У районі Куп’янська Харківської області російські військові використовують газові труби для пересування диверсійних груп, повідомив 13 вересня аналітичний проєкт «DeepState».
Такі операції російські війська вже проводили раніше в окупованій нині українській Авдіївці та Суджі Курської області РФ. Журналісти Ґвара Медіа зібрали інформацію про ці операції та поспілкувалися з українським військовим, який брав участь в Курській операції, а зараз обороняє Куп’янськ.
Що відомо про пересування росіян трубами в Куп’янському районі
За даними аналітиків DeepState, вхід у трубу знаходиться в районі Лиману Першого. Усередині облаштовані лежанки на колесах, місця для відпочинку та запаси провізії. На окремих ділянках, де дозволяє висота, російські військові пересуваються електросамокатами. Подолання маршруту до околиць Куп’янська займає нібито близько чотирьох діб.
У DeepState зазначають, що після виходу з труб групи росіян без серйозних втрат добираються до Радьківки, а далі переміщуються на південь у ліс, який контролюють. Після цього розосереджуються в Куп’янську і доходять до залізниці.
Інформацію про пересування росіян газовими трубами в Куп’янську також підтверджує старший лейтенант Сил оборони України на позивний «Алекс».
У своєму телеграм-каналі він пише, що Куп’янськ є «потенційною черговою жертвою відсутності спланованої оборони міста». На його думку, бої з «посадок» переходять до міста через відсутність своєчасного оперативного планування.
Військовий додає, що для підготовки міста до оборони потрібна:
- Примусова евакуація цивільних.
- Ешелонована смуга оборони населеного пункту, яка не обмежена його територією.
- Встановлення невибухових та мінно-вибухових загороджень.
- Створення центру комунікацій або визначення відповідального за координацію та розміщення підрозділів.
- Схема міста чи села.
«Алекс» пише, що «тривожні сигнали» щодо можливої майбутньої оборони міста продовжувалися все літо.
«Противник намагався і намагається обходити з флангу місто, але тривогу ніхто не бʼє і всі наче на спокійному, напевно, це через те, що є логістичні артерії в місто, які розташовані на півдні. Дуже шкода Купʼянськ, особливо коли розумієш, що часу для підготовки міста до оборони було задосить», – говорить офіцер.
Командир 429 окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко написав, що в районі Куп’янська чотири трубопроводи. Три нитки, за його словами, вже пошкоджені та затоплені, вихід з четвертої знаходиться під вогневим контролем української армії.
«Хочеться пожартувати, що росіянам – труба. Проте, в першу чергу, варто не жартувати, а робити висновки», — додав Федоренко.
Труби як відпрацьована тактика росіян
Раніше, за інформацією DeepState, подібні випадки з перекиданням сил російської армії через труби вже були зафіксовані в Авдіївці та біля Суджі. У мережі також поширювали відео з нібито використанням труб біля Покровська, але згодом підтвердилося, що йшлося саме про Куп’янський напрямок.
Авдіївка
Оборона Авдіївки Силами оборони тривала з 2014 року. Росіяни захопили місто у квітні, однак вже 30 липня того ж року українським військам вдалося його звільнити. З того часу Авдіївка залишалася важливою тактичною та стратегічною ціллю армії РФ, однак бої поблизу неї були малоінтенсивні.
Нова хвиля наступів поблизу Авдіївки розпочалася з повномасштабним вторгненням в лютому 2022 року, а 10 жовтня 2023 року російські війська почали масований наступ на Авдіївку.
Протягом трьох місяців росіяни намагалися оточити місто з різних флангів. Орієнтовно 15 січня військові РФ використали трубу, яка живила Донецьку фільтрувальну станцію, та зайшли в тил українських позицій на півдні міста.
Це труба висотою близько 1,3-1,4 метра. За даними DeepState, російські військові знайшли вхід в колектор та зробили отвори біля приватної забудови.
«Ворог зумів зайняти позиції та створити хаос завдяки проникненню через трубу. В той день настав час її використати й кацапи зайшли в тил оборонцям “Царської охоти”. Остання таким чином була повністю оточена ворогом — частина оборонців загинула, а інша потрапила у полон», — ідеться в повідомленні.
16 лютого 2024 року ЗСУ відійшли з повністю оточеного на той момент опорного пункту «Зеніт», який існував з 2014 року. Під час виходу з оточеної позиції бійці 110 ОМБр змушені були залишити поранених. Вони домовились із росіянами про їх обмін, однак російські військові, попри домовленості, розстріляли шістьох полонених.
17 лютого українські війська остаточно відступили з Авдіївки.
Суджа, Курська область
Наступ Силами оборони у Курській області розпочався зранку 6 серпня 2024 року. Вже на кінець серпня українські війська контролювали близько 1100 км² Курської області. Зокрема, 14 серпня стало відомо про захоплення міста Суджа, адміністративного центру Суджанського району Курської області.
8 березня 2025 року російські ЗМІ заявили про початок контрнаступу у Курській області. Тут війська РФ використали ту ж тактику, як і в січні 2024 року під час наступу на Авдіївку.
Так, російські військові пройшли по газовій трубі діаметром 1,4 метра магістрального газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород в тил українських військ неподалік міста Суджа. Того ж дня Генштаб України підтвердив такі переміщення та повідомив про ракетні, артилерійські та дронові удари по спецпризначенцях РФ.
Уже 13 березня Росія заявила про повернення Суджі. Через три дні після Україна підтвердила цю інформацію.
Думки військових
Український військовий, який брав участь у Курській операції, а нині тримає оборону поблизу Куп’янська, анонімно розповів, що ситуацію з трубами у цих містах можна було попередити.
«Можна заварити, але це тимчасове рішення. Можна засипати виходи, але це теж тимчасово. Єдиний варіант, якщо вона проходить під Осколом, її можна затопити. Але в нас до останнього відбувається “перекачка” газу, води. Все для людей. А на виході маємо проблеми»
Військовий додає, що труба у Куп’янську значно вужча (близько 60 см в діаметрі), ніж газопровід у Суджі (близько 1,2 метра). Це викликає в нього сумніви щодо можливості російським військовим пересуватися нею.
«У Суджі це було простіше для них через ширину труби. Вони просто залізли на одній з газорозподільчих станцій. Єдина різниця в тому, що труба на Куп’янському напрямку вдвічі менша за ту, що в Суджі».
Юрій Федоренко зазначив, що необхідно здійснити все можливе, щоб росіяни не змогли побудувати подібні логістичні артерії. Військово-цивільні адміністрації, за його словами, мають підняти всі мапи та план-схеми газотранспортної системи, оцінити діаметр кожної труби та заздалегідь вжити заходів.
На думку Федоренка, громади, які зараз користуються «небезпечними газогонами», можна перевести на альтернативні джерела та шляхи постачання енергоресурсів.
«Говорячи простою мовою, відповідні служби повинні завчасно, там де це можливо, викопати трубу. Підкреслюю, ключове слово тут – “завчасно”. Тому що на передній лінії бойового зіткнення неможливо загнати трактори на кілька кілометрів – техніка та особовий склад будуть знищені. В умовах постійного бою ми пробуємо замінувати інженерні мережі й тримати їх під вогневим ураженням», — зазначає командир полку «Ахіллес».
Федоренко додав, що підземні комунікації щільно покривають східні регіони. Зокрема, газотранспортна система, що проходить повз Куп’янськ, йде також повз Шевченкове глибоко в Харківську область.
Читайте також
- Росія вимагає віддати всю Донеччину, що може загрожувати Харківщині. Розбираємось, чи це законно
- Росіяни руйнують дороги на північ Донеччини. Почали з траси Ізюм-Словʼянськ.
