На початку листопада у ЗМІ та соцмережах поширилася інформація про те, що Іран нібито погрожує завдати ракетного удару по території України у разі нової атаки з боку США. Як доказ цього поширювали зображення, яке нібито є кадром ефіру іранського державного телеканалу IRINN із картою можливих ударів по Києву, Одесі та Львову. Чому ця інформація не відповідає дійсності — розбираємо у матеріалі.
Що сталося?
Починаючи з 4 листопада онлайн-ресурси, які систематично поширюють російську пропаганду, зокрема «Осташко! Важное», «Топор Live», «Царьград ТВ», «Алексей Железнов: ЦАХАЛ/Израиль/Ближний Восток», «Одесса Zа Победу!», «Типичная Одесса», «Олеся Лосева», «СВЕЖЕСТИ», «Другая Украина», «Злой журналист», «Блокнот Россия 18+», «NEXTA Live» тощо, повідомили, що під час прямого ефіру іранського державного телеканалу IRINN нібито демонструвалася мапа Європи, на якій українські міста Київ, Одеса та Львів були позначені як ймовірні цілі для ракетних ударів у разі нової атаки США по Ірану. Також на території Польщі окремо було виділене місто Жешув.
«Перша ракета — Україні, друга — полякам. Іран готовий завдати ударів по Європі, якщо США розв’яже нову війну. На карті можливих ракетних ударів Європою — Київ, Одеса, Львів, а також польський Жешув: “Наші ракети долетять до Європи, і ми знищимо американських імперіалістів та їхніх союзників”. Інформація з’явилася у вечірньому випуску новин IRINN. Ми всі пам’ятаємо, що Іран “червоних ліній” не малює, він позначає цілі. І звідки в нього далекобійні ракети з’явилися — нікого не має хвилювати. Крапка», — стверджується у дописах.
Новина також поширилася на російських пропагандистських онлайн-платформах (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) та у соцмережах, зокрема в інстаграмі, фейсбуці (1, 2), тіктоці та найбільш масово в Х (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13). Деякі українські ЗМІ та пабліки також підхопили та поширили неперевірену інформацію (1, 2, 3, 4).
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Насамперед ми проаналізували два зображення, які поширювали як скриншоти трансляції IRINN. На них використано стилістику та символіку прямого ефіру телеканалу, а також зображено мапу Європи зі схематичними позначками вибухів на території кількох країн, зокрема України, Іспанії та, ймовірно, Нідерландів і Сербії. Окремо на карті позначено чотири міста: Київ, Львів та Одесу в Україні, а також Жешув у Польщі.
Окрім стаціонарних позначок на карті, зображення містить графіку, яка імітує запуск ракет із території Ірану в напрямку України. У верхньому лівому куті також розміщено напис перською мовою: «Наші ракети досягнуть Європи, і ми знищимо американських імперіалістів та їхніх союзників».
Серед невідповідностей, які одразу привертають увагу, — викривлене зображення карти Європи: кордони деяких країн на ній відображені некоректно, а частину держав, зокрема Молдову, Нідерланди та Бельгію, неможливо ідентифікувати. Крім того, інформаційні стрічки з текстом на червоному та білому фоні в нижній частині зображення, як у першому, так і в другому кадрі, не містять жодних згадок про ракетні удари по Європі. У першому кадрі йдеться про повідомлення щодо трьох нафтових танкерів, які, за даними КВІР, підірвалися на морських мінах в Ормузькій протоці, коли намагалися пройти несанкціонованим маршрутом. У другому — про фінансування інвестиційних проєктів та використання валютних ресурсів для господарської діяльності.
Додатково ми перевірили зображення за допомогою кількох інструментів для виявлення контенту, створеного або зміненого за допомогою ШІ, зокрема Hivedetect, SynthID та Google Gemini. Усі вони виявили ознаки можливого використання ШІ під час створення або редагування зображення.
Наступним кроком, з огляду на дату початку поширення новини — 4 листопада — та час, зазначений на зображеннях (19:06 і 19:15), ми переглянули архівні трансляції телеканалу IRINN за попередні дні у відповідний час. Для цього використали онлайн-сервіс із записами ефірів іранського телебачення Telewebion, а також переглянули їх в архіві Wayback Machine. У результаті встановили, що зображення, які поширювали як скриншоти ефіру, відповідають кадрам трансляції телеканалу за 3 листопада. Покадровий аналіз показав, що зображення, поширені у новині, насправді є підробками, зробленими на основі оригінальних кадрів вечірнього ефіру телеканалу за цей день. В обох випадках було змінено лише частину кадру: поверх оригінального зображення наклали «мапу ймовірних ракетних ударів».
Так, о 19:06, коли в поширеному зображенні було зафіксовано перший кадр (1, 2), в оригінальному ефірі ведуча насправді розповідала про перехоплення та знищення американських БпЛА біля Ормузької протоки.
О 19:15, коли було зафіксовано другий кадр (1, 2), в оригінальному ефірі обговорювали американський безпілотник Lucas. Співрозмовники в студії стверджували, що цей дрон нібито був створений на основі іранського безпілотника Shahed-136.
Отже, поширені зображення не є кадрами ефіру державного телеканалу Ірану IRINN із мапою можливих ракетних ударів по українських містах. Насправді їх створили на основі реальних кадрів трансляції від 3 листопада, змінивши лише частину зображення та додавши фейкову графіку.
Своєю чергою, попередні заяви представників Ірану щодо можливої відповіді на дії України (1, 2) та погрози завдати ударів по військових об’єктах у Європі (1, 2) у разі їх використання США могли сприяти масовому поширенню цієї фейкової новини та посилити її переконливість для української аудиторії. А ось розповсюдження цього повідомлення російськими пропагандистськими ресурсами не було випадковим: фейкова мапа з українськими містами як нібито цілями ракетних ударів відповідає наративам про розширення війни та була використана для нагнітання страхів щодо можливих атак на Україну та Європу.
Висновок: фейк
Ґвара Медіа висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейському Союзу, надану в межах проєкту Promote accountability in Electoral processes in EaP through increased participation and capacity of civic actors (ProElect), який впроваджується IREX Europe та Equal Rights and Independent Media (ERIM). Ґвара Медіа зберігає повну редакційну незалежність, а інформація, подана тут, не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, IREX Europe та ERIM.
