Російські фейки та маніпуляції в більшості випадків помітні неозброєним оком. 

Часто достатньо таких простих технологій як Google Images, Archive.is та Google Maps, аби спростувати прив‘язку фото до місця або знайти не перекручене першоджерело. 

Користуватись цими технологіями вміє посередній школяр. 

Однак чомусь все ще не вміють мешканці російської федерації. 

Через невибагливу природу своїх «вкидів» та фейкових новин такі медіа як «РИА новости», «Россия 1» буквально стали мемом в усьому світі.

Та не дивлячись на потужний вплив російської пропаганди всередині країни, який живиться ізоляцією та пасивним спогляданням глядача, деякі росіяни все ще зважають на західні медіа. 

Через це російські інформаційні війська нерідко використовують ім‘я західних медіа, аби підкріпити свій фейк або маніпулятивну заяву. 

Як саме вони це роблять — розбираємо на прикладі повідомлень з фактчек-бота ПЕРЕВІРКА.

Старе озброєння української армії

11 травня редакція The Economist випустила матеріал — «Українська армія використовує зброю 100-річної давнини. Чому?». 

Цьому матеріалу передували окремі згадки про використання Україною зброї часів Першої світової у проросійських медіа. Зокрема, на таких сайтах як rusvesna, «ПолитРоссия», «Московский Комсомолец», News.ru та інших. 

Ця інформація виявилась правдою, однак російські пропагандисти не заглиблювались у контекст, суть чи причини появи техніки на полі бою, пропонуючи аудиторії простий висновок: таку зброю як, наприклад, кулемет «Максим» М1910 українці використовують, бо слабкі й тупі. 

The Economist дослідили властивості цієї зброї, звернувшись до коментарів українського солдата і Міністра оборони. 

Виявилось, що сучасні аналоги такого озброєння стріляють тим самим калібром, мають ту ж дальність ураження, але значно легші для транспортування, пишуть The Economist. Старі ж М1910 важать цілих 68 кілограм, але куди краще охолоджуються (через тубу з водою), в той час як хвилина безперервної стрільби з сучасного аналога може деформувати ствол. 

Висновок: після вторгення росії в лютому було зафіксовано лише кілька таких машин на полі бою, втім, вони довели свою ефективність на окремих ділянках.

Не зважаючи на аналітичну роботу журналістів The Economist, російські націоналісти, власники анонімних телеграм-каналів чи просто жертви пропаганди бачать матеріал по-своєму. 

А саме: The Economist підтвердили, що недолугі українці використовують старе озброєння. 

Ось як статтю сприймають деякі користувачі мережі (а може й продукти ботоферми) — без зайвих слів:

Bloomberg підтвердив: ЄС тишком-нишком платитимуть за газ в рублях 

14 травня європейський відділ Bloomberg опублікував матеріал: «ЄС прикидують план для купівлі російського газу без порушення санкцій».

У матеріалі йдеться про те, що великі європейські компанії — надто в тих країнах, що сильно залежать від поставок газу з росії, шукають шляхи оплачувати газ, зокрема, в рамках старих діючих контрактів. Щодо цього вони консультуються з бюрократами з ЄС. 

Останні санкції ЄС напряму не забороняють компаніям відкривати рахунки у Газпромбанку і, таким чином, створення двох рахунків — у євро та доларах, але, ймовірно, не в рублях — можуть стати рішенням для компаній і задовольнити Путіна. 

«У п‘ятницю Єврокомісія повідомила державам-членам на зустрічі за закритими дверима: оновлені інструкції роз‘яснять, що компанії можуть відкривати рахунки у євро чи доларах у Газпромбанку. Ця інформація надійшла від людей, які побажали залишитися анонімними», — йдеться у статті. 

У матеріалі також нагадують, що ніяких офіційних заяв, коментарів чи письмових доповнень від Єврокомісії з цього приводу не було. 

Це — приклад так званої «журналістики доступу». 

Інколи потужні, авторитетні соціально-політичні медіа у пошуках інсайтів звертаються до своїх анонімних високопоставлених джерел за «злиттям» чи коментарем. 

Посилання на анонімні джерела під гучними заявами можна зустріти у таких виданнях як The Wall Street Journal, Bloomberg, Financial Times та інших.

У наших широтах це зустрічається, наприклад, в «Українській правді». 

Тим не менш, «журналістика доступу» — суперечливе явище. 

По суті, вплив та статус таких матеріалів тримається виключно на авторитеті самого видання, позаяк перевірити інформацію дійсно неможливо. 

Більше того, інколи такі «інсайти» використовують насамперед у політичних цілях — аби попередити країни чи партії про можливі наслідки можливих рішень, як це, ймовірно, сталося з історією про надання зброї рф Китаєм.

Тема економічних санкцій, їхнього впливу та реальних потреб різних країн в енергоносіях є непростою. 

Саме тому вона залишається прекрасним полем для маніпуляцій.

15 травня нам в бот надходили повідомлення з проханням перевірити інформацію, чи дійсно ЄС таємно зрадили всіх і підготували план, аби продовжувати купляти російський газ в майбутньому. 

Через особливості перекладу цей матеріал Bloomberg, базований на анонімному джерелі, у різних каналах виглядав по-різному.

Ось як його висвітлювали деякі російські медіа:

Ось приклад українського: 

Тут варто сказати, що подібні заяви часто сприймаються гостро та некритично обома сторонами. 

Російські ЗМІ та телеграм-канали пишуть про те, що Захід капітулював, а українські — про те, що має місце величезна зрада. 

Насправді ж, правдою не можна вважати ні те, ні інше. 

Російська пропаганда щедро користується подібними матеріалами закордонних ЗМІ, аби сказати, що «Захід схилив голову» та підживити наратив про те, що «велика росія непереможна». Натомість українські групи та канали можуть форсовано розганяти «зраду», не даючи повноту інформації українцям.

Фейкове ВВС

Інколи російська пропаганда йде вкрай лобовим шляхом і просто підроблює матеріали західних ЗМІ. 

Так, наприклад, у квітні мережею ширилось відео, зняте нібито закордонною службою ВВС. 

У ньому «журналісти» досліджували залишки зброї на місці удару по вокзалу Краматорська і «доводили», що саме цією зброєю користуються українці, отже, удар по мирним жителям нанесла саме українська армія. 

Творці відео використовували вкрадену айдентику BBC News, однак ідентифікувати фейк було легко за рахунок поганої і нехарактерної англійської.

Досить швидко BBC спростували причетність до цього відео і закликали аудиторію довіряти матеріалам на їхньому офіційному сайті. «Цей кліп з’явився на російському державному телебаченні і згодом поширився серед прокремлівських телеграм-каналів», — заявила прес-служба у твіттері.

Відео вже видалили з платформ, адже ВВС подали скаргу.

Цими прикладами не обмежується робота російської пропаганди. Фільтрувати західні ЗМІ також важливо, адже і в Америці, Великобританії чи Німеччині є свої прокремлівські депутати, журналісти та активісти. Вони можуть друкуватися на платформах міжнародних видань та коментувати події в ефірах закордонних телеканалів. 

Що це за сили, хто ці люди і як вони намагаються поширювати неправду на демократичному Заході — читайте у нашому наступному матеріалі.

Якщо ж хочете перевірити щось прямо зараз — надсилайте матеріали у наш бот ПЕРЕВІРКА.