користувачів соцмереж.
Далі ми встановили особу чоловіка з відео. Зворотний пошук за зображенням привів нас на його сторінки у тіктоці та ютубі. Облікові записи чоловіка підписані іменем Zohaib Atta.
Вказана геолокація облікових записів Zohaib Atta в ютубі та тіктоці — Пакистан. Також геомітки Пакистану присутні на окремих відео автора в тіктоці, що суперечить твердженню про те, що чоловік з Індії.
На своїх сторінках у соцмережах Zohaib Atta переважно публікує короткі відео та ролики у форматі повсякденного лайфстайлу, локальних новин і вірусного контенту. За назвою та стилем оформлення контент орієнтований на регіональну пакистанську аудиторію. Так, у відео (архів), що було опубліковане 30 квітня 2026 року та яке використали для підробки, чоловік розповідає про роботу кур’єром в Узбекистані для тих, хто планує переїхати з Пакистану. У ньому він говорить не англійською, а найімовірніше урду, жодного разу не згадуючи Україну.
Далі ми порівняли обидва відео — поширене у соціальних мережах англійською та оригінальне. Про те, що саме це відео використали за основу, свідчать такі деталі, як згини на сорочці та білизна, яка видніється під нею. Водночас обличчя чоловіка у ролику, поширеному в соцмережах, має згладжені риси, підвищену контрастність і відсутню сивину, яку добре видно на оригінальному відео. Такі зміни є характерною ознакою обробки за допомогою ШІ (штучного інтелекту).
Наступним кроком ми виокремили звук у досліджуваному відео та перевірили аудіодоріжку за допомогою сервісу DeepFake-o-meter. Результат перевірки засвідчив, що з високою ймовірністю звук був згенерований за допомогою штучного інтелекту.
Отже, насправді у ролику чоловік не закликав трудових мігрантів приїжджати в Україну, де добре платять і є «красиві маленькі дівчатка і хлопчики». Автори фейку використали справжнє відео пакистанського блогера, а звукову доріжку до нього згенерували за допомогою штучного інтелекту. Подібні вкиди покликані маніпулювати настроями частини українського суспільства, яка критично ставиться до трудової міграції, а також підживлювати ксенофобські настрої та напругу навколо теми іноземців в Україні.
Висновок: фейк
Ґвара Медіа висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейському Союзу, надану в межах проєкту Promote accountability in Electoral processes in EaP through increased participation and capacity of civic actors (ProElect), який впроваджується IREX Europe та Equal Rights and Independent Media (ERIM). Ґвара Медіа зберігає повну редакційну незалежність, а інформація, подана тут, не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, IREX Europe та ERIM.
